У першій частині інтерв'ю міністр міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький розповів про результати тендерів на розробку нафтогазоносних площ. У другій частині інтерв'ю РБК-Україна міністр деталізував плани наповнення держбюджету від проведення конкурсів, розповів про плани щодо повної ліквідації нелегальних шахт з видобутку вугілля (копанок), про плани з видобутку метану, а також про екологічний паспорт.
РБК-Україна: За даними Мінекономіки США, Україна знаходиться на шостому місці в світі за кількістю корисних ресурсів.
Едуард Ставицький: Так, дійсно, так і є, ми повинні навчитися правильно їх добувати і розподіляти. Це дані, які базуються на наявній у нас інформації. Думаю, детальне підтвердження буде з геологічного матеріалу та інформації, які ми передали в лабораторію США.
Читайте також: Прийнято нові закони про стимулювання інвестдіяльності в Україні
РБК-Україна: Раніше в ЗМІ Ви називали, що в 2011 р. державні надра принесли українському бюджету 380 млн грн при 260 млн грн запланованих. Які суми надходжень можна очікувати для бюджету за підсумками 2012?
Едуард Ставицький: Припускаю, що цифра буде в два рази більшою. Плюс - не рахуємо конкурсів, які йдуть окремим рядком бюджету. На сьогоднішній день вже проведено три конкурси. За підсумками року число конкурсів повинне досягти п'яти.
РБК-Україна: А на 2013 р.?
Едуард Ставицький: Ще ми розглядаємо дві можливі площі. Одна на суші, як я вже сказав, площу, яку ми зараз вивчаємо спільно з ExxonMobile. І ще одна площа в Чорному морі - «Таврія».
Я не беру зараз до уваги більш дрібні проекти, яких теж достатньо. Я кажу про глобальні речі, про площі понад 7 тис. кв. км.
РБК-Україна: На цих п'яти площах який сумарний прогнозований обсяг газу?
Едуард Ставицький: В Україні на сьогодні по Ц1 (те, що можна вилучити з надр) по балансу обраховується 1 трлн 345 млрд куб. м. Це те, що ми можемо гарантовано витягти. А по площах, на які проводяться конкурси, цифри різняться.
Західні фахівці вважають, що Юзівська площа становить близько 8-10 трлн куб. м. Я схильний більш скромно оцінювати - 2-3 трлн куб. м.
Олеську площу західні фахівці оцінюють в 2-3 трлн куб. м. Але я реаліст і вважаю, що мова йде про 0,5-1 трлн куб. м.
По Скіфській площі західні фахівці припускають більше 500 млрд куб. м. Я думаю, що 250-300 млрд куб. м.
Але все одно, якщо подивитися і розкласти на здобич, яка в середньому, згідно зі світовою практикою, ведеться на даного роду площах, це близько 10 млрд куб. м на рік. Відповідно, проекти розраховані на 50 років.
Якщо ми всього цього доб'ємося, за моїми оцінками, за 5-7 років Україна вийде на промисловий видобуток, що дозволить повністю забезпечити себе вуглеводневим сировиною. Може бути, по частині нафти не зможемо повністю закрити свої потреби, але до того моменту, припускаю, вже будуть доведені до розуму технології по синтезу природного газу, які дозволять з природного газу отримувати дизельне паливо.
Тоді в сукупності можна буде говорити про те, що Україна за рахунок власного ресурсу стане енергонезалежною. Тому, щоб запустити процес інвестування у видобуток вуглеводнів, ми намагаємося швидше пройти всі бюрократичні моменти, пов'язані з визначенням переможців, укладання договорів, прийняття рішень на рівні Кабінету міністрів.
Читайте також: "Україна за 7 міс. збільшила споживання вугілля на 5,8%, споживання газу знизила на 7,3%", - Міненерговугілля
РБК-Україна: Наскільки активно Мінприроди після закінчення тендерів бере участь у процесі розробки родовищ?
Едуард Ставицький: Ми чітко прописуємо всі умови і договору, програма робіт затверджується у відповідності з цими документами. Ідеологічна служба по засобам державного юридичного контролю веде науково-ідеологічний моніторинг. Не можна забувати і про екологічну інспекцію.
РБК-Україна: За словами аналітиків, пласти сланцевого газу залягають глибше, ніж запаси води і при гідророзриві пласта хімікати, що використовуються для цього розриву, потрапляють у воду. Супротивники цього методу вважають, що він викликає землетруси. Причому, деякі країни вже заборонили видобуток сланцевого газу на своїх територіях, зокрема, Болгарія стала другою після Франції країною ЄС, яка заборонила гідророзрив і відкликати ліцензію на видобуток сланцевого газу в компанії Chevron.
Едуард Ставицький: Це все лірика. Ви знаєте, багатьом не подобається, що Україна зараз проводить такі великі інвестиційні проекти зі збільшення видобутку. Але 50 млрд куб. м газу - це серйозний ринок споживання.
Відповідно, боротьба за ринки завжди велася і буде продовжуватися. Мене не дивує ця боротьба і лобі деяких компаній.
Ми ведемо роботу, і я впевнений, що жодних проблем з цим немає. Вже доведено, що ніякий видобуток шляхом гідророзриву не тягне за собою забруднення підземних вод. Відповідно, на людину це ніяк не впливає і на природу в цілому, включаючи біосферну складову.
РБК-Україна: Тобто, через 5-7 років ми зможемо добувати стільки газу, що закриємо всі внутрішні потреби.
Едуард Ставицький: Я впевнений в цьому. Більше того, ми будемо нарощувати питання з енергоефективності та енергозбереження. Плюс розглядається питання заміщення природного газу вугіллям - газифікація вугілля і використання на ТЕС даного палива.
РБК-Україна: Наскільки успішний даний процес?
Едуард Ставицький: Реалізується великий проект з Китаєм - майже на 4 млрд дол. Далі буде більше.
РБК-Україна: Коли остаточно вирішиться ситуація з Vanco?
Едуард Ставицький: Упевнений, у цьому році ми поставимо позитивну для України крапку в цьому питанні. Прийшли документи зі Стокгольмського арбітражу, які в найближчі тижні буде розглядати Міжвідомча комісія. Про її рішенні ми поставимо всіх в популярність.
Вважаю, що рішення по Прикерченському родовищу слід приймати з точки зору максимального прискорення залучення інвестицій і розробки цього родовища.
Читайте також: За 3 роки Vanco Prykerchenska вкладе в программу геологорозвідки 400 млн дол
РБК-Україна: А про що Ви говорили у ЄС в рамках зустрічі з охорони навколишнього середовища? Які є конкретні домовленості?
Едуард Ставицький: Про налагодженні спільної роботи України та Єврокомісії. Я познайомився з єврокомісаром, який займається питаннями глобального потепління і клімату, зустрівся з єврокомісаром, який відповідає за охорону навколишнього середовища.
Обговорювали питання збереження екосистеми України. Також в листопаді у нас пройде велика конференція за участю громадських організацій.
Внаслідок тих домовленостей, у мене сьогодні були представники ОБСЄ. Їх дуже здивувало, що ми далеко просунулися в створенні екологічного паспорта, оскільки вони теж лише на початку цього шляху.
РБК-Україна: Розкажіть конкретніше про екологічний паспорт.
Едуард Ставицький: У найближчому майбутньому буде створена Зелена Конституція планети. У відповідності з цим, кожна країна бере на себе певні зобов'язання.
У рамках цих зобов'язань ми працюємо над створенням бази екологічних паспортів - спершу йдемо по підприємствах, які належать до першої-другої груп забруднення, потім переходимо до третьої-четвертої. Ми створили при міністерстві центр, де все буде автоматизовано, і найближчим часом презентуємо ідею екологічного паспорта в цілому.
Суть же екологічного паспорта - у спрощенні взаємин бізнесу і контролюючих органів, щоб кожна людина, яка проживає в Україні, розуміла, що робиться в питанні навколишнього середовища і як на це реагувати. Все буде на електронному носії. Ніякого додаткового документа - це вже позавчорашній століття. База буде створюватися і доопрацьовуватися.
РБК-Україна: Від ідеї видобувати метан із шахт відмовилися остаточно?
Едуард Ставицький: Не відмовилися. Компанія ExxonMobilе веде з нами цю роботу. Згідно з меморандумом, ми передаємо їм інформацію, пов'язану з метаном вугільних пластів. У нас є площа на 5-6 тис. кв. км (Луганська і Донецька області), де ми бачимо одним із джерел вуглеводнів видобуток метану з вугільних пластів.
РБК-Україна: Скільки необхідно інвестувати в цей проект?
Едуард Ставицький: Середня ціна видобутку метану з вугільних пластів - близько 100 дол. за 1 тис. куб. м, але ця ціна коливається. Видобуток ведеться, але ще не промисловим способом.
Для видобутку метану потрібно відразу ставити генеруючі установки, що на місці перероблять газ в електроенергію. У цьому і суть збільшення витрат, і способу видобутку. Думаю, що протягом року буде все зрозуміло з питань промислового виробництва.
РБК-Україна: Коли буде закрито питання по копанках?
Едуард Ставицький: У 2010 р. обсяг «чорного видобутку» на ринку вуглеводнів в Україні оцінювався на рівні 10% від загального обсягу. Сьогодні не набіжить і 1%.
Ми знаємо ці гучні кадри з фільмів, де, нібито, використовується дитяча праця. Журналісти часто намагаються щось вихопити з контексту, щоб «піддати перцю» у свої матеріали. Але в цілому проблема дана існувала.
Не можна сказати, що це питання ми закрили на 100%, але другий рік ми займаємося легалізацією видобутку по дрібним шахтам - дерегуляцією, ліцензуванням. На цю задачу звернув увагу Президент України. На таких шахтах необхідно налагодити легальну видобуток, забезпечити безпеку людей і дати їм нормальні умови праці.
Бізнесмени на це дивляться досить позитивно. В основному, це Луганський регіон. Думаю, максимум до наступного літа, ми всіх легалізуємо.
РБК-Україна: І як легалізують копанки?
Едуард Ставицький: Є геоінформації. Ми знаємо, де перевіряти, працюють геоконтроль та екологічна інспекція. Ми виявляємо факти порушення, прокуратура реагує. Але ми підходимо не з точки зору повального покарання, адже для деяких селищ копанки - це єдиний спосіб заробити.
Ми спростили всі питання, пов'язані з отриманням ліцензій. Робота останній рік ведеться за принципом «єдиного вікна». Скоротили процедуру розгляду і прибрали більше половини узгоджувальних документів. Єдине, що потрібно від підприємця, - пройти угоду по землі в місцевих радах. І ми протягом 30 днів видаємо ліцензію.
РБК-Україна: Скільки треба заплатити за таку легалізацію?
Едуард Ставицький: Згідно державної оцінці запасів - за пільговим тарифом. Тобто, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів для видобутку вугілля таким способом.
Читайте також: Україна не відповідає закладеному в угоді про ЗВТ з ЄС принципу "сталого розвитку", - експерт
РБК-Україна: Скільки на сьогодні ліцензій на розробку на нафто- і газовидобування видано приватним компаніям?
Едуард Ставицький: За минулий рік з урахуванням конкурсів - не більше 40. В цілому по природних ресурсах - більше 3 тис. ліцензій. Зараз у реєстрі приблизно 3,5 тис. ліцензій.
По вуглеводнях - близько 400 ліцензій, по вугіллю, з урахуванням малих шахт, - близько 1 тис. Решта ліцензії - це в основному вода і трохи залізної руди.
Спілкувався Олексій Біловол