Депутатський мінімум: які закони Верховна Рада повинна прийняти восени

Спікер парламенту Андрій Парубій готов до початку політичного сезона Спікер парламенту Андрій Парубій готов до початку політичного сезона

6 вересня, стартує чергова сесія Верховної Ради. Депутати повернуться на роботу після майже двохмісячної перерви та пропрацюють до 20 січня 2017 року. Згідно з офіційним сайтом парламенту, зараз на розгляді в парламентських комітетах перебуває понад 15 тис. законопроектів. Напередодні початку роботи парламенту РБК-Україна вирішило опитати народних обранців,  та визначити 10 першочергових напрямів роботи парламенту.

1. Бюджет

Народні обранці очікують побачити в парламенті проект бюджету на 2017 рік до 15 вересня, як того вимагає Бюджетний кодекс. Звісно, депутати побоюються, що уряд Володимира Гройсмана працюватиме як і його попередники. Останні практикували внесення проекту бюджету до 15 вересня (насправді мова йшла лише про отримання реєстраційного номера для документу, що давало їм підстави говорити, що норми законодавства виконані), згодом відкликали його, вносили правки і передавали до сесійної зали вже наприкінці бюджетного року - "під ялинку".

Мають парламентарі й інші підстави для хвилювання. Кажуть, досі не схвалено звіт про виконання бюджету за попередній, 2015 рік, а також не прийнято бюджетну резолюцію на 2017 рік (резолюція не пприймається парламентом останні два роки), в якій мають бути визначені основні макропоказники, які уряд має відобразити при підготовці проекту бюджету на наступний рік. Остання була внесена до Ради  із запізненням на три місяці - в червні цього року.

"Парламент не прийняв бюджетну резолюцію, і тепер не відомо, на яких показниках буде розроблятися бюджет. Ми вже бачимо, що процес підготовки цього документу фактично зривається. Поживемо-побачимо, але в мене чомусь таке відчуття, що у нас повториться ситуація минулого року з підготовкою бюджету. Його внесуть, потім відкличуть, ніби для доопрацювання, а реально документу ніякого не буде", - пояснює народний депутат від фракції "Батьківщина", член бюджетного комітету Іван Крулько.

2. Податкова реформа

Вже в вересні народні обранці очікують, що уряд внесе до парламенту проект закону про внесення змін до Податкового кодексу. За інформацією з депутатського корпусу, урядова податкова реформа передбачатиме спрощення адміністрування податків, позбавить Державну фіскальну службу деяких владних повноважень, а також може передбачати зростання деяких ставок податків.

"Для нас найбільш важливими питаннями у цьому законопроекті є позбавлення Державної фіскальної служби невластивих їй владних повноважень, тобто, щоб у ДФС не було права на нормотворчу роботу, видавати будь-які роз’яснення, листи, які містять якісь нові норми права і фактично тлумачать закон, - розповідає народний депутат від фракції "Самопоміч", член комітету з податкової і митної політики Тетяна Острікова. - По-друге, щоб від ДФС на рівень Мінфіну забрати узагальнюючі консультації. По-третє, забрати право адміністрування реєстрів, баз і будь-яких електронних систем, щоб ДФС стала звичайним користувачем - таким самим, як і всі інші платник податків. Четверте - це реєстр відшкодування ПДВ. Нарешті привести все це до одного реєстру".

За словами Острікової, в рамках податкової реформи планується, нарешті, ліквідувати податкову міліцію та створити Державну службу фінансових розслідувань - орган, за аналогією з НАБУ.

"Вони (уряд, - ред.) у 20-х числах вересня, в найкращому випадку, внесуть його до парламенту, потім опрацювання в комітеті, перше читання, - це, як мінімум, місяць-півтора. В результаті ми отримаємо, в найкращому випадку, цю так звану "малу податкову реформу" десь в листопаді. Якщо ми зможемо провести законопроект через парламент в листопаді, то в платників буде хоча б півтора місяці, щоб ознайомитися, а не так, як завжди - два дні", - наголосила Острікова.

3. Оновлення ЦВК

Строк повноважень 12 з 15 членів ЦВК збіг ще у червні 2014 року. Проте президент вніс подання на заміну 11 представників тільки у червні цього року. У результаті дискусій та "невгамованих апетитів" питання так і не було винесене на розгляд Ради ще до її канікул.

