Дмитро Фірташ: Для мене принципово довести свою правоту і повернути життя, яке в мене було

РБК-Україна: У ЗМІ фігурують дві версії пожежі на «Інтері», у компанії «Національні інформаційні системи», яка займається виробництвом новин каналу. За однією версією підпал здійснили незгодні з проросійською позицією телеканалу. За другою – це був самопідпал. Яка у вас інформація?

Дмитро Фірташ: Версія про самопідпалі – це абсолютна неправда. Таке припущення може виникнути у людини з якоюсь хворою уявою: взяти і підпалити студію новин. Там були люди, більше двадцяти чоловік! І вони могли згоріти.

Якщо говорити про редакційну політику, то немає на каналі ніяких проросійських новин, це українські новини. Просто є люди, які не хочуть чути те, про що розповідають новини на «Інтері». Вони не хочуть відповідати за ті вчинки, які вчиняють, за ту політику, яку вони ведуть. А вони, по суті, ведуть політику, яка веде їх і країну до краху. Ось що відбувається. Тому те, що сталося, я розцінюю як залякування. За цим залякуванням стоїть конкретна політична партія. Відомі всі прізвища, хто за цим стояв, починаючи від Авакова (Арсен Аваков, голова МВС, – прим. ред.) і закінчуючи всіма іншими з «Народного фронту».

Ми зараз ведемо власне розслідування. І для мене дуже важливо зрозуміти, що було насправді. Я хочу, щоб ті люди, хто це робив, понесли покарання. Щоб люди зрозуміли, що в країні є закон. Є до каналу питання? Є Нацрада з телебачення і радіомовлення, є суд. Іди розбирайся, будемо відповідати. Ти правий? Я прав? Нехай суд вирішить, без питань. Але так – підпалювати, так не можна робити.

РБК-Україна: Президент доручив особисто займатися цим питанням генпрокурору. Чи спілкувалися ви з Юрієм Луценком?

Дмитро Фірташ: Я – ні.

РБК-Україна: Ви говорите про те, що у канала далеко не проросійська позиція. У кінці серпня Арсен Аваков звернувся до СБУ та Нацради з телебачення і радіомовлення з проханням відреагувати на позицію телеканалу. З чим пов'язана тоді така активність міністра? Чим це може закінчиться для каналу?

Дмитро Фірташ: Ми абсолютно не проти, щоб нас перевіряли. Ми завжди відкриті і не перший раз стикаємося з подібним. У кожного каналу є своя точка зору, і ми робимо те, що вважаємо за потрібне, і журналісти роблять ту роботу, яка необхідна, а брехати і розповідати так, як комусь хочеться ми не будемо. Адже в законі не написано, що ми повинні говорити, що «Народний фронт» – це хороша партія. Я не впливаю на редакційну політику, я не лізу туди. А те, що комусь не подобається, яку «Інтер» веде політику і про що говорить, ну, вибачте, не хочете – не дивіться. Це найпростіше. Якби «Інтер» не мав рейтингів, якщо б його не дивилися, тоді так, було б запитання. Але раз є високі цифри, значить, хтось хоче його дивитися, люди, переключивши кнопку, хочуть побачити альтернативну думку, а не тільки те, що їм намагаються нав'язати.

РБК-Україна: В соцмережах писали, що з телевізійної версії концерту на День Незалежності були вирізані цілі шматки, і Олександр Пономарьов говорив про те, що фраза «Слава Україні!», яку він сказав, була вирізана. Чи це так?

Дмитро Фірташ: Йде технічний процес, йде верстка програми. Режисери ріжуть не тільки це, і ріжуть багато. У концерті була закладена ідеологія, яка сьогодні потрібна країні: досить уже розколювати, досить принижувати самих себе. Ми говорили про те, що треба продемонструвати, що ми чогось варті, що ми здібні люди. Ми намагалися через концерт показати, що українці – це сильний народ, який повинен мати свою позицію і жити незалежно від бажань когось ззовні. Те, що я крикну «Слава Україні!», не означає, що я люблю країну більше інших. І якщо я не кричу, це не означає, що я на цю країну не працюю. У мене інше розуміння любові, ставлення до країни – дія. Я – людина вчинків.

