Незважаючи на проблеми, що виникли з термінами постачання ліків до України, міжнародним організаціям все ж вдалося заощадити на держзакупівлі препаратів близько 800 млн гривень. ПРООН, ЮНІСЕФ і Crown Agents, закуповують препарати для країни, просять Мінздоров'я направити зекономлені кошти на придбання додаткових ліків. Втім, поки чиновники Моз думають над відповіддю, закупівлі ліків в 2016 році можуть опинитися під загрозою зриву, відзначають експерти.
Незважаючи на проблеми, що виникли з термінами постачання ліків до України, міжнародним організаціям все ж вдалося заощадити на держзакупівлі препаратів близько 800 млн гривень. ПРООН, ЮНІСЕФ і Crown Agents, закуповують препарати для країни, просять Мінздоров'я направити зекономлені кошти на придбання додаткових ліків. Втім, поки чиновники МОЗ думають над відповіддю, закупівлі ліків в 2016 році можуть опинитися під загрозою зриву, відзначають експерти.
Україна з 2015 року експериментує з закупівлями ліків. Тепер препарати купуються МОЗ не безпосередньо у постачальників, а з допомогою міжнародних організацій. Новий механізм був запроваджений для того, щоб убезпечити процедуру закупівлі препаратів від корупційних схем.
РБК-Україна вже писало про те, що із-за бюрократичних складнощів, строки поставки деяких вакцин і ліків для онкохворих, пацієнтів з туберкульозом, гепатитом В і С, орфа (рідкими) захворюваннями, закуплені за кошти з держбюджету-2015, в поточному році були зірвані.
Але, незважаючи на ці проблеми, МОЗ може виграти від проведення реформи.
Так, в липні громадські організації "Пацієнти України" та "Центр протидії корупції", які були одними з ініціаторів реформи закупівель ліків, оприлюднили свій звіт про ефективність нової моделі придбання препаратів.
За їх підрахунками, новий механізм закупівель дозволив міністерству охорони здоров'я в минулому році заощадити 790 млн гривень (31,8 млн доларів по курсу НБУ на 1 серпня 2016 року).
Економію вдалося отримати всім трьом міжнародним організаціям, які беруть участь у процедурі держзакупівель. Зокрема, Програмою розвитку ООН (ПРООН) вдалося досягти значно більш низьких цін на препарати для лікування туберкульозу, що дозволило організації заощадити 6,8 млн доларів в 2015 році.
Вакцини і ліки для лікування гепатиту ПРООН закупила сумарно на 1,8 млн доларів дешевше, а препарати для лікування гемофілії – майже на 1,4 млн доларів.
Українські громадські організації вважають, що для онкохворих пацієнтів Crown Agents закупила препарати з економією в 19 млн доларів, що в середньому на 45% дешевше, ніж вартість аналогічних ліків, які закуповував МОЗ в 2014 році. За деякими позиціями, Crown Agents вдалося провести закупівлю за цінами в 22 рази нижче, ніж це зробив МОЗ у 2014 році.
ЮНІСЕФ (UNICEF) заощадила при закупівлі ліків для антиретровірусної терапії та вакцин 4,9 млн доларів.
Зазначимо, що для розрахунку економії "Пацієнти України" та "Центр протидії корупції" використовували ціни МОЗ у гривневому еквіваленті за 2014 рік. Для розрахунку доларового еквівалента застосовувався курс НБУ на момент розкриття пропозиції учасників торгів. Інформацію про ціни закупівлі в 2015 році взяті з сайтів самих міжнародних організацій.
Крім зекономлених коштів на рахунках міжнародних організацій ще залишилися гроші, які можна спрямувати на додаткові закупівлі ліків. Так, за словами керівника прес-служби ПРООН Євгена Зеленко, на ці цілі планується витратити понад 4 млн доларів після узгодження з відомством.
В українському представництві ЮНІСЕФ повідомили, що після того, як в організації, залишилася невикористаною сума в 3,8 млн доларів, вона готова використовувати їх "для закупівлі додаткового кількості вакцин та лікарських засобів, щоб охопити імунізацією більше дітей". "ЮНІСЕФ поінформував МОЗ про наявних засобах для можливого перепрограмування і очікує додаткових запитів на закупівлю вакцин від Міністерства охорони здоров'я", - повідомили РБК-Україна в організації.
У сукупності, за підрахунками "Пацієнтів України" і "Центру протидії корупції", на рахунках міжнародних організацій залишилося ще 204 млн гривень (8,2 млн доларів по курсу НБУ на 1 серпня 2016 року), який будуть використані на додаткову закупівлю ліків.
Як планує розпорядитися зекономленими коштами в МОЗ, РБК-Україна дізнатися не вдалося. Видання направило відповідний запит у відомство 26 липня, але на момент публікації статті відповіді так і не отримало. Не зміг назвати точні цифри економії і колишній заступник міністра охорони здоров'я Ігор Перегінець, який курирував міжнародні закупівлі в МОЗ. "Зараз ще немає точних даних. Необхідно чекати остаточної поставки", - заявив він кореспонденту РБК-Україна.
