ua en ru

Дмитро Фірташ повернув контроль над найбільшими підприємствами титанової галузі

Автор: RBC.UA
Співвласник компанії RosUkrEnergo Дмитро Фірташ повернув собі контроль над найбільшими держактивами в титановій галузі - Іршанським ГЗК і Вільногірським ГМК. Як стало відомо виданню "Комерсант-Україна", після двох років судових розглядів, Фонд державного майна несподівано погодився пролонгувати договори оренди цих підприємств бізнесменом. Тепер, на думку експертів, розвиток державного титанового холдингу "Титан України" без його участі став практично неможливим.

Співвласник компанії RosUkrEnergo Дмитро Фірташ повернув собі контроль над найбільшими держактивами в титановій галузі - Іршанським ГЗК і Вільногірським ГМК. Як стало відомо виданню "Комерсант-Україна", після двох років судових розглядів, Фонд державного майна несподівано погодився пролонгувати договори оренди цих підприємств бізнесменом. Тепер, на думку експертів, розвиток державного титанового холдингу "Титан України" без його участі став практично неможливим.

Про рішення Господарського суду Києва затвердити мирову угоду між Фондом держмайна (ФДМУ) і "Кримським титаном" повідомив гендиректор державної холдингової компанії "Титан України" Олександр Нечаєв. "На підставі мирової, підписані додаткові угоди про продовження на п'ять років оренди "Кримським титаном" Іршанського гірничо-збагачувального та Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів", - повідомив Нечаєв. За його словами, рішення суду датується 24 січня.

В ФДМУ офіційно цю інформацію не коментують. Проте джерело у фонді стверджує, що, згідно з мировою угодою, компанія погасить заборгованість з орендної плати в сумі 132 млн грн за користування майном підприємств з вересня 2009 р. Комбінати були передані в оренду "Кримському титану" у вересні 2004 р. Після закінчення терміну оренди у вересні 2009 р. уряд Юлії Тимошенко прийняв рішення передати комбінати в держхолдинг "Титан України". "Кримський титан" оскаржував це рішення, вимагаючи пролонгувати договір оренди.

Хоча держава через ДАК "Титан" володіє в "Кримському титані" 50% +1 акцією, оперативне управління над підприємством здійснює власник 50% -1 акція - Ostchem Holding, що входить в Group DF. Конфлікт між компанією і урядом вдалося врегулювати лише після президентських виборів 2010 р. і зміни влади в Україні. Більше того, колишні топ-менеджери Ostсhem очолили найбільші державні активи титанової галузі України - "Титан України", "Сумихімпром" і Запорізький титаномагнієвий комбінат.

У Group DF коментарів також не дають, проте в листопаді 2011 р. Дмитро Фірташ заявляв, що запропонував державі створити державно-приватний титановий холдинг "Титан України", в якому державі буде належати тільки 25% акцій. Джерела в Кабінеті міністрів, Держагентстві з управління державними корпоративними правами та майном, а також у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі стверджують, що зараз з Фірташ веде переговори з цього приводу.

Віце-президент Української асоціації підприємств чорної металургії Сергій Грищенко, який займав в уряді Юлії Тимошенко посаду першого заступника міністра промислової політики, констатує, що тепер Дмитро Фірташ фактично закріпив свої права на Іршанському ГЗК і Вільногірському ГМК. "На сьогоднішній день підприємець контролює чи не всю титанову галузь України, - зазначив Грищенко .- Це небезпечно для "Титана України". Адже якщо в Україні зміниться влада, і прийде інша команда, яка вирішить залучити іншого інвестора до державного титанового холдинга, у нього не буде власної сировини, що зараз поставляється з комбінатів ".

Нагадаємо, незадовго до того, як в 2010 р. Кабінет міністрів України скасував заборону на відчуження, передачу в оренду та лізинг майна ПАТ "Державна холдингова компанія (ДХК) "Титан Україна" Дмитро Фірташ заявив, що Group DF зацікавлена ​​у створенні єдиного вертикально-інтегрованого підприємства з державою в титановій галузі. Також Фірташ обгрунтував бажання мати контрольний пакет акцій небажанням залежати від швидкоплинної політичної ситуації. Тоді він зазначав, що в найближчі 4-5 років у галузь необхідно вкласти 2-2,5 млрд дол.