РБК-Україна: Ще один гучний скандал, пов'язаний з «Інтером» – листування колишнього редактора «Подробиць тижня» Марії Столярової, з якої випливає, що вона співпрацювала з так званої ДНР. Це все пов'язано з вашим каналом, а не якимось іншим.

Дмитро Фірташ: Як ви розумієте, я не займаюся оперативним управлінням телеканалу. Я не втручаюся у редакційну політику каналу, ні новин.

РБК-Україна: Чи надходили вам пропозиції про продаж «Інтера»? Як, наприклад, це було, якщо вірити ЗМІ, з Ігорем Коломойським, коли йому нібито пропонували віддати частку на «Студії 1+1» в обмін на прощення боргів з рефінансування «Приватбанку».

Дмитро Фірташ: Мені таких пропозицій не надходило. Я особисто ні з ким не розмовляв на тему продажу каналу. Планів продавати «Інтер» у мене немає. Якогось тиску на мене, щоб я продав свою частку, я не відчуваю.

РБК-Україна: А що стосується тиску з боку партнерів? Кажуть, у вас конфлікт з іншим акціонером, Сергієм Льовочкіним? Він сам по собі на «Інтері», ви самі по собі...

Дмитро Фірташ: Це не так. Сергій займається політикою. У нього є свої політичні погляди і завдання, і мені немає сенсу туди лізти. Конфлікту у нас немає.

РБК-Україна: Судячи із заяв президента, у ваших стосунках з ним зараз помітне похолодання. У зв'язку з чим? Як ви думаєте, він забув про ту підтримку, яку ви йому надали в 2014 році, тоді ще кандидатові в президенти?

Дмитро Фірташ: Я не надав йому підтримку, тут є дуже велика помилка. Я вже двадцять разів про це говорив! Я просто хотів, щоб перестали спекулювати на темі, що у нас немає законної влади, немає законного парламенту і президента. І моя головна задача тоді полягала в тому, щоб швидше пройшли вибори і з'явився президент. Ось що для мене було важливо, а не те, щоб виграв Порошенко.

РБК-Україна: Так ви спілкуєтеся з президентом?

Дмитро Фірташ: Ні

РБК-Україна: А спілкувалися після 2014 року?

Дмитро Фірташ: Ні

РБК-Україна: І це не говорить про те, що у вас напружені відносини?

Дмитро Фірташ: А які у мене можуть бути стосунки з ним? Я роблю свою роботу, він – свою. Я не займаюся політикою. І я не роблю нічого такого, щоб з ним перетинатися. Я займаюся бізнесом, і моя головна задача – щоб бізнес працював у цей непростий час, щоб люди отримували зарплати, щоб все жило, щоб швидше з кризи вийти. От і все.

РБК-Україна: Ви знаходитесь у Відні вже більше двох років. З ким ви спілкуєтеся в Україні? Не може бізнесмен такого рівня не мати контактів з владою.

Дмитро Фірташ: Я спілкуюся практично з усією Україною. Від того, що людина перебуває в якомусь іншому місці, фізично не в країні, це не означає, що він не думає про країну. Думками я вдома. Важливо не те, де я перебуваю, а що в моїй голові відбувається. В моїй голові, мій дім – Україна. Ані Відень, ані Лондон – Україна. І це показує історія мого життя. Я ніколи не брав інших паспортів. Я щиро вірю, що на схилі віку я повернуся в село, де жив і де моя мама сьогодні живе. Я з цими думками жив з першого дня, як тут опинився, і живу по сьогоднішній день. І сподіваюся, що так воно все і буде. Тому я з усіма розмовляю, ви навіть не уявляєте з якою кількістю людей. А те, що я перебуваю територіально тут, це не має ніякого значення.

РБК-Україна: Борис Ложкін, вже екс-глава Адміністрації президента, говорив про те, що ви чи не єдиний олігарх, з яким він не спілкувався. Чому?

Дмитро Фірташ: По-перше, вони при владі. По-друге, на мені йде кримінальна справа. Напевно, влада теж не дуже б хотілося мати контакт з людиною, якій США пред'явили звинувачення, враховуючи, що цією владою керують американці. Ми ж повинні розуміти, що Україна перебуває під зовнішнім управлінням. Може, не повністю, але частково. Корупція, злодійство – це, звичайно, не американці. Я не приховую цих своїх поглядів. Я і американцям в інтерв'ю прямо говорив, що вони керують Україною.