Відтак, народні обранці очікують з приходом нового політичного сезону повернення до питання оновлення ЦВК.

"Це питання перегоріло вже сто тисяч раз. Це не до нас, це до президента. Президент у нас вносить (подання, - ред.) після консультації з фракціями. Президент, нагадаю, проконсультувався з фракціями, отримав від них пропозиції", - поділився з РБК-Україна народний депутат від "Народного фронту", перший заступник голови комітету з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець.

За його словами, НФ запропонував три кандидатури до ЦВК, натомість в поданні президента з них з'явилася лише одна.

"Там ні Магери (чинний заступник голови ЦВК, - ред.) не було, ні Онищенка (міністр Кабінету Міністрів уряду Яценюка, нині - заступник міністра юстиції Ганна Онищенко, - ред.) не було. Якщо наші пропозиції були враховані таким чином, то, мабуть, голоси нашої фракції не потрібні для прийняття рішення",- розповідає Ємець.

Відтак, за словами парламентаря, депутати наполягатимуть, щоб питання розглядалося в Раді як одне із першочергових.

4. "Прослушка" для НАБУ

Законопроект 4812, що передбачає надання функцій прослуховування Національному антикорупційному бюро, був внесений до парламенту в червні цього року та отримав позитивний висновок профільного комітету з питань запобігання та протидії корупції.

Також законопроект підпадає під одну з вимог Міжнародного валютного фонду для продовження співпраці з Україною.

"На фоні нещодавної війни між Генпрокуратурою та НАБУ нам потрібно посилити незалежність Антикорупційного бюро через ухвалення закону про можливість здійснювати автономну прослушку без залучення СБУ. Це посилить можливість слідчих Бюро притягувати до відповідальності набільших корупціонерів в цій країні", - пояснила РБК-Україна нардеп фракції БПП Світлана Заліщук.

5. Законопроект про очищення влади та зняття недоторканності з судді Миколи Чауса

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади (№2695) був внесений до парламенту ще у квітні минулого року, через рік повернуто на доопрацювання і тільки в червні 2016 року включено до порядку денного четвертої сесії Ради VIII скликання.

Законопроект "про люстрацію" дає можливість люструвати суддів Конституційного суду, кандидатів у народні депутати, працівників органів місцевого самоврядування.

"Сьогодні Конституційний суд розглядає питання про люстрацію, хоча шестеро суддів, які будуть приймати рішення, самі мають безпосередню зацікавленість, щоб цей закон було скасовано, бо мають конфлікт інтересів", - пояснює Леонід Ємець.

Вже на першому тижні роботи Рада має проголосувати за подання Генпрокуратури за зняття недоторканності із судді Дніпровського району Києва Миколи Чауса, який звинувачується у вимаганні та отриманні хабара у розмірі 150 тисяч доларів за рішення суду про умовне відбування покарання.

"Думаю, сюрпризів не буде. 150 тисяч доларів, банка - достатньо вагомі аргументи для того, щоб дати можливість арештувати і провести слідчі дії", - пояснив Ємець.

6. Внесення змін до Конституції в частині децентралізації

Проект Закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади №2217а був схвалений у першому читанні ще рік тому  - 31 серпня 2015 року. Результатом голосування стали сутички під парламентом опонентів надання "особливого статусу Донбасу" із правоохоронцями, що закінчилося смертями чотирьох нацгвардійців, десятками поранених правоохоронців та десятками затриманих протестуючих. Питання мало бути схвалено в цілому до кінця третьої сесії (лютого 2016 року), проте в січні 2016 року змінами до регламенту було дозволено  схвалювати зміни до Конституції не тільки на наступній черговій сесії після голосування у першому читанні, а й на ще одній наступній черговій сесії.

Поки депутати не помітили особливої активності з боку Банкової щодо необхідності винесення на порядок денний змін до Коституції в частині децентралізації, а деякі парламентарі пояснюють, що виносити це питання на розгляд уже неможливо через прострочення усіх термінів, коли цей законопроект мав бути схвалений.

"Я вважаю, що ставити його сьогодні в порядок денний - неконституційно тому, що зміни до регламенту були зроблені в неконституційний спосіб, і самі ці зміни є неконституційними.  Оскільки "наступна чергова сесія" вже закінчилася, то його ставити на порядок денний не можна. І актуальність його є нікчемною тому, що нам в Україні потрібна децентралізація, а не те, що нам запропоновано в цьому законопроекті", - розповіла РБК-Україна віце-спікер парламенту Оксана Сироїд.

