День Ради: перед смертю не надихаєшся

Народна приказка "перед смертю не надихаєшся" дуже добре описує сьогоднішнє засідання парламенту, а також дії окремих суб'єктів політичного процесу під час цього засідання. Фактично парламент сьогодні ледве дихав, а голосування за окремі законопроекти дійсно нагадувало передсмертні хрипи вмираючого.

Позачергове засідання Ради скликав спікер Олександр Турчинов, пояснивши це необхідністю забезпечити можливість голосування на виборах бійцям АТО. Ну а те, що Турчинов йде за списком партії "Народний фронт", напевно, тут зовсім ні до чого...

Вранці біля будівлі Ради не могло не здивувати кількість міліції. Перед парламентом розташувалися сотні правоохоронців.

Особливо ретельно охоронялися входи: там вишикувалися щільні кордони міліції зі щитами. Ну а те, що глава МВС Арсен Аваков йде за списком партії "Народний фронт", напевно, тут зовсім ні до чого...

В результаті міліції під Радою виявилося в сотні разів більше, ніж прибулих пікетувальників.

У парламентському залі також виявився недобір. На табло висвітилося всього 223 нардепа при мінімально необхідних для прийняття рішень 226. Турчинов, тим не менш, засідання оголосив відкритим. А після відразу оголосив перерву, зажадавши від голів фракцій зібрати кворум.

Депутати в кулуарах були розгублені. Автор одного із законопроектів, які передбачають голосування бійців АТО, нардеп з фракції "Батьківщина" Леонід Ємець переконував, що сьогодні вдасться зібрати необхідні голоси під його законопроект. "Ми готові чекати стільки, скільки треба, поки в парламент прийдуть всі ті депутати, які є в Києві", - сказав журналістам Ємець.

У свою чергу віце-спікер Руслан Кошулинський не дуже оптимістично оцінював шанси прийняти на сьогоднішньому засіданні хоча б якісь законопроекти. "Я бачив, що доходило до 230 карток, потім знову кількість падало. Якщо вони будуть так скакати, 230, 226 - це межа. Але враховуючи те, що немає дисциплінованого та активного голосування, не вистачить 1-2 голоси і рішення не буде прийнято. Якщо в короткий термін кількість депутатів не буде збільшена до 260, то голосувати буде складно", - сказав він журналістам в кулуарах.

Після другої перерви в залі Ради з'явився прем'єр Арсеній Яценюк. І ось тут уже зв'язок з "Народним фронтом" став зовсім нав'язливим... Як за помахом чарівної палички, в залі зібрався кворум.

В першу чергу Яценюк попросив парламент прийняти медичні законопроекти № 4459а, №4384а і №5146. Зокрема, необхідність прийняття законопроекту № 4459а прем'єр, ні разу не піарячись, обґрунтував необхідністю забезпечити лікарні вакциною проти туберкульозу.

Проти прийняття цього законопроекту виступила нардеп, колись регіоналка Тетяна Бахтєєва, яка нагадала, що вакцина була закуплена ще колишньою главою Моз Раїсою Богатирьовою. За словами Бахтєєвої, використання цієї вакцини може призвести до сумних наслідків, так як термін придатності вакцини скоро закінчиться. Позицію депутата підтримала і Олександра Кужель з "Батьківщини".

Однак Яценюк закликав депутатів все ж підтримати законопроект, переклавши відповідальність на Міністерство охорони здоров'я. І закон був прийнятий. Були прийняті також два інших законопроекти: затверджена програма по боротьбі з ВІЛ/Снідом та виділені кошти на протезування учасників АТО за кордоном.

Потім депутати перейшли до розгляду законопроекту №4490а-1 про внутрішньо переміщених осіб авторства ударівця Валерія Пацкана. Спочатку Яценюк, знову ж таки жодного разу не піарячись, довго розповідав депутатам про те, наскільки важливо прийняти цей законопроект для того, щоб забезпечити соціальні гарантії переселенцям. Турчинов запропонував прийняти законопроект без обговорення, але, як не дивно, з цим не погодилися однопартійці автора законопроекту. Ірина Геращенко заявила про необхідність внести до нього ряд поправок. Ці поправки не влаштували частина залу, а Геращенко так і не змогла чітко пояснити, в чому вони полягають.

