Унікальні українські дерев'яні церкви Карпатського регіону було внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Відповідне рішення було ухвалене на сесії ЮНЕСКО, що триває у Камбоджі, інформує офіційний сайт організації.
Унікальні українські дерев'яні церкви Карпатського регіону було внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Відповідне рішення було ухвалене на сесії ЮНЕСКО, що триває у Камбоджі, інформує офіційний сайт організації.
Повна назва об'єкту - "Дерев'яні церкви Карпатського регіони в Польщі та Україні" ("Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and Ukraine"). До переліку ввійшло 16 церков: по 8 від України та Польщі, повідомляє TVi.
Найвищий пам'яткоохоронний статус отримали: Церква Святого Юрія у Дрогобичі (Львівська обл.; II пол. XVII ст.), Церква Пресвятої Трійці у Жовкві (Львівська обл.; 1720 р.), Церква Собору Пресвятої Богородиці у Маткові (Львівська обл.; 1838 р.), Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі (Івано-Франківська обл.; 1808 р.), Церква Зішестя Святого Духа у Потеличі (Львівська обл.; 1502 р.), Церква Зішестя Святого Духа у Рогатині (Івано-Франківська обл.; поч. XVI ст.), Церква собору Святого Архангела Михайла в Ужку (Закарпатська обл.; 1745 р.), Церква Вознесіння Господнього в Ясині (Закарпатська обл.; 1824 р.).
До списку потрапили також церкви, розташовані в Польщі: Церква Святого Архангела Михайла у Брунарах (Малопольське воєводство; 1830 р.), Церква Святої Параскеви у Квятоні (Малопольське воєводство; 1810 р.), Церква Покрови Богородиці в Овчарах (Малопольське воєводство; 1653 р.), Церква Святого Якова в Поворознику (Малопольське воєводство, XVII ст.), Церква Святої Параскеви в Радружі (Підкарпатське воєводство; 1583 р.), Церква Святого Архангела Михайла в Смільнику (Підкарпатське воєводство; 1791 р.), Церква Святого Архангела Михайла в Туринську (Підкарпатське воєводство; 1803 р.), Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Хотинці (Підкарпатське воєводство; 1731 р.).
"Розташований біля східного кордону Східної Європи, транснаціональний об'єкти налічує 16 церков, побудованих з горизонтальних дерев'яних колод між XVI і XIX століттями громадами православної та греко-католицької конфесій. Вони репрезентують культурну виразність чотирьох етнографічних груп, а також декоративні й технічні характеристики, котрі вони досягли у свій час. Tserkvas (ЮНЕСКО залишило транслітерацію) - це спадок окремішньої будівельної традиції, котра корениться в православній церковній архітектурі, в якій переплітаються елементи місцевої традиції і символічні посилання на космогонії власної громади", - ідеться в офіційному повідомленні на сайті ЮНЕСКО.
Подання про внесення до списку ЮНЕСКО "Херсонесу Таврійського" буде розглянуто пізніше.
До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять п'ять українських культурно-архітектурних та природних об'єктів:
- "Київ: Собор Святої Софії, Києво-Печерська Лавра та прилеглі монастирські споруди" (1990 р.)
- "Ансамбль історичного центру м. Львів" (1998 р.)
- "Букові праліси Карпат" (2007 р.)
- "Геодезична дуга Струве" (2005 р.)
- "Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (2011).
Кілька днів тому ЮНЕСКО залишило в цьому списку Софію та Києво-Печерську лавру.