Діло-труба: з чинним тарифом на розподіл користуватися газом стає небезпечно

Україна не справляється з обслуговуванням діючої мережі розподільних газопроводів.  До останнього часу це була одна із найбільш протяжних та насичених в Європі мереж – її довжина біля 350 тис. км, а оптимальний тиск в ній забезпечував  майже 65 тис. газорегуляторних пунктів (ГРП). Але з 2014 року галузь почала втрачати кваліфіковані кадри, інвестиційні програми звелись до латання дір в трубах, фінансування робіт з установки індивідуальних приладів обліку газу виявилось практично замороженим. За п’ять років ситуація ускладнилась настільки , що загальні збитки галузі перевищили  12 млрд гривень, що вилилось у мільярдні борги  та масовий відтік кадрів через неконкурентну зарплату та відсутності перспектив.

"Через неадекватний тариф на розподіл газу, збитки  операторів газорозподільних мереж, які входять у групу компаній РГК, сягнули 8,3 млрд гривень. В газорозподільних компаніях (оператори ГРМ, – ред.) з початку 2018 року відбувається значний ріст тарифних збитків. Динаміка нарощування тарифних збитків в частині виробничо-технологічних витрат пришвидшилась в цьому році через стрімке зростання цін на газ", - говориться в офіційній заяві  Регіональної газової компанії (РГК, – ред.).

Це пов’язано з тим, що в діючому тарифі для операторів ГРМ, який останній раз переглядався у 2015 році, вартість газу для виробничо-технологічних потреб закладена приблизно на рівні 6 тис. гривень. за тис. куб. м. З тих пір вартість газу зросла більше, аніж удвічі: на вересень НАК "Нафтогаз України" оголосив ціну для промислових підприємств на рівні 13 тис. гривень за тис. куб. м. Таким чином на кожній тисячі кубометрів закупленого технологічного газу Оператор ГРМ зазнає збитків в розмірі 6-7 тис. гривень.

У РГК пояснюють, що через збитки, компанії не можуть повністю розрахуватися зі своїми контрагентами та нарощують борги. Борг газорозподільних компаній групи перед "Укртрансгазом" на 1 вересня 2018 року сягнув 6 млрд гривень. Всі оператори ГРМ групи компаній РГК закупляють газ для виробничо-технологічних потреб у Нафтогазу.

Йдучи, гасіть газ

Якщо із початку  2015 року в газорозподільних компаніях працювало 75 тис. людей, то до середини нинішнього року тут залишилось біля  56 тис. спеціалістів. І відтік кадрів зростає – у деяких газорозподільних компаніях (оператори ГРМ), вже говорять про те,  що  "немає кому крутити гайки". У ПАТ "Сумигаз" за останні півроку вакантних місць стало на 63% більше, у ПАТ "Запоріжгаз" - на 33%.

Дійшло до того, що почали розбігатися "аварійники" - працівники аварійно-диспетчерських служб, які виїжджають на термінові виклики в разі витоку газу, розриву або пошкодження газопроводів, несправностей на ГРП. Наприклад, у Запорізькій області дефіцит спеціалістів АДС складає 22% від штатного розпису.  Через дефіцит персоналу може виникнути ситуація, коли у випадку аварійної зупинки  ГРП не буде слюсаря, який зможе його налагодити та запустити обладнання; або зварника, який зможе замінити аварійну ділянку газопроводу.

Причина такої кадрової катастрофи – мізерна оплата праці. При офіційній зарплаті у в 6 тис. гривень, слюсар 5 розряду  в ПАТ "Криворіжгаз" після відрахування податків та зборів у ПФ отримує "на руки" біля 4 тис. гривень. в місяць. В той же час, його колега з таким же рівнем кваліфікації на сусідньому машзаводі отримує біля 10 тис. гривень. А у Польщі, від початку 2010 року, газорозподільна мережа розрослась на третину та складає уже 180 тис. км, слюсаря-газовика запрошують на стартову зарплату у 2,5 - 3 тис. злотих (20-24 тис. гривень).

