Як депутати і чиновники торгуються за держбюджет-2018

Парламент схвалив свої пропозиції до проекту держбюджету-2018. Тепер в уряду є два тижні, щоб їх врахувати і підготувати законопроект до другого читання. Що депутати намагаються "втиснути" у витрати і доходи держскарбниці - в матеріалі РБК-Україна.

Верховна Рада схвалила висновки і пропозиції парламентарів до проекту держбюджету-2018. Тепер уряд має розглянути поправки народних депутатів, частину - врахувати, частину - виключити. Після чого документ винесуть на друге читання і голосування в цілому. Найвірогідніше, традиційно, це відбудеться ближче до кінця грудня.

З моменту реєстрації проекту в парламенті до розгляду бюджетних висновків пройшло без малого два місяці. Тим не менш, ключові корективи в урядову редакцію документа депутати і чиновники вносили лише напередодні голосування. У багатьох правках, запропонованих парламентаріями, складно не помітити натяки на лобізм. У Кабінету міністрів тепер два шляхи - або прийняти ключові правки і почати перераховувати доходи бюджету або "піти в клінч" з депутатським корпусом. Детальніше про бюджетні перипетії - в матеріалі РБК-Україна.

У парламенті стартував бюджетний процес. У вівторок ввечері, 14 листопада, Верховна Рада підтримала в першому читанні проект державного бюджету-2018, точніше - проект постанови про висновки і пропозиції до проекту держбюджету. Зважаючи на особливості ухвалення держбюджету, голосування за висновки прийнято вважати першим читанням. Документ підтримало 260 народних обранців. Депутати також прийняли за основу два законопроекти із змінами до Податкового та Бюджетного кодексів, на підставі яких розраховувалася дохідна частина скарбниці.

Парламентський комітет з питань бюджету розглянув проект ще 19 жовтня. Як повідомляло РБК-Україна, комітет залишив урядову редакцію без істотних змін. Однак тоді через протести під стінами парламенту голосування не відбулося.

Стимули для тих, хто сумнівається

Свої голоси за бюджет-2018 в першому читанні, крім БПП і "Народного фронту", віддали група "Відродження" (25 голосів "за"), "Воля народу" (16 "за"), фракція "Радикальної партії" (15 "за") і 21 позафракційний депутат. Зазначимо, що переважна більшість членів "Відродження" та "Волі народу" обиралися за мажоритарними округами.

Щоб мажоритарні депутати були поступливішими, при доопрацюванні проекту держбюджету-2018 у профільному парламентському комітеті у витрати додали 5 млрд гривень на субвенцію соціально-економічного розвитку територій, забравши цю суму у Фонду регіонального розвитку (ФРР). Ці кошти призначені на "хотілки" депутатів, як правило, на потреби їхніх округів. До того ж розподіл цієї субвенції за процедурою простіше і швидше, ніж отримання коштів через ФРР.

Це не все, що може "отримати" "Відродження" в бюджеті на наступний рік. Перед голосуванням член групи Антон Яценко заявив, що уряд врахував їхні вимоги щодо фінансування будівництва метрополітену в Харкові та лікування глухонімих дітей. При цьому, Яценко уточнив, є вимоги, на яких група буде наполягати при доопрацюванні проекту. "Ми не готові будемо підтримувати бюджет в цілому, наша група, якщо не будуть враховані повністю потреби у медицині", – заявив Яценко.

Фактор роздратування

Одне з найбільш спірних питань в бюджеті на наступний рік - додаткове навантаження на місцеві бюджети. Внісши проект у Раду, Кабмін запропонував передати на місця оплату житлових пільг (мова йде саме про пільги, а не про субсидії), що обійшлося б муніципалітетам приблизно в 7 млрд гривень. Цей момент був врахований в проекті змін до Бюджетного кодексу, і на підставі такої норми розраховувалася сума субвенції держбюджету на житлові субсидії. Всупереч зауваженням Асоціації міст та деяких депутатів, бюджетний комітет підтримав позицію уряду, погодившись покласти на місцеві влади зобов'язання з виплати житлових пільг для населення.

Буквально за день до розгляду проекту держбюджету-2018 у сесійній залі, Кабмін погодився залишити фінансування житлових пільг на центральному рівні, тобто - з держскарбниці. При цьому, як пояснив РБК-Україна співрозмовник в уряді, поки мова йде не про збільшення видатків на субвенцію місцевим бюджетам (на виплату житлових субсидій та пільг). Загальна сума субвенції залишиться в межах 55 млрд гривень, як і припускали чиновники. Поки неясно, чи буде уряд збільшувати витрати за цією програмою або залишить вирішення питання на наступний рік.

В БПП РБК-Украина уточнили, що Кабмін змінив свою позицію після консультацій з Адміністрацією президента. "Це президент вимагає від Мінфіну (залишити фінансування житлових пільг у державному бюджеті, - ред.). Вони знехотя, але зараз перераховують. Це питання узгоджено. Це вказівка президента. Вони вже не викрутяться", - запевняв видання за кілька годин до розгляду проекту змін до Бюджетного кодексу депутат з президентської фракції, що не побажав назвати своє ім'я.

