В Україні 12 жовтня 2013 р. набув чинності широко обговорюваний на ринку закон "Про депозитарну систему України". Про процес підготовки до нього, перші результати і подальший розвиток РБК-Україна розповів глава НКЦПФР Дмитро Тевелєв (на фото). Він поділився баченням щодо інших ключових напрямків роботи Комісії, а також загальною оцінкою ситуації на фондовому ринку.
РБК-Україна: Вас можна привітати із закінченням депозитарної реформи?
Дмитро Тевелєв: Знаєте, я не вважаю, що реформа закінчена - будь-які глобальні зміни вимагають переосмислення чи доосмислення, доробок. Ми не можемо сприймати результат нашої реформи як якийсь застиглий продукт. Час іде, досвід показує, що якісь моменти могли б бути покращені.
РБК-Україна: Про які зміни і поліпшення, насамперед, йде мова?
Дмитро Тевелєв: Я не буду акцентувати увагу на різних технологічних моментах. Багато ланок депозитарної системи потребують покращення, тому що, коли писалися технічні регламенти, якийсь обсяг проблемних моментів не було видно, і тільки практика показує вузькі місця, недоліки, які можна усунути, домігшись у результаті певних поліпшень. Ми їх бачимо зараз.
У депозитарній системі існує не один програмно-технологічний комплекс. Темпи проведення реформи були такими, що ми стояли перед дилемою - або зосередитися на глобальних питаннях і доопрацювати існуючі програми та процедури, або направити зусилля на створення певного нового програмно-технологічного комплексу, але це значні часові витрати і надзвичайно великі фінансові. Таких можливостей у нас не було.
Тому ми спробували пов'язати програмно-технологічні комплекси Розрахункового центру (колишнього ВДЦП), Національного депозитарію, Національного банку, програмні комплекси біржові і т.д. Не можна забувати про те, що багато хранителів у нас - це банки, у них свої ПТК. Ми пішли першим шляхом, і завдяки діям усіх учасників система змогла запрацювати. Але сьогодні ми бачимо і наслідки такого рішення. Ми припускали, що будуть труднощі, будуть помилки, і вони дійсно є.
РБК-Україна: Із чим вони пов'язані?
Дмитро Тевелєв: Ми часто стикаємося з невіглаством, а частіше - із халатністю професійних учасників депозитарної системи.
Багато хранителів, торговців - або непрофесійно підготовлені і нездатні слідувати інструкції, у точності дотримуючись вимог щодо введення, передачі даних і т.д. Або вони ставляться халатно, і в результаті плутаються або набираються номери рахунків, неіснуючі у природі. Ау програмному комплексі велика кількість операцій відбувається без участі людських рук. Ввели дані, машина їх опрацювала і запустила систему далі - так і відбуваються помилки.
Або, припустимо, кожен хранитель повинен вийти вранці на зв'язок і перебувати на робочому місці, відстежуючи операції, що відбуваються. Наприкінці робочого дня, коли відбуваються розрахунки, він має отримати інформацію із Центрального депозитарію та провести розрахунки по своїх рахунках. При цьому людина залишає включеним комп'ютер, тому що за непідключення до системи ми будемо карати, і йде. Але поки кожен хранитель не виконає своєї операції, неможливо звести баланс, як наслідок - дати команду розрахунковому центру. Відповідно, біржа не може почати розрахунок біржового курсу. Тобто від кожного учасника системи залежить в цілому її ефективність, результативність, якість, швидкість і т.д.
Є компанії, які практично не роблять помилок, і у яких практично немає проблем з роботою в системі. А є ті, хто байдуже до цього ставиться, або непрофесійно. Ось це велика біда, ми цього не очікували.
РБК-Україна: Це те, що виявлено за останні кілька тижнів?
Дмитро Тевелєв: Так, це за 12 днів роботи.
РБК-Україна: І яким чином буде це вирішуватися? Чи є плани із введення єдиного ПЗ?
