20 вересня 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про відстрочення штрафів для водіїв автомобілів з європейською реєстрацією ("євроблях"). Згідно з проектом закону, застосування штрафів для "євробляхерів" після прийняття документа в цілому відтермінують ще на три місяці. Таким чином власники "євроблях" не будуть платити штрафи до 20 листопада 2019 року. Чи стала Україна жертвою невиконання окремими групами осіб європейського екологічного законодавства, читайте в матеріалі для РБК-Україна.
Нерозмитнені автомобілі їздять по українських дорогах ще з 90-х років. Шляхом певного зловживання положеннями Стамбульської конвенції люди уникали митних платежів за імпортні авто, проте до 2014 року це були радше поодинокі випадки.
Але після 2014 року це явище набуло масового характеру. Навіть сам підписаний закон на це вказує, оскільки поширюється лише на авто ввезені на територію України після 1 січня 2015 року. З чим же це пов'язано? Тут потрібен невеличкий екскурс в історію законодавчого процесу в Євросоюзі.
У 2000 році Європарламент прийняв директиву 53/2000/ЄС. Предметом даного документа було введення в Євросоюзі обов'язково утилізації транспортних засобів, які відбули свій вік. Фактично дана директива стала однією з основ формування у державах Європейського Союзу економіки замкненого циклу і сучасної європейської екологічної політики в цілому.
Згідно з директивою 53/2000/ЄС, не менше 95% деталей і компонентів від утилізованого автомобіля повинні повертатися в повторне виробництво. Ще 5% не підлягають утилізації - це різні кислоти, масла і т. д.
У державах ЄС були створені різні механізми створення зацікавленості громадян здавати старі автомобілі на утилізацію. Тут застосовувався метод батога і пряника. З одного боку, було запроваджено механізм виплати людям певної суми грошей після здачі свого автомобіля в утиль.
З іншого боку, були створені умови того, що старі авто, які не відповідають певним екологічним нормам, стали неконкурентоспроможними на вторинному ринку. Обмежувальні заходи також спонукали людей саме здавати свої авто на утилізацію, бо володіння такими авто ставало дуже дорогим тягарем.
В 2018 році вийшла розгорнута доповідь Єврокомісії, в якій аналізувався рівень виконання вищезазначеної директиви. Крім опису впливу директиви на розвиток економіки замкненого циклу, екологічного ефекту документа, в доповіді також спливла вельми цікава статистика, щодо рівня виконання її положень.
Статистика показала, що в різні роки від 30 до 40 відсотків автомобілів, які підлягали утилізації, фактично "пропали". Було озвучено припущення, що "зниклі" транспортні засоби загубилися на різноманітних звалищах по всьому Євросоюзу.
Між тим, у самому Євросоюзі зафіксовано факти того, коли автомобілі підлягали утилізації, наприклад, у Німеччині викуповувалися у власника за ціною, трохи перевищує компенсацію за здачу в утиль автомобіль. Потім шляхом певних маніпуляцій там знімалися з обліку і зникнувши з поля зору німецької влади ввозилися в Литву, Польщу та інші країни сходу Євросоюзу. Там вони вже продавалися на вторринку. Зважаючи на те, що ще 10 років тому в Євросоюзі більшість баз не були інтегровані - такі маніпуляції були можливі і поставлені на потік.
У 2014 році на сході України почався військовий конфлікт. З метою постачання української армії було прийнято рішення спростити використання транзитних авто на території України. І під слушним приводом в Україну масово заїхала величезна кількість (за різними оцінками, від 600 тисяч до 2,7 млн) автомобілів з європейської реєстрацією, з яких безпосередньо до армії і добробатів не дійшла і мала частина.
Практично всі транспортні засоби зараз перебувають у цивільному користуванні. І це автомобілі, які є абсолютно неконкурентними навіть на вторинному європейському ринку ні за віком, ні за екологічним нормам, ні за вартістю експлуатації.
Фото: Цвинтар "євроблях". Десятки нерозмитнених авто в Ужгороді
З урахуванням того, що більшість автомобілів, які зараз на європейській реєстрації їздять по дорогах України, документально володіють литовські і польські компанії, які не ведуть ніякої діяльності, але мають у себе на балансі сотні таких авто, виникає закономірне питання: а чи не стала Україна простою жертвою невиконання окремими групами осіб європейського екологічного законодавства?
Але одне можна сказати напевно - Україна в деякій мірі вже частина Євросоюзу, оскільки європейські проблеми вже стали і українськими проблемами.