Справа Шеремета: що відомо через чотири роки після вбивства

Рівно чотири роки тому, 20 липня 2016 року, в центрі Києва була підірвана машина, за кермом якої перебував відомий журналіст Павло Шеремет. Розслідування вбивства одного з керівників видання "Українська правда" президент і голови силових відомств назвали "справою честі". 

Через чотири роки МВС назвало імена перших підозрюваних у цьому злочині. У чергову річницю гучного вбивства РБК-Україна розповідає, що відомо про розслідування резонансної справи.

Позашляховик "Subaru", що належав власниці видання "Українська правда" Олені Притулі, був підірваний близько 8:00 в парі кілометрів від Хрещатика в центрі Києва. За кермом був цивільний чоловік Притули журналіст Павло Шеремет, який мав російське громадянство, і тривалий час працював у ЗМІ в Україні, Білорусі та РФ.

Під днищем машини було встановлено вибуховий пристрій на базі протипіхотної міни. Вночі, напередодні вбивства, її заклали двоє невідомих – чоловік і жінка, що потрапили на камери відеоспостереження. Бомбу підірвала інша людина, яка стежила за пересуванням машини Шеремета з покинутого будинку неподалік на вулиці Івана Франка.

Тодішній президент Петро Порошенко назвав вбивство "шоком" і "жахливою трагедією", підкресливши, що "винні мають бути покарані". Керівники поліції і Міністерства внутрішніх справ відповіли, що зроблять все можливе.

Результати розслідування були представлені суспільству 12 грудня 2019 року. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков запросив на презентацію нового президента Володимира Зеленського та генпрокурора Руслана Рябошапку. Але через дев'ять місяців після згаданої прес-конференції по справі Шеремета і навіть після оголошення про завершення розслідування все ще залишається ряд "білих плям".

Слідство триває

На прес-конференції поліція назвала імена підозрюваних у вбивстві Шеремета і заявила, що має в своєму розпорядженні переконливі докази їх причетності до злочину.

За версією слідства, заклали міну під автомобіль рок-музикант Андрій Антоненко (псевдонім "Ріффмайстер", нині діючий військовослужбовець Сил спеціальних операцій) і волонтер АТО, київський кардіохірург Юлія Кузьменко (позивний "Лисиця"). Вела розвідку місцевості перед вчиненням вбивства військовий медик Яна Дугарь, стверджують у поліції.

На цих трьох підозрюваних слідство вийшло, прослуховуючи телефони їх знайомих – подружньої пари екс-добровольців АТО Інни та Владислава Грищенка (позивні "Пума" та "Буча"). Вони були затримані восени 2019 року за підозрою у невдалій спробі підриву бізнесмена в Івано-Франківській області.

Ще один чоловік, який входив у їхнє коло знайомств, ветеран АТО Іван Вакуленко ("Пістолет") покінчив з собою, отримавши повістку на допит у справі Шеремета.

Тим не менш, прямих доказів вини Дугарь, Антоненка або Кузьменко слідство поки не надало. На даному етапі оприлюднені лише результати портретно-психологічної експертизи та експертизи ходи, складені британським вченим Іваном Бірчем.

Сторона обвинувачення каже, що вони підтверджують провину затриманих, а захист, навпаки, вказує на відсутність однозначних висновків у цих дослідженнях.

Крім того, поліція опублікувала уривки телефонних переговорів, які, на думку правоохоронців, характеризують підозрюваних з негативної сторони. Також слідство наполягає, що у них немає 100-відсоткового алібі, і стверджує, що Антоненко і Кузьменко не просто були давно знайомі, а активно спілкувалися перед вбивством Шеремета.

Через дев'ять місяців розслідування проведені експертизи залишаються головними аргументами слідства, стверджує сторона захисту.

"У матеріалах справи немає жодних свідчень, основний упор йде на цю портретно-психологічну експертизу та експертизу Бірча... Я переглянув всі 38 томів матеріалів справи – там реально більше доказів немає", – повідомив РБК-Україна адвокат Кузьменко Тарас Беспалий.

При цьому до самих експертиз у адвокатів є ряд питань. Так, у дослідженні британця Бірча захисту незрозуміло, які матеріали слідства йому надала українська сторона для аналізу, а також хто і як робив переклад експертизи.

Щодо портретної експертизи, проведеної в КНДІСЕ Мін'юсту, то адвокати вважають неправильною саму методику дослідження. За словами Безпалого, українські експерти Юрій Ірхін і Андрій Семенець вивчали відеозаписи, а не спілкувалися з підозрюваними особисто. Він каже, що це порушує затверджені законом методики і є підставою для притягнення експертів до відповідальності.

"Я звернувся до Мін'юсту зі скаргами на цих двох експертів. І кваліфікаційна комісія (Мін'юсту, – ред.) вже відкрила дисциплінарне провадження по цим експертам. Ви ж зрозумійте, якщо б не було підстав відкрити це провадження, то його ніхто би не відкрив. Днями має бути засідання кваліфкомісії і їх повинні притягнути до відповідальності", – повідомив адвокат.

Він також зазначив, що ДБР в травні за скаргою адвокатів відкрило кримінальне провадження та розслідує законність затримання поліцією фігурантів справи Шеремета.

