ЄБРР стривожений політикою РФ у сфері енергетики
Повномасштабна участь Росії в роботі Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) важлива для Європи і є ключовим аспектом в прагненні ЄБРР розповсюдити ринкову економіку в колишніх республіках СРСР, повідомляє Reuters з посиланням на заяву голови банку Жана Лемє'ра. "Відносин не можна уникнути, але вони непрості", - заявив Ж. Лемє'р в інтерв'ю агентству. Європа з тривогою стежить за діями Росії в енергетичній сфері. Менше, ніж за два тижні ЄБРР проведе щорічну конференцію в Казані. Газова суперечка Москви і Києва минулого року призвела до зниження постачань палива до Західної Європи, а отримання Газпромом контролю над проектом "Сахалін-2" розглядається в Європі як прояв жорсткішої, ніж раніше, політики Кремля. "Чи хоче країна, яка є постачальником газу і нафти, контролювати свою галузь? Так, Росія цього хоче, як і більшість інших країн. Ми повинні розуміти, що це є її правом", - відзначив банкір. ЄБРР прагне до розширення своєї діяльності в східному і південному напрямках після оголошення про закінчення першої фази своєї роботи. Разом з тим банк намагається донести до Росії, що найефективніше використання ресурсів може спричинити найсприятливіші наслідки у глобальному масштабі. "Якби весь регіон працював за стандартами енергетичної ефективності Західної Європи, світове споживання енергоресурсів скоротилося б на 7%. Ми говоримо про макроекономічні числа - це величезне значення", - відзначив глава ЄБРР. Всесвітньо відома компанія Shell зазнала фіаско у зв'язку з проектом "Сахалін-2". Кілька років поспіль, поки компанія Exxon і губернатор Сахаліну сперечалися про маршрут трубопроводу, Shell обрала маршрут, який подобався губернаторові. Shell влаштовував трубопровід з півночі на південь - він подавав би газ на новий термінал, який компанія будувала на південному березі острова. Shell почала втілювати проект "Сахалін-2", не маючи російського партнера. Влітку 2005 р. Shell уклала угоду про передачу російському газовому гігантові Газпрому 25%-ої частки в проекті за учась в одному з проектів Газпрому в Арктиці. Проте за кілька днів Shell несподівано оголосила, що вартість "Сахаліну-2" становитиме 20 млрд дол., майже удвічі більше, ніж планувалося. Частково це пояснювалося великими витратами на будівництво трубопроводу з півночі на південь. Збільшення витрат Shell означало, що пройдуть роки, перш ніж Москва отримає хоч цент зі своєї частки прибутків від проекту. Російське керівництво оголосило про зрив домовленостей. Переговори про перевищення Shell розрахункового кошторису і про угоду з Газпромом тривали майже рік. Влітку 2006 р. представники контролюючих органів виявили, за їх словами, значні порушення уздовж маршруту проходження трубопроводу, обраного Shell, особливо в місцях, де він перетинав річки. Під загрозою вимушеного припинення робіт Shell в грудні порахувала за краще продати контрольний пакет акцій Газпрому. Проект "Сахалін-1" також викликає занепокоєння у світової спільноти. На березі Сахаліну Exxon Mobil Corp. отримала в квітні цього року значну технічну перемогу: закінчилося буріння свердловини протяжністю 7 миль, найдовшої з тих, які сполучають бурову установку на суші з нафтовим родовищем, яке залягає під дном моря. Свердловина, пробурена за рекордно короткий термін, ознаменувала успіх зусиль Exxon з доступу до однієї з багатющих нафтових скарбниць, які залишилися на планеті. Проте між Exxon і Росією виникли розбіжності з питання про те, хто розпоряджатиметься потенційними запасами природного газу в проекті "Сахалін-1". Exxon стверджує, що згідно з контрактом має право вибирати найприбутковіший варіант реалізації газу. Минулого року Exxon підписала попередню угоду про постачання газу до Китаю - на один із найненажерливіших ринків енергоресурсів у світі, для чого потрібно буде побудувати відносно короткий газопровод. "Ми вважаємо, що закон із цього приводу хороший і сформульовано в ньому все чітко, - пояснив президент компанії Рекс Тіллерсон російським журналістам. - Але головне питання в тому, чи зможемо ми отримати всі необхідні дозволи на експорт?". Міністр енергетики РФ Віктор Христенко висловлюється останнім часом таким чином, що покупців для газу Росія хоче вибирати самостійно. Запаси газу, які має в своєму розпорядженні країна, забезпечують їй колосальний геополітичний престиж. Нещодавно власті надали монопольне право на експорт газу Газпрому. Хоча в цій постанові для проекту "Сахалін-1" зроблено виняток, російські чиновники стверджують, що на будівництво Exxon газопроводу до Китаю цей дозвіл не розповсюджується. Керівництво Exxon сподівалося почати експорт газу до Азії наступного року. Але поки переговори між Exxon і російськими властями тривають, для видобутку газу майже нічого не робиться. Велику частину газу закачують назад під землю. Керівництво "Роснафти" пропонує зріджувати газ і транспортувати його танкерами, щоб розширити коло потенційних споживачів. Exxon розцінює цей варіант як занадто дорогий. Нинішній губернатор Сахаліну Іван Малахов вважає, що Exxon має ознайомити росіян з усіма потенційними варіантами, а не лише з тим, який сама вважає за кращий. Викликає неспокій і підписання угоди в квітні між ВАТ "ЛУКОЙЛ" і МЗС РФ. Компанія стала першою приватною російською компанією, з якою МЗС РФ підписав документ про співпрацю. Угода діятиме до 2012 р. Сторони, зокрема, домовилися про взаємодію з забезпечення зовнішньоекономічних і геополітичних інтересів Росії шляхом розвитку співпраці з міжнародними організаціями в паливно-енергетичній галузі і зарубіжними нафтогазовими компаніями. Зі свого боку МЗС РФ згідно з державними інтересами і зовнішньополітичною лінією Росії має намір здійснювати підтримку зовнішньоекономічної діяльності компанії, захищати її законні інтереси за кордоном дипломатичними і міжнародно-правовими засобами, сприяти їй в організації зустрічей з органами державної влади іноземних держав і з міжнародними організаціями.
