День Омеляна: які рішення можуть бути прийняті в інфраструктурній галузі

Вже кілька місяців міністр інфраструктури Володимир Омелян домагається проведення у Верховній раді інфраструктурного дня. За останніми даними, його проведення призначено на 3 листопада. Але, швидше за все, він може стати бенефісом міністра, а не днем прийняття важливих законів.

Володимир Омелян – людина дуже публічна. Він особисто веде свою сторінку в Facebook, де щодня повідомляє про чергову перемогу: скорочення витрат на держзакупівлі, призначення чергового іноземця, прийняття революційного проекту закону. У той же час, за лаштунками все відбувається трохи інакше.

Показовими є проекти законів про створення спеціального Дорожнього фонду. Ще будучи заступником міністра Андрія Пивоварського, Омелян покладав великі надії на Дорожній фонд, а його неприйняття він списував на небажання депутатів зайнятися дорогами. Ставши міністром, Омелян поступився ініціативой депутатам остаточно, і ті самі взялися за підготовку закону. Його вже прийняли в першому читанні. При цьому Мінінфраструктури участі у його створенні не брало, хоча і морально підтримувало.

Виносячи проекти законів на день інфраструктури в Раді, Омелян буде агітувати за Дорожній фонд, і у багатьох остаточно складеться враження, що саме завдяки йому ці закони будуть прийняті.

Спочатку міністр подав у день інфраструктури дуже багато проектів законів - близько 25. З них власне урядових проектів - 9. Лише 14 документів готові до розгляду, тобто, підтримані або, як мінімум, розглянуті профільними комітетами. І з них тільки 6 отримали позитивні висновки Головного науково-експертного управління ВР, інші - негативні. Схоже, що Омелян хотів запропонувати Раді в основному не свої проекти, та ще й не повністю готові. Виникає питання: навіщо свідомо виносити на голосування провальні документи?

Більшість цих документів або вносять нові правила на ринку перевезень усіма видами транспорту, або підготовлені в рамках угоди про асоціацію з ЄС. Мова йде про проекти законів про реформування системи управління автотранспортом, про внутрішній водний транспорт, про дорожній фонд, про тарифи у міському електричному та автомобільному транспорті, про залізничний транспорт та ін.

У цілому інфраструктурний день обіцяв бути насиченим і багатим на обговорення. Але в середині жовтня Омелян знову звернувся до спікера Андрія Парубія з проханням, щоб той все ж призначив день інфраструктури, хоча список законів, які пропонувалися до розгляду, на цей раз виявився дещо коротшим: всього 13, а не 25.

Незважаючи на те, що основні свої зусилля Омелян останнім часом кинув на нову редакцію закону про залізничний транспорт, який він вважає революційним, цього документа в списку немає. Днями міністр в одному зі своїх інтерв'ю навіть заявив про те, що цей закон дозволить залучити 10 млрд інвестицій і створить 100 тисяч робочих місць. Судячи з цих цифр (хоча і незрозуміло, звідки вони взялися), закон дійсно важливий. Але чому ж його немає в списку бажаних законів, поданому Омеляном, хоча в інтерв'ю міністр говорить про його важливість?

Виявилося, що цей закон не підтримують не тільки профільні комітети, але і приватний бізнес, якому в цьому законі обіцяють і можливість інвестування в залізну дорогу (але без механізмів компенсації), і можливість мати приватну тягу, тобто конкурувати з "Укрзалізницею" (але без права доступу до приватних під'їзних шляхів). Ряд експертів озвучували інформацію про те, що Омелян навіть готовий відкликати закон і переписати. Але якщо це так, навіщо виносити "сирий" документ на день інфраструктури?

Швидше за все, в цей день парламент зможе прийняти тільки депутатські закони про Дорожній фонд. І то у випадку, якщо депутати встигнуть після першого читання внести до нього поправки та погодити їх у комітетах. А щодо інших проектів, то їх взагалі навряд чи можливо прийняти, оскільки назва "день інфраструктури" виглядає занадто гучною як для заходу, який триватиме всього 2 години. За цей час Омелян зможе тільки відзвітувати перед парламентом про свою роботу (хоча його про це ніхто не просив).