Тримати кишеню ширше: стало відомо, де уряд візьме гроші на підвищення мінімальної зарплати

Бюджетні поправки

Уряд вклалася у терміни, визначені парламентом для доопрацювання проекту бюджету-2017 до другого читання, і передало всі правки у Верховну Раду ще 3 листопада. Є всі шанси, що другий етап голосування за головний фінансовий документ країни відбудеться на наступному сесійному тижні – 15-18 листопада.

У новій версії проекту держбюджету Мінфін врахував практично всі пропозиції депутатів, які були прийняті бюджетним комітетом, а також депутатами в сесійній залі та закріплені постановою "Про висновки і пропозиції до проекту бюджету".

Нагадаємо, спочатку депутати подали 1167 правок на суму в 1 трлн гривень. Узгоджений з Мінфіном нинішній обсяг депутатських "хотілок" в рази менше. Додаткові витрати складуть всього 2,8 млрд гривень.

Уряд погодився збільшити фінансування для Верховної Ради, Адміністрації президента, антикорупційних органів та прокуратури. Кабінет міністрів готовий виділити ГПУ в два рази менше коштів, ніж пропонували депутати - 360 млн гривень. Крім того, більше грошей буде виділено на придбання медикаментів, проведення культурних заходів, придбання обладнання для проведення митного контролю та пожежної техніки.

Також погодився Мінфін і з пропозицією збільшити обсяг відрахувань до бюджету від Нацбанку в 2017 році на 4 млрд гривень – до 45 млрд гривень. "Ми прислухалися до пропозиції Верховної Ради, але зазначили, що це необхідно узгодити з Нацбанком. Консультації у нас були, і ми віримо в цю цифру", - заявив РБК-Україна заступник міністра фінансів Євген Капінус. Але, не чекаючи остаточного узгодження з регулятором, уряд вже заклав ці 4 млрд гривень в дохідну частину бюджету. При цьому в Нацбанку неодноразово заявляли, що спочатку передбачені в проекті бюджету відрахування в 41 млрд гривень – це максимально можливий для них межа.

У списку неврахованих пропозицій: списання заборгованості місцевих бюджетів перед держказною за середньостроковими позиками, фінансування компенсацій по пільговому проїзду та виділення додаткової дотації для створення освітніх округів.

Мінфін Відмовився збільшити доходи за рахунок легалізації видобутку бурштину. Пояснили це просто - із закладених на 2016 рік 1,5 млрд гривень надходжень від видобутку в бюджет виявилося перераховано всього 1,3 млн гривень. У той же час чиновники підтримують ідею Мінекономрозвитку посилити кримінальну відповідальність за незаконний видобуток бурштину і відповідний законопроект вже узгоджений.

Не бачить Мінфін і можливості врахувати в проекті бюджету-2017 додатковий ресурс від продажу 4G ліцензій, так як тендер на отримання дозвільних документів буде проведено тільки в грудні 2017 року.

У цілому доходи і видатки держбюджету збільшено на більш ніж 15 млрд гривень порівняно з початковою версією - до 721,4 млрд гривень і 790,4 млрд гривень відповідно.

Звідки візьметься мінімальна зарплата

Основна інтрига в оновленому проекті бюджету полягає у підвищенні мінімальної зарплати до 3200 гривень. Оголошена наприкінці жовтня прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом ідея викликає багато питань і, в першу чергу, збалансованості доходів і витрат.

Як з'ясувалося, уряд обговорював цю можливість і прораховувало ризики останні півроку. Але чомусь не внесло його в початковий проект бюджету. Мінфін в останні кілька тижнів продовжував інтенсивно зводити баланс, і стверджував, що все сходиться, але при цьому розрахунків ніхто не показував. Єдине, що було озвучено – додаткові витрати складуть 28,3 млрд грн.

У розпорядженні РБК-Україна виявилися розрахунки впливу підвищеної мінімальної зарплати, яка буде виплачуватися з 1 січня 2017 року, на приватний бізнес, бюджетний сектор і держказни.

Згідно з отриманими даними в приватному секторі на загальній системі оподаткування зарплату отримають 6 млн осіб. За розрахунками Мінфіну, підвищення мінімальної зарплати вдвічі дає підвищення фонду оплати праці (ФОП) на 30,5 млрд гривень для 2,6 млн осіб, у яких рівень зарплати нижче 3200 гривень. Це генерує 5,5 млрд гривень єдиного соцвнеску і 7,4 млрд гривень податку на доходи фізосіб, які йдуть до бюджетів усіх рівнів і Пенсійного фонду.

Зростання фонду оплати праці збільшить споживчі витрати, в результаті чого Мінфін прогнозує зростання відрахувань по ПДВ на 6,9 млрд гривень. Зокрема, від бюджетників - 4,4 млрд гривень, "приватників" - 2,5 млрд гривень. В останньому випадку, при розрахунках враховується зростання ФОП тільки тим працівникам, які отримують зарплату вище мінімальної.

"Враховуючи, що збільшуються доходи найбільш незабезпечених верств населення, то ці доходи будуть спрямовані, насамперед, на споживання: продукти харчування, одяг, взуття та інші товари першої необхідності", - йдеться в обґрунтування Мінфіну. Примітно, що ні в Мінфіні, ні в Мінекономрозвитку не очікують зростання інфляції вище прогнозованого рівня в 8%.