РБК-Україна: Раз вже ми заговорили про зовнішню політику. Після президентських виборів, з приходом Клінтон або Трампа, ставлення США до України зміниться?

Дмитро Фірташ: Думаю, нічого не станеться. Від того, що піде один президент, а прийде інший, американська політика щодо України не зміниться. Я вірю в те, що вона зміниться тоді, коли українці будуть вирішувати самі за себе.

РБК-Україна: І МВФ нам не потрібен?

Дмитро Фірташ: Це дуже спірне питання. МВФ потрібен. Але для чого? Щоб показати, що ми визнані, що з нами можна працювати. Нам потрібні всі інститути, які визнані в світі. Особливо ті, які є якимись маяками і дають сигнали іноземним інвесторам, допомагаючи їм визначитися з тим, чи можна працювати з країною чи ні. Якщо МВФ працює в країні – значить все в порядку, значить туди можна вкладати гроші. Саме з цієї точки зору нам МВФ потрібен. Але! Нам не потрібен МВФ як джерело запозичення грошей. Нам не треба ховатися за МВФ і говорити, що він нас змушує піднімати тарифи. Це неправда. Нас просять: «Хлопці, збалансуйте бюджет». І в 2015 році я сказав Яценюку, він потім дуже сильно ображався на ці слова: «У тебе як у прем'єр-міністра є два шляхи. Або ти йдеш сам працювати, або ти вішаєш все на людей». Він вибрав шлях повісити все на людей.

Ось я зараз дивлюся на те, як приймають бюджет. Образно кажучи, всі стоять з ножицями, з сокирою чи ножем, і всі хочуть поділити цей бюджет. Але я не бачив жодного політика в парламенті, який би встав і сказав би прем'єру: «Поділити ми сяк-так тут зможемо. А ти нам розкажи, як наповнювати його будеш?» Щоб щось ділити, треба це «щось» мати.

РБК-Україна: У проекті бюджету чітко прописані доходи. Інша справа, що ви не вірите в їх реальність.

Дмитро Фірташ: Про що ми говоримо!? У нас кожен день закриваються підприємства. Кожен день. Вже зупинив випуск літаків концерн «Антонов» і все через те, що у нас не вистачає комплектуючих. Я не бачу обіцяного щастя і економічного дива. Якби я бачив, що сьогодні один завод запустили, завтра – другий, післязавтра – третій, я б сказав: «Так, робота пішла». Але, коли я бачу, що вони зупиняються, а влада в цей час пише рядки про надходження доходів... За рахунок чого і з кого ми будемо їх збирати?

РБК-Україна: Рік тому ви називали Яценюка «першим олігархом в уряді». Стверджували, що при ньому були відсутні реформи. Зі зміною Яценюка на Гройсмана ситуація змінилася?

Дмитро Фірташ: На жаль, всі наші політики живуть сьогоднішнім днем. Вони хочуть бути в газетах, на телебаченні. Вони хочуть сподобатися людям саме тут і зараз. Але ні один з них не хоче увійти в історію. Ніхто не думає про перспективу. Їм сьогодні потрібно латати «дірки». Це незручна ситуація. Ти не вийдеш з кризи ніколи, якщо будеш жити з такими підходами, ти помреш, бо не твориш.

РБК-Україна: Але є програма діяльності уряду, програма реформ від президента до 2020 року.

Дмитро Фірташ: А ви подивіться цю програму до 2020 року. Що ви там побачите? Бла-бла-бла і навіть гірше. Вона ні про що.

Я можу відповісти за себе. Коли ми у Федерації роботодавців почали говорити про те, що треба будувати Україну, що ми зробили? Ми зібрали Академію наук, Федерацію, зібрали фахівців з різних країн: екс-прем'єрів, колишніх міністрів, міжнародних експертів. І потім ще вибирали країни: Польщу, Німеччину, тих, хто вже має подібний досвід. Для чого? Нам потрібно було, щоб вони дали свої рекомендації, як вони бачать план відродження України, на що ми повинні звернути увагу. Ми зробили Програму модернізації, витратили величезні гроші, витратили майже рік життя. Я з ранку до ночі цим займався, тому що це був мій особистий виклик.