У Польщі галузь забезпечує інвесторам стабільний фінансовий потік. Це сприяє притоку нових інвестицій, і така фінансова стабільність забезпечує запровадження довгострокових програм  із безпеки газових мереж та можливість використання найсучасніших технологій. В основі такої успішної  моделі – застосування  європейської системи оплати, коли споживачі сплачують окремо  за газ, як за товар, і окремо - за послуги транспортування. Плату за спожитий газ отримує компанія-постачальник газу, а дохід польського "облгазу" PSG формується за рахунок фіксованих  платежів клієнтів за використання  газорозподільних мереж.  Такий фіксований платіж для кожного з клієнтів розрахований на основі так званої приєднаної потужності  газопроводу, яка дозволяє забезпечити повноцінну роботу газового обладнання в його помешканні. Споживачі газу оплачують такий "фікс" наперед, за передоплатою, тому доходи газовиків не залежать від сезонності споживання.

Всі вперед, а ти назад 

В Україні зовсім інші умови роботи газорозподільних компаній, як і ситуація з персоналом. На відміну від заводського слюсаря, зарплата якого залежить від ринкових реалій, оплата праці слюсаря-газовика встановлена в рамках тарифу на розподіл газу, який затверджує держрегулятор - НКРЕКП. І тариф цей не мінявся вже три роки (зараз він біля  50 коп. за куб.м, тобто,  менше  10% в ціні газу). Відповідно, зарплати залишилися заморожені на рівні 2015 року.

За цей же час середня заробітна плата в промисловості зросла більше, як на 70% - з 5,8 тис. гривень до 10 тис. гривень.

За минулі три роки, поки тариф не змінювався, піднялись не лише зарплати  - подорожчало все, що використовує оператор ГРМ для обслуговування довірених йому мереж. Це і пальне для авто, матеріали та обладнання для ремонту, електроенергія та найголовніше  – технологічний  газ, який необхідний для безперебійної роботи газових мереж.

Збитки РГК за період 2014 – 2018 рр:

дані РГК

Ріст збитків  посилює зниження споживання газу в Україні. Тут дає про себе знати наступний  аспект – дохід вітчизняних компаній-операторів ГРМ залежить не лише від тарифу, але і від обсягів транспортування (розподілу) газу. Останній показник вже декілька років підряд скорочується через зменшення використання газу всіма категоріями споживачів, чи то населення, школи та лікарні, теплові та промислові підприємства.

Скупа арифметика газорозподілу: тариф незмінний, об’єм транспортування падає, збитки ростуть. Із-за чого, навіть при "заморожених" зарплатах та відтоку спеціалістів, - фонд оплати праці  стає все "важчим" для операторів ГРМ: якщо у 2016 році його частка у витратах компаній складала біля 20%, то у 2018 році зросла до 35%.   

Споживання газу в Україні (млрд куб.м.):

    дані Укртрансгазу; *з врахуванням Донецької та Луганської областей

Мільярдний провал

Лише однієї зарплатно-кадрової проблеми достатньо  для того, щоб вітчизняні облгази у найближчі два роки пішли на дно. "Але тут знизу постукали". Особливість останніх двох років в тому,  що  на збитки облгазів найвідчутніше впливає  газ, який весь час дорожчає.  Зростаючі ціни на газ у Європі спонукають український  ринок: зараз газ коштує дорожче, як на початку минулого опалювального періоду. (див. Ціни на газ). Хоча традиційно літо – сезон низьких цін, газ продовжує дорожчати і в нинішньому липні та серпні. А у вересні ціни перевалили за 12 тис. гривень за куб. м. газу.

Ціни на газ в Україні, гривень за тис. куб. м:

дані НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз"

Відповідно до даних  газорозподільних підприємств групи РГК, зараз витрати на закупівлю газу для виробничо-технологічних потреб сягають  80% всієї тарифної виручки, що робить неможливими повні розрахунки  за виробничо-технологічним витратам. Збереження неадекватного та економічно необґрунтованого тарифу на розподіл газу в подальшому буде погіршувати стан розрахунків з другими учасниками ринку та стан газорозподільної галузі. 

Дороговартісний  газ збільшує витрати операторів ГРМ на закупівлю газу, який необхідний цим компаніям для виробничо-технологічних потреб  (так звані ВТВ). Вони купують його по ринковій вартості, яка зараз приблизно у два рази вища, ніж закладена  НКРЕКП у діючих тарифах на розподіл газу.  

Погіршує  ситуацію той факт, що газорозподільні підприємства не можуть закупляти цей газ на ринку, адже більше 60% усієї виручки вони отримують у вигляді пільг та субсидій, які фінансуються з державного бюджету. В той час, як на вільному  ринку розрахунки за газ можливі лише живими грішми. 