Аграрні дебати

Переговори про розподіл дотації аграріям були тривалими і непростими. Ще наприкінці минулого року, ухвалюючи бюджет-2017, депутати і уряд домовилися, що з 2018 року сума бюджетної дотації на розвиток сільгосппідприємств буде обмежена 150 млн гривень на рік для однієї компанії і для пов'язаних з нею осіб. Але в цьому році обмежень так і не було. При доопрацюванні держбюджету-2018 в профільному комітеті Ради група парламентаріїв запропонувала скасувати обмеження. Комітет цю правку схвалив, Мінфін також не став заперечувати. "Ми виступали проти обмеження в 150 мільйонів гривень. Той, хто платить ПДВ, той і повинен отримувати компенсацію", - казав раніше РБК-Україна співрозмовник у Міністерстві фінансів.

Але вчора при розгляді держбюджету-2018 з голосу була запропонована правка, що залишає обмеження в 150 млн гривень для однієї компанії. Як писало РБК-Україна, більше за інших від цієї норми програють птахівницькі підприємства, що входять в "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка, а також компанії Олега Бахматюка, які отримали в цьому році левову частку бюджетної дотації.

За інформацією РБК-Україна, збереження норми про ліміт дотації в 150 млн гривень лобіював голова групи "Відродження" Віталій Хомутинник і власник агрохолдингу "Кернел" Андрій Веревський. Це питання, як запевняють співрозмовники в органах виконавчої влади, вирішувалося на рівні Адміністрації президента. У прес-службі "Відродження" не змогли надати коментар Хомутинника з цього приводу. Днями стало відомо, що кіпрська компанія Cacique Limited, афільована з Хомутинником, отримала дозвіл Антимонопольного комітету на придбання контролю над 7 агрокомпаніями, які належать "Кернелу" Андрія Веревського.

Вичерпали ресурс

За кілька днів до запланованого розгляду проекту держбюджету-2018 невирішеним залишалося питання щодо індексації деяких податкових ставок акцизів і внесення відповідних змін в Податковий кодекс. На підставі цього проекту Міністерство фінансів розраховувало дохідну частину бюджету. І без його ухвалення розгляд бюджету не мав жодного сенсу. "Бюджет заснований на доходах, які розраховуються на основі проектів, які подаються разом з бюджетом. Індексація - це виконання закону, ми повинні щорічно індексувати. Плюс виконання Угоди про асоціацію з ЄС", - пояснив РБК-Україна співрозмовник з апарату Мінфіну.

Комітет Ради з питань податкової та митної політики спочатку відмовлявся розглядати законопроект, що передбачає правки в Податковий кодекс. Аргументували тим, що Мінфін з року в рік, підвищуючи ставки акцизів, не отримує пропорційного збільшення доходів в держбюджет, але при цьому шкодить виробникам. У вівторок вранці комітет рекомендував прийняти доопрацьований проект, який, серед іншого, скасовує заплановане урядом зростання акцизного збору на алкогольну продукцію. Голова податкового комітету Ніна Южаніна уточнила, що мова йде про горілчані вироби, пиво, кріплені вина, а також плату за радіочастотний ресурс. Але комітет погодився підняти специфічну ставку акцизного збору на тютюнову продукцію. "Що стосується тютюну, об'єднали всі законопроекти і прийняли рішення про підвищення специфічної ставки акцизного податку планомірно протягом восьми років кожен рік з кроком 20%. Але в цьому році підвищення ставок відбудеться десь до 30%", - пояснила журналістам Южаніна.

Причому в тютюновому питанні парламент також пішов врозріз з урядовими напрацюваннями. За задумом Мінфіну, ставки акцизів для тютюнової продукції вже з наступного року потрібно було платити не у гривні, як зараз, а в євро. Депутати відкинули цю норму. "Тільки від переведення ставок акцизів в євро вони збиралися додатково викачати з кишень споживачів близько 6-7 млрд гривень", - зазначила член податкового комітету Тетяна Острікова (фракція "Самопоміч").

Тютюнові компанії ідею чиновників теж не підтримали. "Вся індустрія, як один, виступила проти ставок в євро. Це економічний абсурд. Плюс ризики девальвації. Плюс коливання курсу, коли ти не зможеш правильно порахувати акциз і залетиш на штраф", - раніше в розмові з РБК-Україна пояснював на умовах анонімності представник великої тютюнової компанії.

У Мінфіні вчора рішення парламенту не коментували. Втім, враховуючи, що левова частка правок завжди "спливає" при підготовці бюджету до другого читання, не варто виключати, що в підсумку позиція депутатів щодо акцизів зміниться. Поки ж парламентарії захоплені більше витратами. "Замість того, щоб на дохідну частину дивитися і шукати точки зростання, все шукають, де в бюджеті "я" у видатковій частині. Якщо "мене" немає, то "я" голосувати не буду", - обурювався в розмові з РБК-Україна один із депутатів, входить в коаліцію.

Згідно з регламентом, Мінфін зобов'язаний проаналізувати висновки і рекомендації Верховної Ради та підготувати проект держбюджету-2018 до другого читання.