Напередодні опалювального сезону між газовим монополістом НАК "Нафтогаз України" та Міністерством економічного розвитку і торгівлі, яке керує його акціями, розгорівся корпоративний конфлікт. Відомство змінило статути "Нафтогазу" та ВАТ "Укртрансгаз", фактично, забравши у компанії право керування оператором ГТС. Це відбулося без відома НАКу, який вважає, що рішення міністерства суперечить європейським енергетичним директивам. У Мінекономрозвитку, навпаки, впевнені, що забезпечили незалежну діяльність "Укртрансгазу". У ситуації розбиралося РБК-Україна.
Уряд вирішив посилити свій контроль за діяльністю оператора газотранспортної системи - ПАТ "Укртрансгаз". Для цього Мінекономрозвитку своїм наказом №1478 (копія є в розпорядженні РБК-Україна) у середу, 7 вересня, вніс зміни до статуту НАК "Нафтогаз-України".
Відомство доповнило пункт 48 статуту НАК положеннями, що розширюють повноваження вищого органу компанії - загальних зборів акціонерів. Тепер воно буде вирішувати питання "управління оператором ГТС, обрання голів, членів наглядової ради та правління оператора ГТС". До компетенції загальних зборів увійшло і затвердження бюджету, бізнес-плану, інвестиційної програми ПАТ "Укртрансгаз" (УТГ), а також зміна статуту цієї компанії.
На практиці це означає, що єдиний власник 100% акцій газового монополіста "Нафтогаз-України" - Кабінет міністрів - отримав повний доступ до управління газотранспортною компанією "Укртрансгаз". Оскільки, згідно з пунктом 60 статуту НАК, "повноваження загальних зборів здійснюються акціонером одноосібно".
Але є й інший нюанс. Справа в тому, що УТГ на 100% належить "Нафтогазу", і, позбувшись функцій управління, газовий монополіст залишається єдиним власником оператора ГТС. Це закріплено в новому статуті "Укртрансгазу", який МЕРТ затвердив 9 вересня.
Нагадаємо, представник акціонера НАК - Мінекономрозвитку - отримав в управління всі акції "Нафтогаз-України" в грудні 2015 року, які відомству передало Міненерговугілля. Це було передбачено реформою корпоративного управління газової монополії, в результаті якої була сформована незалежна наглядова рада "Нафтогазу". Цей орган приймає стратегічні рішення, а правління, яке очолює Андрій Коболєв, займається операційною діяльністю.
Тепер, згідно з новим статутом "Укртрансгазу", компанія також переведена на корпоративне управління незалежним від "Нафтогазу" наглядовою радою. Поки склад, критерії незалежності, за яким буде формуватися цей орган, не ясні.
Зміни до статуту НАК "Нафтогаз-України" вносяться тільки на загальних зборах. Це рішення узгоджується з наглядовою радою компанії. Аналогічна ситуація і зі статутом "Укртрансгазу". Внести в нього правки міг тільки вищий орган компанії, повноваження якого здійснюються акціонером одноосібно, тобто, НАК "Нафтогаз-України". У НАКу РБК-Україна повідомили, що загальні збори за цими питаннями не проводилися, і з компанією не узгоджувалися зміни статутів ні "Нафтогазу", ні УТГ.
"Зміни до статуту "Нафтогазу" таким чином, як це сталося минулого тижня, - це порушення принципів корпоративного управління ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку, - ред.) та зобов'язань, які взяла на себе Україна. Ці події ставлять під загрозу підписання кредитного договору між НАКом і Світовим банком на суму 500 мільйонів доларів. Ці кошти необхідні для закупівлі газу та стабільного проходження Україною опалювального сезону. Це також є порушенням кредитної угоди з ЄБРР і потенційним дефолтом за боргом, гарантованим державою. Ця ситуація може негативно вплинути на інші питання, в яких бере участь "Нафтогаз"", - заявили в прес-службі НАКу.
Стурбованість висловив і один з найбільших кредиторів монополіста - ЄБРР. У жовтні 2015 року банк виділив "Нафтогазу" кредит на суму 300 млн доларів на закупівлю 1 млрд кубометрів газу на західному кордоні України. Протягом 3 років "Нафтогаз" може погашати і знову запозичити кошти в межах цієї суми. Одним з ключових умов надання кредиту було введення корпоративного управління в НАК.
"ЄБРР в курсі ситуації, і намагається в ній розібратися. Якщо те, що "Укртрансгаз" перейшов в управління Мінекономіки, підтвердиться, це - серйозна подія, яка буде заслуговувати нашої оцінки. Ми сподіваємося, що наші партнери - уряд України і НАК "Нафтогаз" - будуть виконувати зобов'язання по створенню і реформуванню корпоративної структури компанії", - заявив РБК-Україна старший радник ЄБРР Антон Усов.
