Чи утримає долар статус резервної валюти на тлі падіння економіки США. І чому девальвація долара заважає експортерам Євросоюзу. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
США, можливо, більше інших країн постраждали від пандемії коронавірусу. І мова не тільки про рекордні цифри захворюваності та смертності через "ковід". Економіка країни впала за підсумками другого кварталу на 9,5% і приблизно на 32%, якщо оцінювати у річному обчисленні. Аналітики Fitch Ratings очікують, що за підсумками року спад складе 4,4%.
Заощадження американців зменшилися, зросло безробіття, а з ним – і дефіцит федерального бюджету. Білий дім продовжує витрачати мільярди на підтримку бізнесу і громадян, що залишилися без доходів. У 2020 фінансовому році (у США починається з жовтня) дефіцит досягне рекордних 3,7 трлн доларів.
Гнітюча ситуація в економіці не могла не позначитися на позиції долара. Індекс долара до світових валют (євро, єна, фунт стерлінгів, канадський долар, шведська крона і швейцарський франк) буквально лихоманило перші місяці жорсткого карантину, а з травня котирування почали знижуватися. Від піка індексу у березні (по суті, з початку "локдауна") і до теперішнього часу він обвалився майже на 10%.
Тим не менш індекс (USDX) ще не вийшов за межі коридору, в якому він перебував з 2016 року, звернув увагу глава аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін. І поки ключові лінії підтримки та опору на графіку індексу не будуть "пробиті", до тих пір передчасно говорити про збереження тенденцій щодо девальвації долара, вважає аналітик.
На те, що цикл сильного долара закінчується, на думку трейдера групи ICU Віталія Сивача, вказують проблеми й дисбаланси, які виникли в економіці США, і які ще більше посилив карантин. До того ж наростає фактор політичної невизначеності у світлі майбутніх виборів президента, які заплановані на листопад.
"Як вирішувати ці проблеми – незрозуміло. І, мабуть, економіка Штатів вже не буде тим локомотивом, яким вона була останні роки. Інвестиції, накопичені за цей час, будуть йти з країни. Це буде тиснути на долар, і робити його більш слабким", – розмірковує Сивач.
Останні п'ять років долар ріс, головним чином внаслідок того, що американські технологічні компанії залучали інвестиції з усього світу, пояснив експерт. Приплив грошей сприяв зростанню долара, так само як і прибуткам цих компаній. До того ж висока процентна ставка в доларах у порівнянні з іншими валютами підтримувала інтерес інвесторів до держборгу США.
"У тій же Японії та Європі ставки або давно нульові, або наближаються до нуля. Казначейські облігації США були цікаві інвесторам, ці папери у середньому давали 2%. Вони служили певною страховкою для інвестора, скажімо, коли ринки почували себе погано. У цей час облігації США підвищувалися в ціні, долар зростав. Зараз ставку знизили, і це більше не працює", – пояснив Віталій Сивач.
Крім того, довіру інвесторів до долара тепер підриває зростаючий подвійний дефіцит США. Йдеться про фіскальний (бюджетний) дефіцит, який росте через додаткові соціальні витрати у зв'язку з пандемією, а також дефіцит поточного рахунку, оскільки США набагато більше імпортують, ніж експортують. Власне, це ключова причина, чому президент Дональд Трамп вплутався у торговельну війну з Китаєм, обмежуючи Пекіну експорт в Штати та запроваджуючи все нові та нові мита на китайські товари.
"Подвійний дефіцит підриває довіру інвесторів до валюти. Долар, звичайно, залишається і, напевно, ще довго буде залишатися резервною валютою. Але через низьку ставку ФРС і подвійний дефіцит цей статус дещо похитнувся", – упевнений трейдер ICU.
Долару все важче і важче утримувати глобальне лідерство, якщо говорити про довгострокову перспективу, вважає член Ради НБУ Віталій Шапран. Насамперед, за його словами, на це впливає зростання ринків, що розвиваються. Але "довгострокова перспектива" – це не 20-30 років, вважає Шапран. "Поки ми бачимо лише кон'юнктурну реакцію інвесторів, яким, по суті, крім ринку золота бігти нікуди", – зазначив експерт.
Для економіки США ослаблення своєї валюти є позитивним фактором, особливо на тлі торгової конфронтації з Китаєм, зазначив Дмитро Чурін. "Більш слабкий долар буде сприяти конкурентоспроможності американських товарів на глобальних ринках", – пояснив він.
Що це означає? Якщо США ще більше девальвують долар, їх дефіцит поточного рахунку буде знижуватися. Імпорт до США буде скорочуватися, а американський експорт – зростати. Саме тому слабкий долар вигідний Америці.
До речі, на це ще до пандемії неодноразово натякав і Трамп. У липні минулого року агентство Bloomberg з посиланням на свої джерела писало, що президент був стурбований зміцненням долара і просив радників подумати про варіанти його ослаблення. Публічно ж він пояснював, що перспектива мати сильний долар в цілому радує, але ускладнює зовнішню торгівлю.
Зараз слабкий долар США вигідний, адже населення здебільшого не відчуває коливання курсу, а американський експорт в ЄС та Азії стає більш доступним, підтверджує Віталій Шапран.