7. Антикорупційний суд та спецконфіскація

Про необхідність створення Антикорупційного суду почали говорити ще із початком створення антикорупційних органів - Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Нацагенства із запобігання корупції тощо. Проте, далі балачок  справа не заходила. Депутати вважають, що система боротьби з корупцією не зможе працювати повноцінно, поки не буде створено Антикорупційний суд.

"Ми створили прекрасні антикорупційні органи: маємо антикорупційного прокурора, НАБУ, створюємо Державне бюро розслідувань. Але всі ці розслідування, коли справа доходить до суду, наприклад, до такого маленького суду, як Соломянського районного в Києві, в якому залишилися ті ж судді, які працювали раніше, ми бачимо, що всі ці великі розслідування і великі справи наражаються на велику небезпеку бути похованими під нереформованою досі судовою системою", - пояснює Світлана Заліщук.

8. Нове виборче законодавство

У коаліційній угоді, яка була схвалена наприкінці 2014 року, йшлося про необхідність зміни виборчої системи та напрацювання Виборчого кодексу. Відповідне законодавство вже майже рік як знаходиться у парламенті, проте досі ні не розглянуте комітетами, ні не включено до порядку денного роботи Ради.

"Наша проєвропейська коаліція на чолі з усіма лідерами про європейських партій, що прийшли до парламенту, обіцяли Україні, що вони змінять виборчу систему і, нарешті, ухвалять новий Виборчий кодекс з пропорційними відкритими списками. Пройшло майже два роки, насправді, з початку роботи нового парламенту, а до цієї теми навіть не торкаються", - розповіла Світлана Заліщук.

Вона вважає, що у контексті все частіших розмов про дострокові вибори, владі вигідно, щоб вони пройшли за існуючою змішаною системою. Адже це дозволить президентові збільшити чисельність його фракції за рахунок мажоритарників, як це відбувалося після виборів -2014.

9. Заборона виїзду закордон нардепів, щодо яких внесено подання на притягнення до кримінальної відповідальності

Наприкінці серпня у парламенті з’явився законопроект 5038, метою якого є обмеження права народних депутатів на виїзд закордон, якщо щодо останніх Генеральна прокуратура внесла подання на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт.

Так, народні обранці збираються попередити ухилення від відповідальності та попередити спроби переховування від органів досудового слідства народними депутатами.

10. Енергоринок

Цієї осені парламент має повернутися до розгляду депутатського законопроекту №2966-д, який регламентує діяльність Національного регулятора в сфері енергетики і комунальних послуг - НКРЕКП. У липні Верховна Рада провалила друге читання законопроекту, відправивши його в профільний комітет на доопрацювання.

Документ вже встиг стати резонансним, оскільки спочатку його положення передбачали посилення ролі президента при формуванні кадрового складу Нацкомісії. Зокрема, пропонувалося, що глава держави буде затверджувати кандидатури членів НКРЕКП, а вибирати їх - спеціальна комісія з представниками ВР, президента і Кабміну.

У цьому народні депутати побачили посилення ролі президента, якому підконтрольний регулятор і після тривалих дискусій ця норма була викреслена з тексту законопроекту. До сесійної зали до другого читання 14 липня був винесений законопроект, в якому пропонувалося, що затверджувати членів НКРЕКП буде парламент.

Однак, запропонований компроміс депутатів не влаштував. У сесійній залі прозвучали заяви про те, що норми законопроекту все ще порушують положення Конституції в частині розподілу повноважень органів влади по контролю за діяльністю регулятора і містять корупційні ризики.

Важливо розуміти, що розподіл функцій контролю за кадровими призначеннями в Нацкомісії - один з найважливіших важелів впливу на сфери енергетики і комунальних послуг. Оскільки основні функції регулятора - тарифоутворення і ліцензування діяльності суб'єктів галузі.

За останні 16 років парламент зробив вже десяту спробу прийняти профільний закон про діяльність регулятора. Цей документ необхідний для того, щоб прописати критерії незалежності в роботі НКРЕКП і убезпечити його від політичного тиску, насамперед, при формуванні комунальних тарифів.

On Top