Євросоюз введе додаткові санкції відносно влади Білорусі та Ірану "за продовження репресій проти громадянського суспільства, опозиції і незалежних ЗМІ". Відповідне рішення ухвалене за підсумками сьогоднішньої зустрічі в Люксембурзі голів дипломатичних відомств блоку, говориться в прес-релізі Ради ЄС.
Євросоюз введе додаткові санкції відносно влади Білорусі та Ірану "за продовження репресій проти громадянського суспільства, опозиції і незалежних ЗМІ". Відповідне рішення ухвалене за підсумками сьогоднішньої зустрічі в Люксембурзі голів дипломатичних відомств блоку, говориться в прес-релізі Ради ЄС.
Вже діючі обмежувальні заходи відносно Білорусі продовжені до 31 жовтня 2012 р. Вони полягають в забороні на в'їзд до країн союзу 192 чиновникам республіки (відповідний список розширений на 16 осіб), а також заморожуванні їхніх активів і активів трьох компаній, пов'язаних з нинішнім урядом. Крім того, до Білорусі заборонений експорт озброєння і комплектуючих, які могли б бути використані в репресіях проти громадян країни.
Голови МЗС країн-членів ЄС також розширили список осіб, наближених до президента Ісламської Республіки Махмуда Ахмадінежада, відносно яких будуть введені аналогічні санкції; у нього включено ще 29 чиновників (на додаток до 32, включених в березні ц.р.).
Голова МЗС Великобританії Уїльям Хейг заявив, що прийняті заходи покликані збільшити "тиск на Іран з метою покращення жахливого положення, яке склалося там з правами людини".
Євросоюз констатує погіршення ситуації з правами людини в Ірані в останні місяці, закликаючи до більшої релігійної свободи і припинення репресій відносно опозиції.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз мав намір розширити санкції проти влади Білорусії - у зв'язку з порушеннями прав людини в цій країні. Інформаційні агентства з посиланням на дипломатів повідомляли, що в список білоруських чиновників, рахунки яких заморожені, і проти яких введені візові обмеження будуть додані 16 нових імен.
Нагадаємо, що санкції були введені ще на початку поточного року. 31 січня Євросоюз на знак протесту проти масових репресій проти опозиції в Білорусі після президентських виборів 19 грудня заборонив в'їзд на територію ЄС 158 вищим посадовим особам цієї країни, в тому числі Президенту Олександру Лукашенку і двом його синам - Віктору та Дмитру Лукашенко. Євросоюз також вирішив заморозити банківські рахунки цих осіб, якщо такі виявляться.
Разом із тим, США ще літом минулого року продовжили на рік санкцій відносно ряду державних чиновників Білорусі. Барак Обама визнав, що Президент Білорусії Олександр Лукашенко і його найближчі соратники, як і раніше загрожують національній безпеці США.
Незважаючи на спроби О.Лукашенка поліпшити відносини із Заходом, в тому числі звільнення декількох політичних ув'язнених, США незадоволені рівнем демократизації білоруського суспільства. Хоча Б.Обама і відзначає присутність деякого прогресу в демократизації, він бачить серйозні проблеми білоруського суспільства.
Слід зазначити, що Лукашенко помилував декількох раніше ув'язнених опозиціонерів. Так, у Білорусії вийшов на свободу екс-кандидат в президенти Дмитро Усс. За повідомленням білоруських правозахисників, політик звільнений указом президента Олександра Лукашенка про помилування.
Нагадаємо, ці санкції були введені ще адміністрацією Джорджа Буша-молодшого після виборів у Білорусі, які США назвали недемократичними. Білоруська влада заявляє, що не має ніяких активів у США, отже, їх ці санкції не стосуються. Ще в 1996р. О.Лукашенко у відповідь блокував всі білоруські активи Дж.Буша і Кондолізи Райс.
Санкції відносно білоруських чиновників в 2008 р. були пом'якшені після того, як з в'язниць країни були відпущені на свободу опозиціонери. Проте європейські лідери, коментуючи результати виборів в Білорусі 19 грудня 2010 р., заявили, що в 2010 р. політичних ув'язнених стало набагато більше. У зв'язку з цим вони висловили припущення, що ЄС необхідно дотримуватися колишньої логіки відносно заборони на в'їзд для низки білоруських чиновників.
Нагадаємо, що раніше Росія і Китай при голосуванні в Раді Безпеки ООН наклали вето на проект резолюції, яка засуджує владу Сирії і передбачає санкції щодо цієї країни. Проект резолюції був підготовлений західними країнами, в його підтримку виступали Франція, яка є автором документа, а також Великобританія, Німеччина і Польща. В ході голосування за прийняття документа виступили 9 країн, 4 утрималися. Росія і Китай виступили проти ухвалення резолюції, скориставшись правом вето, що в кінцевому підсумку вирішило долю голосування.