Гроші на крові. Яке покарання чекає бізнес за співпрацю з ворогом

З 24 лютого, коли Росія вторглася в Україну, сотні міжнародних компаній відмовилися працювати на ринку РФ і Білорусі через санкції і репутаційні ризики.

При цьому окремі українські компанії мімікрують, щоб зберегти бізнес на території ворога. У цьому були помічені окремі виробники алкоголю, комп'ютерна Академії "Шаг", білизняний бренд Jasmine Lingerie та ін.

Одним з гучних став також скандал навколо букмекерської компанії Parimatch, яка продовжує працювати в Білорусі й навіть "під прикриттям" в Росії. Детальніше - в матеріалі РБК-Україна.

9 квітня Україна ввела повне торговельне ембарго щодо Росії. Постановою КМУ 187 від 03.03.2022 виконання будь-яких зобов'язань і здійснення будь-яких платежів на користь РФ, її громадян і компаній, а також українських компаній, в яких хоча б 10% належить росіянам, заборонені.

При цьому, якщо список українських компаній з російськими власниками, в принципі, відомий і постійно розширюється (РБК-Україна виявило ряд готелів в Україні з власниками або бенефіціарами з Росії), то скільки українців володіють бізнесом в РФ і продовжують платити там податки, ніхто точно не знає.

У 2020 році приблизно 444 українських юросіб були засновниками того чи іншого бізнесу на території РФ, включаючи благодійні фонди, торгівлю, харчування, будівництво, операції з нерухомим майном, а так само дочірні представництва великих промислових підприємств, що збереглися з 90-х років.

Згідно з дослідженням YouControl, станом на грудень 2021 року 273 українських юросіб мали частку в російському бізнесі, причому третина з них зареєстровані в Києві.

Але український слід в установчих документах не є доведеним фактом наявності реального бізнесу на території РФ.

Досить часто він пов'язаний з неможливість. ліквідувати юридичні особи, зареєстровані в РФ, через заборону та незаконну протидію з боку органів влади країни-агресора.

Тому питання потрібно сформулювати інакше: які комерційні структури забезпечили в 2021 році обсяг експорту з України в Росію в $4 млрд?

Офіційно основу цієї суми склали поставки глинозему з миколаївського "Русалу" ($626 млн); металопродукції на загальну суму $791 млн; упаковки з пластмаси ($61 млн), керамічної плитки на $46 млн і насосів для рідин на $77 млн.

За останніми проектами "Схеми: корупція в деталях" встановили, що це бізнес "Свеського насосного заводу", який належить родині екс-міністра оборони часів Януковича Павла Лебедєва. Поставки здійснювалися навіть оборонному комплексу РФ до самого початку війни. Тут явне поле діяльності для спецслужб.

В іншому всупереч стереотипам, український бізнес на російському і білоруському ринках напередодні війни заробляв не стільки на тяжмаші й сировину, скільки на наданні сучасних онлайн-послуг і виробництві горілки.

Після 24 лютого "на болотах" і в вотчині Лукашенка припинили роботу популярні онлайн-сервіси, які сприймалися як Міжнародні, а насправді були українськими стартапами.

Це пошуковики роботи і фріланс-біржі Jooble, Djinni, Freelancehunt.; маркетплейс Tiu.ru (щомісячне відвідування - 20 млн користувачів); онлайн-кінотеатр Megogo і багато інших.

Водночас відому українську комп'ютерну академію "Шаг" запідозрили в спробі продовжити вести бізнес в Росії, де вони мають велику мережу.

Розслідування УП довело, що був створений майже ідентичний сайт, на якому змінилася тільки назва бренду. До того ж новий сайт з новим брендом був зареєстрований на компанію, якою опосередковано володіє той же власник українського "кроку" Дмитро Корчевський.

Модель "видимого відчуження" активів міг зробити ще один з великих українських алко-холдингів "Баядера Груп". 21 березня він відкликав ліцензію на виробництво горілки під ТМ "Хлібний дар" в Білорусії (по ній працював Климовицький лікеро-горілчаний завод).

Холдинг достроково сплатив 14,3 млн грн податків і передала 5 млн грн на підтримку ЗСУ. Але при цьому не прибрав зі свого сайту інформацію про співпрацю з торговим домом "Північно-Західний", який, крім марки" Хлібний Дар", здійснюєте дистрибуцію в Білорусії брендів" Перепілка"," Козацька Рада "і"Цельсій".

