Лісові брати:

як депутати в Ірпені реформували Верховну Раду

Два дні перемовин про майбутнє Ради завершились спільною прес-конференцією (фото - rada.gov.ua) Два дні перемовин про майбутнє Ради завершились спільною прес-конференцією (фото - rada.gov.ua)

В Україні знов хочуть реформувати Верховну Раду: скоротити кількість комітетів, змінити формулу обрання їх керівників, розробити новий формат спілкування між депутатами та міністрами. Все це закріплено в Меморандумі за підсумками "діалогу Моне" – розробці та схваленню рекомендацій усіма фракціями парламенту, процес спілкування між якими модерують представники ЄС.

Перший "діалог" відбувся минулого року під Парижем, другий – зараз і під Києвом. Ця зустріч була цікава ще тим, що на ній, як розповідають джерела РБК-Україна, у неформальній обстановці піднімалась тема змін до Конституції, а саме – скорочення повноважень президента та перетворення України в парламентську республіку.

Подробиці в матеріалі РБК-Україна.   

Вітає Ірпень

Обговорювати питання реформування Верховної ради депутати і представники ЄС вирішили не в Києві. Два дня, в закритому режимі вони збиралися в Ірпені, що в 15 кілометрах від Києва. Тихо, без преси, серед соснового лісу  у п’ятизірковому заміському клубі Grand Admiral Resort & SPA. Комплекс, як розповідають місцеві, належить Ірині Кравченко, доньці колишнього голови МВС Юрія Кравченка.

Те, що парламентарі "закрилися" від світу для вирішення реформаторських питань стало вже традицією. До цього така зустріч в цьому ж форматі відбулася більше ніж півроку тому  в будинку Жана Моне (названий іменем одного з ініціаторів економічної інтеграції Європи Жана Моне, неформальна назва  таких зустрічей "Діалог Моне" ), що за 80 кілометрів від Парижу. 

Діалог з реформування Ради триває вже два роки та був започаткований ще під егідою колишнього спікера, а тепер голови уряду Володимира Гройсмана. Наприкінці лютого минулого року Європарламент, після тривалого періоду оцінки роботи Верховної ради, схвалив 52 рекомендації щодо реформи українського законодавчого органу. В травні 2016 року уже новообраний спікер Андрій Парубій зареєстрував проект, базований на цих рекомендаціях, але останній поки не знаходить підтримки.

Територія Grand Admiral у 23 гектари огорожена високим бетонним парканом. На в'їзді - встановлен шлагбаум та охорона. Місце не з дешевих. Стандартний номер готельного комплексу коштує 2790 гривень за одну добу, "люкс" – 5940 грн, "котедж люкс" – 6825 грн. "Я президента Кравчука бачив. Але це було давно – років 10 назад", - дружелюбно каже кореспонденту один із охоронців. Але пускати на територію відмовляється, бо "понаписуєте тут всякого".

Закриті зустрічі йшли в Grand Admiral два дні. 18 квітня тут була "урочиста" частина з вечерею, а 19-го – безпосередньо самі перемовини. З'їжджатися в середу політики почали по 9 ранку. Біля 11 години на "діалог Моне" приїхав заступник голови парламентської фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв.

-  Куди на конференцію? – запитав він у охоронців.

- Туди прямо, - вказують ті на алею, над якою видніється вивіска "Новый SPA-тур Anti-age".

Пізніше учасники зустрічі розповіли, що ідею зібратися за містом запропонувала європейська сторона і навіть самі обрали місце.

- Атмосфера довіри передбачає певну відірваність від цивілізації. Обговорювали навіть питання ще трохи далі від'їхати. Якщо зібралися б в Києві, то до всіх би дзвонили, приїжджав би хтось. А тут як – робиться тривала кава-пауза, народ розбридається компаніями по лісу і далі між собою обговорює, - пояснив виданню один з учасників зустрічі Ігор Попов.

Вирішувати, як реформувати парламент були заявлені спікер Андрій Парубій, віце-спікер Оксана Сироїд, представники фракцій та груп – Ігор Гринів (БПП), Сергій Соболєв та Сергій Власенко ("Батьківщина"), Олег Березюк ("Самопоміч"), Ігор Попов та Віктор Галасюк (РПЛ), Павло Пинзеник та Світлана Войцеховська ("Народний фронт"), Ярослав Москаленко ("Воля народу"), Юрій Павленко ("Опозиційний блок").

