Дружба з розрахунку: про що будуть домовлятися Меркель і Путін

Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Росії Володимир Путін зустрінуться в суботу 18 серпня. Це буде їхня друга зустріч у цьому році, на якій вони обговорять війну на сході України і в Сирії, а також будівництво газопроводу "Північний потік-2". Крім того, політики можуть торкнутися більш широкого спектру тем, включаючи загороджувальні імпортні мита, введені США. До чого можуть призвести ці переговори – в матеріалі РБК-Україна.

Ангела Меркель і Володимир Путін зустрінуться в суботу 18 серпня в урядовій резиденції Мезеберг в 70 кілометрах від німецької столиці. В цьому ж місці в червні 2010 року Меркель приймала іншого російського президента - Дмитра Медведєва. З ним німецький канцлер домовлялася про створення комітету Росія-ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки, а також обговорювала формат розв'язання придністровського конфлікту. Зараз же питань, винесених до порядку денного зустрічі лідерів РФ і Німеччини, набагато більше, ніж вісім років тому. Ключові теми зустрічі: війна на сході України та в Сирії, а також будівництво газопроводу "Північний потік-2" в обхід України.

Але в суботу, крім офіційно анонсованих тим, Меркель та Путін можуть торкнутися питаннь, що турбують німецький і російський бізнес - як реагувати на імпортні мита США. "І Росія, і Німеччина постраждали від тарифів на алюміній і сталь, і обидва побоюються наслідків недавніх заходів Трампа проти Туреччини", - зазначають аналітики The New York Times.

Директор програм по Центральній та Східній Європі, Росії і Центральній Азії в Німецькій раді міжнародних відносин Штефан Майстер в коментарі NYT сказав, що не вважає майбутню зустріч сигналом потепління у відносинах між Берліном і Москвою. Але, разом з тим, Німеччина та Росія мають спільні точки інтересів, в яких вони все частіше бажають співпрацювати".

Миротворці на Донбасі

Зустріч в Мезеберге - друга для Меркель і Путіна в цьому році. Попередня відбулася в травні в Сочі. Як і тоді, ключова тема переговорів - Мінські угоди і введення миротворчої місії на Донбас.

"Ангела Меркель - прихильниця виконання Мінських угод, і сама особисто доклала багато зусиль, щоб ці угоди відбулись, щоб вони були дієвими, і щоб за ними тривала робота, - поділилася з РБК-Україна народний депутат Ольга Бєлькова (БПП). - Ми сподіваємося, що вона як один з найбільш принципових європейських політиків зможе знайти правильні слова, щоб довести, що сьогодні Європа - єдина, на боці України і вимагає від Росії виконання всіх домовленостей за цими угодами".

На зустрічі з Меркель Путін у властивій для РФ риториці буде розповідати про порушення Мінських угод українською стороною, впевнений екс-міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Дипломат вважає, що в питанні введення миротворчого контингенту ООН президент Росії, як і раніше, буде наполягати на знаходження "блакитних касок" на Донбасі виключно на російських умовах.

Нагадаємо, російська сторона згодна на введення миротворців ООН тільки на лінію розмежування, і то в якості охорони представників ОБСЄ. До того ж Росія вимагає погодити залучення миротворчої місії виключно через прямий діалог з представниками самопроголошених республік ДНР і ЛНР. Україна наполягає на тому, щоб миротворці розміщувалися на всій непідконтрольної території, включаючи кордон України з Росією, і не має наміру домовлятися з "владою ДНР/ЛНР".

Варіант, який запропонувала Україна, позитивно сприймають як у Німеччині, так і в США, Франції і Великобританії, говорить голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко. "Але, вочевидь, що до результатів президентських виборів в Україні, а потім і парламентських, Путін не зробить ніяких кроків, щоб піти на поступки. Він, навпаки, буде допомагати тим політичним гравцям - його представникам, які захочуть використовувати (в передвиборчих цілях, - ред.) і мирне врегулювання на Донбасі, і звільнення громадян", - сказала Гопко РБК-Україна.

