Чи повинні переселенці голосувати на місцевих виборах
Для надання переселенцям можливості голосувати на виборах у Раді зареєстровано 3 законопроекту
Чим менше часу залишається до офіційного старту виборчої кампанії, тим активнішою стає дискусія про те, чи слід дозволити внутрішньо переміщеним особам голосувати на місцевих виборах. Для надання їм такої можливості нардепи зареєстрували у парламенті відразу три законопроекти: №2501а, 2501а-1, 2501а-2. Співавтор одного з законопроектів Сергій Тарута сподівається, що вони будуть розглянуті у парламенті у першій половині вересня.
Які зміни до законодавства пропонуються
Першими внести зміни до законодавства з приводу голосування на місцевих виборах внутрішньо переміщених осіб запропонували нардепи із депутатської групи "Відродження" Віталій Хомутиннік і Віктор Бондар, які 12 серпня цього року зареєстрували законопроект №2501а. У ньому нардепи пропонують надати внутрішньо переміщеним особам можливість голосування через тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Для цього пропонується внести зміни до закону "Про державний реєстр виборців".
Крім того, пропонується внести зміни до закону "Про місцеві вибори" і визначати для переселенців належність до конкретної територіальної громади на основі довідки про фактичне місце проживання.
"Для внутрішньо переміщених осіб, які відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" отримали такий статус, належність до відповідної територіальної громади та проживання на відповідній території визначається (на період наявності статусу) їхнім фактичним місцем проживання, адреса якого проставляється у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи", - йдеться у законопроекті. Тобто депутати пропонують залишити за бажаючим голосувати його попередню виборчу адресу і тим самим підкреслюють, що зараз він на цій території перебуває тимчасово, а голосування на місцевих виборах матиме одноразовий характер.
Трохи інший підхід пропонується в альтернативному законопроекті №2501а-1, співавторами якого є дев'ять народних депутатів, серед яких Сергій Тарута (позафракційний) і Ганна Гопко ("Самопоміч"). Нардепи пропонують, аби внутрішньо переміщена особа не пізніше ніж за 15 днів до дня голосування могла звернутися до служби розпорядника Державного реєстру виборців і змінити свою виборчу адресу.
"Ми пропонуємо внести зміни до закону "Про місцеві вибори", закону "Про Державний реєстр виборців" і закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". В законі "Про місцеві вибори" ми пропонуємо визначити, що належність до територіальної громади визначаються не лише зареєстрованим місцем проживання, але й за адресою фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи, але за умови, якщо особа змінила виборчу адресу відповідно до вимог закону "Про державний реєстр виборців". Тобто особа матиме право за 15 днів до дня голосування звернутися до органу ведення реєстру за місцем фактичного проживання і подати особисто заяву з проханням змінити виборчу адресу", - зазначає причетний до розробки документа аналітик громадянської мережі "Опора" Олександр Клюжев. Крім того, законопроектом передбачається, що людина зможе змінювати виборчу адресу не частіше ніж раз у 365 днів.
Таким чином, через зміну виборчої адреси в законопроекті підкреслюється, що внутрішньо переміщена особа вирішила змінити й місце проживання. Цей законопроект однак не забезпечує реалізацію виборчих прав тих осіб, які не мають статусу внутрішньо переміщених осіб, але вже багато років проживають не за місцем своєї офіційної реєстрації. А таких трудових мігрантів, студентів, осіб, які на постійній основі проживають не за місцем своєї реєстрації тільки в Києві більше мільйона.
Останнім 26 серпня у парламенті був зареєстрований третій законопроект №2501а-2 за авторством народного депутата від "Опозиційного блоку" Юлії Льовочкіної. Втім на момент публікації цього матеріалу текст законопроекту ще не з'явився на сайті Верховної Ради.
Аргументи "за"
Координатор виборчих програм громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська зазначає, що якщо до законодавства не будуть внесені зміни, то на місцевих виборах будуть позбавлені права голосу близько 5% українців. Вона переконана, що головною причиною того, чому не всі депутати підтримають ідею дозволити голосувати внутрішньо переміщеним особам є те, що на думку провладної коаліції, ці люди у переважній більшості віддаватимуть голоси за кандидатів від "Опозиційного блоку".
"Провладна коаліція розуміє, що це є зона ризику, тому що з такими виборцями треба більше працювати, щоб переконати їх в тому, що російська пропаганда - це є пропаганда, в тому що агресія - це є російська агресія... Це зона ризику, наблизившись до якої політичні сили, такі як "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт", починають висувати контраргумент проти прав людини і її політичних прав, побоюючись, що ці громадяни будуть голосувати за "Опозиційний блок". Я хочу зустрічне питання задати, хоч воно є риторичним: а в Харківській області який рейтинг сьогодні у БПП, "Батьківщини", "Самопомочі", "Народного фронту"? Тобто місцеві мешканці, які все життя проживають в Харківській області, вони всі будуть підтримувати провладну коаліцію? Абсолютно ні", - апелює Айвазовська.
У свою чергу "Опора" наполягає на тому, що побоювання окремих політичних сил не може стояти вище конституційних прав громадян.
