Гроші замість посилок: що не так зі створенням банку на базі "Укрпошти"

На тлі безпрецедентної економічної кризи, спровокованої, з одного боку, епідемією коронавірусу, з іншого - недоліком компетентності українського уряду, цікаво спостерігати за новими оригінальними спробами владної команди реформувати те, що, на перший погляд, реформи не потребує. Або, якщо й потребує, то точно не в такій, яку пропонує влада.

В цей раз під приціл потрапила державна "Укрпошта", яку мають намір наділити квазібанківськими функціями, перекваліфікувавши українських листонош у банкірів. Між тим елементарна логіка, міжнародний досвід та українські реалії підказують, навряд чи з цього може вийти щось хороше. Про те, що передувало цій ідеї та наскільки вона доцільна – детальніше РБК-Україна.

Нелогічне рішення

Розмови про можливість наділення українського державного поштового оператора переліком банківських функцій ведуться вже не перший рік. У 2017 році у Верховній Раді був зареєстрований відповідний законопроект №6601, який, втім, був розкритикований Головним науково-експертним управлінням ВР і потім відкликаний.

Чергові спроби перетворити "Укрпошту" у квазі-банк почалися восени 2019 року і вилилися в законопроект - №2788, який був внесений до Верховної Ради 20 січня 2020 року. Кілька місяців його намагалися доопрацювати, і сьогодні проект на сайті ВР має статус "Надано подання про врахування", що означає - законопроект дотепер не готовий.

Насправді, логіка значного розширення функцій "Укрпошти" через надання їй ексклюзивної, відмінною від інших, банківської ліцензії веде початок ще з радянських часів. Тоді, у вигляді явної невибагливості населення щодо діапазону банківських функцій, поштові відділення могли виступати певним замінником для банківських відділень. Листоноші розносили пенсії, через пошту можна було відправити переказ у будь-який кінець "єдиної та неподільної".

Проте з розвитком банківської системи, а особливо з імплементацією в Україні міжнародних стандартів, які передбачають, з одного боку, посилення вимог до установ, що мають банківські ліцензії, а з іншого - значне розширення їх функцій, пошта все менше ставала схожою на банк.

І це правильно. Принцип, що кожен повинен займатися своєю справою, а не лізти в чуже - давно себе виправдав. Особливо, якщо це стосується державних структур. Інакше неминуча загальна неефективність подібних квазіформувань.

За прикладами далеко ходити не треба, варто лише згадати про "ефективність" роботи в останні десятиліття української газової галузі. Де "Нафтогаз" був і ткач, і жнець, і на дуді гравець, займаючись як видобутком газу, так і його транспортуванням і реалізацією. Створеного монстра, який наскрізь проріс корупційними зв'язками, ледве-ледве вдалося розділити (та й то не до кінця) в останні 4-5 років. А весь попередній час він був з одного боку, годівницею для корупціонерів, з іншого - постійно звітував про борги та демонстрував неефективність.

Однак, там хоча б мова йшла про один товар - газ, у випадку ж з "Укрпоштою" про абсолютно різні - фізичної доставки поштових відправлень та операціях з грошима, які, слід пам'ятати, регулюються окремим законодавством і жорстко контролюються Національним банком України.

Слідуючи логіці авторів законопроекту про об'єднання поштових та банківських функцій, чому тоді б не дати "Укрпошті" ліцензію на проведення азартних ігор? Або на продаж алкоголю? Державі й в тому випадку - суцільна вигода, чи не так?

Фото: Facebook / Ігор Смелянський

Що не так з перетворенням "Укрпошти" в банк

Законопроект №2788 передбачає, що "Укрпошті" будуть надані відразу кілька видів діяльності, які відносяться до виключної сфери банківських установ. Зокрема, мова йде про можливості відкриття та обслуговування поштових рахунків (які є аналогом банківських), здійснення валютообмінних операцій, залучення вкладів (депозитів) від фізичних і юридичних осіб і навіть про емісію електронних платіжних засобів для обслуговування поштових рахунків. Крім цього поштовий оператор отримає право здійснювати такі невластиві йому функції, як інкасація коштів та перевезення валютних цінностей, надавати посередницькі послуги на ринку фінансових послуг. Тобто - отримає право на левову частку операцій, які здійснюють банківські установи України.

Тим часом ідея надання національному поштовому оператору банківських функцій має відразу кілька глобальних недоліків, які, на думку експертів банківської сфери, повністю нівелюють будь-яку можливу вигоду, про яку говорять автори законопроекту. Ці недоліки умовно можна розділити на дві групи - внутрішню і зовнішню.

