Дмитро Шимків: Україні потрібні свої вакцини, і українська фарма здатна організувати їх виробництво

COVID-19 став невід'ємним фактором останніх двох років у всіх сферах економіки. Фармацевтичний ринок не став винятком: коронавірус виявився й для нього важким випробуванням. Про те, яким для української фарми був 2021 рік, як на ринок вплинула нова реальність, як українським лікам вийти на ринки ЄС, про цифрові рішення в галузі і переговорах з державою на предмет українського виробництва вакцини проти COVID-19 – в інтерв'ю РБК-Україна розповідає голова ради директорів Darnitsa Group Дмитро Шимків.

– Яким для української фарми був 2021 рік? Як в цілому на ринок вплинули обмеження, пов'язані з пандемією COVID-19?

– У 2021 році на ринок як і раніше впливав COVID-19. Структура споживання ліків змінювалася в міру того, як світ більше дізнавався про вірус і методах терапії. Цей час не був легким для фармкомпаній. У чому відмінність пандемії від епідемії – це глобальне явище, і перебої в поставках неминучі. Тому ми заздалегідь подбали про закупівлі імпортної сировини та комплектуючих. Що ще важливіше – люди. "Дарниця" намагалася убезпечити співробітників: офісний персонал переводився на дистанційну роботу, були перебудовані багато процесів на виробництві, проведена кампанія з вакцинації.

Якщо говорити про цифри, то в 2021 році фармацевтичний ринок України виріс більш ніж на 20%. У 2022 році зростання також буде виражатися двозначним числом. Припускаємо, що підвищиться увага до постковідного синдрому, а також до хронічних захворювань, які пандемія відсунула на другий план.

– З якими показниками "Дарниця" закінчила 2021 рік? Наскільки це збігається з поставленими планами?

– У 2021 році "Дарниця" збільшила виручку на 20%, що становить близько 725 млн грн. Кожна сьома упаковка ліків на аптечних полицях України випущена нами, так що компанія утримує позицію головного виробника лікарських засобів для населення. За рік виробили 176,5 млн упаковок, вивели на ринок 22 нових бренди і 48 найменувань. Плюс до цього завершили 3 клінічних дослідження і ще 3 ведемо до фіналу. Переїхали в новий інноваційний офіс, до 73% підняли частку відходів, що переробляються, створили в компанії Службу з медичних питань – як бачите, пандемія не гальмувала нашу роботу.

Точно так само системно, як до бізнесу, "Дарниця" ставиться до благодійності. Протягом року допомагали більш ніж 60 організаціям, серед яких "СОС Дитячі міста України", Український католицький університет, фонд допомоги онкохворим дітям "Таблеточки", фонд "Даун синдром", Всесвітня благодійна ініціатива "Щедрий вівторок" та багато інших.

– За останній час в "Дарниці" провели ребрендинг і змінили курс розвитку на створення міжнародного бренду. Як йде процес виходу компанії на міжнародні ринки?

– Ребрендинг – лише невелика частина змін всередині компанії, але він дає важливий сигнал споживачам і партнерам про те, куди рухається "Дарниця". Новий стиль зрозумілий всім. Він показує наші наміри розвиватися шляхом інновацій, продовжувати дослідження і розробку.

Зараз "Дарниця" експортує препарати в 15 країн світу. Це країни ЄС, СНД, Близького Сходу. У наших планах – розвиток нових напрямків, вихід на ринки Південно-Східної Азії, Латинської Америки та Африки.

– За даними Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA), українська фарма є однією з найбільш підготовлених з технологічної точки зору до розширення експорту в країни ЄС, проте відсоток експорту в ці країни вкрай низький. Що допоможе Україні спростити доступ на ринок ЄС для медичної продукції?

– Українські фармвиробники за останні п'ять років вклали понад $400 мільйонів у технічне оновлення. Вони постачають ліки в півсотні країн світу, але експорт в ЄС ускладнює тривале обговорення з Європейським Союзом визнання сертифікатів GMP (Good Manufacturing Practice), виданих в Україні. Ці документи підтверджують відповідність виробництва та контролю лікарських засобів належним вимогам.

