Треба дати країні вугілля: з чим Україна вступає в опалювальний сезон
Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик впевнений, що Україна встигне підготуватися до опалювального сезону
Українська енергетика знову переживає не кращі часи. Тривалий ремонт п'яти енергоблоків атомних станцій, підвищене споживання електроенергії у спекотний літній період призвели до істотного навантаження на українські ТЕС. Теплової генерації довелося збільшити обсяги спалюваного вугілля для підтримки балансу енергосистеми. Так, у розпал підготовки до опалювального періоду запаси палива на складах теплогенеруючих компаній впали до одного млн тонн. Це практично на 80% менше, ніж було вугілля в минулому році і вполовину нижче необхідних для країни показників, зазначають експерти. У Міненерго впевнені, що до початку сезону Україні вдасться накопичити необхідний обсяг енергоресурсів, запустити в роботу всі атомні енергоблоки і обійтися без імпорту електроенергії з Росії. Уникнути віялових відключень світла взимку Україна зможе лише в тому випадку, якщо влада вже зараз буде діяти оперативно, вважають аналітики.
Залежність від атома
До початку опалювального сезону залишилося менше двох місяців, а на складах українських енергогенеруючих підприємств менше одного млн тонн вугілля. За оперативною інформацією ДП НЕК ''Укренерго'', станом на 17 серпня, на складах ТЕС усього 914,6 тис. тонн вугілля: 561,6 тис. тонн вугілля газової групи і довгополум'яне, 353 тис. тонн - антрацит. При цьому міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик оцінює потреби енергетики у вугіллі перед початком опалювального сезону в 2,7 млн тонн.
В Україні працюють 14 ТЕС - половина з них використовує вугілля газової групи і довгополум'яне вугілля, а решта - антрацит і пісне вугілля. Три ТЕС - Вуглегірська, Зміївська та Трипільська ТЕС належать державній компанії ''Центренерго'', ще дві - Слов'янська і Старобешивська ТЕС - входять до структури компанії ''Донбасенерго'' бізнесмена Ігоря Гуменюка, інші - належать компанії ДТЕК Ріната Ахметова.
''Навантаження на українську теплогенерацію влітку зросла. У цей період ми спалювали 100-110 тис. тонн на добу, а в місяць - близько трьох млн тонн'', - заявив Ігор Насалик на початку серпня. Причини ''спрацьовування вугільних складів'' Ігор Насалик пояснив зниженням частки атомної енергетики в структурі генерації через ремонти на декількох енергоблоках АЕС, блокування поставок вугілля антрациту із зони АТО, а також зростанням споживання електроенергії у червні-липні через аномальну спеку.
Дійсно, за даними НАЕК ''Енергоатом'', до 18 серпня на атомних станціях країни працювало 10 з 15 енергоблоків. На плановий капітальний ремонт поставлені енергоблоки №1, №2 та №4 на ЗАЕС, на Хмельницькій АЕС більше місяця ремонту енергоблоку №1, виведений в плановий ремонт енергоблок №4 Рівненської АЕС, але підключено енергоблок на ЮжАЭС.
Зараз сумарно атомні станції виробляють близько 192 млн кВт/год (понад 52% у загальній структурі генерації). У червні-липні, за даними ''Укренерго'', частка атомної енергетики скоротилася до 46-49%, а теплова генерація посилила роботу до 42% з нинішніх 35%. У прес-службі НАЕК ''Енергоатом'' РБК-Україна запевнили, що у вересні енергоблоки будуть запущені в роботу. ''По Запорізькій АЕС - це терміни 6-14 вересня'', - повідомив РБК-Україна Ігор Насалик.
Планові ремонти - не єдина причина зниження частки атомної генерації. Нагадаємо, з березня по початок липня у ''Енергоатома'' були арештовані рахунки і майно через судовий розгляд щодо стягнення боргу на користь ЗАТ СП ''Укрелектроват''. В результаті, госпдіяльність ''Енергоатому'' була повністю заблокована. 6 липня арешт був знятий за рішенням суду.
Таким чином, ''Енергоатом'' не міг закуповувати необхідні для ремонту енергоблоків обладнання та комплектуючі, а ''Росатом'' відклав вивезення партії відпрацьованого ядерного палива з України. ''АЕС повинні були завершити ремонт та ввести в роботу енергоблоки ще в липні, але були не в змозі цього зробити. І не факт, що встигнуть до першої декади вересня, швидше за все, це відбудеться до кінця вересня-початку жовтня'', - заявило РБК-Україна джерело в Кабміні, знайоме з ситуацією.
Втім, кризовою міністр ситуацію не вважає. ''Незважаючи на складнощі з поставками вугілля з АТО, 25-відсоткове зростання споживання електроенергії влітку, нам вдалося уникнути блек-аут. Ситуація була непростою. Адже підвищення температури повітря на один градус Цельсію - це ''плюс'' 100 мегават додаткової потужності. А у нас температура підвищилася на 10 градусів відразу. Крім того, в ремонті опинилися одразу кілька енергоблоків АЕС. Але, при цьому ми не взяли у Росії ні одного кіловата, не запустили газо-мазутні блоки, і змогли впоратися з ситуацією. Зараз ми виконуємо план по підготовці до осінньо-зимового періоду і плануємо, що у вересні АЕС запрацюють на повну силу, а нам вдасться увійти в сезон з запасом в 2,7 міліона тонн'', - повідомив Ігор Насалик РБК-Україна.
