Гроші Януковича: що розповів Юрій Луценко про конфіскацію 1,5 мільярда доларів

З кінця минулого року не вщухає скандал навколо утаємниченого рішення Краматорського суду про конфіскацію 1,5 мільярда доларів з рахунків низки компаній-нерезидентів, які нібито були підконтрольні екс-президенту Віктору Януковичу та його оточенню. У листопаді частина цих грошей стала предметом чергового конфлікту НАБУ і ГПУ. А на початку 2018-го арабський телеканал Al Jazeera опублікував розслідування за цими фактами і саме засекречене рішення суду. У середу генпрокурор Юрій Луценко був запрошений за засідання комітету Верховної Ради з нацбезпеки для виступу на тему спецконфіскації. Хронологія подій навколо "грошей Януковича" і тези генпрокурора з цього питання – в матеріалі РБК-Україна.

28 березня 2017 року Краматорський суд Донецької області ухвалив рішення про конфіскацію у 10 компаній нерезидентів близько 1,5 млрд доларів США. Як повідомив тоді генпрокурор Юрій Луценко, ці гроші належали екс-президенту Віктору Януковичу та його оточенню. За його словами, реалізувати конфіскацію вдалося зусиллями екс-прокурора сил АТО Костянтина Кулика та заступників генпрокурора Євгена Єніна та Анжели Стрижевської.

В той же день ці кошти були перераховані з рахунків цих компаній в "Ощадбанку" на рахунки Державного казначейства. Пізніше президент Петро Порошенко повідомив, що конфісковані в оточення Януковича кошти в розмірі $1,1 млрд зараховані на рахунки Держказначейства, ще $200 млн у цінних паперах будуть передані Мінфіну і на цю суму буде зменшено внутрішній борг держави.

Як пояснили в ГПУ, конфісковані кошти були отримані злочинним шляхом і вкладені в державні облігації, після чого розміщені на приблизно сотні банківських рахунків. Через цінні папери виведені кошти по суті легалізувалися, ще і з серйозним відсотком. Йдеться про справу за статтею 255 (створення злочинної організації), яке веде Генпрокуратура стосовно Сергія Курченка, Олександра Клименка, Сергія Арбузова і низки інших впливових функціонерів часів Януковича.

"За часів Януковича скуповували державні папери, операція відбувалася наступним чином: вкрадені кошти через 500 компаній виводилися з України через офшори потрапляли у "всесвітню мийку". Їх три роки намагалися відстежити прокурори, гроші випливали на Кіпрі і в Латвії, і злочинці скуповували держоблігації з прибутковістю 8% в валюті. Купити папери могли тільки люди Януковича", - говорив Луценко.

Правда подробиці процедури спецконфіскації не розголошувалися. Офіційно було лише відомо, що в ході розслідування цього епізоду один з підозрюваних "дав повні свідчення на керівництво злочинної організації, способи і методи розкрадання коштів, на конкретні фірми, їхні рахунки та проводки по світу і подальше їх використання в Україні".

Більш того, інформація про вирок Краматорського суду відсутня в Єдиному держреєстрі судових рішень на прохання Військової прокуратури. Рішення було засекреченим.

Пізніше в медіа з'явилося ім'я того самого співучасника ОЗУ Януковича, який дав свідчення прокурорам - Аркадія Кашкіна, який був номінальним директором відомої фірми з пулу Курченка "Газ Україна-2020".

Антикорупційні активісти майже відразу стали критикувати сам метод конфіскації, застосованої правоохоронцями, визначаючи його як фікцію і фарс. Зокрема, активісти "Центру протидії корупції" неодноразово заявляли про те, що спецконфискация проведена з порушеннями, що допоможе Януковичу і його оточенню виграти міжнародні суди і повернути собі ці гроші повністю "відмитими". Крім того, вони зазначають, що кошти належать юридичним особам, власники яких можуть змінитися, і Україна поверне гроші зовсім іншим людям.