Ми змушені проходити в ЄС повторні перевірки і контроль якості партій лікарських засобів. Це вимагає ресурсів і знижує нашу конкурентоспроможність. Прибрати додаткові бар'єри може укладення з ЄС угоди щодо промислових товарів АСАА (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products). У 2013 році подібний документ Євросоюз підписав з Ізраїлем, визнавши результати GMP-сертифікації ізраїльського регулятора.

Вважаємо, що лідери українського фармацевтичного ринку зробили все від них залежне. Тепер чекаємо зусиль держави щодо впровадження рівних, прозорих, гармонізованих з європейськими правил виробництва ліків та нагляду за ним. Це не тільки посилить наші експортні позиції, а й дасть пацієнтам в Україні додаткові гарантії якості ліків.

– Раніше ви говорили, що "Дарниця" розглядає можливість придбання підприємства або створення спільного виробництва в країнах ЄС або на північноамериканському напрямку. Чи були якісь цікаві пропозиції?

– Звичайно, були. Компанія "Дарниця" провела ряд due diligence (виявлення та оцінку ризиків). У деяких питаннях ми знаходимося в переговорному процесі. Говорити про ці проекти поки передчасно.

– "Дарниця" багато коштів виділяє на модернізацію виробничої інфраструктури, діджиталізацію та фармацевтичні дослідження. Як оцінити, наскільки виправдані такі інвестиції? Як вони зараз впливають на побудову бізнес-процесів в компанії?

– Щороку "Дарниця" інвестує близько 300 млн грн в модернізацію виробництва, в діджиталізацію і розробку продуктів. Щоб швидше і якісніше приймати рішення, ввели корпоративне сховище даних і сучасну систему візуалізації звітності. Покращили процеси за допомогою нової системи електронного документообігу. Модернізували серверне обладнання, впровадили нові модулі корпоративної системи ERP, автоматизували процеси контролю якості виробництва та життєвого циклу.

Позитивної віддачі багато, назву для прикладу один результат. Зокрема, завдяки цифровій трансформації та оптимізації бізнес-процесів запуск і реєстрація нових продуктів займають тепер не 30, а 18 місяців.

Нашою особливою гордістю залишається складський комплекс. Побудований спільно з німецькою компанією Schäfer Nolan, це єдиний в українській фармацевтиці повністю роботизований склад: 12 ярусів на 10 тисяч палет.

Дмитро Шимків (фото: прес-служба)

– Як подібна діджиталізація процесів впливає на штат компанії? Є ризик, що багато позицій будуть роботизовані? Чи є це в планах компанії?

– "Дарниця" оновлюється технічно, щоб підвищувати ефективність своїх співробітників, а не замінювати їх машинами. Діджиталізація і роботизація дозволять компанії в майбутньому рости при тому ж штаті за рахунок збільшення продуктивності, швидкості прийняття рішень і розробок нових продуктів.

– Чи планує "Дарниця" використовувати цифру і у взаєминах з клієнтами, покупцями? Як в цілому в український ринок інтегруються світові тренди health-індустрії?

– На додаток до акаунтів в Instagram, Facebook і TikTok запустили Telegram-канал "Дарниця": просто про здоров'я". Розвиваємо shop-in-shop і онлайн-маркетинг з партнерськими аптечними мережами. Прямо зараз тестуємо бета-версію монобрендової онлайн-аптеки.

– Досвід минулого року показав: чим сильніша національна фарма, тим безпечніше почувається держава. Чи можливо в Україні повністю локалізувати фармвиробництво?

– Повністю локалізувати все фармацевтичне виробництво в Україні навряд чи вийде. Водночас виробництво всіх ключових препаратів масового споживання в Україні можливе. Українська фармацевтична галузь в змозі задовольняти потреби не тільки власних громадян, а й жителів інших регіонів.

