Борг Януковича: як Україна судиться з Росією за 3 мільярди доларів

Апеляційному суду Англії належить з'ясувати, чи має Україна підстави не повертати Кремлю 3 млрд доларів, взятих у борг Віктором Януковичем та Миколою Азаровим чотири роки тому. В минулому році суд першої інстанції прийняв сторону РФ не став розглядати доводи захисту про те, що Росія чинила тиск на українську владу, а також завдала шкоди економіці нашої країни, анексувавши Крим і підтримавши сепаратистів на Донбасі. Подавши апеляцію, Україна має намір домогтися права використовувати ці аргументи для свого захисту або ж - взагалі заморозити процес. Про судові перспективи цієї справи - в матеріалі РБК-Україна.

Апеляційний суд Англії сьогодні, 22 січня, розпочинає розгляд справи про борг України перед Росією на 3 млрд доларів. Колегія з трьох суддів має намір засідати чотири-п'ять днів. При цьому рішення може бути прийнято не раніше, ніж через півроку, розповів РБК-Україна джерело, знайоме з подробицями справи. "Точні терміни не визначені. Орієнтовно це буде червень-липень", - припустив високопоставлений співрозмовник видання, який не побажав назвати своє ім'я.

З-за чого судяться? У грудні 2013 року Україна випустила єврооблігації на 3 млрд доларів під 5% річних, які викупив російський Мінфін. Отримавши гроші, уряд Миколи Азарова погасило борги по зарплатах перед бюджетниками і профінансувало видатки.

Всього Москва пообіцяла Києву кредитну лінію на 15 млрд доларів і знижку на російський газ, якщо українська влада відмовиться підписувати Угоду про Асоціацію з ЄС. Такою була домовленість президента РФ Володимира Путіна і на той момент президента України Віктора Януковича. Решту 12 млрд доларів кредиту планувалося пізніше оформити через нові випуски євробондів. Після початку Евромайдана і втечі Януковича з країни, зрозуміло, ні про яке кредитуванні мови вже йшло.

Чужі борги

У грудні 2015 року, коли настав час погашати облігації, уряду Арсенія Яценюка не довелося довго вмовляти парламент, щоб ввести мораторій на виплату боргу. Це рішення тодішній прем'єр-міністр пояснював тим, що 3 млрд доларів "ми не брали", і що ці гроші - ніщо інше, як "хабар Кремля колишньому українському президенту".

Але все ж, перш ніж застосувати мораторій, Кабмін направив російському Міністерству фінансів пропозицію про реструктуризацію боргу. У Москві від такої опції відмовилися, зажадавши від Києва повернути гроші в строк. Інші ж кредитори - власники українських євробондів, з якими Україна вела переговори про реструктуризацію, взяли її пропозицію. Але з умовою, що ніхто не отримає кращі умови погашення паперів, ніж вони. Тому повернути гроші Москві означає порушити умову боргу перед групою кредиторів.

Судові суперечки тривають вже майже два роки. Позов про стягнення заборгованості з України російський Мінфін подав у лютому 2016 року. Українська сторона кілька разів просила відкласти розгляд справи, щоб підготувати заперечення на російський позов. У січні минулого року Високий суд Лондона почав слухання у справі.

Найняті Росією юристи наполягають на розгляді справи як комерційного питання. Їх доводи будуються на тому, що Україна повинна виконати контракт і погасити євробонди, який в 2013 році викупила Росія. До речі, єврооблігації - це роками відпрацьований надійний фінансовий інструмент, який гарантує його власнику, що папір буде погашена в термін.

Україна заперечує проти позовних вимог і просить при розгляді справи врахувати кілька факторів. По-перше, українська сторона наполягає, що при розміщенні євробондів у 2013 році було порушено бюджетне законодавство. В держбюджет кошти від розміщення облігацій були зараховані в 2013 році, тоді як зміни до бюджету про збільшення допустимого розміру держборгу, підписані президентом Віктором Януковичем, вступили в силу вже в січні 2014-го. По-друге, захист спирається на те, що Росія своїми діями дестабілізувала ситуацію в Україні, вимагаючи від минулої влади не підписувати Угоду про Асоціацію з ЄС. Крім того, РФ вторглася до Криму, анексувавши півострів, а також надала допомогу бойовикам на Донбасі, довівши ситуацію до військового конфлікту, з-за чого Україна втратила частину своєї економіки.

