ru ua

Справа часу. Як Україна хоче покарати Росію за війну через ЄСПЛ

Справа часу. Як Україна хоче покарати Росію за війну через ЄСПЛ ЄСПЛ почав слухання за позовом України проти Росії (фото: flickr.com / councilofeurope)
Автор: Олег Черниш

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у середу, 26 січня, приступив до розгляду спору України та Росії. Ця справа стосується порушень прав людини на Донбасі, а також відповідальності за збитий малайзійський Боїнг МН17. Чим важливий цей процес і яким може бути його підсумок – докладніше в матеріалі РБК-Україна.

Україна почала "юридичну війну" проти країни-окупанта ще в самому зародку збройного конфлікту – навесні 2014 року. За цей час до міжнародних судів було подано кілька десятків позовів.

Дев'ять з них лежать в Європейському суді з прав людини. Вони стосуються численних порушень прав людини, наприклад, незаконних арештів, викрадень, вбивств на тимчасово окупованих територіях Донбасу і Криму.

Принципи роботи Євросуду такі, що основну увагу він зосереджує на індивідуальних скаргах громадян, а міждержавні позови розглядає дуже довго і детально.

Втім, першу, але дуже важливу перемогу на цьому фронті Україна вже отримала. Рік тому ЄСПЛ прийняв до розгляду справу щодо захоплення Криму Росією. Ключове в цьому те, що європейська Феміда визнала факт російського "ефективного контролю" на півострові ще до його формального "приєднання" до Федерації.

Тепер такого ж проміжного успіху український уряд очікує і в новій юридичній баталії. Вона стосується відповідальності агресора за кровопролитні події в Донецькій і Луганській областях влітку 2014.

Масштабний процес

"Донбаська справа", яку ЄСПЛ почав розглядати 26 січня, об'єднує в собі по суті три позови.

Перший, поданий Україною ще в червні 2014 року, стосується незаконного вивезення групи дітей-сиріт з Донецька до Росії під час бойових дій.

У другому позові, поданому нашим урядом у жовтні того ж року, йдеться про численні факти вбивств, викрадень і тортур громадян на окупованих територія.

Плюс до цих українських скарг суд долучив позов Нідерландів, що стосується відповідальності Росії за катастрофу малазійського "Боїнга" МН17, збитого 17 липня 2014 року в Донецькій області.

На думку позивачів, Кремль в ході цих подій порушив ряд положень Європейської конвенції прав людини, зокрема:

  • "право на життя "(стаття 2),
  • "заборона тортур і нелюдського ставлення "(стаття 3),
  • "право на свободу і безпеку" (стаття 5)
  • "право на свободу думок "(стаття 10).

Слухання в цьому об'єднаному процесі повинні були початися ще минулої осені, але Росія їх зірвала. Суддя від цієї країни в останній момент перед засіданням фактично взяв самовідвід, а заміну знайти не було часу. Новою датою Велика палата ЄСПЛ визначила 26 січня.

Справа часу. Як Україна хоче покарати Росію за війну через ЄСПЛРосія намагається максимально затягнути розгляд цієї справи (фото: osce / usmission.gov)

Делегацію України на цьому суді очолив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, зараз ключове завдання наших представників - довести, що Росія здійснює "ефективний контроль" за територією Донбасу з квітня 2014 року.

Цей юридичний евфемізм – "ефективний контроль" - використовується в даному контексті як синонім окупації. Тобто Україні та Нідерландам вкрай важливо довести, що саме РФ, а не квазі-республіки "ДНР" і "ЛНР", повною мірою несе відповідальність за порушення прав людини на зазначеній території.

"Це очевидно, це підтверджувалося безліччю політичних заяв, які, однак, не мали юридичного значення. Тепер же ми вперше встановимо це рішенням суду", - пояснює міністр юстиції.

Як докази своєї позиції Україна має намір представити факти перетину свого кордону збройними силами РФ, обстрілів нашої території з боку суміжної держави, а також зразки новітньої російської зброї, знайдені на Донбасі.

Крім того, до процесу будуть долучені свідчення потерпілих, екс-бойовиків і захоплених російських військових про причетність Кремля до подій в ОРДЛО.

За словами Малюськи, наданий обсяг доказів є "наймасштабнішим" в історії ЄСПЛ. Якщо суд погодиться з нашими аргументами, то РФ буде змушена виплатити компенсацію за доведені факти порушень.

Але крім того, юридичне підтвердження того, що Росія відповідає за події на Донбасі, дозволить українським громадянам і підприємцям надалі стягувати завдані збитки через той же Євросуд і інвестиційні арбітражі.

