ЄС ввів додаткові санкції проти Ірану та Сирії

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу за підсумками сьогоднішнього засідання в Брюсселі домовилися посилити санкції відносно Ірану і Сирії, істотно розширивши "чорні списки". Як повідомили сьогодні представники ЄС, у нові списки по Ірану у зв'язку із суперечливою ядерною програмою країни потрапили ще 180 різних компаній і установ. Списки по Сирії поповнилися додатково 11 установами і 12 офіційними особами, близькими до режиму Президента Башара Асада, якого міжнародне співтовариство звинувачує в жорстокому придушенні антиурядових демонстрацій, передає Reuters.

Раніше глава Міністерства закордонних справ (МЗС) Великобританії Вільям Хейг заявив, що додаткові обмежувальні заходи покликані підсилити економічний тиск на Іран шляхом ізоляції фінансового сектора країни.

Відносини міжнародного співтовариства з Іраном різко погіршилися після нападу протестуючих на посольство Лондона в Тегерані. Після цього, Лондон закрив посольство Ірану, Берлін і Париж відкликали своїх послів. Також Норвегія оголосила про тимчасове закриття свого посольства в Тегерані. Сьогодні влада Італії викликала посла Ірану в Римі в Міністерство закордонних справ для того, щоб висловити "глибокий жаль" у зв'язку зі штурмом Посольства Великобританії в Тегерані.

Коментуючи рішення британського уряду про закриття посольства Ірану в Лондоні, офіційний представник міністерства закордонних справ Ірану Рамін Мехманпараст назвав цей крок "поспішним і рефлексивним", пообіцявши, що Ісламська республіка прийме у відповідь заходи.

Нагадаємо, позавчора близько 150 осіб напали на посольство Великобританії в Тегерані.

Днем раніше Іранська Рада стражів конституції (спеціальний надпарламентський орган влади) схвалила запропонований парламентом законопроект щодо зниження рівня дипломатичних відносин з Великобританією до рівня повірених у справах. Відповідно до законодавства країни, після прийняття проекту британський посол повинен протягом двох тижнів покинути Ісламську Республіку, а дипломатичну місію Великобританії в країні очолить повірений у справах.

Зниження рівня дипломатичних зв'язків і протести в Тегерані стали відповіддю Ірану на додаткові санкції, введені Лондоном. У листопаді Великобританія ввела заходи, що передбачають припинення будь-яких відносин між британськими фінансовими та кредитними установами та банками Ірану, включаючи Центральний банк країни.

Причиною нових британських санкцій стала доповідь Міжнародної організації з атомної енергії (МАГАТЕ), в якій говорилося, що Іран до 2003 р. вів роботи, спрямовані на створення ядерної зброї, і що така діяльність може вестися і до цього дня. Іран назвав звіт МАГАТЕ політизованим. Іранський лідер Махмуд Ахмадінежад неодноразово заявляв, що ядерна програма країни носить винятково мирний характер.

18 листопада з. р. на засіданні Ради керуючих МАГАТЕ більшістю голосів була прийнята резолюція, в якій міститься "зростаючі заклопотаність" організації щодо питання іранської ядерної програми.

Варто зазначити, що на Ісламську Республіку вже накладено значний обсяг міжнародних санкцій. Тегеран відкидає всі звинувачення в спробах обзавестися ядерним арсеналом, підкреслюючи, що вся програма носить мирний характер. При цьому його представники багаторазово заявляли, що, підписавши Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, їхня країна відмовилася від подібних амбіцій. Разом з тим, іранська сторона відзначає, що Ізраїль, не ратифікував цей договір і, згідно з деякими джерелами, володіє ядерним потенціалом, але аналогічним санкцій не піддається.

Що стосується Сирії, то вчора влада країни заявили, що понад 900 осіб, заарештованих за участь у нещодавніх антиурядових акціях, звільнені. Державні сірійські ЗМІ стверджують, що з початку листопада за амністією вже звільнили понад 1,5 тис. ув'язнених.

Також влада Туреччини офіційно оголосила про прийняття пакету економічних санкцій щодо Сирії. Відносини Анкари і Дамаска погіршилися, після того як у березні 2011 р. в Сирії почалися масові заворушення. Прем'єр-міністр Реджеп Тайіп Ердоган засудив придушення силами правопорядку антиурядових виступів і закликала Президента Арабської Республіки Башара Асада піти у відставку.

27 листопада ц.р. Ліга арабських держав (ЛАГ) схвалила пакет санкцій проти Сирії. Санкції передбачають припинення ряду фінансових відносин між членами ЛАД і сирійським урядом, включаючи операції з Центробанком Сирії. Крім того, заходи передбачають заборону на в'їзд до країн-членів блоку ряду сирійських офіційних осіб.

Рішення про введення санкцій проти Сирії було прийнято після того, як сплив термін ультиматуму, пред'явленого ЛАГ сирійським владі, згідно з яким Дамаск мав у триденний термін дотримати вимоги досягнутого раніше угоду з ЛАД з врегулювання конфлікту в країні.

Політика санкцій з боку ЄС і США вже призвела до серйозних наслідків для Сирії. Так, Центральний банк країни практично позбавлений можливості проводити операції валютного обміну. Крім того, на початку вересня 2011 р. ЄС ввів ембарго на імпорт нафти з Сирії, а ЛАГ призупинила членство країни в цій організації.

Раніше минулого тижня уряди країн - членів ЄС попередньо схвалили розширення санкцій. Європейський союз додав до "чорного списку" імена 18 сирійських чиновників і довівши його, таким чином, до 74 осіб. Особи, які потрапили в цей список позбавляються права на в'їзд до ЄС. Крім того, їх вклади в європейських банках будуть заморожені.

З березня 2011 р. у Сирії тривають заворушення, викликані аналогічними подіями в інших країнах арабського світу. Опозиція домагається відставки Президента Башара Асада та проведення реформ. Глава держави пішов на ряд поступок опозиції, зокрема скасував надзвичайний стан, який діяв в країні з 1963 р., і оголосив про широку амністію. Однак, уряд продовжує жорстко придушувати несанкціоновані виступи, використовуючи для цього поліцію і армію. За даними Організації Об'єднаних Націй (ООН), за час конфлікту в країні загинули більше 3,5 тис. чоловік. Офіційний Дамаск заявляє, що ця цифра нижче в рази, і підкреслює, що серед загиблих багато поліцейських і військовослужбовців армії, які займалися наведенням порядку.