Однак не всі учасники ринку охорони здоров'я позитивно оцінюють результати реформи держзакупівель ліків.
"Я не вірю в ті цифри економії, які були названі, оскільки я не розумію методику їх розрахунку. Якщо говорити про вартість окремої упаковки ліки: так, медикаменти в основному закуповують дешевше, але не всі", - зазначила директор з фандрайзингу та зв'язків з громадськістю, співзасновник фонду "Таблеточки" Ірина Литовченко.
Керівник Фонду допомоги онкохворим дітям "Краб" Лариса Лавренюк налаштована більш критично. "Якщо говорити про дитячої онкогематології, то з понад 80 препаратів привезено 24 (на кінець липня і закупівлі 2015 року) і то не в повному обсязі. Немає витратних матеріалів і реактивів. У тому вигляді, в якому зараз існують міжнародні закупівлі, - вони провальні, - впевнена Лавренюк. - До того ж дозволили зайти на ринок виробника, препарати якого не використовують у європейських клініках. А при агресивному лікуванні, який проходять діти при онколечении, ефективність і безпека препаратів важливіше низької вартості. Сама ідея міжнародних закупівель хороша, але не в такому форматі".
В Crown Agents, яка займається закупівлями ліків для пацієнтів з онкологічними захворюваннями, пояснили, що, за станом на кінець липня, організація забезпечила постачання більш ніж 72% препаратів для дорослих онкохворих, і 36% ліків для дітей з онкозахворюваннями. "До кінця липня заплановані поставки на суму 4,79 млн доларів за програмами дорослої та дитячої онкології. Таким чином, до серпня планується здійснити поставки понад 65% найменувань лікарських препаратів, 51% реагентів і лікарських засобів від загального обсягу всіх заявлених позицій і бюджету", - повідомили РБК-Україна в Crown Agents.
Але, у Фонді "Краб" скаржаться, що перехід до системи міжнародних закупівель ліків не допоміг вирішити проблему доступу до незареєстрованим в Україні препаратів. "Що треба зробити, щоб через міжнародні закупівлі можна було, як мінімум, закупити, наприклад, "Космеген"? Ніяка фармкомпанія не хоче його виводити на реєстрацію, а він є в протоколах лікування. Препарат не можуть закупити, так як він не зареєстрований в Україні, а його ніхто не хоче реєструвати. І міжнародні закупівлі не допомогли", - обурюється Лариса Лавренюк.
За словами голови громадської організації "Медичний контроль" (також проводить розрахунки економії в результаті міжнародних закупівель) Ігоря Щедріна, далеко не завжди при порівнянні закупівель за цінами, МОЗ та міжнародних організацій, доречно говорити про прямий економії.
"У ряді випадків міжнародні організації закуповували інші препарати. Хоч вони і з тією ж діючою речовиною, це інші препарати з іншою вартістю. Підраховувати тут економію так само некоректно, як говорити: "Ми заощадили, купивши замість Mercedes, наприклад, Daewoo Lanos", - підкреслив Щедрін. - Дійсно, грошей витрачено менше, але і автомобіль куплений інший. Тому коректно вважати економію, коли той же препарат з тим же торговим назвою куплений дешевше. У своїх розрахунках ми вважаємо пряму економію тільки в таких позиціях".
Крім того, за словами Ігоря Щедріна, при порівнянні цін закупівель міжнародних організацій з цінами МОЗ треба враховувати кілька аспектів. "Перший аспект - приховані витрати: у закупівлі МОЗ 2014 року багато платежів, які не мають ніякого відношення до купівлі ліків, а в закупівлях міжнародних організацій їх вже немає", - зазначив Щедрін.
Другий аспект - курс валют. "При розрахунках доларових цін закупівель МОЗ 2014 року ми брали курс валюти не на момент подачі пропозиції, а на момент поставки, і ось чому. У 2014 році гривня сильно "скакала", і всі учасники будь-яких торгів страхувалися від валютних ризиків, завищуючи курс долара, щоб до моменту поставки, операція була все ще вигідною. При реальному курсі в 14 гривень за долар, учасники торгів МОЗ у внутрішніх розрахунках використовували 18 гривень за долар і більше, а навесні 2015 року виявилося, що треба було ставити 36, - пояснив Щедрін. - Тому ми вважаємо більш розумним і логічним, враховуючи ситуацію волатильності гривні, використовувати курс не на момент розкриття пропозицій торгів, а на момент поставки".
Так, за підрахунками "Медконтроля", ціни закупівель ПРООН з дитячої гемофілії в 2015 році порівнянні з цінами закупівлі МОЗ 2015 року (МОЗ закуповував по дорослому гемофілії часто ті ж препарати). "В середньому ПРООН закупив на 3,2% дорожче, ніж МОЗ, по окремих позиціях перевищення цін було більше 17%, з деяким ціни на торгах в ПРООН були нижче на 12%. Склався паритет щодо ефективності закупівель", - говорить Ігор Щедрін.
