У Донецьку побутові проблеми стають все більш актуальними - життя стало складніше і дорожче. За життєво важливі блага доводиться боротися, стояти в чергах і платити втридорога. Хворіти городяни собі дозволити не можуть - позначається відсутність якісних ліків, висококласних лікарів. Втім, хвороби жителів не щадять. Як виживають і як лікуються донеччани - в матеріалі РБК-Україна.
У Донецьку побутові проблеми стають все більш актуальними - життя стало складніше і дорожче. За життєво важливі блага доводиться боротися, стояти в чергах і платити втридорога. Хворіти городяни собі дозволити не можуть - позначається відсутність якісних ліків, висококласних лікарів. Втім, хвороби жителів не щадять. Як виживають і як лікуються донеччани - в матеріалі РБК-Україна.
Мешканці Донецька з працею приводять в порядок своє здоров'я, що похитнулося від навалилися за останні півтора року проблем. Це складно, тому що, по-перше, проблеми не зникли - все так же стріляють десь на околицях, діючи на нерви, по вулицях ходять бойовики і їздить військова техніка, ціни на продукти ведуть до інфаркту, а відсутність перспектив - до мігрені і інших видів болю.
По-друге, лікуватися в Донецьку зараз дорого і небезпечно. Більшість висококласних фахівців-лікарів і медпрацівників виїхали з міста ще в минулому році, і були радо зустрінуті і працевлаштовані в Києві, Ужгороді, Кіровограді, Дніпропетровську...
що Залишилися в Донецьку лікарів просто не вистачає. Тому в кабінетах частенько сидять студенти-старшокурсники медичного університету. І не завжди їх рівень знань відповідає їх статусу.
Ну і, звичайно ж, ліки. Вони дорогі, їх мало і переважна більшість препаратів - російського виробництва.
"В сезон застуд ми постійно купуємо противірусні препарати. І в цьому році ми з чоловіком вперше за багато років застудилися. Препарати були російського виробництва, і я майже впевнена в тому, що нам в Донецьк сплавляють плацебо або штампований крейда! Ніякого результату!" - поділилася своїми спостереженнями донеччанка Ганна Жук, яка викладає в інституті.
Ганна не самотня у своїх підозрах - фразу "не допомогло, хоча все життя допомагало" донеччани почали вимовляти зі здивуванням і роздратуванням все частіше і частіше.
Їх можна зрозуміти: ціни на ліки в донецьких аптеках - ще той подразник. Копійчаний активоване вугілля - 13 рублів, препарат для серцево-судинної системи "Аспаркам" - майже 50, знеболюючий "Фастум-гель" - 300 рублів. Нагадаємо, курс гривні до рубля в торгових мережах Донецька заявлений як 1:2, тому можна ділити на два, порівнювати і жахатися.
"Розчинні порошки від застуди, десять штук, потягнули майже на 300 рублів, спрей для горла - ще 170, таблетки від кашлю - під сотню. Може, пора згадувати традиції батьків і лікувати всі хвороби ромашкою?" - запропонував донеччанин Юрій Поляков, який відвідав нещодавно аптеку зі списком ліків і залишив її в подиві.
А молода дончанка Софія Корнелюк з сумом констатує, що протизаплідні таблетки не по кишені - упаковка контрацептивів варто більше 1000 рублів. "Не знаю, чим керувалися аптекарі, коли встановлювали такі непідйомні ціни", - зазначила дівчина.
Принцип формування ціни пояснити можна - левову частку в ній займає вартість доставки ліків на непідконтрольні території. Після перетину кордону медикаменти набирають, як кажуть постачальники, від 30 до 50% своєї ціни.
Якщо ліки завозяться з території "великої" України (а вони завозяться, нехай і не великими партіями), то на їх ціни починає впливати курс гривні до рубля. Офіційний банківський курс в Донецьку - 2,6 рубля за 1 гривню, у торгових мережах - 2:1. В аптеках кажуть, що гривневу ціну множать відразу на 3.
"Зараз, звичайно, нам легше, ніж у минулому році. Тоді взагалі було страшно - як тільки припинилися поставки ліків з України, а з Росії ще не почалися, дрібні аптеки закрилися відразу ж, - розповіла співробітниця однієї з аптек Донецька Світлана Сергієнко. - В нашій аптеці було запас ліків на два місяці, ми протрималися. Пам'ятаю, наше керівництво в інтернеті шукало і замовляло ліки. Ми трохи возили з підконтрольних міст - Маріуполя, Артемівська, Красноармійська. Зараз вже є договори зовнішньоекономічної діяльності аптек та постачальників. Не знаю, наскільки це договору дійсні, у нас же невизнана "республіка", торгувати з нами як би не можна. Ми намагаємося не задавати зайвих питань".
Фармацевти кажуть: нині донеччани шукають в аптеках ліки з українськими назвами, аналоги їх купують рідко - не всім підходять.
"Частіше звичайного беруть знеболюючі, препарати від тиску, від цукрового діабету. Але з інсуліном взагалі погана ситуація, люди звикли до певних видів, а їх немає", - зазначила Світлана Сергієнко.
Бойовики так званої "ДНР" часті гості в аптеках. Зазвичай в руках у них цілі списки ліків для лікарень, де лежать їхні поранені товариші по службі.
"Зазвичай оплачують всі, але можуть піти, не заплативши. Наприклад, було кілька разів - приходить вранці "боєць", бере настоянку глоду і йде, "забувши" розрахуватися. А що дівчина-аптекар зробить? Нічого", - додала Світлана Сергієнко.
Настоянку глоду бойовики використовують не стільки за призначенням, скільки для душі. Для цих цілей служить і "Силденафіл" - дешевий (всього 300 рублів) аналог "Віагри" (більше 2000 рублів), який користується підвищеним попитом. Чи то з цієї причини, чи з якоїсь іншої, але, за інформацією фармацевтів з посиланням на всезнаючих медсестер, відповідне відділення лікарні Калініна (найбільшого медустанови регіону) прямо таки забито вояками, що страждають від захворювань, що передаються статевим шляхом.
Звичайним же донеччанам доводиться неабияк розщедритися на цілком звичні ліки. Намастити ноги троксевазиновой маззю - більше 200 рублів за тюбик, випити "Мезим" для шлунка - 76 рублів, заспокоїти скажено б'ється серце "Кардиомагнилом" - 230 рублів і більше.
"Звикли вже. Замовляємо родичам в Україні ліки, потім їдемо і забираємо. Навіть з поїздкою - все одно дешевше виходить. Та й ефект від них краще", - резюмував донецький пенсіонер Володимир Жернухин.