Суспільство більш охоче вибачає астрономічні гонорари спортсменам, ніж банкірам, або менеджерам. Про це сказав професор економіки і державної політики в Гарвардському університеті Кеннет Рогофф, повідомляє "Росія 24".
Суспільство більш охоче вибачає астрономічні гонорари спортсменам, ніж банкірам, або менеджерам. Про це сказав професор економіки і державної політики в Гарвардському університеті Кеннет Рогофф, повідомляє "Росія 24".
За словами професора, половина річних зарплат гравців НБА перевищує суму в 2 млн дол. Це в п'ять разів більше за поріг для домашніх господарств США з найвищим рівнем доходу. А їх усього 1% із загальної маси.
При цьому, на думку Рогоффа, багато хто з фанатів майже напевно будуть стверджувати, що керівники зі списку компаній «Fortune 500», отримують абсурдно багато.
"Якщо зірка баскетболу реагує на частку секунди швидше, ніж його конкуренти, ні у кого не виникає питань щодо того, що він заробляє за кожну гру більше, ніж п'ять робочих заводу за рік. Але якщо, наприклад, фінансовий трейдер або керуючий отримує стан за те, що він трохи швидше, ніж конкуренти, громадськість підозрює, що він чи вона не заслуговує цього, або, гірше того, краде", - говорить професор.
В цілому економісти вже давно вивчили економіку суперзірок в тому, що стосується надзвичайно вигідного використання рішення невеликого числа людей, що збільшує їх "цінність". У той же час людина, яка, наприклад, рубає дерева, не зможе принести подібного доходу. Проте, досі незвіданим залишається питання терпимих рівнів відмінності в доходах.
Економіст зазначає, що в громадському презирстві до компенсацій суперзірок поза професійним спорту і розваг є певна логіка. Це особливо стосується деяких областей фінансів, які є іграми з нульовою сумою, тобто де виграш однієї людини є втратою іншої. Здавалося б, у спорту з цим багато спільного - одна команда програє, інша виграє, проте "грою з нульовою сумою" назвати його важко. "У кращих гравців є величезний творчий талант", - зауважує Рогофф, і мабуть люди люблять спорт за "перфоманс".
При цьому, навряд чи фанати терплять надмірні доходи в спорті через те, що гравці є зразками для наслідування. Деякі знамениті спортсмени були учасниками вельми темних історій, а арешти за звинуваченням гравців від незаконного зберігання наркотиків і зброї до домашніх побоїв стали звичайним явищем. Як приклад професор Гарварда призводить сумнозвісний удар головою Зінедіна Зідана на чемпіонаті світу з футболу в 2006 р. А гравця НБА Рона Артеста тимчасово відсторонили на частину сезону 2004 р. за похід на трибуни і бійку з уболівальниками під час гри.
Глобалізація і мінливі технології комунікації роблять економіку суперзірок все більш вагомою в різних областях. Це стосується як спорту і розваг, так і сфери бізнесу та фінансів, резюпмує Рогофф.
Варто також зазначити, що за підсумками 2011 р. список найбагатших спортсменів очолив американський гольфіст Тайгер Вудс. Він за рік додав до свого капіталу понад 62 млн дол. Друге місце посів також гравець в гольф - Філ Мікельсон. Він заробив 61,19 млн дол. Третім в списку найбагатших став швейцарський тенісист Роджер Федерер. Його річний прибуток оцінюють в 52,78 млн дол.
Далі список виглядає так: філіппінський боксер Менні Пакьяо - 52 млн дол, гонщик Фернандо Алонсо - 45 млн дол, баскетболіст Леброн Джеймс - 45 млн дол, футболісти Ліонель Мессі і Кріштіану Ронадло заробили 43,8 млн дол і 38,8 млн дол, відповідно. Замикають десятку найдорожчих спортсменів минулого року Пейтон Маннінг, який грає в американський футбол з доходом в 38,07 млнл дол і бесболіст Алекс Родрігес, який заробив 36 млн. дол
Для прикладу, згідно з даними журналу Forbes, найбагатша людина світу - голова ради директорів компанії Telmex, Карлос Слім Елу за 2011 р. збільшив свої статки на 20,5 млрд.