Дмитро Тевелєв: Ми думаємо над цим. Зараз легше над цим міркувати, тому що система вже функціонує, у нас немає цейтноту, немає дамоклова меча, що 12-го система повинна запрацювати. Система вже в дії, тепер люди мають поступово напрацьовувати досвід, навички в нових умовах. І зараз з'явилася можливість подумати про щось більше. У нас немає поки ще готових рішень, але готується аналіз, який повинен показати, яким шляхом нам йти далі.
РБК-Україна: Протягом якого терміну це буде зрозуміло?
Дмитро Тевелєв: До кінця року, сподіваюся, буде визначено, яким шляхом треба йти - удосконалювати існуючі ПТК, розвиваючи їх, "навішуючи" на них додаткові програмні продукти, або створювати щось нове.
РБК-Україна: Чи відома приблизна оцінка вартості створення?
Дмитро Тевелєв: Ні. Ми виходимо з того, що спочатку разом з учасниками ринку і з учасниками депсистеми необхідно визначити мету, перспективну модель того, чого ми хочемо досягти. Визначитися концептуально, яким має бути це IT-середовище депозитарної системи. Коли ми домовимося про те, до чого прагнемо, тоді буде зрозуміло, якими засобами і ресурсами ми можемо досягти цієї мети.
РБК-Україна: Є якісь пропозиції від учасників ринку?
Дмитро Тевелєв: З урахуванням того, що ми намагаємося працювати на випередження, пропозицій поки немає. Ми почали про це думати ще до початку реформи, коли вже на стадії підготовки до запуску бачили певні проблемні моменти. Як я вже сказав, для нас зараз дуже важливо визначитися - або ми будемо ці проблеми вирішувати шляхом вдосконалення діючих сьогодні систем і комплексів, або ініціювати створення нових.
РБК-Україна: Ви говорили про халатність і проблеми з ПТК. Чи є ще труднощі і напрямки, за якими, по-вашому, потрібні доопрацювання?
Дмитро Тевелєв: Є ще напрями для удосконалення, наприклад, методологія і технологія виправлення помилок. У нас є приклади конкретних хранителів, які, всупереч інструкції, порушували послідовність операцій. У результаті стався збій, блокування систем. Тепер потрібні серйозні зусилля фахівців, щоб знайти і виправити ці помилки. Ми хочемо побачити типові проблеми, описати їх і сформувати методологію для швидкого реагування на подібні збої.
На щастя, ці збої не заважають стійкості системи і не призводять до збоїв системних. Є труднощі і моменти, які ми фіксуємо, які заважають швидкій і якісній роботі, сповільнюють проведення розрахункових операцій, але система працює.
РБК-Україна: Весь останній рік депозитарна реформа була однією з найбільш обговорюваних тем на ринку, причому оцінки не завжди були позитивними...
Дмитро Тевелєв: Депозитарна реформа була завжди однією із ключових, і тому її ініціація була пов'язана з великими суперечками, із зіткненнями різних думок і бачень підходу до реформи.
Для мене показником є те, що градус обговорення на стадії розробки концепції реформи і у процесі її реалізації істотно відрізняється. Реформа йде спокійно, в робочому ритмі, без криків, авралів і паніки.
Протягом тижня після прийняття закону (про депозитарну реформу) Комісія затвердила план-графік проведення заходів з її реалізації, розрахований на один рік. Все було дуже чітко сплановано, що ми будемо робити і як. Так і сталося.
Звичайно, були складнощі. Наприклад, з видачею ліцензій. Профучасники могли подавати документи з липня, ми планували поступово, не поспішаючи, вийти до початку реформи з нормальним об'ємом ліцензованих депозитарних установ. А за фактом вийшло, що практично всі почали подавати документи в середині-кінці вересня, і на останній місяць на наших співробітників навалилося божевільне навантаження. Із 351 хранителя, який був до початку реформи, 310-312 вже отримали ліцензії, 298 ліцензій було видано на 12 жовтня. Частина профучасників вирішили припинити здійснювати цю діяльність.
РБК-Україна: Крім депозитарної системи, які ключові напрямки для роботи Нацкомісії?