Яценюк махнув рукою. Він заявив, що поспішає на зустріч з єврокомісаром з енергетики і що, по суті, не так вже й важливо, чи приймуть депутати зазначений законопроект, оскільки уряд вже затвердив три постанови, які, за словами прем'єра, і так забезпечать соціальні гарантії внутрішньо переміщеним особам. Прем'єр іронічно попрощався з депутатами: "До наступних зустрічей! Хоча, напевно, вже не зустрінемося"...

Після відходу Яценюка законопроект був прийнятий в цілому. Без поправок.

Потім на перший план вийшов позафракційний депутат Сергій Міщенко зі своїм законопроектом про спадщину. Його підтримав ряд інших позафракційних депутатів, які погрожували, що не будуть більше голосувати ні за які інші законопроекти, поки не буде проголосований цей документ. І він був прийнятий 254 голосами.

Зрештою, в порядку з'явилися законопроекти із змінами до виборчого законодавства, заради яких Турчинов, власне, і зібрав позачергову сесію. Однак депутати стали покидати зал. "Колеги, не розходимося, спадщину почекає", - волав до спин народних обранців дотепний спікер. Але депутати навіть не озиралися.

Турчинов все ж поставив законопроекти №5157 (авторства Жванії) і №5157-1 авторства (І.ємця) на голосування для включення до порядку денного. Законопроект Жванії передбачав погашення невикористаних бюлетенів, охорону виборчих дільниць голосування військових, а законопроект Ємця стосувався тільки голосування військових. За останній готові були проголосувати в повному складі "Свобода", "Удар" і частина "Батьківщини". Але голосів не вистачало. Що тільки не робив спікер, щоб добитися результату. Обзивав депутатів зрадниками, погрожував опублікувати їх прізвища в "Голосі України". Це не дало ефекту.

Відмовляються підтримати законопроекти нардепи аргументували це тим, що солдат можуть використовувати як прикриття на виборах і по Україні знову будуть їздити "каруселі". Крім того, в законопроекті Ємця не було передбачено, що учасники АТО можуть голосувати тільки за партійний список і саме з цим не погоджувалася частина депутатів.

Ще до початку засідання нардеп з "Батьківщини" Андрій Сенченко висловився проти обох законопроектів. Він підкреслив, що їх прийняття поставить під сумнів легітимність майбутнього парламенту.

Механізми для фальсифікації у законів побачили також регіонали. "Я вважаю, що без цього засідання можна було б обійтися. Але частина політичних сил, які заварили всю цю кашу і винні в цих питаннях, розуміючи, що вони не проходять до наступного парламенту без фальсифікації, вони спробували протягнути закони про фальсифікації. Я не виключаю, що вони будуть ще намагатися протягнути ці закони, якщо не сьогодні, то завтра-післязавтра. Щоб вхопитися за останню надію. Якщо порівнювати з футболом, то це "фол останньої надії", коли вони програли і вже отримали гол у свої ворота, але намагаються зламати через коліно і закон, і Конституцію, просто для того, щоб залишитися", - сказав РБК-Україна в перерві регіонал Владислав Лук'янов.

У той же час у сесійній залі знайшлося кілька депутатів, які дуже емоційно пояснювали своїм колегам необхідність прийняття законопроекту. "Ви позбавляєте можливості голосувати, людей, які зі зброєю в руках захищають нашу країну від агресора. Я вам скажу, що буде далі: ці люди зі зброєю в руках прийдуть сюди і проголосують, скористаються своїм конституційним правом. А те, що при цьому ще й видно, хто не голосує, то, вибачте, сміттєві баки вам будуть здаватися райським місцем. Що ви робите, включіть голову, у вас є інстинкт самозбереження чи ні?!" - залякував депутатів свободівець Олександр Мирний.

У свою чергу позафракційний депутат Анжеліка Лабунська висловила переконання, що ЦВК і без Ради може прийняти рішення та дати можливість бійцям АТО проголосувати. Вона переконана, що законопроект Жванії, який, до речі, підтримав ЦВК, дійсно у разі схвалення дав би можливість сфальсифікувати вибори. "У нас дивний ЦВК. Він завжди кричить так, як потрібно владі", - переконана депутат.

Зрештою, спікер Турчинов заявив, що звернеться до ЦВК з проханням дати військовим можливість проголосувати, і поспішно закрив засідання.

Але і на цьому депутатська активність не припинилася. Вони продовжували активно роздавати коментарі в кулуарах парламенту. Що називається, до останнього журналіста. Як кажуть, перед смертю не надихаєшся...

Тетяна Шпайхер