Експортний договір: як ДПЗКУ зриває мільярдний контракт на поставку зерна Китаю
Схоже, ситуація навколо ДПЗКУ і її китайського контракту залишається "у глухому куті"
Міжнародний скандал навколо Державної продовольчої зернової корпорації україни (ДПЗКУ), який триває вже не перший рік, не тільки не вщухає, але, схоже, набирає все нових обертів. Варто нагадати, що в серпні 2015 р. були поширені документи, що свідчать про критичну ситуацію, що склалася з виконанням ДПЗКУ укладеного в 2012 році кредитної угоди з Ексімбанком КНР на суму 1,5 млрд дол. і 15-ти річної Генеральної угоди з китайською корпорацією ССЕС на експортні поставки зерна.
З листів і протоколів, які стали надбанням громадськості, відомо, що китайська сторона висунула Україні цілий ряд серйозних претензій. По–перше, це систематичне невиконання ДПЗКУ планових обсягів поставок зерна китайською ССЕС.
За озвученими даними в 2013 р., при законтрактованих 4 млн т ДПЗКУ в Китай фактично було поставлено 530 тис. т. В 2014 р. – 1,48 млн т при контракті на 4,25 млн т. За перше півріччя 2015 р. – 770 тис. тонн при контракті 5,17 млн т. Таким чином, фактичний обсяг поставок не перевищив 20% від законтрактованого.
По-друге, ДПЗКУ звинуватили в торгівлі зерном за китайські гроші з третіми країнами в обхід ССЕС. Іншими словами – в порушенні прописаного в Генеральній угоді принципу "ексклюзивного партнерства" і, як наслідок, – у несплаті китайцям обов'язкової маржі в 5 дол. з тонни. По-третє, ДПЗКУ пред'явили штрафні санкції за простій суден і звинуватили в систематичних "нестачах зерна" у вантажі, що відправляються.
Настільки резонансний букет звинувачень і претензій спричинив за собою звернення китайської сторони до тодішнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка і міністра АПК Олексія Павленка з вимогами втрутитися у ситуацію і вирішити накопичені проблеми. Більше того, саме провали ДПЗКУ з виконанням експортного контракту стали причиною безрезультатного результату і не підписання підсумкового протоколу українсько-китайської міжурядової підкомісії зі співробітництва в сільському господарстві в серпні 2015 року.
Після цих подій якоїсь виразної реакції і рішучих дій з боку уряду і профільного міністерства не було. Зате неодноразово звучали в ЗМІ оптимістичні заяви керівництва ДПЗКУ про експортні успіхи і поліпшення співпраці з китайцями.
Насправді ж, проблеми з китайським зерновим контрактом нікуди не зникли і, по суті, просто відкладалися і замовчувалися. Про це красномовно свідчить черговий виток протистояння української ДПЗКУ і китайської ССЕС, спровокований прес-конференцією в. о. голови правління держкорпорації Бориса Приходька 14 червня 2016 р.
Говорячи про досягнення компанії за звітний період, плани і перспективи, Борис Приходько відзвітував перед журналістами про нібито успішне виконання ДПЗКУ китайського зернового контракту. За його словами, "корпорація ДПЗКУ зробила більше 160 пропозицій на об'єм 5 млн тонн зернових на корпорацію ССЕС... і вони відреагували тільки на 13 пропозицій, які були реалізовані через контракт. Тобто ми вважаємо, що виконуємо свої зобов'язання в повному обсязі".
Керівник ДПЗКУ відзвітував, що за 2015 рік держкорпорація поставила через CCEC 1,5 млн т зерна, що на 16% більше порівняно з 2014 роком, а в 2016 р. українська сторона нібито вже експортувала в КНР понад 660 тис. т зерна. Далі Приходько зробив досить сенсаційну заяву, тут же розтиражовану у вітчизняних ЗМІ, про нібито успішні результати переговорів з китайською стороною з питання преференційної (обов'язкової) 5-ти доларової маржі ССЕС з кожної проданої тонни зерна.
"Зараз ми практично досягли домовленості з корпорацією ССЕС про зниження преференційної маржі до 1,5% від вартості партії, але не більше 5 дол. за тонну у разі підвищення світових цін", - заявив він. "Ми впевнені у виконанні наших зобов'язань. Зараз ведемо дискусії з китайськими партнерами з питання ексклюзивності наших взаємин і ціноутворення", — додав Приходько.
Настільки впевнені заяви і обнадійливі новини від керівника ДПЗКУ, як не дивно, викликали щире здивування, що межує з шоком у китайської сторони. У китайській ССЕС, м'яко кажучи, здивувалися словами пана Приходька і викрили керівника ДПЗКУ в перекручуванні фактів, а також дезінформації як за обсягами поставок, так і по ходу виконання Генеральної угоди.