Нічого особистого - тільки бізнес

Високий суд Лондона в березні не прийняв до відома більшість аргументів української сторони, підтримавши вимога представляють Росію юристів про розгляд справи за скороченою процедурою. Суддя послався на те, що аргументи про тиск і примус не можуть бути розглянуті англійським судом. Іншими словами, суд відділив комерційну складову спору від політичних чинників, на яких наполягала Україна.

З іншого боку, суддя дозволив подати апеляцію на це рішення і підтримав вимогу України про "заморожування" виплати боргу до моменту прийняття рішення по апеляції.

Треба сказати, що англійська феміда далеко не завжди залишає за стороною, що програла таке право. "У своєму останньому рішенні суддя Блер визнав, що це саме той випадок, коли виконані граничні умови для надання дозволу на апеляцію, а саме - апеляція має реальні шанси на успіх", - так повідомили про це рішення у прес-службі Міністерства фінансів у кінці липня минулого року.

Апеляція для України може мати кілька позитивних результатів. Найбільш прийнятний - призупинення розгляду справи. Позиція українських юристів зводиться до того, що, якщо ми не можемо захищатися, використовуючи доводи про тиск і примус з боку Росії, значить, суд в принципі не може розглядати цей спір. Не виключено, що одним з можливих варіантів апеляції стане повернення в першу інстанцію - у Високий суд Лондона.

Після апеляції, яке б рішення не прийняв суд, будь-яка із сторін може звернутися у Верховний суд Англії, де розгляд справи може затягнутися на два-три роки. Якщо апеляція завершиться не на користь України, важливо буде отримати дозвіл на продовження заморозки рішення першої інстанції, щоб мати можливість не погашати борг на час продовження розгляду. В іншому випадку, російська сторона може намагатися заарештувати українські активи за кордоном.

Не хочу і не можу

Заплатити росіянам Україна не може по ряду причин. По-перше, як вже було сказано, є зобов'язання перед пулом кредиторів. По-друге, всі виплати Україна повинна узгоджувати зі своїм основним кредитором - Міжнародним валютним фондом, по крайней мере, до тих пір, поки знаходиться в його програмі.

Складність ще й у тому, що, не визнаючи борг у 3 млрд доларів перед РФ силу перерахованих причин, що Україна повинна дотримуватися принципу добросовісності і докладати всі можливі зусилля для досягнення домовленості з Росією по боргу. Якщо цей принцип не дотримується, то МВФ не може кредитувати країну, що має подібні заборгованості.

Інше питання, що російська сторона може використовувати зобов'язує Україну принцип добросовісності як мінімум в пропагандистських цілях, як максимум - щоб похитнути юридичну позицію Києва. Наприклад, РФ може запропонувати українському уряду ще до рішення по апеляції провести переговори щодо реструктуризації боргу або викупу паперів третьою стороною. Тим більше що в Кремлі вже натякали на подібні ініціативи. Наприкінці грудня міністр фінансів РФ Антон Силуанов сказав, що "якщо ми знайдемо і домовимося про пропозицію дострокової реалізації цього боргу або обміну його на інші папери, готові розглядати будь-які пропозиції". Хоча раніше російські чиновники нічого й слухати не хотіли про будь-яких переговорах, наполягаючи виключно на погашення усієї суми з відсотками.

Якщо подібні пропозиції все-таки надійдуть, Україні доведеться на них реагувати, щоб не порушити принцип добросовісності. Втім, скоріш за все, погоджуючись на переговори з росіянами, Україна обов'язково вкаже, що вони не матимуть шкоди для її юридичної позиції, як у таких випадках і передбачено англійським правом.