Історичне зростання цін на газ, зміна багаторічного голови "Нафтогазу", провал підготовки до опалювального сезону, а також рекордні показники АЕС і дебютний випуск "зелених" єврооблігацій з подальшим скандалом. РБК-Україна згадує ключові події на енергоринку у 2021 році.
У квітні 2021 року "Нафтогаз" залишив абсолютний рекордсмен за терміном перебування біля керма держмонополії Андрій Коболєв. За 23 роки існування "Нафтогазу" Коболєв керував ним 7 років – з 2014 по 2021-й. Змінив його у цьому кріслі колишній соратник, друг і заступник Юрій Вітренко, що додало кадровим перестановкам більшого драматизму.
Вітренко зайшов на "Нафтогаз" з посади в.о. міністра енергетики, що створило для його опонентів привід засумніватися в законності призначення. І у цілому корпоративний конфлікт у "Нафтогазі" досі не вирішений – наглядова рада розпущена, а її функції тимчасово виконує Кабмін.
Останні два квартали нове керівництво рапортує про прибутки "Нафтогазу", але фінансові аналітики скептичні до цих результатів. На часи Вітренко припала найглибша газова криза в Європі, через яку ціни досягли небачених до того понад 2000 доларів за тисячу кубометрів.
З літа 2021 року в Європі розгорілася газова криза. Промисловість відновила споживання газу після локдауну, а "Газпром" відмовився збільшувати обсяг поставок на європейський ринок. Ситуацію посилили політичні суперечки навколо "Північного потоку-2", його якнайшвидшого запуску, в тому числі шантажем, домагається Кремль.
У підсумку у грудні 2021 року біржова ціна на газ в Європі перевищила 2000 доларів. Український ринок після 2015 року зав'язаний на європейських хабах. А тому ціни в Україні злетіли до 50 000 гривень за тисячу кубометрів. Уряд утримує ціни на газ для населення на рівні 7,99 гривень/кубометр, тоді як промисловість змушена оплачувати повну вартість.
Для України ситуація ускладнюється низькими запасами газу в сховищах і практично неможливістю імпортувати газ через непідйомну для країни ціни.
Україна зайшла в опалювальний сезон із запасом газу 18,8 млрд кубометрів. Роком раніше запаси становили 28,5 млрд кубометрів. Справедливості заради, у 2016-2019 роках Україна також починала зиму з запасами на рівні 17-19 млрд, але обставини були іншими.
У першу чергу, тоді Україна могла імпортувати газ, а зараз через європейську кризу, такої можливості країна позбавлена. Мало того, починаючи з вересня, Україна залишається нетто-експортером газу через виведення запасів компаніями-нерезидентами.
Керівництво "Нафтогазу" і держави в цілому запевняє, що запасів як мінімум для населення і соціальної сфери достатньо. Але це маловтішно, враховуючи, що промисловим споживачам доведеться зупиняти роботу, про що вже попередили деякі підприємства. Головна загроза – тривалі лютневі морози, коли запаси у сховищах вичерпаються і балансувати роботу ГТС буде проблематично.
Навіть за найоптимістичнішими прогнозами, пройти зиму без обмежень буде вкрай важко.
До газу додався і дефіцит вугілля на державних ТЕС. З вересня державна "Центренерго" працює мінімальним складом обладнання, а простій блоків компенсується імпортом з Білорусі. Від проблем з вугіллям страждає й ДТЕК, але компанія чи не щотижня отримує судна з США і її ТЕС продовжують нести максимальне навантаження.
Про те, що проблеми з вугіллям виникнуть, було зрозуміло ще влітку. У серпні почалися перші закупівлі за кордоном приватними компаніями. Держава ж першу імпортну партію отримала лише у листопаді. У підсумку на кінець року запас вугілля виявився менше 500 тисяч тонн, що стало історичним антирекордом незалежної України.
Дефіцит вугілля на держТЕС вдається компенсувати підвищеною роботою держАЕС. У грудні вперше з моменту експлуатації Запорізька АЕС – найбільша в Європі – вийшла на максимальний рівень потужності. Навантаження досягало 6200 МВт при проектній потужності 6000 МВт.
У цілому вся атомна енергетика у цей опалювальний сезон працює на небачених раніше потужностях. Весь грудень на АЕС працюють 14 з 15 блоків. Атомний блок закриває 3-4 блоки ТЕС, що дозволяє енергосистемі економити вугілля.
Чи зможе "Енергоатом" утримувати таке навантаження протягом усього опалювального сезону – питання відкрите.
У листопаді 2021 року вперше державна компанія "Укренерго" залучила цільові "зелені" єврооблігації. До цього подібні цінні папери випускав тільки ДТЕК під будівництво своїх вітроелектростанцій.
Випуск "зелених" облігацій під державні гарантії та зі схвалення МВФ вважався беззастережною перемогою України. Ці гроші мали піти на погашення боргів за "зелену" енергію, проте свято було затьмарене.
Через два тижні уряд спочатку зовсім заблокував виплату боргів, а 15 листопада виплатив всім, крім компанії ДТЕК. Ніхто особливо і не приховував політичне підґрунтя цього рішення. Представники "ГарПока" – оператора платежів – на суді прямо вказували, що рішення прийнято "на самому-самому верху".
У підсумку 3 млрд гривень зависли на рахунках "ГарПока" і почалися юридичні розгляди, при чому не тільки в Україні. ДТЕК звернувся до британської влади, оскільки облігації емітовані у Лондоні. Там почалася своя перевірка, яка навряд чи багато хорошого обіцяє Україні.