Після "епохи селфі": як змінилися патрульна поліція і ставлення українців до неї

В Україні вже майже три роки працює нова патрульна поліція. На етапі запуску цієї реформи, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков обіцяв, що патрулі працюватимуть "за європейським зразком". При наборі нових поліцейських вимоги до кадрового складу були посилені. Так, на роботу в поліцію відбирали людей з вищою освітою та відповідною фізичною підготовкою, пошили їм нову форму, надали патрулям нові автомобілі і дозволили працювати на підставі презумпції правоти поліцейського.

Такі поліцейські в 2015 році українцям подобалися: з ними фотографувалися, їм довіряли, а за незначні порушення в перші місяці роботи патрульні громадян не штрафували. Незважаючи на успішний старт реформи, до кінця 2017 року, за даними соціологів, кредит довіри українців до патрульних поліцейських різко знизився. А самим поліцейським не вистачає автомобілів, зарплати і напарників. Чому одні поліцейські йдуть зі служби, а інші не поспішають здавати значок, і що думають про сучасних патрульних українці – в матеріалі РБК-Україна.

Проблеми служби

Майже через три роки з початку створення нової патрульної поліції, до березня 2018 року в цій структурі стала актуальною проблема з кадровим складом. За даними Національної поліції, з 17,5 тисяч службовців патрульної поліції, визначених розкладом, в Україні фактично служать 15,5 тисяч. Максимальний дефіцит кадрів - у Києві, де недобір становить майже 300 поліцейських і у Дніпропетровській області (146 поліцейських). Не вистачає співробітників і в самому Департаменті патрульної поліції (близько 100 осіб). Практично повністю укомплектована патрульна поліція тільки в Черкаській, Чернігівській і Житомирській областях. В середньому в кожній області країни не вистачає близько 40-50 поліцейських.

За словами заступника начальника Управління патрульної поліції Борисполя (Київська область, патрульна поліція працює з березня 2016 року) Ольги Яковлевої, зараз вже немає такої кількості бажаючих працювати в патрульній поліції, як це було на старті реформи. А штат патрульних у місті на 70-80% складається з тих, хто прийшов на службу в 2016 році. Приблизно така ж ситуація спостерігається і по всій країні. З майже 9,4 тис. патрульних поліцейських з першого набору, станом на лютий 2018 року, продовжили службу близько 7,5 тис. осіб, повідомили РБК-Україна в Нацполіції.

"Наплив анкет в 2016 році був великий. Зараз, звичайно, такого ажіотажу немає. Коли в місті запускали поліцію, багато хто приходив до нас, кидаючи роботу в офісах. Пізніше, коли люди зіткнулися з реаліями, дізналися про складнощі роботи, наприклад, про нічні зміни, кількість бажаючих працювати у нас скоротилася. Але люди все одно приходять в поліцію", - пояснює Яковлева причини дефіциту кадрів. Патрульні, які працюють в Борисполі, розповіли РБК-Україна, що умови їх роботи дійсно важкі: за 12-годинну зміну один екіпаж у місті обробляє 5-10 викликів. Переважно це - побутові сварки, сімейні конфлікти, а також наслідки транзитного статусу самого міста. В середньому за добу місцева поліція здійснює 40 виїздів.

Ольга Яковлева каже, що кількість бажаючих працювати в поліції знижується (фото УПП Борисполя)

У Департаменті патрульної поліції РБК-Україна повідомили, що ще однією причиною, по якій патрульні звільняються з поліції, - незадоволення рівнем оплати праці. За даними Нацполіції, найвищу зарплату в країні отримують поліцейські Києва та Одеської області – 10,3 тис. гривень. У Дніпропетровській, Львівській, Донецькій, Луганській, Харківській областях, а також у Краматорську і Слов'янську (Донецька область) патрульні заробляють 10 тис. гривень в місяць, в Борисполі – 9 тис. гривень, а в інших регіонах України їх зарплата становить 8 тис. гривень. 