Справа часу. Як Україна хоче покарати Росію за війну через ЄСПЛДелегація в ЄСПЛ очолив міністр юстиції Денис Малюська (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Проблема в тому, що це історія явно не найближчого часу. Наприклад, між подачею скарги по вже згаданій "Кримській справі" і початком слухань пройшло п'ять з половиною років. А між першим засіданням і винесенням рішення про юрисдикцію справи пройшло півтора року.

Що стосується "Донбаського кейсу", то Малюська прогнозує перше рішення про прийнятність позову через 2-2,5 роки, тобто в 2024 році. "Винесення рішення по суті займе ще більше часу, оскільки справа дуже масштабна і складна", - прогнозує представник України.

Межі контролю

Аргументи України та Нідерландів у цьому процесі вкрай переконливі, вважає колишній представник нашої країни в ЄСПЛ Назар Кульчицький. А доказова база велика і ґрунтовна.

"Я не бачу взагалі ніяких підстав, за якими суд міг би прийти до протилежного висновку. Питання можуть бути по окремих справах - чи контролювалася конкретна територія в певний період часу", - сказав він РБК-Україна.

Наприклад, цей аспект став важливим у справі про вторгнення військ РФ до Грузії в серпні 2008, за якою Євросуд вже виніс своє рішення. У січні минулого року він лише частково задовольнив позов грузинської сторони. Каменем спотикання якраз стало питання, з якого саме моменту Росія як країна-окупант несе відповідальність за злочини на захопленій території.

На думку суду, за злочини, що сталися власне в розпал бойових дій – з 8 по 12 серпня 2008 року – Росія не може нести юридичну відповідальність. Оскільки суддям важко визначити, хто саме і в який момент контролював ту чи іншу територію і ті чи інші підрозділи збройних сил.

У той же час, Євросуд визнав, що РФ після підписання перемир'я, тобто з 12 серпня несе повну відповідальність за порушення прав людини на відрізаних від Грузії територіях Південної Осетії і Абхазії. Втім, українські експерти сподіваються, що цей прецедент європейські судді не застосують у "Донбаській справі".

"Так, дійсно, така позиція суду була. Але там трохи інша специфіка конфлікту. Він (конфлікт Грузії і Росії, – ред.) був дуже швидкоплинним у порівнянні з українським", – зазначив у бесіді з РБК-Україна директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало, який спеціалізується на тематиці ЄСПЛ.

На його думку, україно-російський кейс слід порівнювати не з грузинською, а з молдавською ситуацією. Євросуд чітко у своїх рішеннях вказує на те, що за порушення прав людини в невизнаному Придністров'ї несе відповідальність Росія, а не Молдова.

Справа часу. Як Україна хоче покарати Росію за війну через ЄСПЛУкраїні належить довести, що Росія контролювала захоплені території на момент злочинів (фото: Getty Images)

Також прикладом може стати справа "Кіпр проти Туреччини". Суд у 2014 році поклав на турецький уряд відповідальність за порушення прав людини на території Північного Кіпру, окупованого з 1974 року. Постраждалим жителям острова Анкара зобов'язана виплатити близько 90 млн євро.

Юрист звертає увагу, що зараз Європейський суд має шанс провести аналіз і відновити певну послідовність і хід подій, які відбулися на Донбасі. На думку експерта, в цьому процесі є "хороші шанси" встановити відповідальність Росії за катастрофу цивільного літака і взаємозв'язок РФ з агентами в ОРДЛО, яких вона не визнає своїми.

Питання в тому, чи визнає сторона, що програла рішення Євросуду, також не стоїть, підкреслює Тарахкало.

"На відміну від багатьох інстанцій і юрисдикцій рішення Європейського суду Росією визнається. Так, у них є певні механізми не виконувати його, але в цілому РФ є країною-членом Ради Європи і змушена визнавати рішення ЄСПЛ", – пояснив він.

Переможний для України і негативний для РФ вердикт полягатиме не тільки в призначенні компенсацій постраждалим, додає екс-представник нашої країни в Страсбурзі Назар Кульчицький.

"Рішення ЄСПЛ - це насправді набагато глибший механізм, ніж просто виплата компенсації. Це фактично буде зобов'язання для країни відновити порушене право. Воно не знімається, поки країна його не виконає", - сказав він.

Наприклад, якщо суд визнає відповідальність російського уряду за вбивства і тортури громадян в ОРДЛО, то Кремль зобов'язаний буде вжити заходів для припинення цієї практики і ефективного розслідування скоєних злочинів.

Але, впевнений екс-чиновник, російська сторона вже докладає і надалі докладатиме максимум зусиль, щоб відтягнути винесення судом остаточного вердикту. За його прогнозами, розгляд цієї справи буде "дуже довгим".