Ядерна небезпека: яку загрозу може таїти "мирний атом" на більшості АЕС

Через відсутність фінансування, корупційні схеми, халатність та застарілість будь-українська АЕС може "рвонути" в будь-який момент, а на зауваження вчених-ядерників і парламентаріїв, які намагаються запобігти другому Чорнобилю, Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) і українська влада, схоже, не збираються реагувати. Але от як довго можна буде "грати" з підступним "мирним атомом"?

Зношені атомні реактори

Через зношеність атомних реакторів аварія на будь-якій атомній електростанції країни може відбутися в будь-який момент. Так, керівник групи розробників програми реформування атомно-промислового комплексу України, екс-генеральний директор (1987-1992 рр..) Чорнобильської АЕС Михайло Уманець зазначає, що атомні електростанції під час усієї незалежності рятували енергетику і економіку країни від неминучого краху.

"З кожним роком українські АЕС продукують все більше електроенергії, і тільки за три останніх роки вироблення енергії зросло з 8,3917 та 8,7840 мільйона. Сьогодні на українських атомних станціях експлуатується 15 ядерних енергоблоків, для одинадцяти з них терміни експлуатації вже закінчуються, що ставить загрозу стабільність роботи станцій, - стверджує Михайло Уманець. – І якщо ми пережили Чорнобиль, після якого залишилася мертва тридцятикілометрова зона відчуження, то після аварії, скажімо, на Запорізькій АЕС, в Україні настане "ядерна зима", а маса надзвичайно небезпечного ядерного палива виллється в Чорне море".

За його словами, для чотирьох енергоблоків АЕС терміни функціонування були продовжені. Вартість продовження для одного блоку в середньому обійшлася державі у 300 мільйонів доларів, але для інших атомних енергетичних установок модернізацію призупинили, незважаючи на їх аварійність, застарілість і технічні неполадки.

"Щоб українські АЕС продовжували забезпечувати нас електроенергією в найближчі чотири роки, необхідно терміново продовжити роботу ще 7 енергоблоків, інакше ми втратимо 7 ГВт встановленої за кілька років, а до 2030 атомна енергетика України припинить своє існування", - зазначає народний депутат Юрій Дерев'янко.

Аномальні явища і аварійні зупинки

Вчені-атомники і народні депутати вже неодноразово зверталися до української влади з метою не тільки врятувати атомну галузь України, а й запобігти можливій небезпеці для здоров'я і життя мільйонів українців. Але їхні звернення були проігноровані.

"У зв'язку з безвідповідальним ставленням керівництва галузі та Кабінету міністрів України за чверть століття у нас не створені життєво необхідні ланки ядерно-паливного циклу - інфраструктура ядерної енергетики, а через відсутність фінансування АЕС та їх застарілість тільки за останній рік вже було 7 аномальних явищ, 14 позапланових аварійних зупинок і 13 відключень, що неприпустимо для роботи станцій", - зазначає Михайло Уманець

Також, за його словами, вчені і експерти не мають доступу до документації по роботі АЕС, які, по суті, опинилися в руках некомпетентних осіб, зацікавлених лише в отриманні надприбутків.

Ініціативна група з реформування атомної енергетичної галузі України також звернулася в МАГАТЕ, оскільки через технічні, фінансові, інфраструктурні проблеми, а також наявність корупційних схем у галузі держава просто не зможе виконувати свої зобов'язання перед Міжнародним агентством.

При цьому МАГАТЕ в результаті обмежилося формальною відпискою: "Що стосується вашого запиту, то оцінка ядерної безпеки - це національна відповідальність. МАГАТЕ тільки допомагає своїм державам-членам виконати цей обов'язок, розробляючи норми безпеки, які держави-члени можуть брати за основу для розробки власних правил".

Так, відповідь Міжнародного агентства атомної енергії обурила одного з членів групи з реформування атомної енергетики України нардепа Андрія Артеменка.

"Коротка відповідь в стилі радянської агітації - "порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих!? Ваш мирний атом - вам його і гуляти!". Помиляєтесь, панове чиновники. Коли рвоне, так, так, саме коли, а не якщо, то всі інші ваші, так і наші, звичайно, проблеми теж відійдуть навіть не на другий, а на останній план... Залишиться у всіх одна проблема - проблема виживання!", - відреагував на відписку міжнародної організації Андрій Артеменко.

Проблема ядерних відходів

Поки в МАГАТЕ залишили Україну наодинці з "мирним атомом", схоже, що ядерних загроз у нас стає все більше. Одна з них – проблема з відпрацьованим ядерним паливом. На даний момент відходи з українських АЕС переробляються в Росії, в Красноярському гірничо-хімічному комбінаті.

Але, по-перше, Україна та Росія знаходяться в стані неоголошеної війни, що ставить під питання надійність переробника тисяч тонн українського урану, а, по-друге, міждержавної угоди між Україною і Російською Федерацією про переробку та поводження з продуктами переробки ВЯП – немає. Це означає, що РФ в будь-який момент може відмовитися приймати ядерне паливо від України, а нам його зберігати ніде, оскільки сховища біля АЕС не побудовані.

"Енергоатом" на порозі банкрутства

Крім цього, НАЕК "Енергоатом", фактично, знаходиться на порозі банкрутства. Рахунки підприємства були раніше заблоковані, робота паралізована, під загрозою зриву ремонтна компанія і підготовка АЕС до зими. У групи реформаторів атомної галузі склалося враження, ніби українські АЕС намагаються довести до банкрутства навмисне для того, щоб в подальшому приватизувати за копійки.

А посада головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки, який за законом несе персональну відповідальність за поточну безпеку ядерних енергоблоків і дозволяє або забороняє пуск енергоблоків після ремонтів і зупинок в Україні, вже два роки як вакантна. Тому, якщо "рвоне" будь-яка українська АЕС, нікому буде за це відповісти.

З огляду на викладене вище, кожен українець може і повинен поставити питання: "чи розуміють на Інститутській, що вони творять?".