Історія повторюється
Співрозмовник РБК-Україна в Мінпаливенерго уточнив, що енергетичний баланс в країні вдалося підтримувати з однієї причини - Україна відмовилася від експорту електроенергії в Молдову, Білорусь і Польщу. Простіше кажучи, енергію, яку можна було продати, ми залишили собі. ''І, якщо Об'єднаній енергосистемі буде потрібно, ми будемо змушені взимку імпортувати електроенергію з Росії, - повідомив чиновник на умовах анонімності. - Імпорту поки дійсно не було, але влітку ми трохи користувалися допомогою операторів енергосистеми, тобто, здійснювали перетоки потужності з РФ. Зараз дуже важливо, щоб ''Енергоатом'' знову не зірвав терміни введення енергоблоків в експлуатацію, і щоб теплоенергетика встигла, до холодів, запасти три мільйони тонн вугілля енергетичних марок. За прогнозами, зима обіцяє бути холодною, і ми повинні бути готові до цього, щоб уникнути віялових відключень і блек-аут системи''.
Аналогічна ситуація була і в минулому році. В кінці серпня на складах українських ТЕС було 1,2 млн тонн енерговугілля при потребі в 2,7 млн тонн. У листопаді 2015 року тодішній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк визнав наявність дефіциту вугілля в розпал опалювального сезону, а ''Укренерго'' підготувало план-графік віялових відключень.
Відключень все ж вдалося уникнути, але порятунок ситуації обійшлося Україні в 1,6 млрд доларів - на цю суму було закуплено 14, 6 млн тонн імпортного вугілля, більшу частину якого склав вугілля-антрацит. Закупівлі проходили на тлі падіння вітчизняного видобутку вугілля (-39%, до 40 млн тонн) і імпорт російської електроенергії.
Важливо розуміти, що фактично все українське вугілля генерують державні шахти і шахти компанії ДТЕК. У минулому році на частку енергохолдингу довелося майже 29 млн тонн видобутого вугілля з майже 40 млн тонн всього вугілля, видобутого в Україні. При цьому, вугілля ДТЕК йде на їх же ТЕС. Події останніх років виявили проблему, якої не було в мирний, довоєнний час: видобуток і поставки вугілля антрацитової групи. Шахти, які видобувають цю марку, знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території: ''Шахта ''Комсомолець Донбасу'' (марка А/Т), ''Свердловантрацит'' і ''Ровенькиантрацит'' (марка А).
У Міненерго та компанії ДТЕК Енерго РБК-Україна запевнили, що дефіциту вугілля зараз немає. ''На даний момент у нас немає дефіциту енергетичного вугілля. Середньодобові постачання вугілля на ТЕС у серпні повинні складати близько 58 тисяч тонн, і ми виконуємо план поставок: за фактом середньодобові постачання в серпні складають близько 59 тисяч тонн», - заявила керівник прес-служби компанії Ірина Мілютіна.
Однак, за її словами, зростаюче навантаження на ТЕС спричинило і збільшення обсягів спалювання вугілля. ''З урахуванням накопичення вугілля і більш високу виробітку у другому півріччі, ТЕС по всій Україні знадобиться 14,3 міліонів тонн вугілля, що на 3,7 міліона тонн більше, ніж у першому півріччі. На сьогодні запаси вугілля на складах ТЕС ДТЕК без урахування Зуївської ТЕС (розташована на непідконтрольній території, - ред.) складають 525 тисяч тонн., у тому числі марок А/Т - 153 тисяч тонн і марки М/ДГ - 372 тисяч тонн. Обсяг спалювання залежить від режиму роботи енергосистеми, та в цьому році коливався від 41 до 60 тисяч тонн на добу. Ситуація непроста, проте ми робимо максимум для того, щоб підготувати наші електростанції до проходження опалювального сезону'', - зазначила Мілютіна.
Знову чекаємо човни
Вихід із ситуації в Міненерговугілля вже традиційно вбачають у диверсифікації постачань палива. Альтернатива українському вугіллю - імпорт. Ігор Насалик підтвердив РБК-Україна, що 20-21 серпня в Україну прибуде перший танкер з імпортним вугіллям марки А (130 тис. тонн), що дозволить диверсифікувати поставки вугілля цієї групи з непідконтрольною території. ''Після цього піде танкер за танкером'', - запевнив Насалик. Раніше Міненерго повідомляло, що всього планується імпортувати 300 тис. тонн південноафриканського вугілля, який доставлять чотирма човнами.
Паралельно в міністерстві готують проект про скорочення залежності теплогенерації від вугілля-антрациту. Для цього планується переобладнати два блоки Зміївської ТЕС (ПАТ ''Центренерго'') на вугілля газової групи. За словами міністра, це обійдеться Україні в 175 млн гривень і дозволить скоротити потребу в марці А на 1,4 млн тонн на рік. Втім, є й інші підрахунки. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко впевнений, що переобладнання антрацитових котлів займе від шести до дев'яти місяців і обійдеться в 130 млн гривень.
''Ситуація в енергетиці зараз дійсно не дуже райдужна. Вугіллям потрібно було почати запасатися раніше, адже бойові дії на Сході країни регулярно перешкоджають своєчасним поставкам антрациту'', - впевнений директор енергетичних програм Центру ім. Разумкова Володимир Омельченко. За його словами, чиновникам варто також вирішити проблему відсутності координації дій різних відомств при підготовці до опалювального періоду, а також максимально виключати політичні і бізнес-інтереси в енергетиці при прийнятті важливих для країни рішень.