Внутрішній аспект

Почати слід з того, що надання "Укрпошті" банківських функцій буде прямим і грубим втручанням держави в конкуренцію на банківському секторі. В Україні сьогодні й так превалюють державні банки: за інформацією НБУ - частка держбанків в чистих активах у третьому кварталі 2019 так і склала 54,2%, а якщо говорити про депозити населення - 62,6%.

Нескладно уявити, як виросте монополізація банківської сфери державою, якщо додадуться 11 тисяч відділень "Укрпошти". Яка, до того ж, зможе використовувати свої відверто неринкові переваги. Фактично, це буде значним ударом по всім комерційним банкам, які вклали чимало коштів і зусиль на розвиток власних мереж в регіонах України.

Між тим в Стратегії розвитку банківського сектора до 2025 року НБУ прямо вказує, що саме значний відсоток держсектора є істотним гальмом розвитку банківської системи, про це ж говорять провідні міжнародні експертні організації. Так, і Мінфін неодноразово заявляв про плани скоротити частину державних банків до, приблизно, 25%. І що ж, тепер всім цим планам кінець?

Другий момент стосується неможливості забезпечити ефективний державний контроль у разі надання "Укрпошті" банківських функцій.

Річ у тому, що обов'язковою умовою одержання права на проведення банківських операцій є жорстка відповідність умов законодавства України щодо такої діяльності. Це вимоги по ліквідності, достатності капіталу, контролю ризиків, за якістю активів тощо.

Також мова йде про відповідність принципів корпоративного управління, ефективному фінансовому моніторингу, правил організації відділень, касових вузлів, про інформаційну безпеку. Всі ці аспекти повинні перебувати під наглядом Національного банку України, включаючи право регулятора на здійснення перевірок та застосування санкцій при виявленні порушень.

Однак законопроект передбачає, що національний оператор поштового зв'язку - не є фінансовою установою, а стало бути - отримає право ігнорувати вимоги, що пред'являються банкам, що є очевидним нонсенсом. Крім того, Нацбанк не буде мати можливості організувати нагляд за діяльністю "Укрпошти", та встановлювати в цій установі вимоги, аналогічні тим, що діють для банків. Як і проводити перевірку діяльності цього закладу.

Чим загрожує відсутність такого контролю зрозуміло навіть непрофесіоналові - незліченною кількістю порушень та перспективами корупційних схем. Головні ж ризики тут для клієнта, який, фактично, позбавляється захисту з боку державних органів контролю.

Третій момент - участь "Укрпошти" в системі гарантування вкладів фізичних осіб.

Так, законопроект передбачає участь поштового оператора у ФГВО, однак з волі розробників документа "Укрпошта" отримує абсолютно необґрунтовану пільгу у вигляді звільнення від сплати початкового збору в розмірі 1% статутного капіталу. Крім того, рівень захисту прав та інтересів вкладників - фізичних осіб по поштових рахунків буде явно недостатнім, враховуючи відмінність у законодавчому регулюванні вимог до регулятивного капіталу оператора поштового зв'язку і регулятивного капіталу банків. Це означає, що у разі виникнення спірних питань - постраждає знову ж вкладник подібної квазіструктури.

А уявімо собі, що менеджмент "Укрпошти", далекий від специфіки банківської справи, не впорається із завданням. І цей пошто-банк раптово збанкрутує. Хто за це заплатить? Держава? Вкладники, як це вже не раз бувало зі збанкрутілими банками? Адже від внеску в ФГВО, нагадаємо, "Укрпошту" пропонують звільнити. Чи не занадто великі ризики спочатку закладають автори ідеї?

І, нарешті, четвертий момент - ризики зловживань. Відсутність належного контролю за фінансовими операціями такого пошт-банку - прямий шлях до виникнення різних корупційних схем, як на рівні окремих відділень, так і всієї структури в цілому.

Крім того, відсутність належного контролю за рухом коштів - це пряме запрошення для здійснення через "Укрпошту" різного роду тіньових операцій, операцій по відмиванню грошей та інших кримінальних схем. Вже зараз можна прогнозувати, що злочинний світ вибере саме поштові рахунки для своєї діяльності, адже волею авторів законопроекту - вони не підлягають арешту.

Сюди ж можна віднести відсутність щодо поштових рахунків можливості контролю реалізації санкцій, як вітчизняних, так і міжнародних, неможливість контролю податкових відрахувань. Не врегульовано законопроектом такі важливі питання, як права та обов'язки власника поштового рахунку та національного оператора поштового зв'язку щодо напрямів використання залучених коштів, а також порядок захисту та розкриття таємниці поштових рахунків.