З боку ЄС на зустрічі були присутні голова місії Європарламенту з реформування Верховної Ради Пет Кокс, голова комітету Європарламенту у закордонних справах Елмар Брок , екс-прем'єр Норвегії Кьелл Магне Бондевик. Попередньо планувалась участь нещодавно обраного президента Європарламенту Антоніо Таяні, але в останній момент з'ясувалося, що його не буде. Втім, як стало відомо РБК-Україна, президент ЕП передав Парубію лист про продовження співпраці між парламентами до закінчення каденції Європарламенту – літа 2019 року.

Ще до початку учасники домовились, що ніхто з них не буде розповідати журналістам ані про хід перемовин, ані про досягнуті результати. Цю обіцянку, до того дуже балакучі депутати, виконали. Представник РПЛ Ігор Попов коротко заявив РБК-Україна, що в підсумку  сторони підписали Меморандум. "Про все розповість Парубій на брифінгу", - сказав депутат. Так і вийшло. 20 квітня, об 11.00 Андрій Парубій, Пет Кокс та Ельмар Брок розповіли про досягнуті домовленості.

Формула для комітета

На прес-конференції представники України та ЄС розповіли, що вони дійшли згоди по декільком ключовим питанням.

Якщо уявити собі парламент, який реформовано згідно досягнутих домовленостей, то в цій Раді лише 20 парламентських комітетів (зараз їх 27); керівники цих комітетів розподіляються за допомогою математичної формули "метода д'Ондта"; в цьому парламенті введена нова форма дебатів – дебати з актуальних питань (досвід у нас вже є, приклад - нещодавній звіт у Верховній раді голови НАЗК Наталії Корчак); з урядом депутати спілкуються кожний тиждень десь 2-3 години (зараз – лише "час уряду" по п'ятницях); уряд, в свою чергу не ставить парламент перед фактом необхідності прийняття своєї ініціативи, а перед тим подає депутатам "Білу книгу". Це означає, що уряд перш ніж внести до парламенту готовий законопроект має представити на розгляд депутатів концепцію ("Білу книгу"), обговорити її і у випадку знаходження консенсусу, розробити і внести законопроект.

Також депутати домовилися "просувати" зміни до Регламенту роботи парламенту (законопроект № 5522 ), які роз'ясняють ряд спірних моментів щодо того, що таке "коаліція", як з неї виходити, і коли вважати її існування припиненим. Наразі проект направлений для отримання висновку Венеціанської комісії.

"Пропонується, аби у наступному скликанні було не більше двадцяти комітетів, щоб вони були більш потужними і їхній профіль узгоджувався з відповідними міністерствами. Це зробить логічнішою і тіснішою співпрацю між Верховною радою і Кабінетом міністрів", - заявив спікер на спільній прес-конференції.

Інший учасник зустрічі в Ірпені, який захотів залишитися не названим, пояснює РБК-Україна, що мова йде в першу чергу про абсурдність функціонування деяких комітетів, які дублюють функції один одного. До прикладу, схожі за функціями комітети з питань економічної політики та промислової політики, комітети з питань правосуддя та законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Та більша проблема – це принципи, за якими в українському парламенті формуються ці комітети. " У нас же комітети під партію чи людину роблять", - додає співрозмовник.

Законопроект про скорочення кількості комітетів (№6256 ) вже навіть включений до порядку денного сесії, а проект про запровадження нової методики розподілу комітетів між фракціями, за словами спікера, уже напрацьований і невдовзі буде зареєстрований в Раді. Хоча учасники зустрічі розповідають, що згоди по цьому питанню ще не дійшли. Ба більше, окрім методу д'Ондта (за цією формулою формуються парламенти, зокрема, Польщі, Фінляндії, Турції) розглядали ще один метод - Сент-Лагю (Латвія, Норвегія, Швеція). Різниця між ними невелика, але принципова – якщо рахувати по методу д'Онта, то перевага при розподілі, в даному випадку місць голів комітетів, буде надаватися крупним фракціям, в той час як розрахунки "по Сент-Лагю" такої переваги не надають.