Крім того, захист вказує на невідповідність зросту злочинців, зображених на відео, зі зростом затриманих. Так, Кузьменко майже на 15 см нижча за Антоненка, а фігури на відео візуально одного зросту. Правоохоронці відкидають цей аргумент, апелюючи до того, що з відеозапису нібито неможливо точно визначити зріст людини.

Опубліковані поліцією фрагменти телефонних переговорів підсудних, на яких, наприклад, Кузьменко говорить про постріл ракетним комплексом "Град" по Києву, також не можуть вважатися вагомим доказом, каже Беспалий. Він звертає увагу, що проведена семантико-лінгвістична експертиза не знайшла в цих висловлюваннях ознак злочину.

Прокуратура і поліція наполягають на утриманні під вартою Кузьменко та Антоненка нібито через те, що на волі "у них є співучасники". Печерський суд Києва щоразу погоджувався з побоюваннями правоохоронців і продовжував арешт "Ріффмайстра" і "Лисиці" в ізоляторі тимчасового утримання Нацполіції. Останній раз запобіжний захід їм продовжили до середини вересня.

Третя підозрювана Яна Дугарь уникла взяття під варту. З грудня до травня 2019 2020 року вона була під домашнім арештом, а потім суд змінив міру запобіжного заходу на заставу в 168 тисяч гривень.

Поліція 22 травня оголосила про закінчення розслідування проти трьох підозрюваних. Пошук замовників вбивства журналіста триває.

У пошуках мотиву

Найбільше питання у всіх сторін цієї справи викликає мотив цинічного вбивства журналіста в центрі Києва. Ні Нацполіція, ні прокуратура так і не дали на нього однозначну відповідь за весь час розслідування.

Спочатку в тексті підозр Антоненку, Кузьменко і Дугарь говорилося, що вони вчинили злочин, керуючись "ультранаціоналістичними ідеями". Для підтвердження таких "настроїв" правоохоронці демонстрували суду картинки з Гітлером в костюмі Діда Мороза та інші меми зі сторінок в соцмережах Антоненка.

У фінальному варіанті підозри ця версія просто зникла. Тепер слідство вважає, що підозрювані вчинили підрив автомобіля журналіста для того, щоб "створити резонансну подію і спровокувати масові акції протесту".

При цьому самі правоохоронці визнають, що переконливого мотиву у справі досі немає і пошук причин, що привели виконавців до вбивствв Шеремета, триває.

Зокрема, слідство вивчає зустрічі журналіста в Москві за місяць до вбивства. Так, встановлено, що Шеремет бачився зі своїм роботодавцем – власником "Радіо Вєсті", екс-міністром доходів і зборів Олександром Клименком, що перебуває в розшуку.

Начальник департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко уточнив РБК-Україна, що, швидше за все, це був не єдиний російський контакт Шеремета в цій поїздці.

"Його російські зв'язки, контакти, російське громадянство, російське походження, тривала робота в РФ, на думку слідства, могли позначитися на мотиві злочину. Тобто, "російський бекграунд" міг стати відповіддю на питання, чому саме Шеремет (став метою злочинців, – ред.)", – сказав Шевченко.

Після затримання фігурантів справи Шеремета МВС натякало на їх зв'язок зі співробітниками департаменту контррозвідки Служби безпеки України.

Так, заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко в коментарі РБК-Україна ще в лютому поточного року говорив, що зв'язки підсудних із СБУ не "ймовірні", а "цілком конкретні", і зараз поліція займається їх перевіркою.

Через півроку ця лінія розслідування не просунулася вперед, але і не відкинута, констатують в МВС. "Зараз у кримінальному провадженні щодо замовників злочину досліджуються всі лінії, зокрема і ця", – зазначив Шевченко.

Захист підозрюваних зв'язок своїх підопічних із СБУ спростовує і називає інсинуаціями. "У матеріалах справи немає нічого про будь-які їхні зв'язки із СБУ", – зазначає Беспалий.

У будь-якому випадку, з мотивом або без, орієнтовно за три тижні справа Шеремета буде передана до суду для розгляду по суті. Захист і підсудні зобов'язані завершити ознайомлення з матеріалами справи до 14 серпня.

Адвокати заявили РБК-Україна, що вже готуються до судового процесу і виробляють стратегію. Зокрема, визначено перелік осіб, яких вони будуть просити допитати як свідків.

"В якості свідків ми будемо викликати для допиту в суді пана Зеленського, пана Авакова, колишніх генпрокурорів Рябошапку і Луценка. Також обов'язково викличемо на допит як свідка пана Антона Геращенка", – повідомив РБК-Україна адвокат Тарас Безпалий.

Він пояснює, що ці особи публічно демонстрували свою детальну інформованість про нюанси справи Шеремета, при цьому нібито не маючи за кримінально-процесуальним законодавством доступу до матеріалів справи.

Справа про вбивство журналіста по суті буде розглядатися не в Печерському, а в Шевченківському районному суді Києва. Обвинуваченим Антоненку і Кузьменко загрожує довічне ув'язнення, а значить, вони мають право на суд присяжних. Чи скористаються вони цим правом – питання ще відкрите, зазначають адвокати.

Володимир Зеленський неодноразово говорив, що справа Шеремета – це особиста відповідальність глави МВС Арсена Авакова. Побічно від цього залежить і його майбутнє на посаді міністра, на що час від часу натякає як сам президент, так і керівництво його фракції в Раді. При цьому сам Аваков на питання про справу Шеремета відповідає, що "міністр слідством не керує".