Зовнішній аспект

Все вищесказане - це недоліки ідеї надання "Укрпошті" банківських функцій у внутрішньонаціональному вимірі. Однак тут існують і важливіші зовнішні ризики.

Як відомо, Україна вже тривалий час намагається напрацювати імідж відповідального виконавця міжнародних зобов'язань. Виходить це іноді важко, але якщо брати банківську сферу - наші міжнародні партнери в цілому задоволені якщо не кінцевими результатами, то хоча б тенденціями. Одна з них - поступове зменшення частки банків з державним капіталом. Це сигнал не лише глобальним організаціям, на кшталт МВФ, про те що Україна все-таки лібералізує цей сектор, але й учасникам самого банківського ринку, що у нас цілком можна працювати за міжнародними правилами.

Але, що станеться в разі отримання банківської ліцензії іншим державним гравцем, та ще й на відверто пільгових, абсолютно неконкурентних умовах? Напевно, пояснювати не потрібно - це зведе нанівець всі спроби українського уряду показати прогрес у справі лібералізації економіки.

Крім цього, як відомо, сьогодні міжнародні практики наполягають на необхідності чіткого розподілу функцій будь-якої серйозної державної комерційної організації (яскравий приклад - анбандлінг "Нафтогазу"). Подібні норми передбачені міжнародним (зокрема європейським) законодавством, а їх недотримання - загрожує серйозними наслідками для порушників. У разі ж надання "Укрпошті" можливості працювати банком, це неминуче викличе питання про неринкові переваги та неконкурентності подібного підходу.

Цілком очікувані серйозні претензії й від міжнародних органів, що стежать за неможливістю використання відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом - вони точно не пройдуть повз того, що в Україні держава свідомо позбавила себе можливості контролювати рух коштів в одній окремо взятій фінансовій установі.

При всьому цьому не можна сказати, що за кордоном ідея дозволити поштою працювати банком теж не розглядалася. І подекуди навіть знайшла підтримку. Однак у більшості таких країн (найяскравіший приклад - Японії і Німеччина) наданням банківських послуг займається не сам поштовий оператор, а створений в його структурі банк, який працює виключно на умовах загальної банківської ліцензії. І, звичайно ж, без усяких антиконкурентних преференцій.

Про це, до речі, нагадала в ході відбувся 28 квітня онлайн-засідання Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики народний депутат Ніна Южаніна.

"У нас на ринку фінансових послуг - і так безлад. І я не розумію резонів зараз випускати на ринок структуру, яка абсолютно ні технічно, ні професійно до цього (виконання банківських функцій, - ред.) не готова. І якщо вже ми говоримо про досвід інших країн - то розгляньмо кожну таку країну окремо. Адже у них зазвичай - це установа, яка виконує банківські функції, - ред.) зовсім окрема структура у складі поштового оператора, з виконанням всіх ключових критеріїв, які виконують банки", - зазначила народний депутат Южаніна.

Про це ж у своєму коментарі заявив й представник Світового банку, який також приєднався до обговорення комітету ВР.

"Модель, яка пропонується (у законопроекті, - ред.) це модель outdating. Вона використовувалася в середині-початку 20-го століття, і вже до кінця 20-го століття - більшість країн відходить від цієї моделі. І, по суті, зараз можна знайти дуже мало країн, які мають поштовий акаунт у себе на балансі. Найбільше країн йдуть у бік агентської (моделі). І тому ми б не рекомендували створювати модель, яка вже по суті outdating, від якої весь світ відмовився. Вона також не відповідає європейським директивам і того шляху, куди рухається Україна. Між тим агентська модель - має підмоделі, які можна ефективно використовувати. І одна з моделей, яку, до речі, пропонував Смілянський - щоб "Укрпошта" мала свій власний банк. І цю модель дуже активно та ефективно можна буде використати в Україні... Тому ми б не рекомендували використовувати пропоновану (законопроектом, - ред.) модель, а звернути увагу на досвід агентської моделі", - сказав представник Світового банку.

Тому, якщо вже і наділяти "Укрпошту" банківськими функціями, то або за подібною схемою - шляхом створення окремого банку, або нехай вона на рівних з іншими банками умовах забезпечує всі без винятку вимоги банківського та фінансового законодавства й отримує ліцензію НБУ. А інакше вся ця ідея - не більш ніж спотворення законодавства України, спрямоване на руйнування ледь сформованого ринку банківських послуг. Чи розуміють це українські законодавці - покаже найближчий час.