Додатковий імпортний збір: держрегулювання проти реальної економіки

Бізнес активізував свої спроби вплинути на Кабмін Арсенія Яценюка в питанні скасування додаткового імпортного збору, введеного на рік для стабілізації платіжного балансу України. На сторону підприємств стала Держмитниця, яка відзначає зростання контрабанди в результаті застосування додаткових заходів тарифного регулювання. Але Мінфін непохитний - торгівельний баланс позитивний, а бюджет до середини червня отримав додаткові 7,8 млрд грн, тому збір буде діяти до кінця року.

На 19 червня заплановано засідання Комітету Всесвітньої торгової організації (СОТ) щодо обмежень, на якому розглянуть питання введення Україною додаткового обмежувального заходу у вигляді імпортного збору у розмірі 5-10%.

Комітет вже збирався в кінці квітня. Тоді більшість країн-членів СОТ визнали, що митний збір застосовується Україною як комплексна міра, спрямована на стабілізацію платіжного балансу. Але деякі країни, що розвиваються, зокрема, Росія, розглядали це як введення додаткового навантаження для експортерів і зниження їх конкурентоспроможності на українському ринку. Тому, висловилися представники цих країн, Україна повинна скасувати дію збору не пізніше 2015 року.

11 червня відбулися чергові консультації членів СОТ з делегацією України. Поки що консенсусу немає. Росія продовжує стверджувати про невідповідність обмежувальних заходів нормам СОТ. А Японія, Індонезія і Туреччина висловили "системну заклопотаність" діями України, підкреслюючи важливість скасування норми. Про це сказано в листі постійного представника України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві Юрія Клименка заступнику міністра економічного розвитку та торгівлі - торгпредові України Наталії Микольській.

В Україні теж не всі згодні з додатковим збором. Заступник голови Державної фіскальної служби (ДФС) Костянтин Лікарчук (курирує митницю) заявив, що його підрозділ підготував кілька доповідних записок з цього питання. Суть записок зводиться до того, що введення обмежувального заходу призвело до збільшення контрабанди.

"База оподаткування звузилася, розмитнювати, оплачуючи всі платежі в бюджет, суб'єктам підприємницької діяльності стало абсолютно невигідно, і вони почали використовувати різні шляхи, - сказав Лікарчук. - Потрібно розглянути питання про застосування цього імпортного збору, наскільки він необхідний державі на даний момент, тому що, крім бюджетних показників, від цього імпортного збору є ще певний негативний ефект, який він здійснює на легальний бізнес в Україні. До нас дуже багато звернень за останній місяць надійшло від відомих іноземних компаній. Вони змушені закривати своє виробництво, звільняти людей. А це має ланцюговий ефект, тому що це питання не тільки митних платежів, а і питання робочих місць, податків, зарплати".

Про який обсяг контрабанди йде мова, головний митник не уточнив. Але, згідно зі звітом про рух майна, вилученого через порушення митних правил на 1 травня, на складському обліку митниць знаходиться товару на суму 265,4 млн грн. В рамках справ про порушення митних правил вилучено - на 102,015 млн грн. Зокрема, левову частку конфіскату посідає автотранспорт (на 27,5 млн грн), обладнання (18 млн грн), продукти харчування (14 млн грн), тютюнові вироби (8 млн грн).

За даними прес-служби ДФС, з дня введення збору за 15 червня Держмитслужба перерахувала до бюджету 7,84 млрд грн (план на рік понад 17 млрд грн). Тільки за 15 днів червня надійшло 890 млн грн. Пікові платежі були в березні-квітні - 2,65 млрд грн і 2,34 млрд грн, відповідно.

Крім того, у розпорядженні РБК-Україна є довідка про моніторинг дії заходів по стабілізації платіжного балансу, підготовленого МЕРТ на 2 червня. У міністерстві посилаються на статистику Нацбанку: скорочення імпорту (за 4 місяці на 36,6%, порівняно з січнем-квітнем 2014 року) вплинуло на зменшення дефіциту поточного рахунку.

Будучи дефіцитним в січні-лютому, вже в перші два місяці весни рахунок поточних операцій став профіцитним. Таким чином, за 4 місяці дефіцит рахунку скоротився на 83% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і становить 265 млн дол.

У той же час, аналіз ефективності збору показує, що в МЕРТ припускають вплив тарифних обмежень на подорожчання сировини. У березні вартість імпорту зросла майже на 10%, порівняно з попереднім місяцем, в квітні - на 2,7%.

Менш значне зростання цін у квітні чиновники пояснюють незначним зміцненням гривні і сприятливою ціновою динамікою на світових ринках, зокрема, на метали, мінерали. Це і дало можливість нівелювати частину додаткових витрат для імпортерів.

Визнають в уряді і негативний вплив додаткового збору на внутрішнє виробництво і експорт товаровиробників, що залежать від імпортної сировини. Плюс до цього, на падіння виробництва та експорту вплинули перебої в роботі підприємств на окупованих територіях, порушення логістичних зв'язків, низький внутрішній попит і торгові проблеми з Росією.

Тому бізнес активізував свої спроби вплинути на уряд і парламент і скасувати імпортний збір. Президент Союзу хіміків України Олексій Голубов у листі на ім'я голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаниної ("Блок Петра Порошенко") зазначив, що введення збору ще більше погіршило фінансовий стан галузі, яка в 2014 році отримала 34 млрд грн збитків. А фінрезультати роботи галузі в 1 кварталі очікуються ще гірші, ніж у січні-березні минулого року.