"Поточне ослаблення долара здатне вплинути на попит на американську продукцію по всьому світу, яка, як правило, технологічна. Але я не думаю, що з таким станом справ стануть миритися інші країни, особливо ті, чия економіка залежна від експорту. Так що цілком можливо, що у 2020-2021 роках ми побачимо валютні гойдалки не тільки на ринках "долар-євро" і "долар-фунт", але і на ринках валют країн, що розвиваються", – припустив член Ради НБУ.
Фото: Віталій Носач, РБК-Україна
До того ж, на думку експерта, різке посилення іноземних валют до долара, наприклад, того ж євро, рано чи пізно викличе питання в експортерів з цих країн. "Економіка ЄС зараз і так переживає не найкращі часи, а міцний євро цілком може вдарити по німецькому експорту як у США, так і на ті ринки, які традиційно прив'язані до долара США", – додав Шапран.
І тому, як вважає експерт, не варто сприймати політику слабкого долара, як слабкість США. "Тут швидше навпаки – американці задають тон і навіть диктують умови динаміки розвитку економік більшості країн, залежних від зовнішньої торгівлі", – пояснив він.
Разом з тим, як зазначив Віталій Сивач, слабкий долар буде на користь США лише до якоїсь межі. Якщо станеться неконтрольоване зниження курсу, це може дати зворотний ефект і сильно прискорити інфляцію – умовно, до 5-7%.
"Неконтрольовану інфляцію доведеться якось гальмувати. Це можна робити підвищенням ставки ФРС, що призведе до падіння ринку акцій і гальмування економіки", – вважає Сивач.
Якщо говорити про інші країни, кому вигідна девальвація долара, то в основному це ті, хто торгують сировиною. Адже при падінні долара вартість більшості сировинних товарів зростає. А тому країни-експортери природних ресурсів можуть очікувати збільшення надходження валюти з зовнішніх ринків, роз'яснює Дмитро Чурін з Eavex Capital.
"Більшість країн експортерів нафти можуть мати позитивний ефект від слабкого долара. Також Австралія, яка є великим експортером залізної руди й вугілля, виглядає як країна "переможець" в умовах низького курсу долара США", – пояснює Чурін.
В Україну, яка експортує залізну руду і зернові, приплив долара при такому розкладі також збільшиться. І це, на думку Віталія Сивача, може бути поштовхом для розвитку країни.
До того ж, як зазначив співрозмовник, у країн, що розвиваються, борги, як правило, у доларі. А тому, якщо долар дешевшає, це означає, що і борг зменшується. "У такому випадку країни, що розвиваються, можуть залучати більше кредитів і за рахунок цього більше рости", – говорить Сивач.
Чи варто виходити з доларових активів і шукати альтернативу? Для України тут не все однозначно. Як зазначив Дмитро Чурін, основний державний борг в іноземній валюті номіновано саме в доларах США, тому для НБУ зміна структури золотовалютних резервів може виявитися ризикованою стратегією.
"Властивості будь-яких фінансових ринків припускають циклічність руху вартості активів, відповідно, спроба "наздогнати" той чи інший тренд може привести до несприятливого результату. Для фондів, які відносяться до резервних, має застосовуватися довгострокова консервативна стратегія, яка передбачає певну диверсифікацію портфеля активів і нечастий перегляд структури вибраних активів", – пояснив експерт.
Показовим, на його думку, є такий факт, що Міністерство фінансів за останні роки зробило кілька випусків єврооблігацій, номінованих саме в євро. І робило це як раз у той період, коли курс євро був низьким по відношенню до долара США.
"У той момент ставки прибутковості за позикою в євро були дещо нижчі, ніж у доларах США. Але враховуючи те, що за останній час євро валюта помітно зміцнилася, то й обслуговування і подальше погашення даних єврооблігацій виглядає дорожче, ніж якби вони спочатку випускалися в доларах США", – сказав Чурін.
Фото: flickr.com/National Bank Of Ukraine
Віталій Шапран не виключає, що інші країни будуть змінювати структуру резервів не на користь долара. Але, на його думку, це буде короткостроковий ефект, викликаний бажанням більше диверсифікуватися при зростанні невизначеності.
"Американська економіка тільки посилюється від девальвації, а міцні валюти країн торгових партнерів США змушують думати центральні банки та уряди цих країн над додатковими стимулами для експорту, а оскільки набір таких стимулюючих інструментів, як правило, обмежений, то я думаю, що керуючі резервами в більшості своїй застигнуть в очікуванні валютних коливань на ринку і заходів у відповідь", – додав член Ради Нацбанку
Вже є тренд, коли центробанки частина резервів переводять в золото, каже Віталій Сивач з ICU. І, на його думку, це те, на що може звернути увагу і Нацбанк. "Це дозволить створити якусь подушку безпеки на випадок, якщо інші валюти теж будуть втрачати у вартості", - каже експерт.
Щоб перестрахуватися від можливої інфляції, на думку Сивача, інвестори можуть збільшувати портфелі золота, срібла і навіть криптовалюти. Крім того, може зростати попит і на акції золотодобувних компаній і виробників біржових товарів.