Паралельно кіпрські компанії, яким юридично належали конфісковані облігації внутрішньої державної позики (Akemi management ltd, Aldoza investments ltd, Erosaria ltd, Opalcore ltd, Foxtron networks ltd, Loricom holding group ltd, Wonderbliss ltd), намагалися оскаржити рішення Краматорського суду.

Новий виток розвитку історія отримала в листопаді. Тоді НАБУ заявило, що намагається встановити місцезнаходження близько $156,8 млн і 218,1 тис. грн, які належали пов'язаній з депутатом Олександром Онищенком компанії Quickpace ltd, і були заарештовані за рішенням суду від 24 травня 2016 року на рахунках у державному "Ощадбанку" в рамках розслідування так званої "газової справи". У жовтні детективи виявили, що кошти з рахунків зникли.

Ці кошти були вже перераховані до державного бюджету України на підставі того самого вироку Краматорського суду, яким було затверджено угоду про визнання винуватості з громадянином Аркадієм К", відзначили в бюро. В результаті НАБУ інкримінувало посадовим особам банку "незаконні дії з майном, на яке накладено арешт".

Тобто, вийшло, що частка конфіскованих коштів була арештована за двома різними провадженнями - у справі Онищенка і справі "ОЗУ Януковича".

Генпрокурор у свою чергу заявив, що детективи НАБУ хочуть отримати засекречене рішення суду по спецконфіскацію, яке може бути використане для повернення коштів соратникам Януковича. І з цією метою здійснює тиск на "Ощадбанк". "Бажання певних осіб, які хочуть в Лондоні розпочати процедуру повернення цих коштів, отримати рішення Краматорського суду, не проходить. Спочатку в процес включили громадські організації. Тепер у процес включилися правоохоронці", - сказав тоді Луценко.

Крім "Ощадбанку" під приціл НАБУ потрапила і Державна служба фінансового моніторингу України. Наприкінці грудня в бюро заявили, що проводять досудове розслідування за фактом можливого пособництва голови Держфінмоніторингу Ігоря Черкаського в розтраті так званих "грошей Януковича" - облігацій однієї з кіпрських офшорів Wonderbliss Ltd, які були конфісковані. Рішенням Солом'янського суду Києва від 11 липня 2017 року детективи отримали тимчасовий доступ до копій документів, що зберігаються у Держфінмоніторингу.

Привіт з Близького Сходу

Вже на початку цього року епопея зі спецконфіскацією коштів "ОЗУ Януковича" продовжилася. Арабський телеканал Al Jazeera, який належить емірові Катару, випустив цілий матеріал, присвячений конфіскації 1,5 млрд доларів. Причому журналістам якимось способом вдалося роздобути, серед іншого, і нібито сам текст всіма розшукуваного і офіційно засекреченого рішення Краматорського міськсуду.

Перший журналістський сюжет розповідає про те, що одна з кіпрських фірм, Quickpace ltd, активи якої були конфісковані, була перекуплена у Курченка Олександром Онищенком і російсько-українським бізнесменом Павлом Фуксом. Згаданий офшор володів 160 млн доларів заморожених активів. Саме кошти Quickpace фігурували одночасно у провадженнях ГПУ і НАБУ і стали каменем спотикання між правоохоронцями.

У розпорядженні телеканалу виявився непідписаний договір, згідно з яким Онищенко і Фукс є сторонами у такій угоді. Виходячи з документа, оприлюдненого Al Jazeera, Онищенко і Фукс у 2015 році заплатили майже 30 мільйонів доларів (у пропорції 67% і 33% відповідно) за кіпрську компанію Quickpace Limited. У разі розморожування активів нові власники могли отримати прибуток у розмірі 130 млн доларів.

Примітно, що одним зі спікерів у сюжеті виступив і директор НАБУ Артем Ситник.

Другий сюжет журналістського розслідування грунтується на засекреченому рішення Краматорського суду. У ньому йдеться про роль інвестиційної компанії ICU, пов'язаної з людьми з оточення Петра Порошенка, в угодах Януковича та його оточення. ICU виступала брокером при купівлі облігацій, згодом конфіскованих в держскарбницю, від імені згаданих вище кіпрських компаній. Причетність ICU докладно описується в нібито тексті вироку Краматорського суду.