Загалом, передбачається, що розподіл комітетів відбуватиметься пропорційно до кількісного складу фракцій. Відтак найбільша фракція матиме право "першого лоту". А в підсумку, кожна фракція, як мінімум, зможе очолити хоча б один комітет, що дуже важливо, наприклад, для "Опозиційного блоку", представники якого в цьому скликанні Ради не очолюють жоден з комітетів. На сьогодні спостерігається ситуація узурпації комітетів двома фракціями – БПП та НФ. Ще три фракції – "Батьківщина", "Самопоміч" та РПЛ мають своїх, відповідно, 3, 2 і 2 керівника комітета. Навіть, якщо "зірки зійдуться" і законодавчі зміни пройдуть сесійну залу, по-новому парламент запрацює вже з наступного, IX скликання. "Ми розуміємо, що нереально переділити діючі комітети. Тому всі ці підходи потрібно застосовувати до наступного скликання. Так само, як і скоротити кількість комітетів в цьому скликанні також нереально. Дехто лякався, що все буде зроблено буквально через три дня після прийняття, і все – він вже не буде головою комітету", - пояснює РБК-Україна Ігор Попов (РПЛ).

Проте в "Опозиційному блоці" трохи іншої думки та наполягають на перерозподілі комітетів в Раді вже зараз. "Без вирішення проблеми чесного і справедливого розподілу комітетів в цьому скликанні Верховної ради або хоча би визнання факту несправедливості, яка була зроблена на початку роботи цього скликання парламенту, шансів на успіх по законопроекту щодо відповідних рекомендацій місії Кокса дуже небагато", - пояснює Павленко.

Якщо депутати дійшли згоди, що комітети необхідно "порізати", то власне депутатський склад ніхто не чіпатиме. Та й процес сам складний, адже для зменшення кількісного складу парламенту потрібні зміни до Конституції. "Однією з найбільших проблем (організації роботи парламенту, - ред.) є відсутність дисципліни в депутатському корпусі. Рівень дисципліни не залежатиме від того, чи буде 300 депутатів чи 450 чи 370. Якщо рівень дисципліни буде низький, звичайно, це ускладнить роботу при будь-якій чисельності депутатського корпусу", - додає спікер.

altaltalt
 

Фото - rada.gov.ua

Диявол схований в бору

Теми, які були в підсумку закріплені в Меморандумі цікаві, але ще й цікавіше те, що не ввійшло до цього документу. Як з'ясувало РБК-України, в Ірпені підіймалися і глобальніші теми, як от дострокові парламентські вибори (розмову почав "Опозиційний блок", але колеги не підтримали дискусію) та зміни до Конституції -мова йшла про зміну форми державного правління. А саме, обговорювалася ідея , аби всю повноту влади в Україні передати парламенту, розповів РБК-Україна Сергій Соболев. Нагадаємо, що на сьогодні в Україні передбачена парламентсько-президентська форма правління.

- Почалася жвава дискусія щодо майбутніх Конституційних змін на базі парламентської республіки. Якщо ця революційна пропозиція отримає право на життя, я думаю, що багато в чому тоді і робота цієї комісії (робочої групи по реформі парламенту, - ред.) і майбутньої Конституційної комісії дозволить змінити ситуацію двовладдя, коли не знайдеш крайнього, хто відповідає за ситуацію в країні – президент з прем’єром постійно розказують, що за це відповідає інша гілка влади, - розповів РБК-Україна Сергій Соболєв ("Батьківщина") та додав, що відповідну ідею озвучив радник президента, колишній очільник президентської фракції Ігор Гринів.

Сам Гринів цю інформацію  спростовує, хоча не виключає, що мав розмову зі спікером Андрієм Парубієм про "проблеми конституційних змін".

- Це неправда. Він (Сергій Соболєв, - ред.) чув дзвін, а не знає, де він. Сиділи ми з Парубієм, обговорювали взагалі проблеми конституційних змін. Не на публіку, а "один на один". І не про пропозиції, а про теорію. Я вже за сьогоднішній день від двох людей це чую. І другий раз від Сергія Владиславовича (Соболева - ред), - обурено заявив РБК-Україна Ігор Гринів. - Зараз Сергій Владиславович в мене вигребе по повній програмі, не дивлячись на те, що він мій близький товариш. Це повний брєд! Ми сиділи ще про жінок говорили, не тільки про Конституційну реформу. Я ж не буду коментувати, що ми про жінок говорили!