Минув час, в Україні з’явився новий уряд – просять принести цю Програму. Принесли, вони подивилися. – Все подобається. Ми думаємо: «Ну, невже щастя настало? Хоч хтось вже чує». Вислухали, а потім запитують: «Ми до кінця року зможемо все реалізувати?» – «Але там Програма взагалі-то до 2025 року розписана». – «Ну, – кажуть, – у такому випадку це все не цікаво».

А ми, перш ніж писати Програму, визначилися з тим, що ми хочемо побачити в цій країні в 2025 році. Аналізували всі показники, всю історію України, що вона робила, що продавала, на що звернути увагу, і ми прийшли до того, що показник ВВП є для нас ключовим. Чому? Зростання ВВП 5% – це показник, який говорить, живе країна або не живе. Якщо зростання ВВП нижче 5%, то Україні складно утримувати армію, ми не можемо вчити дітей, не можемо платити пенсії, нічого робити не можемо.

РБК-Україна: Але було падіння економіки, пенсії виплачувалися. Більш того, в нашому випадку тепер нам не зовсім вигідно буде показувати зростання більш 4%. Оскільки умови договору з США про реструктуризацію боргів такі, що при зростанні більш ніж на 4% ми відразу повинні будемо компенсувати втрати кредиторів від списання та реструктуризації боргів.

Дмитро Фірташ: Мені намагалися довести, що Яресько (Наталя Яресько, екс-міністр фінансів – ред.) може бути прем'єром. Я її не знаю. Я знаю, що вона американка, може, вона хороша людина, я не хочу її образити, але для мене її умови, на яких вона реструктуризувала борг, показові. Я не хочу такого прем'єра. Може вона для американців зробила велику роботу, вона врятувала їхні гроші, але нас – Україну – вона пограбувала. Ми залізли в кабалу. Українець в житті б не підписав таку реструктуризацію. Він би, як мінімум, побоявся в'язниці.

РБК-Україна: Але ж не вона сама це рішення приймала. Адже був і прем'єр, і президент. Зрештою, і парламент проголосував.

Дмитро Фірташ: Ви пам'ятаєте, як приїжджав Байден (Джо Байден, віце-президент США – прим. ред.) в кінці минулого року? Ви взагалі бачили цей цирк? Всі вишикувалися, як комсомольці, і рапортують Байдену, як голові облвиконкому або першому секретарю ЦК ВЛКСМ, як вони будуть себе вести. Ну є хоч якась гордість? Можна порівнювати, хто є хто, але щоб так принижуватися...

РБК-Україна: Так, може, це все було актом самопожертви заради інтересів країни?

Дмитро Фірташ: У чому жертва? Ось вони і пожертвували країною, підписавши реструктуризацію і проголосувавши за неї. Наші правнуки будуть віддавати, а Яценюку все одно. Він безпринципний чоловік. Він не борець.

Як на мене, треба було оголошувати дефолт. Навіщо нам тепер гроші МВФ? Дали мільярд доларів кредиту. Через тиждень, Нацбанк візьме і видасть їх американцям. Навіщо нам такі гроші? Що вони дали українцям?

РБК-Україна: Чому ж ще Захід дає нам гроші, чому нам продовжують вірити?

Дмитро Фірташ: Вони не вірять, у них виходу немає.

РБК-Україна: У них? Як це? Можна призупинити програму фінансування, адже ми ж не всі маяки МВФ виконуємо.

Дмитро Фірташ: І я, і ви, і всі українці – ми всі винні їм гроші. Тому, поки ми не повернемо всі кредити, поки вони нас не обберуть як липку, будуть давати гроші. Це все цинічно, але це правда. Тому ми повинні подумати, в першу чергу, про себе і не чекати ніякого дива ззовні, а закочувати рукави і працювати.

Якось ми вечеряли з колишнім прем'єр-міністром Польщі Володимиром Тимошевичем. Я його довго розпитував, як Польща за 25 років зробила реформи і випередила Україну по розвитку, чи було в Польщі диво? Вони зробили багато помилок. Коли вступали в ЄС, закрили багато підприємств. Зараз вони розуміють, що це була колосальна помилка. Зараз поляки починають відновлювати свою промисловість. Я його запитав, як їм це вдається. А він мені каже: «У нас було так: або на диво сподіватися, або йти працювати самим. Ми просто пішли працювати, ми не стояли на місці, ми рухалися, а ви 25 років тільки говорите».