Важливий нюанс: на постанові суду, наявного у Al Jazeera, відсутні підписи та печатки. В Генеральній прокуратурі не підтверджують і не спростовують достовірність документа.

Співрозмовник РБК-Україна в правлячій коаліції ще до виходу матеріалу Al Jazeera розповідав, що угоду про купівлю Онищенком у Курченка однієї з компаній, з рахунків якої були конфісковані гроші, детективи НАБУ вилучили при обшуку в офісі нардепа ще в 2016-му році. "У цій історії кілька шарів. Шар найважливіший – відчуття голови НАБУ своєї неефективності. І тут до нього потрапляє жирний клієнт - Онищенко. Вони заарештовують всі рахунки, нараховують йому 2 мільярди гривень збитків держбюджету. Але в цей час Луценко починає розповідати, скільки він в бюджет перераховує. А Ситнику нічого пред'явити", - розповів співрозмовник.

За його словами, Онищенко пропонувалася угода зі слідством, щоб він грошима цієї компанії погасив збиток, завданий державі. Але гроші були перераховані в бюджет в рамках спецконфіскації. "Ситник образився на Луценка, і почалася піар-війна", - додав співрозмовник.

Що розповів Луценко на комітеті парламенту

У зв'язку з ажіотажем навколо матеріалу арабського телеканалу, генпрокурора Юрія Луценка запросили на засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони 17 січня.

"Ті люди, які боролися проти спецконфіскації, зривали питання оборони і безпеки, зараз фактично моделюють ситуацію, щоб Янукович отримав кошти назад... Щоб, по-перше, розвіяти брехню і міфи навколо процесу (спецконфіскації) і, по-друге, намітити наші подальші плани, я запросив генерального прокурора Луценка... Чому ми досі повертаємося до цього питання, чому НАБУ порушило справу за фактом конфіскації коштів...", - сказав у своєму вступному слові на комітеті його голова Сергій Пашинський.

"Завдяки мозковому штурму всіх причетних до трирічної роботи, Генпрокуратура домоглася 30 вироків українських судів у справі "ОЗУ Януковича", - поінформував Луценко. За ними засуджено 30 осіб - учасників злочинної схеми розкрадання, відмивання коштів у загальній сумі 1,5 млрд, починаючи від керівників малих підприємств, через які починалася схема "відмивання" і до колишнього першого заступника міністра економіки Сухомлина.

Посилаючись на лист від Держфінмоніторингу від 28 квітня 2017, Генпрокурор повідомив про надходження на валютні рахунки Держказначейства на суму 1,117 мільярда доларів. Ще 200 млн доларів надійшли у вигляді ОВДП. І ще 220 млн доларів сукупно конфіскували у Сергія Курченка: 88 млн - грошима, 66 млн майном ФК "Металіст" і 1,48 млрд грн у вигляді ОВДП.

За словами глави ГПУ, у схемі "відмивання" коштів угрупованням Януковича брало участь понад 500 суб'єктів господарювання української та іноземної юрисдикції. Суть ланцюжка зводилася до відмивання на території азіатських країн, потім гроші заводилися на Кіпр і в Латвію, після чого прямували в українські банки, де за них брокер купував цінні папери.

"Там, під тиском членів ОЗУ, їм оформлялися облігації внутрішньої державної позики, що приносять 9% річних доходів у валюті, і вже абсолютно чистими, відмитими гроші повинні були повертатися до членів ОЗУ. Така загальна схема, яка встановлена рішеннями 30 українських судів, що вступили в законну силу", - пояснив Луценко.

Тим самим брокером була ICU. Як уточнив генпрокурор, в ході перевірки було встановлено, що брокер ICU не порушував закон і не брав участі у виведення державних грошей оточенням Януковича.

