Енергоефективність — щеплення проти газової залежності

Будь-яка залежність — це шкода для держави. Особливо, коли йдеться про залежність енергетичну. Про те, як з нею боротися та які вже кроки робить уряд у цьому напрямі — в колонці для РБК-Україна розповідає міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

Вітчизняна система житлово-комунального господарства з усіма її вадами дісталась нам у спадок від Радянського Союзу: енергоємні комунікації, неутеплені "панельки" та "хрущівки". Й поки газ деякий час коштував "копійки" — система ЖКГ продовжувала жевріти.

Але вічно така ситуація тривати не могла. Росія перетворила газ на інструмент політичного тиску і відвертого шантажу, причому як нашої країни, так і країн Європи. Внаслідок технічних маніпуляцій Кремль довів ціну на газ в ЄС до історичного максимуму, а висока ціна в ЄС автоматично означає зростання ціни і в Україні. Тож складається парадоксальна ситуація. Наша країна з початку російської агресії на Сході не купує російського газу, однак все одно перебуває в енергетичній залежності від "Газпрому".

Цьогоріч колосальний стрибок цін не вдарить по бюджету громадян. Меморандум Уряду з тепловиками, мерами і постачальниками, якого вдалося досягти, покликаний пройти опалювальний сезон без стресових ситуацій для населення та бюджетних установ. Ціни на тепло для українців зростати не мають. Однак усім очевидно — світова ситуація все одно впливає на нашу державу. Тож потрібно якомога швидше реалізовувати комплексні рішення для боротьби з енергозалежністю у кожній громаді. Одне з них — максимальна енергоефективність.

Держава активно працює над розвитком цього напряму. Зокрема, нещодавно Верховна Рада України ухвалила проєкту закону №4507 про енергетичну ефективність. Це дає передумови для розвитку сфери енергоощадності та запроваджує регуляторні інструменти й механізми дієвої підтримки галузі.

Енергоефективність як український тренд

Енергоефективність — виклик для всього світу, і ми також мусимо його прийняти. Чому це важливо? Бо саме такий пріоритет дає змогу розв’язати одразу кілька проблем:

• Екологічну — через зменшення кількості викидів в атмосферу.
• Фінансову — через заощадження коштів державного бюджету і зменшення енергоспоживання.
• Політичну — через досягнення енергетичної незалежності.

Кожна будівля в країні — чи то бюджетна установа, чи то приватний будинок — мають стати енергоощадними вже у найближчій перспективі. Сьогодні Україна споживає приблизно на 30% більше енергоресурсів, ніж інші європейські країни. Винні в цьому застарілий житловий фонд, неефективні адмінбудівлі та енергозатратні комунікації. Тож в наступні декілька років пріоритетом Уряду мають стати заходи з енергоефективності та термомодернізації.

Можливості та інструменти

Основним інструментом для термомодернізації житла в Україні є створений державою "Фонд енергоефективності". Наразі цей орган є основним довгостроковим інструментом, який через програму "Енергодім" надає грантові кошти для комплексних технічних рішень термомодернізації будівель.

Основні об’єкти для фінансової підтримки — ОСББ. Вони отримують відшкодування витрат на енергомодернізацію у розмірі до 70% на роботи, матеріали та обладнання. Сотні будинків в Україні вже пройшли шлях часткової або комплексної термомодернізації завдяки підтримці Фонду.

До прикладу, ОСББ "Відродження 10А" в Луцьку, де комплексна термомодернізація будинку забезпечила зменшення вартості опалення майже вдвічі. Щороку мешканці цього будинку будуть заощаджувати 177,3 тис. кВт∙год або 281,7 тис. грн. Або ж ОСББ "Липи 4" у місті Львів — тут був низький рівень тепла у квартирах, хоча будинку лише 30 років. Співпраця з Фондом енергоефективності дозволила здійснити комплекс заходів, завдяки яким змінився клас енергоефективності житла.

Вже цього опалювального сезону мешканці ОСББ досягнуть економії тепла у розмірі 50% і, відповідно, такої ж економії у платіжках за опалення. Можливості є, ними просто треба користуватися.

Такі приклади надихають і мотивують, відтак у вересні уряд прийняв рішення щодо збільшення статутного капіталу Фонду до понад 2,8 млрд грн. У липні ж парламент ратифікував угоду з Європейським інвестиційним банком, який надасть кредит у 300 млн євро на заходи з комплексної термомодернізації громадських будівель.

Це — щонайменше тисяча об’єктів, у перелік яких увійдуть заклади освітньої та соціальної інфраструктури — дитячі садочки, школи, лікарні тощо.

Також підписано додаткові угоди з ЄІБ та фондом Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля "E5P" в межах проєкту "Енергоефективність громадських будівель в України". Документ передбачає надання Україні гранту на суму 4 млн євро та грантову технічну допомогу у розмірі 4 млн євро.

Водночас триває робота щодо удосконалення нормативно-правової бази. Зокрема, очікується розгляд проєкту постанови енергетичного менеджменту та про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України. Ці документи значно інтенсифікують процесу термомодернізації в країні і стануть черговим кроком до енергетичної незалежності.

Від газової голки до енергетичної незалежності

Провідні країни світу давно обрали курс на зменшення енергоспоживання, мінімізації використання вуглеводнів та максимального збільшення потужностей відновлювальної енергетики. Наша країна також не повинна стояти осторонь цього процесу. У найкоротші терміни маємо вирішити ключові завдання — термомодернізувати застарілий житловий фонд, максимально зменшивши споживання блакитного палива, та взяти курс на енергетичну незалежність.

Події останніх десяти років чітко демонструють нам негативну тенденцію маніпуляцій та енергетичного шантажу стосовно нашої країни. Подальше знаходження в енергозалежності від дій країни-агресора може дорого нам коштувати. Саме тому стратегічним рішенням кількох наступних років має стати повна енергомодернізація країни і вихід на енергетичну самодостатність.

Енергоефективність — це щеплення проти газової залежності. Інвестуючи в енергоощадність сьогодні, ми забезпечуємо нашій країні стабільне завтра.