У 2015 році на вулиці Києва вийшли дві тисячі патрульних, з яких було сформовано чотири батальйони. "Більшість першопрохідців на першому пориві думали, що патрульна служба буде працювати як в американських фільмах. Але не враховувалися українські реалії, складність роботи, виклики з несерйознх і неважливих приводів, які на перших порах були частим явищем", - пояснює старший лейтенант поліції, командир батальйону №4 полку №2 міста Києва Антон Сидоренко. За його словами, з його роти в 50 людей, яка була укомплектована 2015 року, "в строю" залишилося 20%. "Багато пішли запускати патрульну поліцію в інших містах, хтось пішов на підвищення в Києві, а хтось звільнився. Хтось зрозумів, що умови професії йому не підходять", - пояснив Сидоренко РБК-Україна.

Крім умов і оплати праці, спектр проблем, з якими стикаються патрульні, більш широкий: від невдоволення якістю форми – до недосконалості законодавчої бази. "Хотілося, щоб комплекти форми нам міняли частіше. Враховуючи інтенсивні навантаження, тканина швидко зношується і втрачає презентабельний вигляд. Часто патрульні за власні гроші купують форму. Деякі купують моделі, які більш зручні, наприклад, мають більше кишень. Не у всіх вистачає терпіння чекати, поки "нагорі" запровадять зміни в дизайні", - розповів виданню капітан поліції Юрій Василенко, який працює в патрульній поліції Борисполя з 2016 року. У місті з населенням 62 тисячі чоловік служить батальйон патрульної поліції зі штатом в 200 чоловік. У розпорядженні місцевих патрульних 16 автомобілів Toyota Prius, два - Mitsubishi Outlander і один - Hyundai Sonata.

При цьому, за словами командира батальйону київського №4 Антона Сидоренка, автомобілів поліцейським не вистачає. "Я би хотів, щоб у нашому районі (батальйон служить на території Дарницького, Дніпровського та Деснянського районів столиці, - ред.) було більше екіпажів. У нас має бути по 20 екіпажів на район (один екіпаж – один автомобіль, - ред.), а виїжджає не більше 12-13. Всього за місяць батальйон з 170 осіб відпрацьовує чотири тисячі викликів", - пояснив поліцейський. Брак службових автомобілів Сидоренко пояснює ще й тим, що деякі з них знаходяться в ремонті після ДТП. Раніше в прес-службі Нацполіції повідомляли, що до серпня 2017 року в ДТП постраждав 461 службовий автомобіль, з яких 150 - в Києві.

Антон Сидоренко вважає, що основні проблеми патрульних - в застарілому законодавстві (фото Віталій Носач, РБК-Україна)

Але, на його думку, "необхідний мінімум" для виконання своїх функцій у патрульної поліції все ж є. Основні проблеми поліцейських – не матеріального характеру. "Проблема в тому, що парламентарі не приймають зміни в законодавство, які ініціює поліція. Наприклад, Кодекс про адміністративні правопорушення, з яким у нас пов'язана левова частка роботи, прийнятий ще у 80-ті роки. Ситуація в країні з тих пір кардинально змінилася", - пояснив Сидоренко. Комбат уточнив, що, наприклад, згідно з Кодексом про адмінпорушення, поліція змушена "витратити цілий день на припинення стихійної торгівлі". "У торговця, який порушує законодавство, необхідно вилучити товар, а потім його нікуди відправити на зберігання. Порушника треба доставити в суд, а, наприклад, після 17:00 чергового суддю знайти складно, хоча, за законом, вони повинні працювати цілодобово. Після цілого дня роботи суддя може цього торговцю виписати штраф у 17 гривень (неоподатковуваний мінімум доходів громадян, - ред.), повернути йому товар. При цьому, якщо у того ж торговця за день виручка в тисячу гривень, дрібний штраф йому не страшний", - поскаржився поліцейський. Згідно КУпАП, за нелегальну торгівлю з рук передбачений штраф від 17 до 119 гривень (1-7 неоподатковуваних мінімумів) з конфіскацією предметів торгівлі або без такої, а за незаконну парковку стягується від 255 до 510 гривень (від 5 – 30 НМ).