Тому я прихильник іншої позиції – працювати! Не плакати, не розповідати, як ти любиш країну, кричати, ходити у вишиванці, а працювати.

РБК-Україна: Ви сказали, що Арсеній Яценюк був «не борець». А Володимир Гройсман борець?

Дмитро Фірташ: Я на Гройсмана спочатку робив великі ставки. Що я сьогодні бачу? Він повністю загнаний президентом, Порошенко контролює всі процеси. Гройсман розуміє, про що йде мова. Він не стратег, він не великий гравець, але виконавець, який може щось робити. Рано ще про щось говорити. Дуже мало часу пройшло. Я не люблю людям вішати ярлики. Він слухає, розмовляє з бізнесом. Це важливо. Яценюк взагалі нікого не приймав.

РБК-Україна: В середині серпня стало відомо, що Конституційний суд Австрії відмовив у розгляді подання, де ви вимагали визнати неконституційним угоду про екстрадицію між Австрією і США. У чому неконституційність? Яка була аргументація КС?

Дмитро Фірташ: Я вам обіцяю, що розповім все після апеляційного суду. Ми готуємося до суду. Ми не знаємо, коли він буде, нам дату не називали, але, напевно, десь у листопаді розпочнеться слухання.

РБК-Україна: Це вже буде остаточне рішення: чи екстрадиція і засудження на 50 років, то чи виправдувальний вирок, після якого Ви можете повертатися додому?

Дмитро Фірташ: На апеляційному суді – так.

РБК-Україна: Про Юлію Тимошенко ви можете говорити? Джерела в Адміністрації президента, наприклад, нам кілька разів розповідали про те, що вона до вас в травні приїжджала. У вас налагодилися стосунки? В ефірі «Інтера» вона стала з'являтися. Була першою, хто з політиків публічно став на захист каналу після пожежі...

Дмитро Фірташ: Вона до мене не приїжджала. З 2014 року, поки я тут, я жодного разу з нею не зустрічався, не розмовляв по телефону і ні про що не домовлявся.

РБК-Україна: Справедливе припущення, що ви можете підтримувати її фінансово? На осінь вона нібито готує серію протестів проти підвищення тарифів, намагається домогтися перевиборів до парламенту, її рейтинг зростає.

Дмитро Фірташ: Ви добре знаєте моє ставлення до Тимошенко. Я його ніколи не приховував раніше і не буду приховувати сьогодні. Я не вважаю, що вона – правильний вибір для України в якості президента. Я був і залишаюся при цієї своїй думці. А те, що її показують в новинах на «Інтері», говорить про те, що я не займаюся цензурою.

РБК-Україна: Які шанси на дострокові парламентські вибори? Тому що і «Опозиційний блок», де є ваші соратники, і та ж «Батьківщина» зацікавлені в цьому і досить успішно розгойдують цю ситуацію. Коли це може бути?

Дмитро Фірташ: Я думаю, що влада не зацікавлена в перевиборах і вона буде робити все для того, щоб цього не сталося. Очевидно, що опозиційні сили бачать слабкість влади, бачать, що є можливість, є шанс, і будуть наполягати на перевиборах. Я не впливаю на те, чи будуть перевибори чи не будуть, але я думаю, що вони можуть бути.

РБК-Україна: Але ви можете вплинути на створення нових політичних проектів. Підтримуєте когось фінансово, наприклад, партію «За життя»?

Дмитро Фірташ: Ні! Я навіть не знаю, хто за нею стоїть.

РБК-Україна: На початку грудня минулого року ви збиралися повернутися в Україну. Цьому передували гучні заяви, в тому числі і глави МВС Арсена Авакова, що вас можуть затримати в Києві за запитом США. Тоді він говорив, що вам вручили повістку. Яким чином? Що було в цьому документі?

Дмитро Фірташ: Це абсолютна неправда! Ніякої повістки мені ніхто не вручав. Вони до останнього не вірили, що я поїду додому. Коли зрозуміли, що я збираюся їхати, а американці їм почали давати по вухах, вони стали приймати різні заходи. І дійшли вже до смішного, що зганьбили себе далі нікуди.