Оскільки зростання ФОП по приватному сектору 30,5 млрд гривень буде врахований бізнесом у витратах, то очікується скорочення сплати податку на прибуток. Втрати – 5,5 млрд гривень. Але оскільки, за даними податкової звітності за перше півріччя, кількість прибуткових підприємств становила 60%, то негативний результат 40% бізнесу не буде чинити серйозного впливу на сплату податку і сума втрат складе 3,3 млрд гривень.

Бізнес, зареєстрований на спрощеній системі оподаткування, а в даному випадку мова йде про 600 тисяч чоловік, заплатить до бюджетів 4,1 млрд гривень. Ставки єдиного податку безпосередньо залежать від мінімальної зарплати. Таким чином, додаткові надходження від приватного бізнесу в цілому складуть 20,6 млрд гривень.

У бюджетній сфері прогнозоване зростання фонду оплати праці становить 28,3 млрд гривень для 3,5 млн осіб. Ці 28,3 млрд гривень як раз і є прямими витратами бюджету на фінансування підвищеної мінімальної зарплати бюджетникам. Зростання доходів повернеться до бюджетів усіх рівнів і Пенсійного фонду надходженнями ЄСВ і ПДФО - 14,6 млрд гривень.

Крім того, зростання зарплати вдвічі дозволить знизити витрати на субсидії на 3,6 млрд гривень. Отже, якщо вірити Мінфіну, бюджет "незбалансований" всього на 400 млн гривень.

"Математичний баланс по мінімальній зарплаті є. А ось припущення щодо зростання доходів і детінізації лякають. Кабмін розраховує, що 60% тих, у кого зарплата формально менше, перейдуть на цей рівень. Як наслідок, мінімальної соцпільги вже де-факто не буде. Плюс збільшення споживання, але без перегляду ВВП й інфляції", - зазначив співрозмовник РБК-Україна в Адміністрації президента.

В МВФ, місія якого вже другий тиждень працює в Україні, на даний момент розрахунки підтверджують, запевняє РБК-Україна джерело в Мінфіні. "Вони не сприймали попередні варіанти бюджету. Цей спочатку теж викликав неприйняття, але розрахунки вони підтвердили,- уточнює чиновник.- У них була стурбованість, що дрібний бізнес реально платить 1600 гривень і не в "конверті", і що вони не зможуть 3200 гривень виплатити. Ми зараз даємо їм дані, які розвінчують це побоювання".

Мінсоцполітики провів аналіз і МВФ надав дані про сферах бізнесу, де працівники отримують мінімальну зарплату. Мова йде, в основному, про сфери послуг – ресторанах, готельному бізнесі, перукарських та косметологічних салонах, будівельному бізнесі. "Ми перевірили кілька поточних будівництв, де реально йде активний процес. За документами - 10 осіб на мінімалку, а реально на об'єкті працює 100 осіб. На одному трапився нещасний випадок і загиблий взагалі не був оформлений", - розповідає РБК-Україна джерело в уряді.

Виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова погоджується, що в цілому ідея підвищення рівня мінімальної зарплати правильна. І середній бізнес, який працював і працює "в білу", платить зарплати вище 3200 гривень і сам йде по шляху підвищення зарплат співробітників, підтримує пропозицію. Але до різкого підвищення рівня мінімальної зарплати не готовий малий і мікробізнес, особливо в невеликих містах. І він буде змушений скорочувати витрати на персонал.

"Щоб не загнати таких підприємців ще більше в тінь, правильніше було б зробити підвищення мінімальної зарплати поетапним, наприклад, протягом року. Уряду важливо розуміти, що такі рішення треба анонсувати не «сьогодні на завтра», а як мінімум за півроку, а то й за рік. Спонтанні, гучні заяви не сприяють ні коректному бізнес-планування, ні стабільності в країні", - впевнена Глазкова.

Директор департаменту розвитку соцстрахування Федерації роботодавців України Юрій Кузовий прогнозує ряд ризиків: скорочення штатної кількості, переклад співробітників на неповний робочий день, перехід в тінь на "сірі" та "чорні» схеми".

"А як ще скорочувати витрати? Або підвищувати вартість продукції. Є сфери, IT, наприклад, де у вартості закладено 20-30% витрат на оплату праці і підвищувати цей рівень означає, що продукція стає неконкурентною, - пояснює Кузовий. - Ось ще такий приклад, розповіли на підприємстві в Дніпропетровській області. Співробітник компанії попросив перевести його на мінімальну зарплату, а решту щоб платили в "конверті", щоб, таким чином, він зміг претендувати на субсидію".

"Мене лякає, що немає розрахунків за кількістю людей, які підуть в тінь від такого ефекту і як це вплине на безробіття", - додає керівник Офісу фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді Віктор Мазярчук.

Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів впевнена, що зазначені вище ризики безпідставні. Великий бізнес, у якого і так зарплати вище, ніж 3200 тис гривень, точно не підуть на це, так як зі стабілізацією економіки компанії хочуть мати доступ до ринків капіталу. А для цього їх бізнес повинен бути "білим".

Крім того, додає вона, розглядаються ідеї про введення мінімально податкового зобов'язання. І тоді бізнесу не буде мати сенсу переводити працівників на півставки, так як обсяг сплати податків буде фіксований.