Гроші з повітря: у мобільних операторів з'явився привід підвищити ціни в 2016

В 2016 році мобільні оператори можуть підняти ціни на свої послуги. У цьому питанні їм підіграв уряд, який в пошуках джерел наповнення бюджету в черговий раз підвищує вартість найбільш цінних радіочастот. Кабінет міністрів вніс у Верховну Раду законопроект №3630, що передбачає збільшення плати за радіочастотний ресурс на 26,7%. За кожен мегагерц в окремо взятому регіоні мобільні оператори будуть зобов'язані платити 25,8 тис. гривень на місяць.

Найкрайнійші

Уряд хоче прив'язати вартість радіочастот до індексу споживчих цін, і щороку переглядати розмір плати за їх використання. Вигода для Кабміну очевидна: підвищення допоможе збільшити збір від використання ефіру з 1,7 млрд гривень у 2015 році до 2,35 млрд гривень в 2016 році. Остання цифра вже, до речі, закладена в бюджет у відповідному законопроекті уряду (№3000).

Ще з початку літа оператори зв'язку просили Мінфін не підвищувати плату за спектр. Керівники компаній "Київстар", Vodafone і "Астеліт" (life:)) в червні написали міністру фінансів Наталії Яресько спільний лист. Вони вказали в ньому на те, що значне підвищення "орендної плати" за ефір призведе до зниження інвестиційної привабливості галузі.

В лютому 2015 року оператори і так отримали додаткове фінансове навантаження у вигляді сплати в бюджет близько 9 млрд гривень за 3G-ліцензії. І тепер до того ж, крім 2G-частот, повинні платити щомісяця за використання 3G-спектру. Останній "влітає в копієчку". Згідно з чинними тарифами, щорічна плата за частоти по всім трьом 3G-ліцензій становить близько 595 млн гривень. 2G ефір обходиться "великій трійці" ще приблизно 1,2 млрд гривень щорічно.

Українське ноу-хау

"Я не зустрічав в жодній з країн, де бував, такої ситуації, коли вартість радіочастот індексувалася б в залежності від інфляції", - заявив гендиректор "Vodafone-Україна" Олег Проживальський.

За його словами, це, мабуть, українське ноу-хау. Менеджер проти того, щоб збільшення зборів за ефір перетворилося банально спосіб наповнення бюджету. Тим більше що в 2014 році ставка радіочастотного ресурсу вже була збільшена в два рази, а за останні сім років зросла в 13 разів.

"Якщо оператор зобов'язаний збільшувати свої рентні платежі, значить, він повинен автоматично зменшувати інші витрати: на розвиток мережі, поліпшення якості, розширення покриття", - додав президент компанії "Київстар" Петро Чернишов.

За його словами, це вкрай негативно впливає на великі інвестиційні проекти, які ініціюються державою, в тому числі віддаляє перспективу запуску технології 4G. Як уже повідомляло РБК-Україна, Кабмін хоче підготувати відповідний конкурс до кінця 2017 року.

Начальник департаменту регуляторних відносин і стратегії "Астеліт" (life:)) Андрій Лебедєв зазначив, що якщо тарифи на спектр помітно підвищаться, то підвищення роздрібних цін для кінцевих абонентів не уникнути. Адже збори за частоти займають з кожним роком все більшу частку в структурі собівартості послуг.

"Підвищення ставки РЧР не забезпечить ефективну динаміку зростання галузі та додаткового наповнення Державного бюджету, а тільки погіршить фінансовий стан телекомунікаційних компаній, які є великими платниками податків", - наголосив Лебедєв.

На різних умовах

Петро Чернишов звернув увагу на ще один важливий нюанс. Плата за частоти підвищується не для всіх технологій і діапазонів пропорційно. Він нагадав, що, наприклад, компанія "ММДС Україна" (належить СКМ), яка володіє цінним діапазоном під 4G, взагалі не надає послуг. А за ефір платить в сотні разів менше, ніж "мобільщики" за 2G-частоти.

Це далеко не єдина компанія в Україні, яка "сидить" на частотах. Так, компанія "Перший інвестиційний союз" платить за близькі до 3G-діапазонів частоти (1,9 ГГц) в кількості 40 МГц в кожному регіоні всього 22 тис. гривень в місяць в цілому.

Чернишов закликав Мінфін відкоригувати розцінки, в тому числі щоб уникнути такої великої різниці в оплаті за ефір для різних підприємств. З ним погодився і Лебедєв.

"Зміна ціни за використання радіочастотного ресурсу має стосуватися тих діапазонів, для яких поточна вартість не відповідає цінності спектру", - пояснив він.

На даний момент Національна комісія з питань регулювання зв'язку та інформатизації планує найняти іноземну компанію, яка в рамках науково-дослідної роботи проведе оцінку вартості спектру. Після її проведення регулятору буде зрозуміла реальна вартість радіочастотного ресурсу, а також можливі методи вирішення проблем. Лебедєв вважає, що тільки після такого комплексного підходу, можна говорити про перегляд вартості ставки.