Не забувайте, що я у Відні ще не закінчив свої справи, мені ще потрібна апеляція. Для мене принципово виграти цю справу в американців. Для мене принципово довести свою правоту і повернути життя, яке в мене було. Те, яке я мав.

РБК-Україна: Тобто ви, коли збиралися їхати в Україну, не очікували такої реакції правоохоронців – що вас будуть чекати в аеропорту?

Дмитро Фірташ: У мене навіть думки такої не було. Моя логіка була проста: я два роки на той момент не був вдома, був головою Федерації роботодавців, два роки керував великою організацією фактично за допомогою відеоконференцій. Тому я їхав з конкретною метою – на з'їзд ФРУ – і вважав, що мені ніхто не зможе перешкодити. Цю дату – друге грудня – ми погодили задовго до цього.

РБК-Україна: Якщо б вас заарештували тоді в Україні, вам би було що пред'явити? Бо тоді відразу стало відомо, що Нацполиция відкрила кримінальне провадження за фактом звернення Нацбанку про неповернення кредиту рефінансування банку «Надра» в розмірі п'яти мільярдів гривень, отриманих під вашу особисту гарантію. Нібито гроші були виведені через банки США, і до справи повинні були бути залучені співробітники ФБР. Питання по банку знову з’явилось незадовго до нашого інтерв'ю, і мова вже йде про незаконне відчуження його активів.

Дмитро Фірташ: Брехня!

РБК-Україна: Тобто всі ці справи в судах з арештом майна – це що, бутафорія? У поточному році частково були зняті арешти з ваших активів. Які активи все ще залишаються під арештом?

Дмитро Фірташ: Звичайно, ми виграли! Пам'ятайте, хтось із журналістів спровокував тоді ще генпрокурора Віктора Шокіна на заяву про те, як він буде зустрічати Фірташа, якщо я приїду в Україну. Він тоді сказав, що з квітами.

РБК-Україна: А через інтерв'ю нас ви відповіли генпрокурору, що тоді приїдете з шампанським...

Дмитро Фірташ: Так, я сказав, що привезу шампанське. Потім журналісти запитували у МВС з приводу заарештованих активів. У МВС відповіли, що у них претензій до мене немає, ніяких кримінальних справ стосовно мене не розслідується.

РБК-Україна: Коли закінчиться тут суд, і якщо рішення буде на вашу користь і з'явиться можливість повернутися в Україну, ви це зробите?

Дмитро Фірташ: Якщо я виграю суд, звичайно, я поїду додому.

РБК-Україна: Попри всі загрози з боку силовиків, незважаючи на те, що ситуація минулого року може повторитися?

Дмитро Фірташ: Нехай вони мене бояться. Я з цими погрозами, що мене посадять, живу з 1991 року або навіть з 1989-го. Я всяких побачив: і бандитів, і міліцію, і владу. Я вже в тому віці, коли бачив і великих ростом, і маленьких. Я вже до них звик, у мене вже на них є імунітет, спокій. Я не дуже емоційно реагую. Їх загрози не сприймаю і ставлюся до них як до інформації, без емоцій. Якщо б я все сприймав близько до серця, то я б зійшов з розуму. А так я приймаю будь-яку інформацію як інформацію і, як людина практична, думаю далі, що з нею робити.

РБК-Україна: Тобто при будь-яких умовах ви повертаєтеся?

Дмитро Фірташ: Звичайно.

РБК-Україна: Після подій грудня минулого року ви говорили, що це всього лише частина більш широкої кампанії проти вас. Що ви мали на увазі? Чи реалізувалася за цей час інша частина?

Дмитро Фірташ: Навіть «Інтер» – частина цієї кампанії. Вона не припинялася всі ці два з чимось роки. Влада думає, що зі мною можна себе так поводити. Але нічого, і ці підуть. Повірте мені, так все життя продовжуватися не буде. Ми з різними політиками жили, мене це не лякає абсолютно.

РБК-Україна: А що вас лякає?

Дмитро Фірташ: Мене лякає те, що відбувається в країні.

Інтерв'ю взяла Наталія Непряхіна

Далі буде...