Видання отримало ще одне підтвердження від одного з учасників "діалогу Моне", що тема змін, дійсно – неформально, але обговорювалась. Більш того, за інформацією РБК-Україна президент Петро Порошенко вже ознайомлений з пропозицією скорочення повноважень, але не до кінця зрозуміло, хто є її автором: окремі депутати чи міністри,  представників ЄС чи США, чи, припустило одно із джерел, це може бути ініціативою так званої "стратегічної сімкі". "Порошенко не справляється із ковдрою, яку він на себе натягнув. Тому єдиний шанс переобратися на другий термін, це якщо він ділиться повноваженнями. Ультиматум вже оголошений. Голосування за Конституційний суд – це є дзвіночки, щоб він розумів, що Радою він не рулить", - каже співрозмовник.

Опозиція завжди не задоволена

В підсумковому документі закріплені теми, по яким депутати змогли домовитись, але були й ті, по яким не змогли. Серед центральних таких тем - чітко визначені повноваження і обов'язкі опозиції. "Опозиційний блок" вважає, що для цього необхідно схвалювати окремий закон (та навіть зареєстрували такий ще у вересні 2015 року під номером 3061), а "Батьківщині" буде достатньо лише змін до Регламенту.

"Схвалювати закон про опозицію нам не можна. В нас немає однопартійної опозиції. В нас є різні партії, які ніколи не можуть бути під однією парасолькою. Але нам варто передбачити повноваження, наприклад, для депутатських фракцій, які не входять до складу коаліції", - пояснює віце-спікер Оксана Сироїд та додає, що це можна реалізувати шляхом удосконалення механізму контролю позакоаліційних фракцій та груп за діяльністю уряду.  

Представник "Опозиційного блоку" Юрій Павленко розповів РБК-Україна, що у Меморандумі навіть планувалося закріпити тезу, що опозиція не має належного впливу на прийняття рішень в парламенті та контролю за урядом, але така пропозиція на вимогу Парубія була знята. Не задоволені в "Опозиційному блоці" і тим, що у них відсутні механізми впливу на формування порядку денного парламенту.

Також в ОБ вважають, що опозиція повинна претендувати на посаду першого віце-спікера (сьогодні відповідну посаду обіймає представниця БПП Ірина Геращенко), а сама фракція Юрія Бойка, як мінімум, на два комітети. Серед пріоритетів: бюджетний, регламентний комітети, комітет свободи слова, прав людини та антикорупційний.

Не знайшло підтримки і питання зміни виборчого законодавства за відкритими пропорційними списками, яке лобіювали "Батьківщина" та "Самопоміч". Так, фракції пропонували прописати у Меморандумі конкретні строки – до кінця цієї сесії чи початку наступної – узгодження концепції по відповідному  законопроекту.

Так само не змогли домовитися депутати змінити принцип прийняття рішення на засіданнях комітетів – не більшістю від складу комітету, а більшістю від присутніх.

Не дивлячись на те, що питань які залишились невирішеними приблизно стільки, скільки можна рахувати вирішеними (хоча б на папері), депутати роботою "діалогу Моне" задоволені. "Поки Кокса тут немає, у нас не виходить зібратися до купи і проговорити повний день. Половина справи – це те, що робиться за столом, а ще цікавіше те, що робиться в кава паузах тому, що там обговорюється набагато ширше коло питань. В Раді нам ніколи, а тут є можливість обговорити більш глобальні питання", - пояснює представник РПЛ Ігор Попов.

"Протиріччя між фракціями, а особливо між фракціями, які були колишньою коаліцією, надзвичайно великі, при чому по окремим позиціям навіть більші ніж з "Опозиційним блоком". Це дуже ускладнює прийняття рекомендацій", - каже Юрій Павленко та додає, що у цього парламенту є лише рік на схвалення пропозицій місії Кокса, адже потім країна ввійде в черговий цикл підготовки до парламентських виборів і депутатам буде не до реформ парламенту. Та й підписати Меморандум це ще далеко не означає проголосувати в сесійній залі.

"Важливо пам’ятати, що опозиція – це уряд завтрашнього дня. Але ті, хто при владі сьогодні, напевно, опиняться в опозиції завтра. Тому в довготривалій перспективі обидві частини парламенту зацікавлені в його реформі", - каже голова комітету у закордонних справах Європарламенту Ельмар Брок.

А поки політики домовилися продовжити діалог. Наступна зустріч може відбутися  вже восени, але вже не за межами Києва, а за межами України.

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top