"Є підстави всерйоз замислитися над тим, чи варто видавати НАКу кредит в 500 млн доларів на закачування газу до опалювального сезону. Такі дії свідчать про те, що Україна - партнер, який в будь-який момент в односторонньому порядку змінює умови договору", - повідомив РБК-Україна джерело у Світовому банку, яке не побажало назвати своє ім'я.
"Я знаю, що ЄБРР попереджав МЕРТ про необхідність дотримання умов кредитного договору щодо управління НАКом. Оскільки цього не сталося, у банку можуть замислитися над тим, щоб припинити кредитування і вимагати повернення боргу за позикою. Державі доведеться оголосити дефолт за боргами, а НАК напередодні опалювального сезону опиниться в незавидній фінансової ситуації", - розповів співрозмовник видання, знайоме з ходом кредитних переговорів між "Нафтогазу" і ЄБРР.
У МЕРТ вважають інакше. У прес-службі МЕРТ повідомили, що статут "Нафтогазу" був змінений для "виконання Україною зобов'язань щодо Третього енергопакету, яким передбачається незалежність оператора ГТС від вертикально-інтегрованої компанії "Нафтогаз-України"".
Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів на момент публікації замітки від коментарів утримався. Не коментує ситуацію і його перший заступник - голова наглядової ради Наку Юлія Ковалів.
Разом з тим, джерело РБК-Україна в Кабміні, знайоме з ситуацією, розповіло, що Степан Кубів "прийняв таке рішення, оскільки НАК зловживає своїми повноваженнями акціонера і, фактично, в ручному режимі керує ГТС". Однак співрозмовник не уточнив, у чому суть цих зловживань.
"Проблема в тому, що НАК не дає Укртрансгазу спекулювати на держзакупівлях. Це не подобається правлінню УТГ і, мабуть, не тільки їм. Перше, що зробило міністерство після зміни статутів, анулювавши порядок затвердження та контролю за виконанням фінплану УТГ та річного плану закупівель. Цей порядок затверджено рішенням загальних зборів акціонерів УТГ, тобто "Нафтогазом", а також погоджене з правлінням НАК. МЕРТ хоче самостійно контролювати цей процес", - розповіло РБК-Україна джерело, близьке до НАК "Нафтогаз-України".
Йдеться про наказ МЕРТ №1510 від 13 вересня, копію якого має РБК-Україна. Документ скасовує дію положення НАКу про формування бюджету УТГ і плану закупівель на підставі норм нового статуту "Укртрансгазу".
Позицію ПАТ "Укртрансгаз" РБК-Україна дізнатися не вдалося. Президент компанії Ігор Прокопів був недоступний для коментарів.
Експерти вважають, що підстав для паніки немає. По-перше, незважаючи на те, що Мінекономрозвитку буде контролювати формування бюджету "Укртрансгазу", дивіденди все одно отримає акціонер – НАК. Єдино, чого позбутися "Нафтогаз", - одноосібного управління оператором ГТС, адже тепер усі рішення доведеться погоджувати на загальних зборах акціонерів, тобто, з МЕРТ.
По-друге, Мінекономрозвитку мав юридичні підстави змінити статути компаній своїм наказом без проведення загальних зборів. Оскільки пункт 60 статуту "Нафтогаз-України" говорить: "Рішення єдиного акціонера держави в особі центрального органу виконавчої влади, визначеного КМУ, що оформлюється наказом. Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних сборания".
"Я не бачу нічого страшного в цій ситуації. Третій енергопакет передбачає повне розділення Нак за видами діяльності, так званий unbundling. Існуюча структура до зміни статуту суперечила нормам Третього енергопакету, так і суперечить зараз. Якщо новий статут дозволяє зменшити вплив Наку на оператора ГТС і забезпечити незалежність його роботи – це можна тільки вітати", - повідомив РБК-Україна екс-глава євродепартаменту Міненерговугілля (один з розробників реформи "Нафтогазу") Михайло Бно-Айріян.
"Думаю, компроміс між НАКом, урядом і кредиторами все ж буде знайдений, і серйозних негативних наслідків очікувати не варто. З одного боку, МЕРТ намагається зробити "Укртрансгаз" більш незалежним. Але, з іншого боку, неузгодженість дій призводить до погіршення іміджу України і нагнітає ситуацію в енергетиці. Крім того, такі реструктуризації варто проводити після опалювального сезону, а не до нього, щоб не було загрози зриву, - зазначив президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
За інформацією РБК-Україна, попередні наради щодо ситуації з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом вже провів МЕРТ, і аналогічна зустріч у глави уряду запланована з "Нафтогазом". Свій вердикт Гройсман винесе до понеділка, 19 вересня.