Досягти компромісу в питанні місії ООН на Донбас за підсумками зустрічі Меркель з Путіним навряд чи вдасться, вважає Костянтин Грищенко. "Якщо мова йде про ведення миротворчих сил не просто на лінії зіткнення, а все-таки про поступове розширення їхнього територіального мандата, то, знову-таки, виникає принципове питання - на якому етапі цей мандат буде поширюватися на контроль за українсько-російським кордоном. Я думаю, що тут якраз Росія навряд чи піде на поступки", - вважає дипломат.

Ще одне важливе питання - українські політичні в'язні в РФ. "Сьогодні весь світ спостерігає трагедію, що відбувається навколо тих, хто голодує в Росії на знак протесту проти судових справ. Безумовно, ми сподіваємося, що це питання також буде обговорюватися", - зазначила Ольга Бєлькова.

Енергетичний шантаж

Президент України Петро Порошенко переговорив з Ангелою Меркель за два дні до її зустрічі з Путіним. Як заявили в прес-службі президента, вони "обговорили ситуацію на Донбасі і подальші зусилля, в тому числі миротворчі, для забезпечення прогресу в мирному врегулюванні". Крім того, під час розмови йшлося про небезпеку будівництва "Північного потоку-2" для нашої країни. Цей газопровід Росія має намір побудувати в обхід України по дну Балтійського моря, по якому російський "Газпром" планує поставляти газ на європейський ринок. Німецька влада дала свою згоду на реалізацію цього проекту.

Як раніше повідомляло РБК-Україна, якщо "Газпрому" вдасться побудувати другу гілку "Північного потоку" до 2020 року, Україна може не тільки втратити 2-3 млрд доларів плати за транзит російського газу по своїй території, але й фактично втратити свою газотранспортну систему.

Проти нової гілки російського газопроводу активно виступає не тільки Україна, але й США, Польща і країни Балтії. Петро Порошенко назвав "Північний потік-2" "троянським конем" Кремля проти європейської енергетичної і геополітичної безпеки". А президент США Дональд Трамп заявив, що "поки Штати захищають Європу від Росії, європейські країни платять РФ мільярди за газ".

Довгий час Німеччина називала "Північний потік-2" виключно економічним проектом. Але після зустрічі з Порошенком у квітні Меркель заявила, що при оцінці цього проекту потрібно враховувати і політичні фактори. Канцлер Німеччини неодноразово підкреслювала, що навіть після запуску "Північного потоку-2", Україна має зберегти статус транзитера російського газу в Європу. Не виключено, що ці ж обіцянки прозвучать і в ході зустрічі з Путіним.

Важливо розуміти, що російська сторона неодноразово запевняла європейських партнерів, що транзит газу по території України збережеться і після запуску "Північного потоку-2". РБК-Украина, посилаючись на інформацію українських дипломатів, вже повідомляла, що цим запевненням в ЄС схили вірити. У той же час, це не заважає голові правління ПАТ "Газпром" Олексію Міллеру відкрито говорити про те, що після того, як "Північний потік-2" буде введений в експлуатацію, обсяг транзиту російського газу через Україну скоротиться до 15 млрд кубометрів. Зараз же, згідно транзитному контрату від січня 2009 року, Росія повинна передавати в Європу по території України не менше 110 млрд кубометрів на рік. Це означає, що запуск нового російського газопроводу не тільки позбавить український бюджет плати за транзит, але і створить необхідність для нашої держави оптимізувати свої газотранспортні потужності, витративши на це сотні мільйонів доларів.

"Росія неохоче, але погоджується з Німеччиною, що транзит газу через Україну повинен бути збережений. Але тільки в обсягах 10-15 млрд кубометрів, - пояснює президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. - Ця цифра небагато відрізняється від нуля. При такій завантаженості ГТС не буде працювати як система. Буде працювати тільки пара трубопроводів, а інше стане непотрібним". Щоб забезпечити рентабельний стан української ГТС, рівень транзиту повинен бути не менше 60 млрд кубометрів, уточнив Михайло Гончар.

На думку Костянтина Грищенка, заблокувати завершення будівництва нового газопроводу буде вкрай складно, оскільки "між Росією і Німеччиною вже досягнуті домовленості, вони союзники в питанні будівництва "Північного потоку-2". До того ж Україна не доклала достатньо зусиль, щоб перешкодити реалізації проекту, вважає Грищенко. Разом з тим, на думку дипломата, загальна позиція Москви і Берліна в цьому питанні не означає, що Німеччина відмовиться від санкцій проти Росії і не буде наполягати на зміні поведінки РФ в ряді інших питань. "Просто це (транзит газу, - ред.) - це та сфера, де інтереси енергобезпеки, а, отже, і економічного добробуту Німеччини, мають пріоритет", - додав Грищенко.