Відкликало ліцензію на виробництво в РФ горілки під брендом Nemiroff ТОВ "ЛВН Лімітед" Якова Грибова і Анатолія Кіпіша. Горілка вироблялася на декількох російських заводах, які належать "Об'єднаної Пензенської горілчаний компанії", "Башспирт" і "Татспиртпром".

Але при цьому були "забуті" Слонімський винно-горілчаний і Гродненський Лікеро-горілчані заводи в Білорусі, які випускали українську горілку для поставок в окупований Крим. А тепер, можливо, будуть це робити для російського ринку.

Не зумів (або не захотів) вчасно відібрати у білорусів свій бренд виробник консервів і соусів під торговою маркою "Верес", що входить в бізнес-імперію Вадима Новинського.

Продукція" Верес", виготовлена на потужностях білоруського Горинського агрокомбінату на замовлення місцевої фірми ТОВ "ІНТЕР КВ", що має двійника в РФ, бадьоро торгується в магазинах і на інтернет-майданчиках агресора.

Деякі українські компанії сподівалися здійснювати поставки нишком через оптових партнерів. На такій стратегії попався український бренд білизни Jasmine Lingerie з Луцька.

Фірма стверджувала, що ніколи принципово не експортувала продукцію в Росію, а "майже 1000 оптових партнерів по всій Україні і світу працюють незалежно від нас, тому проконтролювати всіх фізично неможливо".

Але, коли сплив російський сайт компанії, фірмовий магазин в Єкатеринбурзі, контент з українськими моделями, а так само стало відомо, що в Росії замовлення Луцького білизни можливий на інтернет-майданчику Wildberries (і товар приходить у фірмовій упаковці), виправдовуватися стало складніше.

Всі ці історії викликали обурення в суспільстві і обговорення в соцмережах. Але соціальний запит на покарання бізнесу, який в умовах війни співпрацює з ворогом, породив скандал з букмекерською компанією Parimatch.

Вона як ні в чому не бувало працює в Білорусі, що підтверджують банери компанії в Мінську, а також новини про жеребкування третього раунду "Паріматч-Кубок Білорусі", анонсовані на 18 травня

Букмекер приймає ставки на офіційному сайті pm.by, в мобільній версії, в додатках для iOS і Android і в наземних пунктах прийому ставок, має відділення в Мінську, Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродно і Могильові.

У Росії Parimatch формально відкликав франшизу на використання свого бренду, яким володіє ТОВ "Бетринг". Але при цьому продовжила роботу під новим брендом Paribet. Всі сервіси, серед яких укладення парі, і суми на рахунках збережені на новій платформі, де користувачі знову можуть робити ставки з 30 березня.

У компанії повідомляють, що гравці можуть відновити свій старий обліковий запис за номером мобільного телефону або відкрити нову. Для нових гравців букмекер пропонує бонус в 1 000 рублів.

Також у Paribet зберіглись всі спонсорські контракти – серед них, зокрема: футбольні клуби "Ахмат", "Хімки", "Нижній Новгород", Російські спортивні федерації, хокейні турніри та багато іншого.

Тема широко обговорюється в ЗМІ й навіть вийшла в телеефір. Політологи рекомендують владі вжити заходів, щоб український бізнес не міг комфортно функціонувати в Росії, сплачуючи там податки, шляхом яких фінансується кривава агресія проти України.

Реакція соцмереж виявилася ще більш категоричною – там згадали зв'язок власників букмекерської компанії з депутатами і участь у підготовці закону про регулювання азартних ігор в нинішньому вигляді.

У Parimatch, як повідомляють інформовані джерела, стривожені сплеском негативу і готують лінію захисту. У тому числі мають намір проводити паралелі з іноземними компаніями, одні з яких йде з російського ринку, а інші залишаються.

Але, на думку експертів, це не зіставні поняття. "Для громадської думки Заходу Росія – абстрактний військовий злочинець. В очах українців – це бізнес з ґвалтівником, який зґвалтував вашу матір і сестру", — сказав нам фахівець у сфері піару.

Співрозмовник вважає, що хвиля громадського обурення діяльністю Parimatch в Росії і Білорусії змусить владу оголосити війну бізнес-колаборантам і вжити до них більш жорсткі заходи, ніж додаткові податки, про які говорив голова парламентського комітету Данило Гетьманцев.