Енергосистема України потребує термінової держпідтримки

Енергетична система України перебуває у важкому становищі і потребує термінової допомоги з боку держави. Мова може йти як про подальше підвищення тарифів, так і про різні моделі докапіталізації енергосфери.

Олексій Алтинов

Енергетична система України перебуває у важкому становищі і потребує термінової допомоги з боку держави. Мова може йти як про подальше підвищення тарифів, так і про різні моделі докапіталізації енергосфери.

81% блоків ТЕС перевищили межу фізичної зношеності. Термін проектної експлуатації ось-ось закінчиться у більш ніж 70% блоків АЕС. Більше 42% повітряних ЛЕП експлуатуються понад 40 років, а 64,4% основного обладнання трансформаторних підстанцій відпрацювали свій розрахунковий технічний ресурс. У тому числі 40,5% енергомереж і майже 38% трансформаторних підстанцій потребують термінової заміни і реконструкції.

Ці показники були озвучені в "Енергетичній стратегії України до 2030 року", прийнятій влітку минулого року Кабміном Миколи Азарова. Очевидно, що в контексті війни в вугільному поясі і загального кризового стану країни, ці показники погіршилися.

Так, в одній із заяв Ради нацбезпеки і оборони сказано, що в зоні АТО нанесені значні пошкодження магістральних і локальних ліній електропередач, а також підстанцій. "Повністю зупинена робота Слов'янської ТЕС і частково Луганської ТЕС", - зазначали в РНБО.

У цьому ключі логічно виглядали б державні програми, спрямовані на якнайшвидше стимулювання модернізації енергосфері. Але все відбувається з точністю навпаки. Наприклад, 17 жовтня НКРЕ прийняла рішення про зупинку нарахування інвестиційної складової в тарифі на реконструкцію і модернізацію вже працюючих енергоблоків ТЕС.

На думку експертів, це означає, що у тієї ж Луганської ТЕС не буде коштів на реконструкцію. При цьому, через військові дії в Донецькій і Луганській областях у вітчизняних теплоенергетиків утворилася найгостріша нестача вугілля, яку доведеться компенсувати закупівлею імпортного палива. За останні місяці долар подорожчав більш ніж на 50%. І це означає, що витрати, які лягають на енергетиків, відповідно зростають. Це стосується і вугільників, і атомників.

"Вартість російського контракту ТВЕЛ складає 600 млн дол. у рік, що за курсом 8 грн/дол. становило 4,8 млрд грн. А за курсом 13 це буде вже 7,2 млрд грн. З оптового ринку генерація отримує ту ж суму в гривнях. Залишається велика проблема з платежами. Тарифи всередині країни були відкориговані на 5-7%, але це незрівнянно з обсягами девальвації", - заявив РБК-Україна співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

Ситуація з вугіллям ще більш напружена. Нагадаємо, 20 жовтня представники галузі повідомили, що запаси вугілля на ТЕС знизилися в 2,5 рази (порівняно з 2013 р.). А на деяких ТЕС палива вистачить на кілька днів.

"У тарифах (ТЕС) передбачена закупівля вітчизняного вугілля. Тому станціям необхідні додаткові кошти. Фінансове становище теплоелектростанцій не дозволяє їм купувати вугілля. Тут накладається кілька факторів. По-перше, у них немає ресурсів для закупівлі вугілля за підвищеними цінами. Друге - погіршилися платежі через те, що Донецьк і Луганськ зараз не платять, а електроенергія туди йде. Відповідно, вимиваються обігові кошти", - сказав президент ГО "Енергетична асоціація України" Василь Котко.

Він вважає, що вирішити проблему могло б повернення 5 млрд грн боргу ДП "Енергоринок" виробникам електричної енергії. Загальний борг "Енергоринку" перед генераціями 1 жовтня ц.р. склав 15,6 млрд грн, було відзначено в повідомленні Ради Оптового ринку електроенергії (ОРЕ). Але коштів у "Енергоринку" немає, борги наростають, в тому числі - через безконтрольне та безкоштовне використання електроенергії мешканцями зони АТО.

Вирівняти ситуацію на енергоринку може підвищення тарифів, впевнений Василь Котко. "Потрібно підвищувати тарифи для всіх і, насамперед, для населення. Населення сьогодні платить 23-25% від тарифу. А не підвищується тариф частково через те, що через тиждень вибори", - підкреслив він

З цим частково солідарний голова Незалежної профспілки гірників, колишній народний депутат Михайло Волинець. "Підтримка вугільної промисловості може надаватися безпосередньо або через підвищення тарифів", - сказав РБК-Україна лідер профспілки.

Він також особливо відзначив, що тривале здешевлення вартості електроенергії і теплоносіїв, які проводили практично всі уряди, колосально збільшило фінансове навантаження на енергосектор.

При цьому, Волинець зазначає, що розраховувати на закупівлю вугілля в РФ, яка пропонує найбільш цікаву ціну, - це дуже ризикований шлях. "Сьогодні Росія пропонує найнижчу ціну за імпортом, а завтра, при настанні серйозних морозів, може припинити постачання вугілля, так як вона це робить з газом. Дуже ненадійний партнер", - упевнений Волинець.

Таким чином, єдиний системний вихід із ситуації - комплексна, в першу чергу, державна підтримка енергосектору.

Окрім підвищення тарифів, що викличе хвилю невдоволення, гіпотетично можлива програма докапіталізації енергооб'єктів. Наприклад, через випуск боргових паперів - як з ОВДП під НАК "Нафтогаз Україна". Тільки в серпні ц.р. Кабміном було вирішено випустити ОВДП для "Нафтогазу" на 63,27 млрд грн. В цілому планка докапіталізації монополіста в поточному році становить 96,6 млрд грн.

Опоненти ідеї докапіталізації енергосектору стверджують, що порівняння з НАК некоректно. Мовляв, "Нафтогаз" - державна компанія і тут докапіталізація за рахунок бюджету природна.

Але в той же час в Україні йде безперервна докапіталізація приватних банків. Так, 22 квітня ц.р. Кабмін створив експертно-аналітичну раду з питань участі держави в статутному капіталі банків. До того ж, у вересні Нацбанк розрахував, що дефіцит капіталу 15 найбільших банків становить 56 млрд грн. 20 банкам з другої групи потрібно ще 10 млрд грн.

І ніхто особливо не дивується з того, що держава дотує приватний бізнес. Аргумент "Банки - кровоносна система економіки" забиває всі заперечення.

При цьому енергетика - куди більш важлива складова економіки країни - залишається в ролі нелюбої падчерки, на яку сиплються всі шишки. Хоча навіть повернення боргу "Енергоринку" - 15,6 млрд грн - могло б суттєво поліпшити ситуацію.

Крім того, вважають окремі експерти, держава могла б створити орган при Міненерговугілля, аналогічний раді в Мінфіні, який би визначав обсяги, терміни і механізми докапіталізації енергокомпаній. Зрозуміло, необхідний чіткий і прозорий механізм, гарантії цільового витрачання коштів тощо, Але ці питання вирішуються навіть на рівні уряду - без залучення Верховної Ради.

Було б тільки бажання і розуміння проблем, які зануриться країна, якщо в зимовий час в енергосекторі розпочнуться системні збої. Тоді навіть віялові відключення зразка 90-х здадуться дрібницями.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся