Їжі бути: у чому собі відмовляють українці і чому

Багатий вибір продуктів не є гарантією того, що на них є кошти Багатий вибір продуктів не є гарантією того, що на них є кошти

Українці продовжують бідніти. Обсяги продажу продовольчих товарів через торгові мережі за перше півріччя 2016 року скоротилися, як і частка витрат сімей на придбання продуктів харчування і безалкогольних напоїв. Тепер доводиться більше витрачати на оплату житлово-комунальних послуг. Втім, це лише офіційна статистика. Суттєва частка виробництва та реалізації перебуває у тіні. За підрахунками Мінфіну, тільки в рітейл індустрії тіньовий сектор в 2015 році перевищував 60%.

Українці стали менше їсти, впевнений генеральний директор Української асоціації постачальників торговель них мереж Олексій Дорошенко. Цю тезу, висловлену Дорошенком за результатами аналізу статистичних даних, минулого тижня широко підхопили і політики, і експерти. Висновок почали приміряти на себе, всі, хто дізнався про нього. Однак, якщо проаналізувати та інші дані, то висновки напрошуються ще більш страшні.

Купувати продукти харчування, а, отже, менше їсти, українці стали внаслідок падіння доходів населення. Це і призвело до зниження споживчого попиту. Номінально, зарплата зросла, і в серпні, в середньому вона становила 5,2 тисячі грн. Проте реально вона скорочується. І в останній місяць літа була нижче на 3%, ніж у липні. При цьому структура витрат домогосподарств, простіше кажучи, кожної сім'ї, на продукти харчування і безалкогольні напої істотно не змінилася. Більше половини доходів, як практично і рік тому,  так само витрачається на їжу та напої: 53,1% і 50,4% відповідно. Певна частка витрат, яка йшла на продукти харчування, тепер йде на оплату послуг ЖКГ. Тобто, ми стали менше їсти і більше платити за “комуналку”.

Аналіз даних Держстату щодо реалізації основних продовольчих товарів через роздрібні мережі за перше півріччя 2016 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року показує, що попит у натуральному вираженні скоротився навіть на соціальні групи продуктів. Мова йде про борошно (падіння на 11,6%), крупи (-7,4%), макаронні вироби (-5,17%).

 

Найбільше зниження продажів Держстат фіксує по рослинному маслу. Його купили на 19% менше, ніж у січні-червні 2015 року. Великим було падіння у першому кварталі цього року - масла було продано майже на 28% менше порівняно з першим кварталом минулого року. Генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук відзначив, що зазначені статистичні дані відображають лише частину споживчого ринку, причому не найбільшу, оскільки через торговельні мережі реалізовується лише 20% олії. Інша частина - через торгові точки на ринках, ларьки, однак вони не є предметом дослідження Держстату. Водночас він додає, що попит на цей продукт в Україні традиційно низький, а зараз, коли доходи населення падають, тим більше. “З 80 заводів тільки п'ять фасують масло, хоча одна-дві компанії могли б повністю забезпечити попит внутрішнього ринку. Тобто, в Україні соняшникової олії виробляється у 10 разів більше, ніж споживається. 90% йде на експорт”, - пояснює Капшук.

Менше українці стали купувати цукор - на 17,6%, горілку і лікеро-горілчані вироби (-16%), соки (- 22,5%), копчене м'ясо та ковбасну продукцію (- 13,8%). Попит на м'ясо та м'ясо птиці впав не так сильно, всього на 2,5%, хоча ще у першому кварталі було навіть невелике зростання продажів - на 0,34%. За словами гендиректора Союзу птахівників Сергія Карпенка, крім скорочення доходів споживачів, не виключена тенденція перетікання попиту від торгових мереж до ринків. Перші встановлюють більш високу ціну, ніж торгові точки на ринках.

У той же час при зниженні реалізації м'яса, Держстат фіксує зростання попиту на м'ясні консерви (+8,6%). “При зниженні доходів споживач переходить на більш дешевий товар. Наприклад, м'ясо птиці і консерви, - припускає президент Асоціації свинарів Артур Лоза. - Є певні тенденції до пожвавлення попиту, мається на увазі в цілому невелике зростання економіки, але вони спрацюють трохи пізніше, і до кінця року ми зможемо вийти на торішній обсяг споживання. Плюс сезонний фактор зіграє роль і новорічні свята”. Хоча Олексій Дорошенко не бачить передумов до збільшення попиту до кінця цього року. Насамперед, тому що за цей час доходи українців значно не зміняться і “за продуктовий кошик” доведеться платити більше.

 

Продовольчі товари у бідних країнах дорожчають швидше, ніж інші товари. Не треба забувати і про те, що зараз у світі склався негативний тренд - вартість продовольства на планеті зростає, наприклад, м'ясо вже подорожчало на 2-3%, цукор - у півтора рази. “Ціна на м'ясо курятини має передумови до підвищення: в районі 5%, - додає Сергій Карпенко. - Ціни на яйця пішли в ріст. В роздробі ще поки це не відчутно, у них збереглися залишки, а фабрики вже реалізовують на 40% дорожче”. Варто зазначити, що низька вартість яєць призвела до зростання споживання цього продукту. У січні-червні обсяги реалізації в мережах збільшилися на 5%, порівняно з минулим роком. У той же час обсяги виробництва скоротилися на 20%. Яйця чи не єдиний товар, де був продемонстрований жвавий попит. Також зростання продажів в мережах зафіксовано на овочі (+9,5%) і пива (+6,8%).

Є і ще одна причина, яка дає всі підстави припускати, що українці не стануть “їсти більше”. Якщо хто не помітив, в Україні скасовано держрегулювання цін на соціально значущі товари. Поки це експеримент, який МЕРТ проводить з 1 жовтня по 31 грудня, однак, як вважає генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж, надалі він буде діяти на постійній основі.

Варто відзначити, що зниження реалізації Держстат фіксує і по хлібобулочним виробам, крім кондитерських. Зниження, на перший погляд, здається незначним - за півріччя всього 1,8%. Однак виконавчий директор Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олена Жукова зазначає, що споживання, незважаючи на дані Держстату, залишилося незмінним. Вся справа в тому, що істотна частка ринку -понад 60% - знаходиться “в тіні”, а статистика враховує лише офіційні дані. “Коли, наприклад, супермаркети виробляють хлібобулочні вироби, то вони не повідомляють, що вони справили й у якому обсязі. Міні-пекарні, у тому числі і в супермаркетах, працюють як ФОП. Вони не мають відповідних дозволів на виробництво, а деякі - навіть певних умов і стандартів, не кажучи вже про лабораторії”, - пояснила Жукова.

За даними ВАП, в 2015 році офіційно було вироблено 1,2 мільйони тон хліба, в той час як фактичне споживання склало 3,8 мільйона тон. Відповідно, тільки 31% продукції проводився промисловими хлібозаводами, і майже 70% продукції ніде і ніким не враховувалася.

 

Подібна ситуація на алкогольному ринку. Там тіньовий сектор перевищує 50%. Степан Капшук побоюється, що при повному скасуванні спецрежиму ПДВ для аграрного сектора частка тіні і тут буде тільки рости. Вже зараз, при частковій роботі пільгового режиму, ніхто не може сказати про тіньові обсяги площ соняшнику і проданої за готівку сировини. “А попит на готівкові кошти, тим більше валюту, - високий. Тому, з відміною спецрежиму, тільки активізується тіньовий ринок”, - говорить він.

За даними Мінфіну, який у минулому році проводив ряд галузевих консультацій в рамках підготовки до податкової реформи, з'ясувалося, що тільки рітейл-індустрія знаходиться в тіні на 62%. Самі учасники ринку визнавали наявність значної частини контрабандного товару. За оцінками МЕРТ, у 2015 році тіньова економіка займала 40% від ВВП. Крім того, обсяги реалізації товарів і канали поставок на ринки, не кажучи вже про стихійні, практично ніким не контролюються. Причини, зокрема, у відсутності рівних правил на ринку готівкових розрахунків, “дірки” на митниці, що дає змогу зловживати митною вартістю. Так що ми не тільки “стали їсти менше”, ми ще й їмо, п'ємо і носимо продукцію, яку ніхто не враховує і з якої не сплачуються податки. До речі, легка промисловість, за даними Мінфіну, на 67% “в тіні”.

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top