Михайло Гончар, в свою чергу, зазначає, що шанси не допустити будівництва газопроводу все ж є, тому опір не варто припиняти. Але для цього, за словами експерта, повинна бути консолідована позиція України та Єврокомісії.

"Стаття 274 Угоди про асоціацію України з Євросоюзом говорить про те, що Україна і ЄС повинні консультуватися з питань використання наявних потужностей, зокрема, газових мереж. Тобто, якщо в України є вільні потужності, то спочатку повинні бути використані вони", - розповідає Гончар. Паралельно, на його думку, має бути забезпечене загальне тиск України і Європейського Союзу на Росію, щоб вона відкрила шлях для центральноазіатського газу через Україну.

Є ще один варіант недопущення реалізації проекту, вважає експерт. Він зводиться до того, що США введуть санкції проти компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку-2". До речі, 19 липня у Верхню палату Конгресу надійшов законопроект, який передбачає санкції проти партнерів проекту. У зв'язку з цим аналітики не виключають, що на зустрічі Меркель і Путін будуть шукати можливості обійти перешкоди з боку США. "Не виключаю, що Путін буде вмовляти Меркель створити спільний російсько-німецький фронт проти США", - припустив Михайло Гончар.

Костянтин Грищенко також вважає, що Меркель і Путін будуть відпрацьовувати загальну стратегію щодо того, як подолати "перешкоди в політичній площині, які створюються США і зокрема адміністрацією Трампа".

Ганна Гопко нагадала, що свій дозвіл на будівництво "Північного потоку-2" ще не дала Данія. Проект в обхід Данії вийде набагато дорожче і вимагає більше часу, впевнена депутат. Враховуючи, що чинний контракт на транзит газу через Україну у "Газпрому" закінчується в 2019 році, на думку Ганни Гопко, ще багато чого залежить від нашої країни в цьому питанні.

"Зараз росіяни дійсно змушені з нами домовлятися, тому що інакше у них виникне багато проблем, вони не будуть мати шляхи для збуту свого газу в Європу", - прокоментувала вона.

Міграційний криза

Не менш проблемне питання, яке планують обговорити Путін і Меркель, - це Сирія і міграційний криза. Як вважають співрозмовники видання, в контексті сирійського питання політики будуть обговорювати повернення біженців на батьківщину. До того ж це питання обговорювалося на зустрічі голови МЗС Росії Сергія Лаврова, керівника Генштабу РФ Сергія Герасимова з Ангелою Меркель і міністром закордонних справ Німеччини Хайко Маасом.

"Угода, яка дозволила б деяким з цих сирійських біженців повернутися додому, могла б зміцнити становище Меркель. Враховуючи роль Москви у підтримці президента Сирії Башара Асада, це вимагатиме участі Росії", - вважають аналітики видання NYT.

Для Росії дуже важливо продемонструвати світу, що її втручання призвело до вирішення однієї з найбільш гострих конфліктів як мінімум цього століття, каже Костянтин Грищенко. "І зараз Росія буде пропонувати, я так думаю, формулу, яка дозволить, принаймні, якоїсь частини біженців вже з деякими гарантіями повертатися до Сирії", - вважає дипломат.

"Якщо ситуація в Сирії не буде врегульовуватися, то можливий новий потік біженців в ЄС. Навколо цього є кілька гравців, які мають різні інтереси, - каже Ганна Гопко. - Вочевидь, завдання Меркель - зробити все, щоб ситуація не приводила до більшої ескалації напруги, яка виллється в нову хвилю біженців, що посилить внутрішній конфлікт в ЄС через того, хто їх буде приймати".

Крім Сирії, є ще проблема лівійських біженців, каже Гопко. Тому на зустрічі в суботу, на її думку, може бути кілька питань до обговорення стосовно конфліктів, в яких бере участь Росія і в яких РФ "намагається продати свою роль різними способами і з різними інтересами".