"Введення збору призвело до зростання собівартості і цін на хімічну продукцію, конкурентоспроможність товарів та зниження обсягів експорту. У I кварталі експорт склав всього 517,6 млн дол, що становить 71,3% до аналогічного періоду 2014 року, - пояснив Голубов. - Виробники складних фосфорних добрив, які використовують імпортну сировину - природні фосфати кальцію - свою продукцію і так не експортують через високу собівартість і низькі експортні ціни, а з введенням імпортного збору ціна зросла ще більше і для багатьох потенційних споживачів мінеральних добрив у сільському господарстві стала недоступною".

Аналогічна ситуація майже у всіх виробників. Президент асоціації "Укркондпром" Олександр Балдинюк розповів, що обмежувальні заходи уряду призвели до удару по продукції з глибоким ступенем переробки, в основному орієнтовані на експорт, зокрема, і в країни ЄС.

Серед товарів, на які поширюється імпортний збір, є сировина і обладнання, які не виробляються та не можуть вироблятися в Україні, але використовуються українськими кондитерами - какао-боби кокосові горіхи, мигдаль, ароматизатори, пакувальні машини та запчастини до них.

В цілому, 40-70% у виробництві кондитерської продукції займає імпортна сировина.

"Україна ускладнила доступ до сировини, та б'є по нашому експорту, який приносить валюту в країну, - підкреслив Балдинюк. - В цьому році ми бачимо скорочення експорту щодо наших традиційних ринків збуту, на які припадає 20-50% експорту. Це Азербайджан, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан, Молдова. Це складно пояснити війною і відносинами з Росією. Росія не заважає нам експортувати в Молдову та Білорусь".

Балдинюк прогнозує, що результатом дії збору може стати падіння виробництва майже на 40 тис. т в рік, або на 2,7 млрд грн, скорочення співробітників до близько 4,5 тис. чоловік (вже 1,5 тис. звільнено). Скоротяться і відрахування в бюджет.

"Уряд повинен розуміти, що зараз зібрали 8 млрд грн, а не доберуть в перспективі більше. Якщо вб'ють підприємства, з кого вони податки будуть збирати. Ніколи такої кризи в галузі не було, навіть у лихі 90-ті роки", - сказав бізнесмен.

До проблеми збору додається зростання витрат на виробництво (борошняна група - на 80-90% у 2014-2015 роках, шоколадно-цукриста група - 110-120%), невідшкодування ПДВ (заборгованість перед галуззю на 1 квітня - більше 200 млн грн), валютне регулювання.

"Вирішуючи короткострокові питання, Кабмін зайвий раз підтверджує, що виробляти в Україні невигідно, - додає гендиректор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов. - Ось, наприклад, Туреччина з 2012 року ввела пільги: інвестуєш у виробництво 1 млн лір (близько 400 тис. дол. - РБК-Україна), отримуєш можливість без мита і ПДВ ввозити будь-яке обладнання. У нас же 5-10% збору, мита, ПДВ. На 30% ми не конкуренти, ніж колеги з Туреччини. Будучи іноземним інвестором, я б не прийшов до України".

Виконавчий директор асоціації "Укрлегпром" Тетяна Ізовіт зазначила, що ринок легкої промисловості і так максимально в тіні, а додаткові обмеження ще більше сприятимуть розвитку тіні.

"Товар не вимагає зберігання, його можна завезти як завгодно. У 2014 році офіційний оборот склав 40 млрд грн, а реальний - 120 млрд грн. Різниця - це тінь", - сказала Ізовіт.

За її словами, галузь пропонувала вводити збір на імпорт готових виробів, а сировину і обладнання вивести з-під оподаткування. Але в Кабміні аргументи слухати не захотіли. У підсумку, за I квартал експорт скоротився на 29%, імпорт - на 32%, а обсяги виробництва за 4 місяці - на 13%.

За даними менеджера з питань фіскального регулювання "Філіп Морріс Україна" Олексія Калініченка, введення додаткового імпортного збору не тільки підвищило собівартість продукції на внутрішньому ринку, але і негативно вплинуло на експортні можливості. За його оцінками, негативний вплив на компанію в 2015 році становитиме більше 200 млн грн.

Зазначимо, що у Верховній Раді вже зареєстрований законопроект №2674 про скасування збору. Документ на початку червня включений в порядок денний сесії.

Але, незважаючи на всі звернення і аргументи, Мінфін поки залишається непохитним. Збір буде діяти до кінця року, і це погоджено з МВФ і СОТ.

"І для тютюнових компаній, і для цілої економіки було б більш важливим стабілізувати платіжний баланс, і таким чином створити кращі умови для, вибачте, продажу тютюну, - заявила вчора в парламенті міністр фінансів Наталя Яресько. - Якщо ми повинні вибирати, то повинні вибрати платіжний баланс і макрофінансову стабілізацію системи".

Нагадаємо, додатковий митний збір почав діяти з 26 лютого. Ставка 10% застосовується для продуктів харчування, підакцизних товарів, 5% - на всі інші товарні групи, крім критичного імпорту, зокрема, енергоносії та медикаменти.