Греція, Португалія та Італія навряд чи зуміють розрахуватися за своїми зовнішніми запозиченнями, вважають експерти Центру європейської політики (СЕР). Наявна у розпорядженні видання Handelsblatt доповідь СЕР свідчить, що спеціально розроблений для проблемних країн Південної Європи дефолтний індекс СЕР-Default-Index продовжує швидко знижуватися.
Греція, Португалія та Італія навряд чи зуміють розрахуватися за своїми зовнішніми запозиченнями, вважають експерти Центру європейської політики (СЕР). Наявна у розпорядженні видання Handelsblatt доповідь СЕР свідчить, що спеціально розроблений для проблемних країн Південної Європи дефолтний індекс СЕР-Default-Index продовжує швидко знижуватися.
Наведені аналітиками СЕР в доповіді цифри свідчать про те, що найбільш сильно погіршується становище Греції. Так, СЕР-Default-Index для цієї країни знизився з -9,9 пункту в 2010 р. до -12,2 пункту в першому півріччі 2011 р. В той час, як дещо зменшився імпорт капіталу, за глибокої економічної кризи почав скорочуватися сукупний капітал народного господарства Греції. Таким чином, взяті в борг за кордоном гроші "повністю йдуть на внутрішнє споживання", констатує СЕР. Протягом перших шести місяців цього року вперше відзначено скорочення сукупного основного капіталу і в Португалії: тут дефолтний індекс СЕР знизився з -7,5 до -8,2 пункту. У вир кризи зісковзує вже й Італія: на тлі збільшення імпорту капіталу її індекс знизився з -1,5 до -2,5 пункту. В позитивній зоні зберегти свій дефолтний індекс вдалося тільки Іспанії, оскільки ця країна інвестувала капіталу більше, ніж імпортувала.
Аналітики СЕР також констатують, що постійно знижується, і конкурентоспроможність Португалії, Італії, Греції і Іспанії. Так, витрати на оплату праці в розрахунку на одиницю продукції зросли в Греції за минулі десять років на 36,5%, що майже в десять разів перевищує аналогічний показник для Німеччини. Намагаючись відновити конкурентоспроможність своєї економіки, уряд Португалії, приміром, зараз має намір збільшити робочий день на півгодини, а також скасувати вісім неробочих і святкових днів. Крім того, він хоче забрати перешкоди на шляху зростання економіки шляхом приватизації держсектора, скорочення персоналу держустанов і лібералізації досі дуже жорсткого трудового законодавства. Що ж стосується Греції, то аналітики СЕР виключають можливість того, що ця країна зможе до 2015 р., як це передбачено другим пакетом допомоги, обійтися без фінансової підтримки інших держав.
Нинішні процеси в країнах Південної Європи лише підтверджують наявний міжнародний досвід. Політика економії дає імпульс економічній рецесії, і інвестори залишають країну. Їх догляд, у свою чергу, змушує посилювати заходи економії. Ну а наскільки важко провести санацію держфінансів в період, коли немає економічного зростання, продемонстрували в своєму дослідженні аналітики МВФ. Вони проаналізували 66 програм економії, які за минулі десятиліття анонсували держави ЄС. В середньому ці програми обіцяли економію 1,7% від ВВП, однак у підсумку зуміли домогтися лише трохи більше половини від очікуваного результату.
Нагадаємо, держборг Греції перевищує 340 млрд євро, а держборг Італії восени досяг гігантської позначки в 1,9 трлн євро.
Зазначимо, Європа вже досить тривалий період часу намагається боротися з борговими проблемами країн-членів, однак значних успіхів у цій боротьбі поки не видно. Першою країною, яка зіткнулася з серйозними проблемами, опинилася Греція. Поки влада ЄС намагалася врятувати одного з членів Єврозони і виділяла сотні мільярдів євро Греції, інша, але вже більш значна для Європи одиниця - Італія - виявилася в стані, близькому до грецькому. До цього варто додати і боргові проблеми Ірландії, Португалії та Іспанії. Остання, за словами багатьох аналітиків, може піти по шляху Греції та Італії.
В найближчу п'ятницю 9 грудня в Брюсселі відбудеться саміт глав держав і урядів ЄС, на якому належить обговорити подальші кроки по боротьбі з кризою в зоні євро. Очікується, що на саміті ЄС лідери Франції і Німеччини представлять план посилення консолідації 17 країн єврозони - у першу чергу, мова йде про введення більш суворих правил контролю за станом бюджету і покарання в разі виникнення неприпустимого дефіциту.
За словами французького Президента, європейські угоди планується змінити таким чином, щоб вони включали пункт накладення автоматичних санкцій на порушників бюджетної дисципліни (в тому випадку, якщо дефіцит бюджету держави перевищує встановлений ліміт 3% ВВП). Крім того, Ангела Меркель і Ніколя Саркозі наполягають на тому, щоб спеціальний європейський орган міг контролювати бюджети 17 держав єврозони.
Повідомляється, що Саркозі і Меркель домовилися, що якщо не вдасться отримати згоду всіх країн ЄС на підписання нового договору, то Німеччина і Франція готові піти на те, щоб договір підписали тільки країни єврозони.
Як зазначив Саркозі, головне завдання для європейських політиків зараз - це робота над усуненням дисбалансів, які призвели до сформованої ситуації в єврозоні і попередження її повторення. "Більше не може йти так, як було до цього моменту", - сказав Саркозі.
Що стосується ролі Європейського центробанку у вирішенні європейської боргової кризи, то Меркель і Саркозі зберегли колишню позицію (надалі поважати незалежну позицію банку, не коментувати його рішення і не висувати будь-які вимоги щодо зміни його мандата). Крім того, лідери Франції і Німеччини заявили, що не підтримують ідею введення єдиних облігацій єврозони.
За словами Саркозі, нові франко-німецькі пропозиції будуть направлені голові Європейської Ради Херману Ван Ромпею напередодні саміту ЄС.
Проведення структурних реформ має стати частиною стратегії виходу Євросоюзу з кризи. Реформи внутрішнього ринку Євросоюзу спрямовані на стимулювання економічного зростання регіону і торкаються сфер, у тому числі сектор послуг, енергетичний сектор і ринок інтелектуальної власності. Ініціативи ЄС передбачають реформування системи оподаткування та виплати соціальних допомог з тим, щоб вони сприяли росту зайнятості населення. Реформи внутрішнього ринку передбачають також реформування ринку праці та пенсійної системи, інвестування в знання та інновації, а також спрощення регуляторного законодавства, що, на думку експертів Єврокомісії, має сприяти зростанню бізнесу.
16 листопада голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу сказав, що поглиблення економічних зв'язків всередині єврозони не повинен ставити в невигідне становище держави ЄС, які поки продовжують використовувати національні валюти. Він також додав, що завдання більш тісної економічної інтеграції в Європі вимагатиме змін основоположні угоди Євросоюзу.