Енергоспівтовариство протягом восьми місяців допомагало державі та інвесторам у "зелену" енергетику знайти компроміс. Незважаючи на підписаний меморандум і скорочення "зелених" тарифів з 1 серпня, фактично криза зберіглася. Держава не поспішає виконувати свої обов'язки з виплат за енергію з ВДЕ. Як іноземні інвестори оцінюють невиконання зобов'язань держави, чи продовжать вони вірити обіцянкам Володимира Зеленського і чи готуються до міжнародного арбітражу проти України у бліц-інтерв'ю розповів Дірк Бушле, заступник директора міжнародної організації Energy Community.
– Що означає криза в секторі зеленої енергетики в Україні для іноземних інвесторів з точки зору їх зацікавленості в інвестуванні в економіку країни? Чи повірять вони у гарантії президента на майбутнє?
– Нестабільна правова і політична системи – це тривожний сигнал для інвесторів. Однак було б неправильно робити дуже загальні заяви про те, що потенційний інвестор прийме те або інше рішення на майбутнє грунтуючись на цьому факті.
Перш за все, уряд і дві з трьох асоціацій інвесторів уклали Меморандум про взаєморозуміння в червні 2020 року, і це повинно стати сигналом для майбутніх інвесторів: два уряди, що послідували один за одним, і президент провели з ними переговори і, зрештою, знайшли рішення для більшості інвесторів.
По-друге, майбутні інвестори, ймовірно, врахують цю кризу при оцінці ризиків свого бізнесу в Україні. Зрештою, справа не стільки у щирій вірі в обіцянки президента, скільки в тому, чи переважують вигоди ризики. Заради збільшення частки відновлюваних джерел енергії та заміни застарілих вугільних електростанцій уряд має бути повністю зацікавлене у зниженні ризику.
– Наскільки реальна криза і які можливі рішення? Як президенту і його команді відновити довіру іноземних інвесторів до зеленої енергетики і іншим секторам економіки?
– Рішення негайної кризи було знайдено в Меморандумі про взаєморозуміння від червня 2020 року. Що залишається зробити, так це правильно реалізувати Меморандум про взаєморозуміння і знайти рішення для тих інвесторів, які ще не підписали Меморандум. Другий пріоритет - це розробка і застосування прозорої та надійної системи аукціонів для підтримки відновлюваних джерел енергії. По-третє, необхідно значно поліпшити регулююче середовище для ринків електроенергії.
– Яких змін на українському ринку зеленої енергії ви очікуєте у найближчому майбутньому? Деякі інвестори заявили, що звертаються в міжнародні суди. Можливо, Україні доведеться заплатити величезні штрафи за невиконання зобов'язань?
– Я очікую, що Україна буде виконувати свої зобов'язання, взяті перед усіма інвесторами, а не тільки тими, які підписали Меморандум, і забезпечувати стабільне середовище для інвестицій у відновлювані джерела енергії. Що стосується арбітражних ініціатив, то в пресі з'являлися повідомлення про це, але на даному етапі складно оцінити розмір збитку, якщо він взагалі є. Це буде вирішувати арбітражний суд.
– Чи згодні ви з твердженням про те, що поведінка уряду щодо інвесторів у сектор зеленої енергетики є свого роду маркером для ЄС та іноземного бізнесу щодо того, наскільки Україна просунулася в плані реформ і демократичних процесів?
– З одного боку, історію останніх десяти місяців дійсно можна вважати парадигматичною, з іншого боку, енергетичний сектор і, зокрема, історія підтримки відновлюваних джерел енергії - досить специфічна.
– Ви бачили аналогічну ситуацію в інших країнах Європи? Якою може бути реакція європейської спільноти?
– Кожен випадок індивідуальний, але у них може бути одне спільне - це неправильне судження про те, наскільки погано продумані схеми підтримки відновлюваних джерел енергії можуть вийти з-під контролю і призвести до краху.
В Іспанії, Італії та Чехії уряди скасували початкові схеми підтримки і зіткнулися з численними інвестиційними арбітражними позовами. Існує щонайменше 74 інвестиційних спорів у рамках порушення Договору Енергетичної хартії, які стосуються скасування схем підтримки відновлюваних джерел енергії. Я дуже радий, що ми змогли допомогти уникнути подібної ескалації в Україні.