Питання довіри

Крім дефіциту кадрів, знизився і рівень довіри українців до поліції. Згідно з опитуванням фонду "Демократичні ініціативи" та Центру ім. Разумкова, в якому взяли участь більше 2 тис. людей старше 18 років, до кінця 2017 року довіра до патрульних поліцейських впала на 24% порівняно з груднем попереднього року. При тому, що за цей період часу, за даними соціологів, довіра до поліції в цілому скоротилася на 46%, максимально негативний баланс довіри саме у патрульних.

"Не всі люди позитивно налаштовані до поліцейських, - розповідає заступник начальника УПП Борисполя Ольга Яковлева. - Ми самі розуміємо, що комусь подобаємося, а комусь ні. Є люди, налаштовані агресивно до поліцейських, які можуть словесні погрози озвучувати службовцям. Це, природно, викликає у патрульних стрес", - зазначає Яковлева. При цьому вона уточнила, що активні жителі Борисполя співпрацюють з поліцією. "У нас в місті люди скооперувалися в об'єднання "Сусідська варта", створили у соцмережі загальний чат з патрульними, куди пишуть про підозрілі ситуації", - говорить Яковлева.

Юрій Василенко, який прийняв рішення служити в патрульній поліції після Революції Гідності, вважає, що довіра до поліцейських у суспільстві зростає. "Є люди, які позитивно сприймають поліцейських, вітають зміни, які відбулися в системі. Є, звичайно, і ті, хто відноситься до поліцейських негативно. Якщо в кількісному відношенні, то ми своїми діями переломили громадську думку городян (Борисполя, - ред.) у свій бік. Коли їдеш по місту, патрулюючи, діти махають тобі у слід. Я бачу, що у нас виросте покоління, яке пишається поліцією, яке позитивно ставиться до змін в країні", - говорить Юрій.

Його напарник молодший лейтенант Дмитро Карпусь розповів РБК-Україна, що в патрулі опинився в кінці 2017 року. Йти в поліцію його мотивувало бажання убезпечити свою родину і жителів міста. "Люди старої закалки не хочуть змін, і не хотіли їх раніше. Їм важко перебудовуватися, навіть в кращу сторону, виявляти довіру до поліції. Молоде покоління більш позитивно спілкується з поліцією, активно співпрацює з патрульними", - поділився він з РБК-Україна.

Втім, за словами Антона Сидоренка, ставлення громадян до поліції з моменту запуску реформи (старший лейтенант називає цей час "епохою селфі з поліцейськими") змінилось, і це пов'язано з виконанням патрульними своїх обов'язків. "Коли ми вийшли на вулиці, в перші місяці намагалися бути лояльними до дрібних проступків, наприклад, не штрафували водіїв за незначні порушення, а попереджали їх. Людям це подобалося. Але пізніше, коли я зупиняв людину за порушення, і впізнавав того, якого раніше відпустив, я штрафував. Звичайно, людям це не сподобалося. Ми ж не 100 доларів, щоб усім подобатись", - каже Сидоренко.

Старший сержант поліції Сергій Бойко працює в столичному патрулі з 2015 року. До служби в поліції 7 років працював у різних комерційних структурах. "За два з половиною роки я зрозумів, що люди у нас неоднозначні у відношенні до патрульних. Якщо ти доброзичливо до людей ставишся, люди ставляться до тебе добре. Як тільки заходить мова про відповідальність, будь то, наприклад, штраф за правопорушення, люди сприймають поліцію негативно. Але в моїй практиці не поодинокі випадки, коли люди сприймали санкцію на їх адресу з вдячністю. Люди дякували за те, що їх попередили, це прояв деякої, що "європейськості"", - вважає Бойко.

Сергій Бойко каже, що люди негативно сприймають поліцейських, коли ті їх штрафують за правопорушення (фото Віталій Носач, РБК-Україна)

У той же час, на думку патрульного, неохоче змінюються і самі громадяни, вимагаючи при цьому змін від поліції. Наприклад, зараз при ДТП без постраждалих учасники події можуть скласти протокол для страхової компанії прямо на смартфоні. Але, ще "за звичкою" викликають поліцію. Це відволікає патрульних від інших, іноді більш важливих викликів, поскаржився Сергій Бойко.