ru ua

Частка в обмін на свободу: що відбувається у справі Семінського та Рудьковського

Частка в обмін на свободу: що відбувається у справі Семінського та Рудьковського У справі Олега Семінського та Миколи Рудьковського з'явилися нові деталі (колаж РБК-Україна)

У Службі безпеки України заявили про розкриття викрадення у 2012 році Олега Семінського, тодішнього гендиректора компанії "Нафтогазвидобування", а нині нардепа від "Слуги народу".

Підозру у цій справі вручили Миколі Рудьковському, екс-міністру транспорту і нардепу кількох скликань. Тепер слідство хоче обрати йому запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Про те, як у кримінальній справі з'явилися свідчення екстрасенсів, абсурдність висунутих Рудьковському звинувачень і те, як він сам трактує ситуацію – в матеріалі РБК-Україна.

"Я страхуюсь елементарно, я потрапляю в списку тієї чи іншої партії, сім лимонів у мене для цього є. Я не буду займатися публічною політикою, у мене в цьому нема потреби, але я отримую мандат і поки не знімуть недоторканність, поки буде можливість... Аж до комуністів!" – розповідав ще перед парламентськими виборами 2012 року Олег Семінський (аудіо розмови є на SoundCloud).

Справді, мандат нардепа правлячої партії, який він все-таки отримав у 2019-му, апріорі дає його власникові розширені можливості.

За інформацією РБК-Україна, днями навіть пройшла спеціальна нарада за участю різних представників влади, для того, щоб розібратися в ситуації навколо "Нафтогазвидобування". Але Рудьковського туди не запросили.

Заява СБУ від 25 лютого поточного року, про розкриття викрадення екс-керівника "Нафтогазвидобування" Олега Семінського у 2012 році, була досить несподіваним. Семінський знайшовся ще у 2015 році, розслідування його зникнення не дало ніяких результатів, і справа фактично стихла ще п'ять років тому. А "Нафтогазвидобування" – найбільша приватна газовидобувна компанія країни – стала набагато рідше з'являтися в новинах і продовжувала працювати в спокійному режимі.

Підозру в організації цього злочину 3 березня вручили екс-главі Мінтрансу і колишньому депутату Миколі Рудьковському. Об'ємна підозра, з яким частково змогло ознайомитися видання, містить чимало абсурдних деталей.

Зокрема, розповідь тестя зниклого Семінського про те, що після зникнення зятя він почав об'їжджати екстрасенсів.

"Після зникнення Семінського О. В., я з фотографіями його знайомих почав їздити по так званим екстрасенсам. Всі говорили, що Семінського О.В. викрали за якісь документи, за якими стоять "великі" гроші. При цьому згадані особи вказували на фото знайомого Семінського О.В. Рудьковського М.М. і говорили, що вказаний чоловік причетний до зникнення Семінського О.В. і може знати, де знаходиться Семінський О.В.", – йдеться у матеріалах справи.

Про все це сам тесть пізніше повідомив Рудьковському при особистій зустрічі. Рудьковський у відповідь запевнив, що ні до чого не причетний, не має жодних претензій до родичів Семінського і пообіцяв допомогти у його пошуках.

Але ще дивніше виглядає те, що з 2012 року, коли почалася ця справа, і досі Рудьковського, якого слідство називає організатором злочину, ні разу навіть не викликали на допит. В тому числі й після вручення підозри.

"В кінці лютого, як тільки я про все дізнався, я негайно повідомив СБУ і прокуратурі, що я перебуваю за межами України, де саме, що я не ховаюся і найближчим часом повернуся і готовий дати всі необхідні пояснення або інформацію. Я готовий дати всі необхідні пояснення або відповіді. І ось, я прилетів в Україну, але мене ніхто не запросив ні в прокуратуру, ні в СБУ. Мене просто хочуть посадити, і все. Я сприймав і сприймаю це як надуману історію, як метод тиску з корисливих мотивів з боку заявника (Семінського, ред.)", – заявив у коментарі РБК-Україна Рудьковський.

В якості запобіжного заходу екс-депутату слідство хоче обрати утримання під вартою строком на два місяці (природно, з можливістю продовження), опція виходу під заставу буде недоступна. Такий підхід також викликає питання.

Згідно з кримінально-процесуальним кодексом, обрання запобіжного заходу, тим більше самої суворої із можливих, арешту, аж ніяк не обов'язково. Воно застосовується тільки коли й виникає ряд побоювань про те, що підозрюваний може втекти від правосуддя, спробувати знищити якісь докази, вплинути на свідків тощо.

Водночас Рудьковський цілком відкрито жив в Україні протягом уже без малого рік, з квітня 2020-го, після повернення з РФ. Там він був затриманий у листопаді 2018 року за звинуваченням у штурмі російського посольства в Києві ще влітку 2014-го і був змушений провести півтора року за ґратами.

Але за весь час перебування в Україні ніяких питань в українських правоохоронців у зв'язку зі справою Семінського до нього так і не виникло – про закінчення розслідування ніби спеціально оголосили як раз в той момент, коли Рудьковський ненадовго покинув країну (після чого він відразу повернувся в Україну).

"Чому мене хочуть відправити саме за ґрати – тому що у нас суспільство трактує так: якщо когось заарештували, значить, все, людина – винна. Я подивився матеріали звинувачень і не побачив там жодного реального доказу ні моєї провини, ні вини когось із моїх друзів або близьких", – говорить Рудьковський.