Так, у розпорядженні журналістів опинився лист віце-президента китайської корпорації ССЕС пані Ян Цзінь від 21 червня 2016 року, адресований міністру агрополітики України Тарасу Кутовому і Посольству України в КНР, в якому озвучена діаметрально протилежна оцінка і досить жорстка позиція по роботі з українською ДПЗКУ.
З цього листа випливає, що на початку червня 2016 р. відбулися чергові переговори між керівництвом ДПЗКУ і ССЕС, в яких брали участь сам міністр Кутовий та його перший заступник Ярослав Краснопольський. Але результати виявилися абсолютно протилежними від тих, що озвучив на своїй прес-конференції 14 червня Борис Приходько.
Як повідомляє у своєму листі українському міністру віце-президент ССЕС, "після того, як Ви залишили переговори, ми продовжили з заступником міністра паном Ярославом Краснопольским і представниками ДПЗКУ обговорення двох базових принципів: "ексклюзивного партнерства" і "механізму ціноутворення", але не досягли консенсусу. "ССЕС і ДПЗКУ тривалий час вели переговори по цих принципах, але ніякого прогресу на даний момент немає. ДПЗКУ систематично порушувала базові принципи підписаних контрактів і угод, що серйозно порушувало реалізацію проекту. Зокрема, в поточному році реалізований між ССЕС і ДПЗКУ обсяг зерна склав 0,47 млн тонн загальною контрактною вартістю 81,4 млн дол.", – наголошується у зверненні на ім'я Кутового.
Як підкреслила китайська сторона, у відповідності з умовами контракту, "мінімальний обсяг зерна в 2016 році повинен скласти 5,17 млн тонн, таким чином виникає величезна різниця між фактично реалізованим і передбаченим у договорі обсягом". "На жаль... ми були вкрай засмучені новинами з останньої прес-конференції пана Приходька...Незалежно від вищезазначених розбіжностей щодо реалізації генеральної угоди, нас вразили коментарі Приходька за обсягами постачання зернових через нашу компанію в 2016 році, а також стосовно перспектив реалізації генеральної угоди в цілому", -йдеться далі у листі. "Ці заяви ДПЗКУ знаходяться за межами реальності, а тому не залишається місця для поваги і довіри у відносинах між нашими компанії", - жорстко підсумувала свій лист віце-президент китайської ССЕС.
Фактично, зі звернення китайської сторони до керівництва Мінагрополітики України можна зробити кілька очевидних висновків. По-перше, ні про яке "успішне виконання зобов'язань" ДПЗКУ за китайським зерновому проектом не може бути й мови. Українська держкорпорація продовжує з тріском провалювати його виконання. Реальний обсяг поставок зерна в КНР за перше півріччя 2016 р. виявився навіть меншим, ніж заявив Приходько (0,47 млн замість 0,66 млн тонн) і становить всього 9% від передбаченого Генеральною угодою. Якщо навіть порівнювати не з вражаючим 20% показником минулого року, то виходить, що ситуація тільки погіршується і загальний дефіцит поставок ДПЗКУ продовжує наростати. По-друге, ніяких домовленостей з китайською стороною про зміну розміру маржі, а тим більше режиму ціноутворення і "ексклюзивного партнерства" не досягнуто. І, судячи з риторики китайців і стану взаємин між ДПЗКУ і ССЕС, навряд чи можуть бути досяжні в найближчому майбутньому.
Загалом, ситуація навколо ДПЗКУ та її багатостраждального китайського контракту як була, так і залишається в глухому куті. Знайти з неї вихід, всупереч деклараціям і обіцянкам виявилися не в змозі ні екс-керівники та заступники Мінагрополітики (Павленко, Краснопольський), ні діючий менеджмент ДПЗКУ на чолі з Приходьком. Спроби ж прикрасити дійсність і маніпулювати фактами (як у випадку з прес-конференцією Приходька) лише посилюють проблему.
Провал настільки масштабної кредитної та торгової угоди має найбільш негативний вплив на українсько-китайські міждержавні економічні відносини в цілому. І справа не тільки в гальмуванні і відкладанні нових спільних проектів з Китаєм. Україна знову опинилася перед загрозою розірвання 1,5 млрд дол. кредитної угоди з Ексімбанком КНР, повертати яку сьогодні просто нічим. Крім того, багатомільйонні збитки через зіпсовані відносини з КНР загрожують сотням українських аграріїв і десяткам експортерів, які після величезних зусиль і наполегливої праці тільки вийшли на найбільш ємний у світі китайський споживчий ринок.
У будь-якому випадку, питання ДПЗКУ, яка працює з величезними збитками і не в змозі виконувати 1,5 млрд дол. експортний контракт з Китаєм, з усією гостротою продовжує стояти перед урядом і профільним міністерством. І яким чином його буде вирішувати нове керівництво уряду і Мінагрополітики, стане зрозуміло найближчим часом.
