Вже рік як в Україні триває судовий процес над екс-президентом Віктором Януковичем. Перспективи процесу та основні свідчення - в матеріалі РБК-Україна.
Сьогодні, 4 травня, виповнюється рік з початку процесу над колишнім президентом України Віктором Януковичем. За цей час у справі декілька разів змінювалися адвокати, свідчив президент Петро Порошенко та стали відомі подробиці втечі екс-президента. Чому адвокати зірвали судові дебати, та які перспективи цієї справи - в матеріалі РБК-Україна.
Справу щодо Януковича було передано до суду 14 березня 2017 року. Одним з головних доказів сторони обвинувачення стало звернення тодішнього українського президента до свого російського колеги Володимира Путіна з проханням ввести війська РФ в Україну. Завдяки запровадженню в 2014 році процедури заочного засудження громадян, які переховуються від слідства понад півроку, процес над Януковичем став можливим.
Анонсуючи навесні минулого року початок судового процесу над Віктором Януковичем, генеральний прокурор Юрій Луценко назвав його "безпрецедентним". "Цей процес не лише про громадянина Януковича, а також про його кремлівських господарів, які використали як фіговий листок підписаний Януковичем документ для того, щоб окупувати Крим та залити кров’ю український Донбас", - заявив він тоді.
Віктора Януковича звинувачують у скоєнні державної зради (ст. 111 КК), пособництві в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України (ст. 27, ст.110 КК), а також у пособництві у веденні агресивної війни (ст.437 КК). Максимальна санкція статей – 15-20 років позбавлення волі. Наразі, за офіційною версією, Янукович живе в Ростові-на-Дону (Росія) - звідти він свідчив у Святошинському суді.
Колишній охоронець екс-президента Віктор Резніченко розповів суду, що 21 лютого 2014 року Янукович ще перебував на робочому місці в Адміністрації президента, а у другій половині дня виїхав в Межигір'я. В центрі Києві з 18 лютого відбувалися найтрагічніші сутички, в ході яких силовики використовували вогнепальну зброю проти активістів Майдану.
Вже 22 лютого Янукович прибув у Харків нібито для участі у партійному з’їзді. Свідок повідомив суду, що з Харкова Янукович з оточенням вирушили до Донецька на гелікоптерах. Відразу після прибуття в Донецький аеропорт керівник служби безпеки президента Костянтин Кобзарь дав команду сідати в літаки. Однак, за словами Резніченко, політ був заборонений.
У той же день Янукович зі своєю командою виїхали автівками у бік Криму. За словами Резніченка, кортеж зупинився в полі біля Бердянська, де пізніше приземлились три гелікоптери Мі-8. Свідок зазначив, що це могли бути російські гвинтокрили, які доставили Януковича у невідоме для свідка місце. Пізніше він згадав, що це могло бути льотне поле аеродрому.
Вранці 23 лютого Януковича та його людей підвезли до літака Ан-25. "Всередині перебувала група озброєних людей. Вилетіли. Через деякий час з технічних причин приземлилися на невідомому аеродромі. Сказали, що там поміняють літак. Простояли там годину-півтори. Бачили транспорт з написом "Анапа", - додав Резніченко. Згодом всі пересіли на Ан-26, у якому знаходився і Віктор Янукович. Через декілька годин екіпаж приземлився на невідомому свідку аеродрому, де, власне, Резніченко і побачив російських військових. Там вони пересіли в машини і вирушили у невідомому напрямку. Лише згодом свідок зрозумів, що перебуває в Криму.
Свідок запевнив, що ввечері того ж дня в Козачій бухті Севастополя на території військової частини РФ, Янукович запропонував їхати з ним, "не уточнивши, куди саме". Резніченко, а також кілька співробітників УДО відмовилися. Інші вирішили прийняти пропозицію. На питання про те, куди поїхав Янукович свідок відповісти не зміг. У той же день Янукович у російській військовій частині написав у листі, що відмовляється від державної охорони.
Ще один свідок сторони обвинувачення співробітник управління державної охорони України Олесь Шаран підтвердив слова Резніченко про маршрут втечі.