Частка в обмін на свободу: що відбувається у справі Семінського та Рудьковського

Останній рік Микола Рудьковський цілком відкрито жив в Україні
(фото: УНІАН)

Цікаво, що до останнього моменту ця справа розслідувалася, в тому числі за статтею "Вбивство". Хоча Семінський з'явився на публіці ще у 2015 році, і за цей час встиг навіть стати народним депутатом від правлячої партії.

Можливо, це було зроблено для того, щоб у суді було легше отримувати згоду на обшуки. По цій справі в кінці лютого пройшло більше ніж 40 обшуків в офісах та приватних будинках, за підсумками яких не було вилучено жодного документа або речдоку.

Важкий спадок

Вся ця історія з "Нафтогазвидобуванням" почалася задовго до того, як у 2012 році зник тодішній гендиректор компанії Семінський.

У розмові з РБК-Україна Рудьковський як один з акціонерів компанії в той період не приховує претензій до топ-менеджеру компанії, який, за його словами, активно займався виведенням грошей через фірми-прокладки, ухиленням від сплати податків і подібними речами. Аудіо розмови Семінського і Рудьковського на цю тему також є на SoundCloud.

Протягом кількох років поспіль, аж до 2013 року, обсяг видобутку скорочувався на 15-20% щороку, капітальні інвестиції – на 30-50%. Збиток за 2012 рік склав 381 млн грн. Виникли борги перед держбюджетом – тільки податковий борг до кінця 2012-го становив 64 млн грн.

Для порівняння: вже через кілька років, після продажу "Нафтогазвидобування" професійному інвесторові вдалося збільшити видобуток більш ніж в 3 рази, 2013 рік компанія закінчила вже не зі збитками, а з прибутком в 797 млн грн, у 3 рази зросли й податкові відрахування, перевищивши 1 млрд грн у 2014-му.

"Перед самим зникненням Семінського фірма, яка вела підготовку до продажу "Нафтогазвидобування", домовилася з ним, що він буде сприяти реалізації проекту. Тобто, на момент його зникнення у нас не було конфліктної ситуації", – розповідає Рудьковський.

Він також згадує, що відразу після зникнення Семінського у 2012 році особисто пішов до МВС з проханням підключити всі ресурси для його пошуку. Але тоді йому запропонували "почекати тиждень", і довелося звертатися до глави МВС, щоб пошуки нарешті почалися.

Нові витки історії

Олег Семінський з'явився на публіці так само несподівано, як і зник, у 2015 році. І незабаром запропонував Рудьковському зустрітися. Кілька серій переговорів між ними проходили у 2015-16 роках, у тому числі у Відні. Причому Семінський, за словами Рудьковського, відразу зайняв нападаючу позицію.

"Кожен раз ставив одні й ті ж питання: вимагав частку в "Нафтогазвидобування", грошові кошти, кожен раз по-різному, обґрунтовуючи це. Він зі своїм партнером мені погрожували, Семінський також обіцяв змінити свої показання, якщо отримає бажане. Я відмовився від цих угод, я зажадав об'єктивного розслідування, хто його викрав, де його тримали, з яких мотивів тощо. Я питав Семінського: якщо ти говориш, що я тебе викрадав через вимагання, то питання: ти або хтось із твоєї родини щось мені дав? Ні", – згадує Рудьковський, підкреслюючи, що акціонером "Нафтогазвидобування" Семінський ніколи не був.

Частка в обмін на свободу: що відбувається у справі Семінського та Рудьковського

За словами Рудьковського, нардеп Олег Семінський ніколи не був акціонером "Нафтогазвидобування" (фото: facebook.com)

Новий виток цієї історії почався вже у 2018 році, коли Рудьковський опинився за ґратами в Росії, будучи затриманий прямо в московському аеропорту "Внуково". Звинувачення російських слідчих стосувалися подій ще літа 2014 року.

Тоді на Донбасі щосили набирали хід бойові дії. 14 червня під Луганськом бойовики збили український військово-транспортний літак ІЛ-76, загинули всі 49 осіб, які знаходився на борту. Після того як про трагедію стало відомо, під російським посольством у Києві зібралися обурені українці, туди прийшов і Рудьковський, який кинув в будівлю булижник.

У Росії його звинуватили за статтею про "напад на осіб чи установи, які користуються міжнародних захистом". 9 грудня 2019 року московський міськсуд засудив Рудьковського до двох років позбавлення волі з урахуванням часу, проведеного в слідчому ізоляторі.

Цими пригодами спробували скористатися його "друзі" в Україні. "Російські слідчі мені говорили: вирішіть ваші фінансові питання в Україні, і ваша справа піде легше. Розпочали тиск по лінії криміналітету, виходили на "смотрящих" з в'язниці тощо.. Паралельно Семінський зв'язувався з членами моєї сім'ї в Україні, вимагав зустрічі з батьками, і через інших людей передавав, що треба зустрітися, виконати його вимоги, і тоді я повернуся додому. А інакше – взагалі не повернуся. Я, звичайно, не дозволив моїм батькам вступати в якісь контакти", – розповідає Рудьковський.

В Україну він повернувся навесні 2020 року, і відразу після цього, за його словами, були нові спроби вийти на нього по тому ж питанню, вже через інших представників кримінального світу – знову-таки безрезультатні. "У підсумку, коли це все не вийшло, вони підключили прокуратуру – я бачу це так", – говорить Рудьковський.

Семінський тим часом став депутатом Верховної ради від "Слуги народу", здобувши перемогу по одному з мажоритарних округів Чернігівщини. Втім, президентська сила тут виступила лише в якості інструменту.