Єврокомісія прогнозує зростання держборгу Греції за підсумками 2012 р. до 198,3% від ВВП країни в порівнянні з очікуваним показником в 162,8% ВВП за підсумками поточного року. Такі цифри містяться в опублікованому сьогодні піврічному "осінньому" прогноз Єврокомісії.
Єврокомісія прогнозує зростання держборгу Греції за підсумками 2012 р. до 198,3% від ВВП країни в порівнянні з очікуваним показником в 162,8% ВВП за підсумками поточного року. Такі цифри містяться в опублікованому сьогодні піврічному "осінньому" прогноз Єврокомісії.
Зазначимо, зараз розмір держборгу Греції становить близько 350 млрд євро.
Єврокомісія також прогнозує, що рівень держборгу Італії не зміниться і складе 120,5% ВВП за підсумками 2012 р. Італія з її держборгом у 1,9 трлн євро зараз являє собою найбільшу загрозу фінансовій стабільності в єврозоні.
Загальний рівень державної заборгованості єврозони в 2012 р. підвищиться до 90,4% від ВВП валютного блоку з 88,0% в 2011 р., йдеться в доповіді виконавчого органу ЄС.
Темпи зростання суверенних боргів в єврозоні потроху знижуються, оскільки держави, нарешті, перейшли від стабілізації бюджетних дефіцитів до їх скорочення, відзначає Єврокомісія. Якщо за підсумками 2011 р. сумарний дефіцит бюджетів в єврозоні складе 4,1% ВВП, то вже в наступному році показник скоротиться до 3,4%, а в 2013 році. - до 3,0%.
Так, дефіцит бюджету Італії, за оцінками Єврокомісії, знизиться до 2,3% ВВП до 2012 р. (з 4,0% в поточному році), а грецький дефіцит скоротиться до 7,0% (2011 р. - 8,9%).
Єврокомісія підкреслює, що, швидше за все, держави єврозони будуть приймати додаткові заходи фіскальної консолідації, які не включені в базовий прогнозний сценарій. У такому разі показники дефіцитів і заборгованості виявляться краще наведених.
Ситуація в єврозоні в останні місяці різко погіршилася - ймовірність дефолту Греції зараз велика, як ніколи. Додатково масла у вогонь підливає Італія - політична криза, що вибухнула в ній, привела до того, що прибутковість 10-літніх держоблігацій перевищила критичні 7%. З такою вартістю позик країна навряд чи зможе самостійно погашати борги, і вимушена буде звернутися за допомогою до МВФ і ЄС.
Нагадаємо, в 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і ЄС виділили грецькій владі кредитну лінію в розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад діючої програми. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування в розмірі 109 млрд євро. Натомість керівництво Греції зобов'язалося здійснити низку заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації. У результаті політична криза, яка виникла в країні в останні тижні, стала перешкодою для зовнішньої допомоги Афінам. Зараз у Греції політичні партії формують коаліційний уряд.
Нагадаємо, 27 жовтня 2011 р. лідери єврозони погодили з представниками банків і страхових компаній нову схему участі приватного сектора в полегшення боргового тягаря Греції. Передбачається, що власники грецьких бондів обміняють їх на нові з 50% дисконтом до номінальної вартості. Це дозволить скоротити держборг Греції з поточного рівня 160% ВВП до 120% ВВП до 2020 р. При цьому члени єврозони, щоб переконати інвесторів обміняти папери, забезпечать інструменти підвищення кредитної якості нових грецьких паперів оцінною вартістю до 30 млрд євро. Про які інструменти йдеться, поки невідомо, але, можливо, це буде забезпечення грецьких облігацій у вигляді паперів з найвищим рейтингом AAA.
Крім того, до кінця року Євросоюз (ЄС) і Міжнародний валютний фонд (МВФ) погодять нову багаторічну програму фінансової допомоги Греції об'ємом до 100 млрд євро. Таким чином, з урахуванням механізму підвищення кредитної якості нових грецьких паперів загальний обсяг нової приватно-державної програми допомоги Греції складе до 130 млрд євро. Деталі програми європейська влада і IIF обіцяли узгодити найближчим часом.
Також європейські лідери прийняли рішення про збільшення обсягу Європейського стабфонду (EFSF) з 440 млрд євро до 1 трлн євро, а також рішення щодо рекапіталізації банків ЄС. Передбачається, що європейським банкам буде потрібно 106 млрд євро додаткового капіталу. Розрахунок даної суми заснований на новій вимозі, згідно з якою до середини 2012 р. показник достатності капіталу першого рівня в усіх кредитних установах повинен бути не нижче 9%. При всьому прогресі у вирішенні боргової кризи в єврозоні антикризовий план поки позначений узагальнюючими тезами, без деталізації ряду факторів. Зараз влада єврозони повинна сконцентруватися на ефективній та невідкладній розробці механізму фінансування фонду фінансової стабільності і пошуку джерел фінансування.