Не менш важливими були й свідчення екс-постпреда України в ООН Юрія Сергєєва, якій говорив про події, пов'язані з анексією Криму, та згадував в суді і про листа Януковича до президента РФ Володимира Путіна. В ООН лист екс-президента з проханням ввести в нашу країну російські війська побачили лише 3 березня 2014 року і цей документ отримав офіційний статус. За його словами, саме цей лист дозволяв Росії спробувати легітимізувати свої дії в Криму і "звести нанівець всі звинувачення в агресії до "братської України".
Через чотири роки під час своєї прес-конференції в Москві, у березні 2018 року, Янукович заявив, що в листі йшлося про введення миротворчої місії, а не військ. Колишній командувач ВМС України Юрій Ільїн в ході свідчень у квітні також наполягав на цій версії, на запитання прокурорів "відповідав плутано" та заявив, що тричі говорив із Януковичем телефоном, зокрема, обговорюючи текст звернення.
Важливо те, що прокуратура все ж таки отримала лист секретаріату ООН з фотокопіями заяви Януковича від 1 березня 2014 року з проханням ввести війська Російської Федерації в Україну.
Допит президента Петра Порошенка за допомогою відеозв'язку, що відбувся у лютому цього року, адвокати Януковича фактично зірвали. Голова держави, відповідаючи на запитання про припинення повноважень Януковича, назвав це "наслідком втечі з країни". На що отримав питання від адвоката Віталія Сердюка: "Чому, коли ніхто не знав, де ви знаходитесь протягом тижня під час зимової відпустки, не було прийнято жодних постанов про ваше самоусунення?". На цьому суд припинив допит і переніс засідання.
А секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов відзначився під час допиту саркастичною реакцією на провокаційні запитання адвокатів. Відповідаючи на питання про те, коли Янукович перестав виконувати обов'язки президента, зазначив: "Коли зібрав свої манатки та втік звідси".
"Ніякої загрози життю Януковича тоді (у лютому 2014 року, - ред.) не було. Під прикриттям ФСБ Росії Янукович залишив державу", - заявив в суді екс-прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
Спікер Верховної Ради Андрій Парубій в ході допиту запевняв, що від початку обрання президентом Янукович перебував під впливом політичного керівництва Російської Федерації. "Мені відомо, що, починаючи з 19 лютого 2014 року, розпочався збір і вивіз цінностей із резиденції Межигір’я. І також мені відомо, що 21 лютого президент України, навіть не проінформувавши своїх політичних соратників, покинув Київ, і покинув своє робоче місце", - розказав він.
Про те, що Російська Федерація постійно втручалася у справи України, ще восени 2013 року підтвердив суду і колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов, зазначивши, що військова операція в Україні "планувалася Росією детально і задовго до подій Майдану".
Загалом в Оболонському суді свідчили 44 свідки сторони обвинувачення, а також 16 із заявлених 138 свідків сторони захисту. На одному із засідань у квітні 2018 року прокуратура додала до справи розсекречені листи екс-керівника Служби безпеки Олександра Якименка до Януковича та тодішнього глави Адміністрації президента Андрія Клюєва про загрозу суверенітету України з боку Росії. У першому листі йшлося про отриману інформацію щодо можливості "агресивної експансії російського капіталу в усі сфери життєдіяльності держави" за активної підтримки керівництва РФ. А у другому, направленому на Клюєва, вказано, що під виглядом "проектів на захист російськомовних громадян" відбуваються спроби поширити сепаратистські настрої та нав'язати думку про необхідність Росії втрутитися у внутрішні справи України.
19 квітня головуючий суддя Оболонського суду Владислав Дев’ятко оголосив початок стадії судових дебатів. Втім, адвокати Януковича зірвали засідання. Після того, як Віталій Сердюк намагався перекричати прокурора Руслана Кравченко, команда захисників самовільно покинула залу судового засідання. Захисники викликали поліцію із заявою, що їх права начебто порушують.
На засідання 3 травня адвокати прибули із двома свідками. Сторона захисту на чолі із Віталієм Сердюком намагається відтермінувати судові дебати, затягуючи процес. За словами судді, через неявку захисників Януковича "фактично зірваними" вважаються 13 судових засідань. Наразі дата дебатів невідома, суд продовжує заслуховувати свідків сторони захисту.
"Процес затягується через відсутність у українського правосуддя і в українського політикуму рішення, яке б не суперечило українському законодавству і міжнародним конвенціям з прав людини, порушення яких є приводом для звернення відповідача (в нашому випадку Януковича) з позовом до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Крім цього, складається враження, що за лаштунками суду комусь дуже не вигідні покази багатьох свідків", - впевнена політичний експерт, доцент КНУ ім. Тараса Шевченка Анна Малкіна.
