Лідер створюваної політичної партії "Правий сектор" Дмитро Ярош в інтерв'ю кореспонденту РБК-Україна розповів, коли і за яких обставин виник "Правий сектор", чому його активісти мають хорошу військову підготовку і де тренуються, а також про свої стосунки з минулою владою, нинішньою владою та ФСБ.
РБК-Україна: Історія "Правого сектора", як ви вже стверджували у ЗМІ, почалася наприкінці листопада 2013 року. Ви розповідали про те, що рух утворився на базі "Тризуба", який ніколи не підтримував жодних інтеграційних процесів України: ні з Європою, ні тим більше з Росією. Але після зриву підписання угоди про асоціацію та появи Євромайдану ви раптом підтримали протест. Більше того, стали його основним радикальним елементом. Політтехнологи стверджують, якби вашого руху не було, його треба було б створити. У політиці не буває несподіванок. Тому в кулуарах вперто продовжують обговорюють кілька версій. Починаючи з того, що за вами стоїть опальний український олігарх Дмитро Фірташ, і закінчуючи тим, що "Правий сектор" - чистої води проект ФСБ. Тепер вже партія "Правий сектор" - чий проект?
Дмитро Ярош: 24-25 листопада у Києві пройшла велика акція у зв'язку зі скасуванням євроінтеграції. Взагалі, "Тризуб" не є прихильником будь-яких інтеграційних процесів, але ми проголосили, що створюємо "Правий сектор" як майданчик для координації дій різних революційно налаштованих груп. З самого початку ми чудово усвідомлювали, що не можна жити далі в тій системі державних координат, яка існує.
Остаточно "Правий сектор" виник вже після подій 30 листопада, коли ми відійшли на Михайлівську площу. Там ми і почали готуватися до захисту і тренуватися. Потім ми весь час були на Майдані і увійшли до складу самооборони Майдану. Також до "Правого сектора" увійшли "Тризуб", УНА-УНСО та "Карпатська січ".
Ну а заявили ми про себе як про революційну силу Майдану після 16 січня, коли були ухвалені "закони про диктатуру" і стало зрозуміло, що влада не збирається йти на поступки і переговори з опозицією. Так що "Правий сектор" - це проект самої революції, тому люди повірили нам. Ніякому політтехнологу не вдасться штучно створити нічого подібного.
Що стосується того, що "Правий сектор" є проектом ФСБ. Розумію, звідки можуть з'являтися такі чутки. "Правий сектор" і його лідери давно стали улюбленими героями російської преси, яка зображує нас як головорізів, терористів і бандитів і при цьому наголошує: дивіться, мовляв, хто зараз взяв владу в свої руки в Україні. Такий "мрачняк", мабуть, дуже подобається російському споживачеві інформації, додає рейтингу російським ЗМІ, тому вона охоче прокачує інформацію, пов'язану з "Правим сектором".
Але увагу рупорів кремлівської пропаганди, як відомо, породжує підозру, що все це неспроста, що за нашою організацією стоїть ФСБ. Ми робили заяву, в якій просили Кремль не працювати на наш піар, він нам не потрібен. Російські комуністи закликали ліквідувати мене і Білого. Цей заклик реалізований - убитий наш побратим Сашко Білий. Які ще потрібні докази, що ми не московський проект?
Що ж стосується фінансування з боку Фірташа - це повна нісенітниця. За нами не стоїть жоден з олігархів, ми не "кишенькова партія". Засоби для нашої діяльності жертвують люди, котрі повірили в нас після Майдану. Запевняю вас, у нас дуже багато прихильників, тому і благодійних внесків ми отримуємо чимало. Витрачаються вони строго на потреби організації, кожна гривня на обліку.
РБК-Україна: За нашою інформацією, після вашого "бойового хрещення" 1 грудня, коли нікому не відомий "Правий сектор" з явно добре навченими і підготовленими людьми брав участь в атаці на Адміністрацію Президента, Петро Порошенко особисто відвіз до Генпрокуратури України документи та відеозаписи, які доводили факти причетності ваших людей до тепер вже колишнього керівництва силових структур. Ви особисто також не заперечували зустрічі з Віктором Януковичем під час того, як на Майдані вбивали людей. Ви координували дії з колишньою владою?
Дмитро Ярош: Зараз шириться чимало інформації про мою таємну зустріч з Януковичем. Вона дійсно була, але вже після завершення активних дій силовиків. Вийшли СБУшники і запропонували не тільки мені, а й моєму найближчому оточенню зустрітися для припинення кровопролиття. Відповідно, я поїхав в Адміністрацію Президента. Янукович пропонував підписати угоду про припинення конфлікту, але я відмовився це зробити. Сказав, що ми маріонетками ніколи не були і не будемо.
РБК-Україна: Показово, що кількість загиблих в результаті революції на Євромайдані і повалення Януковича перевалила за сотню. При цьому у вас, у Яроша - жодного вбитого "правосека" і тільки двоє легко поранених. Це свідчить або про гарну підготовку ваших бійців, або про те, що вони знали, де і коли будуть вбивати. Адже це так?
Дмитро Ярош: Образливо підозрювати організацію в змові з владою тільки тому, що вона не зазнала в бойових діях значних втрат. Скількох убитих з нашого боку вам би вистачило, щоб змінити свою думку - п'яти, десяти, сотні? Що ж стосується того, що ми виявилися ефективними в силовому полі - ні для кого не секрет, що члени організацій, з яких виник "Правий сектор", проходили і проходять тренування в таборах по всій Україні: у Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Павлограді, Нікополі та інших містах.
РБК-Україна: Ми бачимо, що протестні настрої зростають. Люди, в першу чергу, очевидно, ваш електорат, спочатку не були задоволені кадровими призначеннями в органах виконавчої влади. Наскільки ймовірна нова революція? Чи буде "Правий сектор" в авангарді такого протесту? Коли він можливий? І які сценарії розвитку в цьому контексті, на ваш погляд?
Дмитро Ярош: Ми переконані, що революція, яка розпочалася в Україні, ще не завершена. Це абсолютно очевидно. Відбулася зміна прізвищ в уряді, але не відбулося перезавантаження влади. Не притягнуті до відповідальності організатори вбивств на Майдані. Не проведена люстрація. Влада виявилася абсолютно нездатною адекватно відреагувати на анексію Криму Росією, кинула своїх військових на півострові, спостерігаючи з Києва за їх приниженнями. Український народ, і ми в тому числі, не можемо дивитися на це спокійно, тому пішли в політику, щоб впливати на ситуацію в країні, добитися реалізації ідей революції, вимог Майдану. Нас про це просили люди, наші прихильники. Вони говорили: "Якщо ви не підете в політику, в країні нічого не зміниться".
Розмовляла Ганна Стешенко