Дмитро Тевелєв: Я не вважаю, що депозитарна реформа - єдиний значущий проект за останній час. Для мене не менш важливим був цілий комплекс наших ініціатив, наприклад, з корпоративного управління. Тут ми бачимо серйозний інвестиційний ресурс як для фондового ринку, так і для країни в цілому. Поки ми не покращимо інвестиційний клімат, ми не забезпечимо приплив інвестицій. Не буде притоку інвестицій - не буде активізації фондового ринку. Поліпшення корпоративного управління та захисту прав інвесторів допоможе презентувати Україну як країну, привабливу для інвестицій. Це не кампанія, це планомірна робота, яка ведеться протягом трьох років.
Непомітно пройшла інформаційна реформа в Комісії, ну й на фондовому ринку. Це дуже приємно, я прихильник того, що великі речі не повинні бути гучними. Ще два роки тому, наприклад, "Українська біржа" здавала квартальний звіт на 34 тис. сторінок! Ми тоді поставили завдання наблизитися до стандартів обміну інформацією, відповідних XXI століттю, і з 1 січня цього року перевели всіх учасників на електронну звітність. Папір вже ніхто не несе, звіти передаються протягом декількох секунд, покращилася якість та аналіз звітності.
Все це частина реалізації нашого амбітного проекту Системи моніторингу фондового ринку (СМФР), який об'єднує в собі як звітність учасників ринку, так і реєстри та довідники Комісії, для забезпечення цілісної картини фондового ринку, формування якісної аналітики, розрахунку та моніторингу дотримання пруденційних показників. Ми з колегами з АРІФРУ виконали колосальну роботу в рамках побудови СМФР - від уніфікації всієї нормативної бази зі звітності учасників ринку до впровадження нового сучасного, безпечного, зручного формату звітності xml та електронного цифрового підпису. Ми також модернізуємо і автоматизуємо реєстри, більше того - вони стають публічними (звичайно, в рамках законодавства). Всі перераховані вище новації - це цілий ряд абсолютно нових інформаційних продуктів, якими вже користується ринок. Це справа лише останнього року-двох, а ринок вже звик, і це теж позитивний показник нашої роботи.
Однак... Знаєте, можна довго говорити про те, скільки хорошого зроблено. Але це мало б сенс, якби сам фондовий ринок був розвинений і ефективний. А на фондовому ринку елементарно немає грошей. Фондовий ринок, зрештою, - це ринок. Якщо на ринку немає грошей - то немає ринку.
РБК-Україна: Покращення в інфраструктурі дадуть поштовх розвитку самого фондового ринку?
Дмитро Тевелєв: На сьогоднішній день інфраструктура фондового ринку, я вважаю, знаходиться на дуже пристойному рівні і відповідає досить високим стандартам якості та ефективності. Але не можна забувати, що фондовий ринок - частина економіки країни. І якщо в цілому у країні існують проблеми - проблеми з валютним регулюванням, проблеми із залученням інвестора, проблеми із фінансовими ресурсами - це не може не відбитися на фондовому ринку. Коли до 80% обороту цінних паперів - оборот державних, то виникає питання, де ж взяти гроші на інші фінансові інструменти?
Україна має не тільки свої внутрішні проблеми, Україна - частина світових фінансових ринків. Давайте не забувати про те, що фінансові ресурси у світі - це одні з найдорожчих і жаданих ресурсів для кожної економіки. Кожна країна бореться за інвестора. І інвестор може вибирати, де йому буде добре. І йому добре там, де існують податкові пільги, стабільне законодавство, де є якісні стандарти корпоративного управління, де є якісні різнорівневі системи захисту власності. При цьому для ринку важлива стабільність оподаткування. Про яке податкове планування можна говорити, якщо податкове законодавство постійно змінюється? Звичайно, окремі моменти Податкового кодексу викликають, м'яко кажучи, жаль. Але ще більший жаль викликає їх часта зміна. Сьогодні є досить пристойні правила, у яких просто треба пожити. Треба будувати бізнес, враховуючи перспективу, а для цього потрібно мати надійний фундамент у вигляді якісної ресурсної і стабільної нормативної бази, а також розуміння того, що стандарти і правила гри залишаються незмінними.
Розмовляв Леонід Музикус