"Конституція гарантує кожному громадянину право обирати органи місцевого самоврядування і органи державної влади та інші органи, а також мати право обиратися до відповідних органів, і у зв'язку з цим ми маємо розуміти, що внутрішньо переміщені особи не мають де-факто зараз тієї територіальної громади за місцем зареєстрованого проживання, де вони можуть реалізувати своє конституційне право", - зазначає аналітик Олександр Клюжев.
Жодних причин відмовити переселенцям у голосуванні не бачить і екс-губернатор Донецької Області Сергій Тарута. Більш того, нардеп, який є співавтором відповідного законопроекту №2501а-1 ,зазначає, що депутати ведуть переговори із західними політиками, аби ті спонукали українську владу надати переселенцям можливість голосувати на місцевих виборах. Тарута переконаний, що вирішення цього питання у першу чергу залежить від позиції Президента.
Ганна Гопко, яка теж підписалася під законопроектом №2501а-1, бачить надання можливості голосування переселенцям як спосіб їхньої інтеграції у нову територіальну громаду.
"Ми маємо реінтегрувати Донбас і також допомогти внутрішньо переміщеним особам зі сходу і Криму відчувати себе активними громадянами всередині країни", - переконана Гопко.
За її словами, реалізація виборчого права може стати дієвим інструментом будівництва політичної нації.
"Є близько 1 млн 438 тис. переселенців та внутрішньо переміщених осіб, з яких більше мільйона мають право голосу. Україна має гармонізувати своє законодавство до міжнародних стандартів, і в такий спосіб показати, що ми не боїмося власних громадян. А також, що ми діємо у відповідності до вимог міжнародних конвенцій, зокрема Парламентської асамблеї Ради Європи і різних міжнародних документів", - додає нардеп.
Аргументи "проти"
Противники того, аби надати переселенцям можливість голосувати на місцевих виборах мають не менше аргументів. Найперше, вони побоюються того, що це призведе до серйозних фальсифікацій. Наприклад, на певну виборчу дільницю переселенці прийдуть голосувати саме для того, аби підтримати конкретного кандидата чи певну політичну силу.
Зокрема, нардеп від БПП Вадим Денисенко називає зареєстровані у Раді законопроекти популістськими і вважає, що сьогодні для їхнього прийняття немає достатньо голосів у парламенті.
"Я вважаю, що всі ці закони, які зараз пропонуються, це не більше ніж популізм і не більше ніж спроба погратися на достатньо подразнюючих питаннях, і я боюсь, що ці речі можуть призвести до більших проблем, ніж неможливість проголосувати на цих виборах. До того ж на парламентських і президентських виборах ці люди зможуть голосувати спокійно", - зазначає депутат.
Денисенко також каже, що навіть якщо фальсифікувати вибори ніхто не буде, участь у голосуванні переселенців все одно спотворить волевиявлення місцевих мешканців.
"Насправді виникає величезна колізія із корінними жителями цих територій, і особливо це стосується Харківської, Запорізької і навіть частково Донецької і Луганської областей, тому що це може призвести до великого спотворення волевиявлення цих людей. Звичайно, якщо ми говоримо наприклад про Житомирську область, де всього на область кілька десятків тисяч переселенців, то це інша справа. Втім в межах якогось конкретного села 500 переселенців можуть становити абсолютну більшість, хоча такі випадки абсолютна рідкість", - зазначає нардеп.
Позицію Денисенка підтримує і заступник голови ЦВК Андрій Магера.
"За попередньою інформацією, є такі територіальні громади, де кількість переселенців, які там оселилися вже перевищує кількість членів самої територіальної громади. У разі, якщо переселенці зможуть голосувати на місцевих виборах, виникає питання, кого будуть представляти обрані ними сільські ради", - каже Магера.
Заступник голови ЦВК переконаний, що в цьому випадку для переселенців не можна робити винятків, адже вони не єдина категорія громадян, яка не має права голосу на місцевих виборах.
"Тут, на мою думку, жодних винятків ні для кого існувати не може, тому що в нас є не тільки вимушені переселенці, в нас є робочі мігранти і студенти, є багато інших категорій, які фактично живуть не за зареєстрованим місцем проживання, але права голосу на місцевих виборах не мають. Так само не мають права голосу на місцевих виборах військовослужбовці строкової служби, особи, які відбувають покарання у відповідних установах виконання покарань, особи, які перебувають у санаторіях на відпочинку", - підкреслює Магера.
Більш того, за його словами, несправедливим є те, що зміни до законодавства стосуватимуться лише тих переселенців, які переїхали в Україну.
"Що робити з переселенцями, які знаходяться в Росії, Польщі, Білорусі і так далі? Виходить, тим не давати виборче право, а цим давати. Треба відштовхуватись від якогось одного спільного знаменника, а не робити рівних і рівніших в цій ситуації", - підсумував заступник голови ЦВК.
Крім того, статус тимчасово переміщеної особи передбачає, що рано чи пізно вона планує повернутися на місце свого постійного проживання. А отже нелогічно надавати людині право обирати органи місцевого самоврядування, які представляють конкретну територіальну громаду, в якій вона проживає недовго і тимчасово. Для того, щоб реалізувати своє виборче право така особа має зареєструватися на певній території, тобто заявити про свій намір проживати там постійно.
