Ринок нафти одним з перших відреагував на глобальну фінансово-економічну кризу, внаслідок чого ціни обвалились до рекордно низьких показників. Зараз ситуація дещо стабілізувалася, проте надалі вона багато в чому залежатиме від тривалості рецесії і координації дій країн-виробників. Свій погляд на проблеми світового ринку нафти РБК-Україна озвучив виконавчий директор цінового агентства Argus Едріан Бінкс.
РБК-Україна: Як Ви вважаєте, в чому причина такого значного падіння цін на нафту в другій половині минулого року?
Едріан Бінкс: Попит впав різко і несподівано. Нафтопереробна промисловість в останні два роки не встигала задовольняти попит на дизельне паливо, особливо з низьким вмістом сірки, що використовується в розвинених країнах. Але коли ажіотаж пройшов, нафтопереробники зіткнулися з проблемою перевиробництва, і це відразу ж обвалило ціни на сировину.
РБК-Україна: Як змінилося співвідношення сил на ринку, після того, як виробники нафти почали скорочувати пропозицію у відповідь на падіння попиту?
Е.Б.: Ми стали свідками раптового і стрімкого падіння попиту на нафту, викликаного економічною кризою. Це, звичайно, примусило ОПЕК скоротити виробництво сировини відповідно до споживання, що знизилося. Але холодна зима в Європі і Північній Америці підтримала попит на нафтопродукти, і ситуація на ринку нафти стала збалансованішою. Крім того, за останні два місяці трохи виросло споживання бензину в Північній Америці, особливо в США, найбільшому споживачеві автомобільного палива в світі. Це важливе зрушення. Можливо, він дає Росії і країнам ОПЕК надію на те, що положення на ринку стабілізувалося. Крім цього, різниця між цінами на малосірчисту нафту і вартістю сірчистих або високосірчистих сортів, що видобуваються на Близькому Сході і в Росії, зменшується. Цей факт свідчить на користь тієї обставини, що скорочення видобутку нафти ОПЕК вже відчувається. Російський сорт Urals все частіше експортується до Азії. Значить, азіатські НПЗ відчувають нестачу малосірчистої нафти, що поставляється з країн Персидської затоки, тобто від країн ОПЕК.
РБК-Україна: Можна сказати, що останнім часом роль ОПЕК на ринку посилилася?
Е.Б.: Організація продемонструвала здатність залучити країни, що не є її членами, до співпраці в справі скорочення видобутку нафти. Ми бачимо, що з ОПЕК взаємодіють і Мексика, і Росія. Ангола стала повноправним членом організації. Все це вказує на те, що основні видобувні країни координують свої дії. Але поки важко сказати, чи допоможе ця співпраця стабілізувати ціни, утримавши їх на поточних рівнях. Недавно ОПЕК пішла на значне зниження видобутку – приблизно на 4,2 млн бар./добу в порівнянні з вереснем. Це безпрецедентний захід. Скорочення було масштабним і агресивним. Вражає також і швидкість, з якою рішення було втілене в життя, щоб встигнути за падаючим попитом і відновити баланс на ринку. Звичайно, певний успіх був досягнутий. Ціни на нафту в цілому стабілізувалися в районі 40-50 дол./бар.
РБК-Україна: Чи може ціна на нафту знизитися ще більше?
Е.Б.: Це багато в чому залежить від політики країн ОПЕК, їх готовності дотримувати квоти. Минулий досвід не вселяє оптимізму. Зазвичай, ці держави виконували взяті на себе зобов'язання не більше року. Проте в ОПЕК багато що залежить від позиції Саудівської Аравії. Терпіння Саудівської Аравії може закінчитися, якщо інші держави ОПЕК перестануть дотримувати квоти. Але поки з дисципліною у них непогано. Отже в короткостроковій перспективі я не чекаю значного падіння цін.
РБК-Україна: Чи повинні, на вашу думку, інші країни – виробники нафти підтримати зусилля ОПЕК з стабілізації ринку?
Е.Б.: З історичної точки зору, 40-50 дол./бар. – це цілком прийнятна ціна для виробників нафти. При такій вартості сировини країни, що не входять до ОПЕК, навряд чи зазнають значних збитків і зупинятимуть видобуток на діючих родовищах, де вже не треба витрачати засоби на розробку. Виробництво можна продовжувати до тих пір, поки не відбудеться справжнього обвалу цін, скажімо, до 10 дол./бар. – в цьому випадку здійснення нафтовидобутку стане невигідним. Звичайно, якщо говорити про геологорозвідку і розробку нових ресурсів, то країни ОПЕК володіють величезною перевагою, оскільки у них собівартість видобутку складає всього 3-4 дол./бар., тоді як в інших регіонах світу витрати можуть досягати 20-50 дол./бар. Та все ж, поточні ціни на нафту повинні влаштовувати навіть виробників з високими експлуатаційними витратами.