"Ще до виходу матеріалів Al Jazeera слідство допитало працівників Нацбанку, "Ощадбанку", ICU і отримало відповідь. Після цього навесні минулого року ми замовили перевірку ICU з боку уповноваженого органу центральної влади. І ця перевірка була проведена. Результат звучить, що в діях брокера немає порушень чинного законодавства. Тим не менш, як завжди, ми шукаємо істину, тому матеріали перевірки скерували в експертну установу, яка єдина може дати нам об'єктивну відповідь, - чи були в діях брокера чи працівників банків порушення чинного законодавства при оформленні угод з купівлі ОВДП за брудні кошти", - сказав Луценко.

За його словами, остаточне рішення про долю ICU – про закриття епізоду щодо відповідальності працівників банків і брокерської компанії, або пред'явлення їм підозри або обвинувачення - буде прийнято після отримання висновку експертизи.

Повернуті кошти в 2017 році розподілили між Національною поліцією, Держприкордонслужбою, Нацгвардією, Міноборони, а також 400 млн гривень було виділено на організацію біометричного контролю. Частку конфіскованих грошей, за словами Луценка, також спрямували на ремонт та будівництво доріг.

Ще $50 млн, заморожених в 2014 році в Латвії, були лише малою частиною коштів з $1,5 млрд, які в циклі виводу коштів просто не дійшли до України.

"Просто не закінчили свій цикл, умовно, Шанхай - Кіпр - Латвія - Київ. Шанхай названий умовно, тому що там багато юрисдикцій. 1,5 млрд доларів вже були тут, а 50 мільйонів доходило, щоб купити нові ОВДП", - пояснив Луценко.

Генпрокурор зазначив, що вчасно зреагувати і повернути активи з Латвії не вдалося через штучний розвал спільної слідчої групи, створеної між Україною та Латвією. Латвія не отримала відповіді на питання злочинного походження цих коштів, розповів він.

Конфісковані в латвійський бюджет кошти ніким не оспорювалися. Однак в України є шанси повернути ці 50 млн доларів назад в Україну, дотримуючись міжнародних конвенцій урядів наших країн. А ось розсекречення рішення Краматорського суду про конфіскацію, зазначив генпрокурор, може суттєво ускладнити хід слідства і несе загрозу життя тих людей, які пішли на співпрацю зі слідством.

"Давайте скажемо чесно: сьогодні ЗМІ, в першу чергу активісти "Центру протидії спецконфіскації", (мається на увазі "Центр протидії корупції" Віталія Шабуніна, - ред.) вже на весь світ розголосили прізвище людини, яка уклала одну з угод про надання детальної інформації з приводу злочинних схем, знаючи, що цю людину все ще переслідують олігархи, хоч і біглі. Або мене знову викличуть на профільний комітет і будуть вимагати розкрити за 10 днів чергове вбивство?" - додав Луценко.

Крім того, за його словами, українське законодавство не дозволяє повернути спецконфісковані 1,5 мільярда доларів. Причина - питання про затвердження угод члена злочинної організації, який дає свідчення на вище керівництво ОЗУ і платить певну компенсацію в державний бюджет за свої дії, розглядається лише у складі прокурора, того, хто укладає угоду і його адвокатів.

"Спроби представників офшорних компаній, які співпрацювали з ОЗУ Януковича, зараз змінили власників і намагаються стати безневинними овечками, натикаються на український закон, який унеможливлює їхню участь у скасуванні таких рішень", - зазначив генпрокурор.

Єдина альтернатива - міжнародні інстанції. І, виходячи з тез Луценка, саме на це спрямовані всі останні серії публікацій у ЗМІ щодо рішення Краматорського міськсуду. Адже на оприлюднений в медіа текст рішення можна посилатися в іноземних судах, зокрема, в Лондонському суді. І вже там оскаржувати рішення українського суду. Саме тому в ГПУ, сказав Луценко, не підтверджують і не спростовують достовірність документа, отриманого Al Jazeera.

До всього іншого, не заглиблюючись у подробиці, Луценко анонсував нову спецконфискацию ще трьох мільярдів гривень коштів оточення екс-президента Віктора Януковича вже у першій половині 2018 року.