"В тарифі на цей рік держрегулятор затвердив для нашої компанії витрати на газ для технологічних потреб в сумі 440,2 млн гривень. Але при фактичних цінах на газ вартість цього ресурсу у 1,8 разів більша", - говорить фінансовий директор "Дніпропетровськгазу" Інна Калягіна. За результатами I півріччя компанія вже отримала збитки на суму майже 200 млн гривень. У той час, коли за весь минулий рік зафіксований негативний фінансовий результат на суму 211 млн гривень.     

Подібна ситуація у "Вінницягазі", "Рівнегазі" та інших компаніях. "Діючий тариф передбачає, що компанія закуповує газ для виробничо-технологічних потреб за ціною 5 900 гривень за тис. куб. м без ПДВ. Насправді ж, ціна поставки газу 10 757 гривень за тис. куб. м без ПДВ", - сказав Руслан Пархомець, начальник відділу бюджетування та економічного планування "Рівнегаз". 

У "Миколаївгазі" відмічають, що при нинішньому розриві ринкових та "тарифних" цін на газ для ВТВ, лише ця стаття витрат  принесе компанії у 2018 році збитки в розмірі 147,5 млн гривень. Для порівняння -  – за весь 2017 рік загальний збиток "Миколаївгазу" склав  94,9 млн гривень.

За даними звітності операторів ГРМ, в цьому році вони витратять на закупівлю газу для ВТВ від 60% до 65% своєї тарифної виручки.

Закрити кришку

Що стосується тарифної виручки, то приблизно половину її облгази отримують в рамках клірингових розрахунків з бюджетом за пільгами та субсидіями для населення. І тут складність не лише в тому, що ці кошти надходять із значними затримками. Бюджетні розрахунки неможливо скерувати на виплату зарплат, закупівлю бензину чи труб.

Фактично у операторів ГРМ із всієї тарифної виручки "живих коштів" залишається 5-10%. Які необхідно використати і на установку лічильників, і на заміну зношених мереж, закупівлю матеріалів для роботи та придбання пального, утримання автопарку аварійно-диспетчерської служби…

В таких умовах стає страшно за стан тих самих газорозподільних мереж. Витрати на їх утримання мінімальні. Якщо у Чехії затрати на ремонт мереж складають еквівалент 40 тис. гривень на 1 км в рік або  1 300 гривень на одного клієнта, то в Україні – 1,1 тис. гривень і 25 гривень відповідно. Вже зараз біля 6 тис. км газопроводів перебувають в аварійному стані!

Два виходи

Уникнути катастрофи, що насувається у газорозподілі, можна за рахунок підняття тарифу на розподіл газу. І це не косметичні 20-30%, а реальне підвищення тарифу у 2-3 рази. В результаті ціна газу збільшиться на 0,5-1 гривень за куб. м,  або на 15-20%.

Другий шлях – поступове скорочення газорозподільних мереж, оскільки їх утримання виявиться фізично неможливим. Але і цей процес необхідно планувати і фінансувати, адже стихійний його розвиток обов’язково призведе до аварій. 

У протилежному випадку, некерований процес пройде по грузинському сценарію, де в першій  половині 2000-х років не минало і тижня без людських жертв через газові вибухи та витоки. Залишившись без засобів, газовики Грузії не справлялись з обслуговуванням газових мереж. Без нагляду, одна за другою виходили з ладу системи електро- хімічного захисту  газопроводів, які пізніше були просто розкрадені. Деградація газопостачання призвела до того, що на ржавіючих газопроводах втрати газу сягали до 60%, а у Тбілісі та інших грузинських містах подекуди квартири обігрівали буржуйками, використовуючи як дрова дерева з парків, столярку з під’їздів та навіть паркет.

Ситуація кардинально змінилась, коли грузини прийняли чіткі правила гри на ринку газу та встановили тарифи, які гарантують ефективність роботи розподільних компаній. В результаті, із початку 2008 року, протяжність газових мереж в Грузії зросла у сім разів -  в основному за рахунок полімерних газопроводів, гарантований термін роботи яких понад 50 років. Все це дозволило  у  10 разів наростити  поставки газу населенню.  Для порівняння - Україна за цей час у два рази скоротила використання газу. А при нинішніх тарифах та рівні оплати за газ, очікувана перспектива для нашої країни у найближчі два роки  - дворазове збільшення протяжності аварійних газопроводів до 12 тис. км, що  спричинить прискорене скорочення споживання газу та стагнацію галузі.