РБК-Україна: Виходить, що подальше зниження цін можливе. Які чинники можуть цьому сприяти?
Е.Б.: Безумовно, ціни на нафту можуть впасти ще нижче. Все залежить від глибини і тривалості економічної кризи. Якщо рецесія перейде в депресію, то вартість нафти значно знизиться в порівнянні з сьогоднішніми рівнями. Багато що також залежить від бажання ОПЕК утримувати котирування на позначці 40 дол./бар. і вище. Ціни можуть вирости, якщо дії цієї організації виявляться ефективними. Проте, це, у свою чергу, негативно відіб'ється на темпах відновлення світової економіки.
Отже, ми зараз переживаємо переломний момент. Якщо економічний спад продовжиться ще рік або два, – а це, судячи з усього, так і буде – те ніхто не може бути упевненим в тому, що навіть ОПЕК вдасться запобігти падінню цін в довгостроковій перспективі.
РБК-Україна: Деякі представники ОПЕК називають прийнятним для виробників нафти ціни в діапазоні 60-70 дол./бар. Як Ви це можете прокоментувати?
Е.Б.: Я не думаю, що нафта подорожчає до 60-70 дол./бар. у найближчій перспективі. Щоб ціни піднялися до цих рівнів, необхідне значне відновлення світової економіки, тоді як в даний час ми спостерігаємо спад. У більш віддаленому майбутньому розвинені країни можуть посилити вимоги до вмісту сірки в судновому паливі, що збільшить навантаження на НПЗ і приведе до зростання цін. Але це може відбутися лише через декілька років. Я не думаю, що найближчим часом ціни на нафту досягнуть рівнів минулого року.
РБК-Україна: Чи допоможе попит на нафту в країнах, що розвиваються, підтримати ціни на поточному рівні?
Е.Б.: Вперше за багато років споживання нафти в такій крупній промисловій країні, як Китай, стало скорочуватися. За нашими оцінками, падіння попиту може скласти близько 100 тис. бар./добу цього року. Це достатньо багато, якщо враховувати темпи економічного зростання, які ще недавно демонстрували Китай, Індія і інші країни, що розвиваються. У мене немає відчуття, що ці держави зможуть підтримати нафтовий ринок в найближчому майбутньому. Тільки відновлення стрімкого зростання економічної активності і промислового виробництва в Китаї забезпечить умови для підвищення цін на нафту. Проте, заглядаючи вперед, мені здається малоймовірним повторення торішнього стрибка цін в найближчі три роки.
РБК-Україна: Яка вірогідність появи нової "бульбашки" на нафтовому ринку?
Е.Б.: Я б не став стверджувати, що минулого року на ринку нафти утворилась бульбашка. Причини таких високих цін полягали в співвідношенні попиту і пропозиції. Ринок на все реагує виключно різко. Головним двигуном стрімкого зростання нафтових котирувань був високий попит на малосірчисте дизельне паливо. На ринку утворився надлишок високосірчистої нафти, яку не вдавалося продати через брак потужностей для глибокої переробки сировини і гідроочищення дизпалива. Невеликі і технологічно нерозвинені НПЗ віддавали перевагу легким малосірчистим сортам. Важку нафту, що потім подешевшала, почали скуповувати великі сучасні НПЗ. В результаті, подорожчав весь спектр сировини і нафтопродуктів. Отже, я не став би використовувати термін "бульбашка", описуючи ситуацію високих котирувань минулого року.
РБК-Україна: І, наприкінці, питання щодо українського ринку нафтопродуктів. Наскільки він залежить від світового, чи на нього більшою мірою впливають внутрішні чинники?
Е.Б.: Ринок нафтопродуктів в країні розвинений. Ціни на нафтопродукти залежать в першу чергу саме від фундаментальних, ринкових чинників, таких як попит і пропозиція. Українські виробники і імпортери присутні на ринку моторного палива приблизно в рівних частках, що приводить до розвитку вільної конкуренції. Значна частина палива поставляється з Росії, Білорусії, Румунії, Литви і Казахстану. Постачальники з цих країн можуть вибирати ринки збуту залежно від кон'юнктури, а покупці мають достатньо широкий вибір продавців в особі внутрішніх виробників і імпортерів. Очевидно, що ринок нафтопродуктів України привабливий з точки зору його ліквідності, об'єму і транспортних витрат.
Довідка.
Argus Media Ltd. – незалежне цінове і аналітичне агентство, що спеціалізується на освітленні кон'юнктури ринків енергоносіїв. Представництва компанії розташовані в Лондоні, Х'юстоні, Вашингтоні, Пекіні, Токіо, Сінгапурі, Дубаї, Москві, Астані і Києві (з 2007 р.).