Якщо суд заочно й засудить Віктора Януковича, то питання про його видачу Росією залишається відкритим. Політичний експерт, викладач КНУ ім. Тараса Шевченка Петро Олещук зазначив РБК-Україна, що процес над екс-президентом стосується не загалом Януковича, а лише епізоду стосовно державної зради. "Це не є процесом над усіма діями Януковича, а лише стосовно державної зради. Прокуратура вирішила почати саме з цього питання, що довести в принципі проблематично. Виникає питання, чому саме з цього епізоду прокуратура вирішила почати. Навряд чи вирок матиме геополітичні наслідки, бо стосується певних епізодів. Під час цього процесу були виявлені неоднозначні моменти, що стосуються Криму. Там були деякі свідчення, які можуть трактуватися досить неоднозначно", - повідомив Олещук.
Експерт вважає, що найголовніше, щоб вирок не був спростований в ЄСПЛ. "Тому що зрозуміло, що цей вирок не буде підставою посадити його у в’язницю, і Росія його може не віддати, і, скоріше за все, не віддасть. Тому важливо, щоб вирок був юридично бездоганний. На даний момент він (вирок, - ред.) виглядає як політичновмотивований, бо суспільство вимагає від держави результатів розслідування резонансних справ, і от цей вирок може слугувати відповіддю на запити суспільства", - пояснив аналітик.
Він впевнений, що в адвокатів екс-президента досить чіткий і зрозумілий план – "вони доводять цей процес до завершення, потім подаватимуть апеляції і почнуть розгляд процесу на рівні ЄСПЛ".
Перспективи судового процесу станом на зараз важко спрогнозувати, але будь-яке рішення, прийняте українським судом, буде політично вмотивованим, погоджується Анна Малкіна. "У справі багато правових колізій. Головна з них полягає у тому, що звернення Януковича до глави РФ з проханням ввести війська для поновлення конституційного ладу (головна ознака державної зради, яка інкримінується Януковичу) датується 1 березня. Але на той момент була вже прийнята постанова ВРУ про самоусунення президента (22.02.2014) і повноваження глави держави виконував Турчинов. Саме прийняття цієї постанови знаходилось поза межами правового поля, єдиним законним шляхом дострокового припинення повноважень президента України був імпічмент, але цю процедуру український парламент не ініціював і обрав сумнівний з точки зору конституційного права шлях", - розказала вона.
За її словами, якщо заочне засудження екс-президента відбудеться, це може зняти правові підстави для ініційювання Януковичем у майбутньому питання про поновлення на посту глави держави. "Звісна річ, що реально президентом він вже не буде, але він міг би претендувати на відшкодування йому моральних і матеріальних збитків, які він поніс унаслідок втрати повноважень", - пояснює Малкіна.
Прокурор по справі Януковича Максим Крим повідомив РБК-Україна, що сторона обвинувачення готова до завершення процесу. "Найближчим часом, відповідно до рішення суду, ми закінчуємо допитувати свідків захисту і переходимо до судових дебатів і до прийняття рішення. Все інше залежить безпосередньо від свідків захисту, якщо адвокати зможуть забезпечити явку власних свідків, тоді ми будемо допитувати, а якщо вони не зможуть їх привести, то ми будемо відповідно реагувати і клопотати про завершення судового слідства. Я не можу прогнозувати терміни завершення процесу, але ми готові його закінчувати", - повідомив він.
За його словами, адвокати розуміють, що у сторони обвинувачення є достатньо доказів, щоб суд ухвалив обвинувальний вирок, тому максимально відтягують це. "До ЄСПЛ ще треба пройти всі украінські інстанції, по-друге, ЄСПЛ може лише констатувати порушення прав обвинуваченого, проте це не скасовує рішення суду. Кожний має нести кримінальну відповідальність за вчинені ним діі, в тому числі і Янукович", - повідомив прокурор.
Керівник департаменту спецрозслідувань Генпрократури Сергій Горбатюк вважає, що вирок може мати негативні наслідки: "Я неодноразово казав про недоліки законодавства про "заочку", яке на моє переконання призведе до визнання вироку незаконним європейським судом. Тому вирок, на мою думку, дасть одні мінуси".