Експерти розходяться в думках щодо можливого входження Казахстану до складу ГУАМ. Так, експерт з енергетичних питань Центру ім. О.Разумкова Володимир Саприкін в коментарі РБК-Україна відзначив, що це маловірогідно. У свою чергу політолог з Азербайджану Расім Мусабеков прогнозував, що незабаром до ГУАМ можуть приєднатися декілька східних країн, і найімовірніше Казахстан.
В.Саприкін, зокрема відзначив, що входження Казахстану до складу ГУАМ було б вигідне для України і її національних інтересів, особливо це цікаво з позиції реалізації проекту Одеса-Броди, оскільки Казахстан є найбільшим здобувачем нафти і газу.
Проте, як підкреслив експерт, після стількох заяв Казахстану про політичну, економічну і енергетичну співпрацю з РФ, навряд чи ця країна увійде до ГУАМ, оскільки це може зіпсувати відносини з Росією.
Взагалі, на думку В.Саприкіна, в даний період не планується розширення ГУАМ на схід. За його словами, "родзинкою" входження в ГУАМ для України була пропозиція Азербайджану підписати ряд домовленостей по нафті, особливо у зв'язку з проектом Одеса-Броди.
Як повідомлялося, 18-19 червня в Баку проходить другий Саміт Організації за демократію і економічний розвиток - ГУАМ. У нім беруть участь президенти Азербайджану - Ільхам Алієв, України – Віктор Ющенко, Грузії – Михайло Саакашвілі, Польщі – Лех Качиньській і Литви – Валдас Адамкус, член ГУАМ Молдова представлена прем'єр-міністром Василем Тарлевим. Напередодні учасники саміту обговорили запуск нафтопроводу Одеса-Броди-Плоцк, який повинен стати альтернативою постачанням російських енергоресурсів до Європи.
Нагадаємо, що 11 травня в Кракові президенти України, Польщі, Литви, Грузії і Азербайджану підписали декларацію про створення енергетичного коридору, яким з регіону Каспійського моря на захід підуть нафта і газ. Декларація передбачає створення робочої групи і спільного енергетичного підприємства, яке, зокрема, займатиметься розвитком нафтопроводу Одеса-Броди. Варто відзначити, на саміті в Кракові не було президента Казахстану, проте Нурсултан Назарбаєв уповноважив свого представника підписати спільну декларацію. На думку експертів, без казахстанської нафти проект Одеса-Броди-Плоцк навряд чи буде здійснений.
Казахстан неодноразово висловлював підтримку проекту Одеса-Броди, проте замість своєї участі казахська сторона вимагає від європейських країн і України, зокрема, доступ до нафтопереробних заводів. Тим часом європейці поки не готові на такі поступки і не цілком розуміють особливості східного партнера. Чого не скажеш про Росію, яка вже давно веде активну політику в цьому регіоні. Нагадаємо, що РФ вже домовилася з Казахстаном, Узбекистаном і Туркменістаном про будівництво Прикаспійського газопроводу, який планують запустити в другій половині 2008 р. Цей проект може зробити неможливим плани Євросоюзу щодо будівництва альтернативних газотранспортних маршрутів в обхід Росії.
Крім того, незговірливість європейських партнерів примушує президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва звертати свої погляди на Китай. Так, Н.Назарбаєв вважає необхідним продовжити роботи із створення транспортного коридору Західний Китай - Казахстан - РФ - Західна Європа.
Відзначимо, що Казахстан поставив за мету собі вийти в найближчі 10 років в число 50 найбільш конкурентноздатних країн світу. Зараз ця азіатська країна розвивається стрімкими темпами, в основному через запаси вуглеводів, по кількості яких Казахстан займає 2 місце в світі, не враховуючи країни ОПЕК. Не дивлячись на свою інфраструктурну залежність від Росії, мрія казахів – отримати самостійний вихід на європейський ринок. У зв'язку з цим Казахстан прагне знайти "європейське обличчя" і впровадити у себе принципи демократії.