Дорожче обійшлася Україні та комбінована вакцина для профілактики п'яти захворювань - правця, дифтерії, поліомієліту, коклюшу та інших інфекцій - "Пентаксим", яка купувалася ПРООН. За підрахунками "Медконтроля", "Пентаксим" в доларових цінах обійшовся дорожче на 12,5%, ніж на закупівлі МОЗ в 2014 році.
Вказують у "Медконтроле" і на зниження цін на ліки для пацієнтів з гепатитом В і С, які закуповувала ПРООН. "Середня цифра зниження цін на препарати в порівнянні з МОЗу 2014 році склала 40,8% з лікування гепатиту у дітей, і 14,3% - з лікування гепатиту у дорослих", - кажуть в організації.
Але дорожче обійшлися Україні закупівлі ліків для пацієнтів з ВІЛ/СНІД, які купувала ЮНІСЕФ. "Ціни вище, ніж в МОЗ у 2014 році, на 19,2% у середньому. Зокрема, основний препарат Алувіа", витрати на який складають левову частку витрат за програмою, обійшовся на 86% дорожче в доларах, ніж закуповували в МОЗ у 2014-му році", - зазначає Ігор Щедрін.
У цілому, за словами Ігоря Щедріна, підрахувати загальні цифри економії за всіма програмами неможливо до тих пір, поки МОЗ офіційно не оприлюднює засекречені ціни міжнародних закупівель. "У той же час, вже зараз можна сказати, що "економія в 200 млн гривень, на які будуть закуплені додаткові препарати" - міф, тому що по ряду державних програм обсяг закупівлі довелося значно зменшити, оскільки ціни міжнародних закупівель виявилися вищими за розрахункових. Виходить абсурд: спочатку обсяг закупівлі знижується на 25% (як, зокрема, гемофілії), а потім оголошується про "економії", тобто, що залишилися вільних коштах. Це препискомания і окозамилювання з боку тих, хто займається подібними маніпуляціями".
Незважаючи на проблеми з постачанням препаратів міжнародними організаціями, пацієнтські організації чекають продовження реформи. "Наш фонд повністю підтримує продовження держзакупівель через міжнародні організації, оскільки в тих проблемах, які виникли в цьому році, винні не тільки і не стільки конкретні організації, скільки неопрацьованість всього процесу", - впевнена Ірина Литовченко.
За її словами, ефективності реформи серйозно заважає людський фактор і бюрократія. "Міжнародна організація не могла зробити жодного кроку без письмового підтвердження від Мінздоров'я. Ці підтвердження потрібно було чекати тижнями, іноді місяцями. Неврегульованими залишилося дуже багато питань, які не лежать в площині відповідальності міжнародної організації, а повинні вирішити чиновники МОЗ", - зазначила Литовченко.
"Зараз необхідно вивчити весь досвід і вирішити виниклі проблеми, - впевнена експерт медичної групи "Реанімаційного пакету реформ" Зоряна Черненко. - Механізм закупівель ліків за допомогою міжнародних організацій займає приблизно 1,5 року. Якщо у виробника немає запасів ліків, то міжнародні організації спочатку збирають заявки на ті чи інші ліки в різних країнах, потім формують загальну заявку на ліки і виробника, щоб отримати знижку за обсяг, і тільки потім запускає виробництво і здійснюється поставка. Деякі поставки можуть бути меншою за строками, якщо у виробника є запаси препаратів".
Оскільки МОЗ є замовником закупівель, він повинен поставити завдання перед міжнародним закупником "ще й з думкою про безпеку і ефективність закуповуваних препаратів, а не тільки низька вартість і можливістю купити препарати off label", - впевнена Лариса Лавренюк.
Експерти побоюються, що закупівлі і цього року, проведення яких має бути повністю передано міжнародним організаціям, можуть бути зірвані.
За словами Зоряни Черненко, тільки в травні міжнародні організації отримали від МОЗ проекти договорів про закупівлі ліків в 2016 році. "Якщо документи надійшли в травні, то очевидно, що процес затягується. Беручи до уваги, що міжнародні організації просять 180 днів на поставку, то навіть якщо ми зараз докладемо всі зусилля для оперативного підписання договорів, то ми вже точно не встигнемо завезти ліки в цьому році. Необхідно вести переговори з міжнародними організаціями про скорочення цього терміну, наскільки це можливо", - каже вона.
Крім того, на думку Зоряни Черненко, Україні необхідно шукати альтернативні способи для забезпечення населення ліками. "Нам необхідно працювати над створенням національного переліку ліків, щоб уникнути корупції при виборі препаратів, які необхідно закуповувати на держтендерах. Крім того, треба займатися розробкою реімбурсації, щоб максимально уникнути потреби самих держзакупівель ліків. Щоправда, і цей механізм не є панацеєю, оскільки і тут чиновники можуть знайти можливості для зловживань", - впевнена експерт.