Договір про міжнародну торгівлю зброєю підписали вже понад 60 країн
Більше 60 країн підписали Міжнародний договір про торгівлю зброєю (МДТЗ), повідомляє ВВС. Правозахисники та благодійні організації по всьому світу схвалили це рішення.
Читайте також: ООН прийняла стандарти міжнародної торгівлі зброєю
МДТЗ, зокрема, підписали Велика Британія, Франція та Німеччина.
Як очікується, Росія і Китай відмовляться підписати цей договір. Немає підпису під МДТЗ й американської сторони.
На початку квітня 2013 р. Генеральна асамблея ООН схвалила текст договору, що вводить обмеження на міжнародну торгівлю звичайними видами озброєнь.
"За" МДТЗ проголосували 154 держави, проти висловилися Іран, КНДР і Сирія. Ще 23 країни, в тому числі Росія, Білорусь, Болівія, Венесуела, Китай і Куба при голосуванні утрималися.
Договір вводить правила продажу танків, БТР, артилерійських гармат великого калібру, бойових літаків, штурмових вертольотів, бойових кораблів, ракет і пускових ракетних установок, а також стрілецької зброї.
Читайте також: Росія заблокувала декларацію РБ ООН щодо подій у сирійському місті Кусейр (відео)
Згідно з угодою, країни мають повідомляти про продажі партій зброї, а також визначати, чи не буде вона використана з метою порушення прав людини.
Глава МЗС Німеччини Гвідо Ветстервелле назвав договір "історичним проривом". За його словами, для забезпечення ефективного контролю над торгівлею озброєннями потрібно зробити ще багато кроків.
Міжнародний договір про торгівлю зброєю зробить важкодоступними поставки зброї до гарячих точок, заявляв напередодні генсек ООН Пан Гі Мун. "Договір дозволить поставити на облік польових командирів, піратів, порушників прав людини, членів організованих злочинних угруповань, терористів і контрабандистів у торгівлі зброєю. Для цих людей, оголошених поза законом, стане важче її (зброю) отримати", - зазначив генсек.
За його словами, договір також дозволить зміцнити верховенство закону, сприяючи розвитку створюваної системи міжнародних норм, спрямованих проти контрабанди, зловживання і незаконного розповсюдження зброї і боєприпасів.
Читайте також: Двох громадян України підозрюють у порушенні санкцій ООН проти КНДР
Раніше в МЗС РФ, відразу після прийняття МДТЗ, заявили, що "багато положень договору викликають сумніви і питання, вимагаючи додаткового опрацювання, за підсумками якого буде визначена позиція про доцільність приєднання країни до нього". Російська сторона назвала великою системною прогалиною відсутність у тексті договору положення про заборону на поставки озброєння неуповноваженим недержавним суб'єктам.
МДТЗ набуде чинності, якщо його ратифікують 50 держав-членів ООН.
Вперше ідея укладання договору, який встановить загальні стандарти угод зі звичайними озброєннями, була висунута у 1997 р. групою нобелівських лауреатів. Робота над МДТЗ велася на двох конференціях у штаб-квартирі ООН - у липні минулого року і березні нинішнього. В ході останньої конференції наприкінці березня Іран, Сирія і КНДР заблокували прийняття документа, вважаючи, що він, зокрема, дозволяє основним експортерам озброєнь диктувати свої умови. У підсумку через відсутність консенсусу договір був винесений на голосування Генасамблеї ООН.
Читайте також: Євросоюз продовжив санкції проти Сирії, дозволивши постачання зброї повстанцям
МДТЗ є першим міжнародним договором, що вводить правила контролю торгівлі озброєннями в усьому світі. Під дію МДТЗ, у разі його вступу в силу, будуть потрапляти угоди з танками, бойовими бронемашинами, артилерійськими установками, бойовими літаками і вертольотами, кораблями, ракетними системами, а також з легкою стрілецькою зброєю - від пістолетів до штурмових гвинтівок. Щодо ядерної, хімічної і біологічної зброї діють окремі міжнародні конвенції.
Нагадаємо, Україна у 2012 р. вийшла на 4-е місце у світі серед експортерів озброєння, поставивши продукції на 1,33 млрд дол. У рейтингу експортерів у 2012 році Україна розташувалася після США, Росії та Китаю. При цьому виручка "Укрспецекспорту" за 2012 р. виросла до 1,024 млрд дол., ставши найбільшою за 16 років. Основними споживачами продукції військового та спеціального призначення українського виробництва залишаються країни Азії, куди поставляється 47% всього експорту. Ще 23% обороту припадає на держави Африки, 21% - СНД, 6% - Європи і 3% - Америки.