– Чи були у вас переговори з державою на предмет українського виробництва вакцини від COVID-19? Чи цікавилися у компанії виробничими можливостями для реалізації такого проекту?

– Без сумніву, Україні потрібні свої вакцини, і українська фарма здатна організувати їх виробництво. "Дарниця" подала низку заявок на участь у міжнародних проектах з виробництва вакцин проти COVID-19. Ми знаходимося в постійному діалозі з урядом про пошук оптимальних шляхів вирішення даного завдання. Впевнені в тому, що потужності "Дарниці" в змозі забезпечити потребу в інноваційних вакцинах проти COVID-19 всього регіону та інших країн, що розвиваються.

За приблизною оцінкою, інвестиції в такий проект становлять $10-20 мільйонів, а його тривалість – близько двох з половиною років. Але питання в подальшій реалізації вакцини. У тендерах українські виробники з невеликими обсягами випуску повинні будуть конкурувати зі світовими гігантами, які виробляють мільйони доз, мають сильні позиції на світовому ринку і розвинену мережу збуту.

Важливо, щоб держава надала гарантії викупу певних обсягів вакцини. Це зробить прогнозованим повернення інвестицій і дасть гарантії інвесторам. Тільки так Україна зможе забезпечити собі вакцинну незалежність у довгостроковій перспективі.

–​​​​​​​ За останні два роки взаємини роботодавця і співробітників дуже сильно змінилися: стало більше віддаленої роботи, онлайн-комунікації. Як з цими викликами справляється "Дарниця"?

– Важливо, щоб кожен співробітник мав право голосу, відчував свою причетність до цілей компанії. Так, ми запустили мережу Workplace від Facebook, яка об'єднує тисячу наших людей в єдину команду.

Зрозуміло, на час пандемії ми ввели можливість віддаленої роботи для тих підрозділів, які не повинні перебувати на виробництві фізично. Крім того, співробітники "Дарниці" можуть навчатися онлайн в HMX/Harvard Medical School.

– Судячи з усього, коронавірус і його штами з нами надовго. Чи змінилася з цим якось стратегія розвитку компанії?

– Пандемія змінила ставлення людей до здоров'я, свого і своїх близьких. Наша стратегія передбачає вивчення потреб покупців, пов'язаних з постковідними проблемами, і відповідне розширення продуктового портфеля. У жовтні-листопаді 2021 року ми провели споживче дослідження, щоб з'ясувати ставлення суспільства до пандемії, вакцин і постковідного синдрому. Також запустили портал postcovid.darnitsa.ua, де збираємо світові дані про останні новини науки і медицини по цій темі.

–​​​​​​​ Які плани у "Дарниці" на 2022 рік? Як будете розширювати продуктовий портфель? Чи є в цьому переліку препарати для лікування коронавірусу?

– Традиційно плануємо розширювати свою присутність на ринку України і агресивно розвивати експортні напрямки. Ми хочемо зберегти експертні позиції "Дарниці" в кардіології, неврології, вирішенні проблем болю. Бачимо потребу на ринку в препаратах для лікування ковіду і постковідних симптомів, тому будемо працювати і в цьому напрямку теж.

Потужна вітчизняна фармацевтична компанія "Дарниця" є важливою складовою національної біобезпеки України. У 2022 році ми маємо намір зберігати лідерство в цьому напрямку.

– Чого очікувати на українському фармринку наступного року? Які тренди будуть домінувати?

– Наступного року ковід залишиться частиною нашого життя, а значить, необхідно буде лікувати і постковідний синдром. Очевидно, що пандемія стимулюватиме розвиток електронної торгівлі, адресної доставки та телемедицини.

Зараз активно обговорюються зміни, які стосуються рекламування лікарських засобів. Якщо вони будуть прийняті, інвестиції в маркетинговому міксі будуть перерозподілені з реклами на дистрибуцію. Безумовно, на індустрію вплинуть і плани держави щодо впровадження електронного рецепта. Сподіваємося, що воно пройде поступово, оскільки бачимо тут як великі можливості, так і певні ризики для пацієнтів.