Все більше експертів сходяться на думці, що європейська боргова криза - не що інше, як друга хвиля світової фінансової кризи, і знайти вихід з цієї другої хвилі буде вкрай непросто.
Все більше експертів сходяться на думці, що європейська боргова криза - не що інше, як друга хвиля світової фінансової кризи, і знайти вихід з цієї другої хвилі буде вкрай непросто, передає РБК з посиланням на Reuters.
Ще недавно здавалося, що світова економіка стала на шлях відновлення, і різке падіння світових фондових і валютних ринків ми побачимо ще не скоро. Проте затишшя виявилося оманливим.
Відзначимо, для стабілізації світової економіки після краху Lehman Brothers знадобилось 5 трлн дол. і небачена раніше співпраця всіх держав "великої двадцятки". Тоді влада провідних світових країн взяла на баланс не один великий банк, а багато компаній були змушені пожертвувати частиною своїх активів, щоб отримати допомогу від держави.
Європа спробувала вирішити свою кризу аналогічним способом, домовившись про створення загальноєвропейського антикризового фонду розміром майже 1 трлн дол., однак цей план не переконав світові ринки.
Незграбна відповідь європейської влади на грецьку боргову кризу в черговий раз продемонструвала всю недосконалість світової фінансової системи й політичні розбіжності всередині об'єднаної Європи, які можуть дуже дорого їй обійтися. Зараз лідерам найбільших держав Євросоюзу необхідно переконати інвесторів, що у них є чіткий план по виходу з кризи. В іншому випадку в дуже непростому становищі може опинитися весь світ. Зазначає цілий ряд провідних експертів.
"Європа намагається вирішити проблему боргів за допомогою нових боргів", - говорить президент Оксфордського інституту економічної політики Доменіко Ломбарді.
У той же час, Рагхурам Раджа, який займав раніше посаду головного економіста Міжнародного валютного фонду, вважає, що Європі бракує політичної волі. За його словами, світові інвестори поки не вірять, що європейські держави зможуть втілити в життя свої амбітні плани по скороченню "дірок" у бюджеті. При цьому у країн, що так і не зуміли скоротити витрати і підвищити податки, залишиться лише два виходи - інфляція або дефолт. Однак, враховуючи поточний рівень споживчих цін у Європі, і варіант з інфляцією не можна розглядати серйозно. У результаті залишається лише один вихід - оголошення дефолту за боргами, відзначає він.
"Комусь все одно доведеться за це платити. Або тягар кризи покладуть на платників податків, або цю ношу доведеться нести кредиторам", - вважає Р.Раджа.
На даний момент частка європейських боргів у світовій економіці складає лише 4%. Незважаючи на це, проблеми Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії можуть дорого обійтися світовій фінансовій системі. Частково це пов'язано з тим, що дефолт хоча б однієї з цих країн може спровокувати новий виток кредитної кризи.
За оцінками колишнього чиновника американського Мінфіну Едвіна Трумена, заборгованість Євросоюзу перед американськими банками оцінюється приблизно в 1,5 трлн дол. Можливо, саме тому глава Міністерства фінансів США Тімоті Гайтнер прийняв рішення обговорити на цьому тижні з главами Британії та Німеччини способи розв'язання боргових проблем ЄС.
Е.Трумен вважає, що американський міністр фінансів вимагатиме від європейських держав якнайшвидше задіяти антикризовий фонд і при цьому постаратися провести скорочення бюджетних дефіцитів не на шкоду своїм економікам.
У свою чергу стратег BMO Capital Markets Ендрю Буш вважає, що європейські законодавці задіяли далеко не всі можливості для виходу з кризи. Наприклад, Європейський Центробанк на відміну від інших західних регуляторів утримує облікову ставку на рівні 1%, тоді як у США, Японії і Великобританії ставка рефінансування близька до нуля.
Крім того, ЄЦБ міг би більш активно купувати держоблігації європейських держав, вважає експерт. На даний момент європейський регулятор не викуповує їх, а просто обмінює на папери з більш високим рейтингом. При цьому Е.Буш додає, що "лідери ЄЦБ зациклилися на рівні інфляції і не звертають уваги на те, що йдуть на дно європейські економіки".
Нагадаємо, 24 травня стало відомо, що США і Китай домовилися підтримати Європейський союз у виході з боргової кризи. З відповідною заявою виступив глава Народного банку Китаю (центральний банк КНР) Чжоу Сяочуань на американо-китайській конференції в Пекіні. Голова китайського центробанку висловив упевненість, що боргові проблеми ряду держав Європейського союзу не створять серйозних перешкод на шляху відновлення світової економіки від наслідків глобальної фінансової кризи.
Днем раніше, голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу і голова уряду Італії Сильвіо Берлусконі після переговорів в Римі заявили, що країни - члени ЄС повинні посилити координацію економічної та валютної політики, а також спільно протидіяти борговій кризі Греції та забезпечити стабільність на фінансовому ринку єврозони.
Тоді ж президент Європейського центрального банку Жан-Клод Тріше заявив, що євро є стабільною валютою. "Існує загроза не єдиній європейській валюті, а податковій політиці певних країн, яким необхідно вжити належних заходів для її реформування".
Побоювання з приводу стабільності єдиної європейської валюти стали звучати все голосніше після початку кризи в Греції. Після того, як з'ясувалося, що дефіцит грецького бюджету за підсумками 2009 р. склав 13,6%, і країна опинилася на межі дефолту, з'явилися підозри, що схожа доля спіткає й інші держави зони євро, що, у свою чергу, поставить під загрозу стабільність єдиної європейської валюти в цілому.
Нагадаємо, міністри фінансів Євросоюзу 9 травня 2010 р. прийняли рішення про створення європейського стабілізаційного механізму обсягом 750 млрд євро (майже 1 трлн дол.)